• Хто та коли прозвітує перед територіальною громадою міста Львова?

    by  • 18.11.2011 • Аналіз діяльності ЛМР, Новини організації, Публікації • Прокоментуй!

    Чергове пленарне засідання депутатів Львівської міської ради, яке відбулося 10 листопада 2011 р. вкотре продемонструвало, що процес боротьби за вплив у раді між міським головою та депутатською більшістю не лише не завершився, а навпаки, щораз далі набирає обертів. Але якщо рік тому, на початку нинішньої каденції, найчисельніша фракція міської ради мала усі можливості для закріплення за собою статусу конструктивної опозиції та потужного контролера виконавчих органів ради, то на сьогодні залишається щораз менше підстав для таких очікувань.

    Кількість – не завжди гарантує якість, каже народна мудрість. Навіть якщо ця кількість становить 55 з 90 депутатів Львівської міської ради та забезпечує прийняття більшості запропонованих місцевими обранцями ухвал. Важливі зміст, чітка процедура, результативність, користь для громади від ініційованих локальних нормативно-правових актів, а не їхня кількість чи резонанс у засобах масової інформації. Даремно сподіватися, що і на цей раз категорична вимога депутатського корпусу – прозвітувати виконавчим органам за останній рік своєї діяльності перед територіальною громадою, серйозно налякала адаптовану до діалогу зі ЗМІ та в більшості професійну команду міського голови.

    Інакше, як спробою налякати виконавчі органи та міського голову, а також відвернути увагу від раніше задекларованих обіцянок навести лад у житлово-комунальній сфері, проголосовані на останньому пленарному засіданні ухвали трактувати важко. Якщо коротко про зміст то на розгляд 5-ї сесії Львівської міської ради депутатами від ВО «Свобода» було внесено два проекти ухвал, які стосувалися процедури звітування:

    1. керівників виконавчих органів ЛМР та львівських комунальних підприємств перед територіальною громадою;
    2. виконавчого комітету ЛМР перед депутатським корпусом.

    Передусім нагадаємо, що практика звітування про роботу виконавчих органів перед територіальною громадою у місті Львові існує давно, зрештою це обов’язкова норма закону, яку зобов’язані виконувати усі посадовці та чиновники.

    Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

    п. 1 ст. 75 Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

    З більшістю звітів, презентованих під час публічних заходів, можна ознайомитися на офіційній сторінці Львівської міської ради. Зауваження, які традиційно висловлюють представники громадських організацій, стосуються передусім недосконалості процедури та порядку такого звітування (як, наприклад, невчасна чи недостатня поінформованість про анонсовані заходи у ЗМІ, незручний час проведення, через що присутність мешканців на заходах могла бути набагато вищою і т. д.), а не відсутності його взагалі. Через те, безпідставно буде зараховувати до досягнень депутатів ЛМР 6-го скликання реалізацію принципу підзвітності на практиці. І те, що депутати зобов’язали усіх чиновників робити те, що вони протягом останні кількох років регулярно роблять – ні що інше як черговий популізм, подібний до того, як було із скасуванням двоставкового тарифу на теплопостачання та розпуском виконавчого комітету. Більше того, проголосована ухвала не лише не ввела практичних механізмів покращення існуючих процедур та порядку звітування виконавчих органів перед територіальною громадою, своїм змістом вона значно поступається аналогічним розпорядженням, які кожного року приймає виконавчий комітет.

    Для порівняння наводимо порядок підготовки звітів виконавчих органів ради, затверджений виконкомом у 2008, 2009, 2010 та 2011 роках, а також ухвалу, внесену на розгляд ради депутатами від ВО «Свобода» 10.11.2011 р. Зокрема, розпорядження виконавчого комітету містило детальні вимоги до оформлення тексту та електронної версії звіту, перелік основних критеріїв, згідно яких мали готуватися звіти, сам порядок звітування, включаючи визначений час для виступу та форму подачі інформації, а також затверджений графік слухань із конкретним часом та місцем їх проведення.

    У запропонованій же депутатами ухвалі, крім того, що у кожному з шести районів Львова має прозвітувати принаймні 3 заступники міського голови, 7 директорів департаментів, 34 начальники управлінь та принаймні 12 директорів комунальних підприємств, жодної іншої конкретики не було запропоновано. Щоправда депутати уточнили, що саме вони мають визначати час та місце проведення звітів і попереджати про це відповідних чиновників за 10 днів до запланованого заходу. Чи не про закріплення статусу контролюючого органу тут йдеться передусім? І чи задумуються міські обранці, що запропоновані масштаби звітування, а це 336 звітів у термін до 31.12.2011 р. провести фізично нереально, крім того, що такий графік заблокує роботу виконавчих органів щонайменше на місяць. Зрештою ініціатори ухвали, після її обговорення у сесійній залі, відмовилися встановлювати 31.12.2011 – крайнім терміном проведення звітів, тому виникають сумніви, що й сам процес звітування проходитиме відповідно до запропонованого акту.

    Дивує також чому депутати так вибірково підійшли до питання звітування, оминувши увагою самих себе. Адже підзвітність міської ради у цілому виглядатиме примарною, якщо депутати не показуватимуть приклад звітування перед територіальною громадою. А тут ситуація ще гірша, ніж зі звітуванням виконавчих органів. Адже знайти звіти (письмові або відео версії ) депутатів за попередні роки взагалі нереально. Лише дякуючи цьогорічній ініціативі Львівського прес-клубу, зацікавлені депутати міської та обласної ради мали можливість прозвітувати перед своїми виборцями у форматі онлайн через відео трансляцію. Всього прозвітувало 29 з 90 депутатів Львівської міської ради, з 55 депутатів-свободівців проголосувало лише 14. Це при тому, що Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» (ст. 16) зобов’язує усіх депутатів звітувати не рідше одного разу на рік. Відтак логічно би було в цій ситуації підготувати проект ухвали про звітування і депутатів Львівської міської ради, визначивши формат та крайні терміни такого звітування.

    Зрештою, зауваження до проекту ухвали від юридичного управління та управління «Секретаріат ради» дали зрозуміти безсистемність та нелогічність підходу, з яким взялися до справи про звітування виконавчих органів представники територіальної громади Львова. І проблема не лише у невідповідності пунктів ухвали до статей ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до чого апелює юридичне управління, і що свідчить про недостатню юридичну грамотність частини депутатського складу. Весь трагізм ситуації полягає в тому, що за цілий рік діяльності Львівської міської ради, місцеві обранці, зокрема йдеться про найчисельнішу фракцію ВО «Свобода», так і не спромоглися зайняти нішу конструктивної опозиції. Критика дій міського голови, на якій була побудована минулорічна передвиборна кампанія, на жаль, не поступилася місцем фаховому підходу до виконання безпосередніх депутатських повноважень, які без сумніву могли забезпечити і підтримку виборців, і підзвітність дій виконавчих органів, і паритетні взаємовідносини з міським головою.

    Ольга Стрелюк

    About

    Журналіст, громадський діяч

    http://www.opora.lviv.ua