• ЗНО в умовах нестабільної суспільно-політичної ситуації. Підсумки громадського спостереження

    by  • 08.07.2014 • Діяльність, Моніторинг освітньої політики • Прокоментуй!

    Зовнішнє незалежне оцінювання 2014 р. подолало чи не найбільше викликів з часу його запровадження. Від браку коштів на витратні матеріали та зупинки друку тестових завдань, відміни основної сесії в Автономній Республіці Крим, а пізніше – і в Донецькій та Луганській областях, проведення чисельної перереєстрації на додаткову сесію до досі невизначеної долі скороченої сесії ЗНО для 14 тис. вступників Донбасу, які не змогли взяти участі у незалежному тестуванні 1-15 липня. Забезпечення стандартизованих та рівних умов для проходження тестування усім його учасникам, особливо в умовах суспільно-політичної нестабільності на сході країни, стало одним з основних завдань Українського центру оцінювання якості освіти. Разом з тим, об’єктивна та незаангажована оцінка процесу перевірки знань мала за мету стабілізувати та укріпити демократичну практику незалежного оцінювання.

    Громадянська мережа ОПОРА слідкувала за дотриманням процедур стандартизованого тестування з п’яти предметів основної сесії (іноземні мови, українська мова та література, математика, історія України, біологія) та чотирьох додаткової сесії (географія, українська мова та література, математика, історія України). Організація провела 1200 спостережень у 15 областях України і оприлюднює висновки за результатами незалежного моніторингу.

    Тенденції та особливості ЗНО-2014

    З часу запровадження незалежного оцінювання, тестування з історії України та математики було організоване в одну сесію. Позитивів у такому рішенні є кілька. По-перше, воно сприяло забезпеченню рівних умов для всіх абітурієнтів, адже їхні знання перевірялися за допомогою одних і тих же завдань. Так, у попередні роки непоодинокими були звинувачення учасників, вчителів та репетиторів щодо різного рівня складності тестів під час двох сесій. Попри те, що суттєвих підстав для таких звинувачень не було, деяка недовіра до системи стандартизованого тестування залишалася. По-друге, проведення ЗНО з історії України та математики в одну сесію сприяло тому, що ризики з’явитися на тестування день наперед, чи навпаки – прийти із запізненням на добу, сплутавши дати проходження – було повністю усунуто. Такі проблеми залишаються актуальними для ЗНО з української мови та літератури, яке через велику кількість абітурієнтів проходить у дві сесії.

    Найбільше корективів у перебіг цьогорічного стандартизованого тестування внесли події на сході крани, а також окупації Автономної Республіки Крим. Зокрема, вперше в історії зовнішнього незалежного оцінювання, тестування не відбулося в Криму, а також Донецькій та Луганській областях. Що стосується кримчан, то їм довелося змінювати місце проходження стандартизованого тестування на будь-який інший регіон країни ще в кінці березня.

    Через військові дії на Донбасі спочатку там була скасована основна сесія ЗНО, а потім і додаткова. Таке рішення було прийняте через неможливість гарантувати безпеку учасникам ЗНО та персоналу пунктів тестування, а також – через відсутність гарантій збереження конфіденційності змісту тестових матеріалів. Тому вступникам було рекомендовано перереєструватися для проходження додаткової сесії у будь-якому іншому регіоні України. Через зволікання з прийняттям остаточного рішення щодо відміни тестування у Донецькій та Луганській областях, терміни для обов’язкової перереєстрації абітурієнтів були обмежені – 4 дні. Із більше ніж 35 тис. абітурієнтів Донбасу, процедуру перереєстрації пройшли трохи більше 20 тис. В переважній більшості такі випускники проходять перевірку знань у  сусідніх областях – Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, а також у столиці. В інших регіонах участь у додатковій сесії ЗНО беруть всього по кілька десятків вихідців з Луганської та Донецької областей.

    Для створення належних умов тим вступникам, які для участі у додатковій сесії ЗНО змушені їхати в інші області, був виданий наказ Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення їх безоплатними місцями у гуртожитках вищих навчальних закладів, доступом до бібліотек та Інтернет-ресурсів. Крім того, у кожному регіоні були створені координаційні центри, які повинні надавати інформацію щодо поселення та забезпечувати проживанням. Попри побоювання та невтішні прогнози щодо низької участі перереєстрованих абітурієнтів на тестування, явка на додаткову сесію ЗНО становить майже 80%.

