• Зарахування до ВНЗ поза процедурою: скільки абітурієнтів цим скористалося?

    by  • 17.10.2013 • Вступна кампанія, Діяльність, Моніторинг освітньої політики, Публікації • Прокоментуй!

    Doslidgennia_wave17 жовтня експерти Громадянської мережі ОПОРА презентували «Дослідження результатів зарахування абітурієнтів на кожному з етапів конкурсного відбору». Потреба у проведенні ґрунтовного аналізу процесу відбору студентів до вищих навчальних закладів виникла після чисельних звернень абітурієнтів на телефон «гарячої лінії» зі скаргами на зарахування на місця державного замовлення вступників із нижчими балами, ніж у них. Проблема була викликана тим, що у так званій «четвертій хвилі», за наявності вільних бюджетних місць, студентами ставали ті абітурієнти, які подали до вишів оригінали документів. Натомість, вступники з вищими балами, які не володіли інформацією про можливість бути зарахованими на бюджетні місця – втратили такі шанси. Окрім скарг, отриманих від абітурієнтів на телефон «гарячої лінії», про таку тенденцію також свідчать результати дослідження, проведеного мережею ОПОРА.

    Ольга Стрелюк, координатор освітнього напряму ОПОРИ, розповідає, що найкращі показники зарахування абітурієнтів на підставі рекомендацій приймальної комісії на різних етапах має напрям підготовки «журналістика» (серед 18 напрямів підготовки, які бралися для дослідження). Фактично, у більшості навчальних закладів план державного замовлення на цей напрям виконується під час трьох етапів зарахування абітурієнтів, тому «конкурс оригіналів» проводиться рідко. Більше того, на першому етапі вимоги для зарахування виконують, за окремими виключеннями, понад 50% вступників. Таку тенденцію легко пояснити особливостями формування конкурсного балу, адже при вступі на журналістику абітурієнти проходять творчі випробування, які часто співпадають у часі у різних навчальних закладах. Тому вступникові ще на етапі подачі документів доводиться обирати один-два виші для участі у конкурсному відборі.

    А от державне замовлення на престижне «правознавство» формується переважно за рахунок абітурієнтів, зарахованих у «четвертій хвилі». За винятком КНУ ім. Т.Шевченка, усі інші ВНЗ, що потрапили до вибірки, отримали більше 50% студентів завдяки «конкурсу оригіналів», а не за результатами 1-3 етапів зарахування, як це визначалося Умовами прийому. Доволі «строкату» ситуацію спостерігаємо і на популярному напрямі підготовки «фінанси і кредит» – якщо у Криворізькому національному університеті показник зарахованих поза чітко визначеною процедурою склав 33%, то у сусідньому Національному гірничому університеті усі 100% вступників були зараховані за результатами «конкурсу оригіналів».

    IT-сфера, яка активно розвивається в Україні і на підготовку фахівців для якої Уряд постійно збільшує фінансування, теж виглядає проблемною в частині виконання абітурієнтами умов для зарахування. 82% та 72% державного замовлення було виконано на напрям «програмна інженерія» за результатами трьох етапів зарахування лише у Харківському національному університеті радіоелектроніки та НТУУ «Київський політехнічний інститут» (факультет інформатики та обчислювальної техніки). У решті ВНЗ «четверта хвиля» лідирує за кількістю зарахованих студентів (43% і більше). Проблематичність ситуації зумовлена тим, що у багатьох з ВНЗ є суміжні напрямки підготовки, куди абітурієнти також подають заяви для участі у конкурсному відборі, щоб збільшити свої шанси вступити принаймні на один з них – зокрема, йдеться про «програмну інженерію», «комп’ютерні науки» та «комп’ютерну інженерію». Часто ситуації доходять до абсурду, коли на одному і тому ж етапі зарахування до 70% абітурієнтів приймальна комісія рекомендує паралельно на 2-3 напрямки.

    На противагу напрямкам підготовки, які мають великий конкурс на одне бюджетне місце, можна навести напрям підготовки«біологія» та «фізика». Однак частка абітурієнтів, які виконують вимоги до зарахування, не поступається найпрестижнішим напрямам. За визначеною процедурою зараховуються від 20 до 50 % студентів.

    У дослідженні виділена також група медичних ВНЗ, де найбільш чітко простежуються причини існування «четвертої хвилі» зарахування. У більшості цих вишів основними напрямами підготовки є «лікувальна справа», «педіатрія» та «медико-профілактична справа». Абітурієнт, подаючи документи у медичний виш пробує свої сили на всіх трьох напрямках одночасно. Однак, для більшості пріоритетом залишається «лікувальна справа». Саме тому, тут рівень подачі оригіналів документів на 1-3 етапах один з найвищих. Крім того, важливим фактором для таких високих показників є система цільового набору, яка становить 25% місць від квоти державного замовлення.

    «Багато абітурієнтів, не будучи професійно орієнтованими, користаються можливістю і подають 15 заяв (по 3 у 5 ВНЗ) для участі у конкурсному відборі», – продовжує Наталія Радиш, юрист кампанії «За прозорий вступ до ВНЗ!». Сприяє цьому і можливість подати заяву дистанційно, через Інтернет. Однак, подаючи документи, абітурієнт не визначає пріоритетність своїх заяв – ні в межах одного ВНЗ, ні в межах п’яти. На прикладі медичних університетів зрозуміло, що надання пріоритетності напряму «лікувальна справа» сприяло б тому, що на решту напрямів були би рекомендовані абсолютно інші вступники. Про те саме йшлося і на прикладі Луцького національного технічного університету, де на різні напрями –  комп’ютерна інженерія та комп’ютерні науки –  на одному етапі були рекомендовані одні і ті ж абітурієнти (13 з 18).

    Вихід, який пропонують спостерігачі мережі – полягає в тому, щоб передбачити обов’язок вступника визначати пріоритетність напрямів підготовки, на які він подає заяви у кожному ВНЗ. Так, подаючи заяви на три напрями підготовки у одному ВНЗ, абітурієнт повинен визначити пріоритетність цих напрямів. І у тому випадку, коли він може бути рекомендований до зарахування у одній хвилі на кілька напрямів підготовки – рекомендацію варто надавати лише на пріоритетний для нього напрям (спеціальність). Це дасть змогу зараховувати за рекомендаціями більшу кількість бажаючих навчатися у виші абітурієнтів.

    Окрім того, варто забезпечувати абітурієнтів можливістю оперативно отримувати достовірну інформацію про конкурсну ситуацію та кількість місць державного замовлення, які залишаються вільними.

    Повний текст дослідження за посиланням:  http://oporaua.org/news/4067-doslidzhennja-rezultativ-zarahuvannja-abiturijentiv-na-kozhnomu-z-etapiv-konkursnogo-vidboru

    Детальніше:
    Ольга Стрелюк, координатор освітнього напряму Громадянської мережі ОПОРА – 063 628 68 36.

    Довідково:
    Дослідження підготовлене в рамках кампанії «За прозорий вступ до ВНЗ!», підтриманої Міжнародним фондом «Відродження».