    Конфлікти на сході країни внесли зміни і в розклад вступної кампанії. Цьогоріч вона розпочнеться не як зазвичай – 1 липня, а 11-го, оскільки продовжені терміни додаткової сесії ЗНО, а відповідно і оприлюднення результатів відбуватиметься пізніше. На Донбасі вступна кампанія теж розпочнеться 11 липня, однак прийом заяв та документів завершиться не 1 серпня, як у решти вищих навчальних закладів України, а 15 вересня. Зарахування на місця державного замовлення у ВНЗ Луганської та Донецької областей відбудеться не пізніше 15:00 год. 25 вересня. Відтермінування пов’язане в першу чергу з тим, що значна частина абітурієнтів, які не перереєструвалися для участі у додатковій сесії, ще мають скласти ЗНО для того, аби брати участь у конкурсному відборі. Міністерство освіти і науки, а також Український центр оцінювання якості освіти обіцяють організувати третю сесію ЗНО безпосередньо у ВНЗ Донбасу. Проте, коли саме вона проходитиме, ще не визначено. Крім того, треба взяти до уваги і той факт, що частина вишів регіону не працює через захоплення озброєними особами та розміщення там бойовиків.

    Оцінка процесу організації та проведення тестування

    Незважаючи на загалом несприятливий суспільно-політичний контекст, зовнішнє незалежне оцінювання пройшло у звичній робочій атмосфері. Спостерігачі наголошують на тому, що останні події в державі жодним чином не відобразилися на поведінці чи ставленні основних суб’єктів до стандартизованого тестування, дотримання процедур чи намаганні їх обійти. Жодного разу не було зафіксовано спроби навмисно зірвати чи перешкодити проведенню зовнішнього незалежного оцінювання. Крім того, спостерігачі констатували відсутність додаткових заходів безпеки під час проведення тестування, які б відрізнялися від тих, що застосовувалися у попередні роки.

    Основною умовою чесності та рівності проведення стандартизованого тестування в Україні є нерозголошення змісту завдань до початку тестування. У цьому році, попри загалом мало сприятливі для цього умови, конфіденційність тестових завдань була збережена. В усіх пунктах тестування, де були присутні представники ОПОРИ, контейнери із завданнями залишалися запакованими та неушкодженими. Окрім того, вкотре не були підтвердженні пропозиції щодо продажу тестових завдань, чи готових відповідей на них. Попри те, що оголошення про можливість придбати тести ЗНО 2014 р. масово зустрічалися у соціальних мережах, на форумах та спеціалізованих сайтах – випадків придбання справжніх завдань з будь-якого предмету не зафіксовано.

    У 2014 р. спостерігачі відмічають випадки браку друку у зошитах із тестовими матеріалами, а також у бланках відповідей «А» та «Б». В основному дефекти були пов’язані із неможливість прочитати зміст завдання чи зафіксувати відповідь у бланку. Також траплялися випадки відсутності повного комплекту матеріалів для усіх учасників в аудиторному пакеті, фізичне пошкодження зошита чи бланку – наполовину відірвана сторінка, не скріплення тестових зошитів скобою. Проблем у всіх випадках вдалося уникнути, замінивши браковані матеріали матеріалами з іншої аудиторії, де був відсутній абітурієнт під тим самим номером. Припускаємо, що дефекти в підготовці комплектів тестових матеріалів були допущені через відсутність належного фінансування для організації ЗНО, а в подальшому – стислі терміни друку. Наприкінці березня, через брак коштів для придбання витратних матеріалів друк тестів для зовнішнього оцінювання був призупинений та відновлений лише 15 квітня.

    Зміст тестів та оголошення результатів ЗНО

    Після оголошення відповідей до завдань тестів з біології, хімії та фізики у абітурієнтів виникали зауваження щодо їхньої коректності, а відповідно і правильності визначених результатів.

    Так, одне із завдань з біології, на думку учасників тестування, не відповідало шкільній програмі, оскільки стосувалося нещодавньої Нобелівської премії з хімії та фізіології 2013 р., а терміну «везикула» у програмі ЗНО з біології теж не було. Однак, посилаючись на отримані експертні висновки, які підтверджують «адекватність та однозначність завдання» в Українському центрі оцінювання якості освіти додатково наголосили на відповідності завдання програмі ЗНО з біології.

    Окрім того, Український центр оцінювання якості освіти отримав чимало звернень і стосовно визначення правильності відповіді до завдання тесту з хімії, в якому необхідно було вказати число структурних ізомерів. Отриманий експертний висновок стосовно цього завдання, хоч і підтвердив визначену раніше відповідь, однак було прийняте рішення вважати обидві відповіді правильними. Оскільки, за результатами статистичного аналізу, вказане завдання виявилося із від᾿ємним значенням кореляції (велика частина учасників визначила саме цю відповідь правильною), прийнято рішення зарахувати відповіді «3» і «5» як правильні всім абітурієнтам, які їх обрали.

    Інша вада, яка стосується змісту тесту, була виявлена учасниками під час ЗНО з фізики. Через некоректно сформульовану умову в одному із завдань з цього предмету, правильними були зараховані одразу дві відповіді. В УЦОЯО попросили вибачення за прикру помилку.

    Беручи до уваги цьогорічні недоліки, допущені у завданнях ЗНО – вдосконалення змістового наповнення тестів – має залишитися пріоритетним на порядку денному Українського центру оцінювання якості освіти.

    У 2014 р. не зафіксовано технічних збоїв у роботі офіційного сайту testportal.gov.ua. Незважаючи на те, що одночасно були оприлюднені результати стандартизованого тестування з чотирьох предметів – усі учасники мали змогу зайти на свої інформаційні сторінки та ознайомитися із результатами оцінювання.

    Робота пунктів тестування та його персоналу

    Іншою важливою складовою процесу стандартизованого оцінювання є забезпечення мережі пунктів тестування кваліфікованим персоналом, який професійно та об’єктивно виконає передбачені процедурою завдання. Зважаючи на загальну кількість працівників сфери освіти, які залучаються до проведення ЗНО, рівень їхньої підготовки є достатнім для того, щоб тестування відбулося. Порівняно із попередніми роками, рівень підготовки персоналу пунктів тестування фактично не змінюється. Разом з тим, спостерігачі фіксують, що окремі інструктори не мають належної підготовки щодо особливостей процедур проведення тестування. Часто помітно, що вони губляться у випадку нестандартних ситуацій, не бажають помічати порушень процедури учасниками, легковажно ставляться до її виконання особисто. Як наслідок, спостерігаємо випадки недотримання процедур і вимог, що часто порушує принцип рівності умов написання тестів різними абітурієнтами. В НВК «ДНЗ-ЗНЗ» м. Самбора Львівської області під час тестування з історії України, інструктор, яка наклеювала штрих-коди на бланки відповідей, помітила, що прізвища одного з абітурієнтів та старшого інструктора однакові, а тому повідомила про це уповноваженому від УЦОЯО та відповідальному за ПТ. Виявилося, що ці особи мають родинні зв’язки. В результаті, старшого інструктора, яка виявилася мамою абітурієнтки, замінили.

    Дедалі помітним стає небажання педагогічних працівників бути залученими до процесу перевірки знань – часто не вистачає інструкторів для роботи у пункті тестування, тому їх доводиться залучати з числа тих, хто мав виконувати функцію чергових, а відповідно не проходив належної підготовки. Конфліктна ситуація між персоналом мала місце під час тестування з української мови та літератури у пункті тестування Київський університет права НАНУ. Тут інструктор виходив з аудиторії без попередження, сперечався з Уповноваженою особою та відповідальним за пункт тестування, мав при собі увімкнений телефон. Така поведінка стала причиною для складення акту про порушення процедури тестування.

    Також вже типовою стає проблема використання мобільних телефонів персоналом пунктів тестування. Навіть був зафіксований випадок складання акту про порушення процедури тестування інструктором та вилучення його з пункту. У Дніпропетровську, на іспиті з історії України, в Академії митної служби України (корпус №3) в аудиторії №5 інструктор користувався мобільним телефоном, швидше за все – для виходу в Інтернет. Після виявлення порушення у пункт тестування приїхав представник Дніпропетровського РЦОЯО, після надання пояснень та оформлення відповідних документів, інструктор залишив приміщення.

    Попри те, загальний рівень підготовки та професійності інструкторів є достатньо високим. У 86% пунктів тестування спостерігачі позитивно оцінили їхню роботу та компетентність.

    Щодо іншого персоналу, то як і в попередні роки, кращу підготовленість для виконання своїх обов’язків спостерігачі відмічають в уповноважених осіб та відповідальних за пункт тестування. Натомість більш вразливим місцем організації тестування лишається рівень підготовки чергових. Оскільки вони не проходять спеціальної підготовки, то дозволяють на власний розсуд трактувати виконання окремих функцій. Наприклад, не вважають за потрібне перевіряти вбиральні на наявність там шпаргалок, посібників, технічних пристроїв. Не завжди слідкують за дотриманням тиші та дисципліни в рекреаційних зонах, не супроводжують учасників до виходу.

    Застосування металодетекторів

    Процедура застосування металодетекторів у 2014 році виглядає більш уніфікованою та злагодженою, ніж у попередні. Передусім, спостерігачі відзначають фактично єдину технологію їх застосування, а саме – під час проставляння уповноваженою особою УЦОЯО штампу у сертифікаті учасників. Використання метало детекторів на вході у пункт тестування фактично не спостерігалося. Як ОПОРА констатувала минулого року, застосування цих пристроїв у такий спосіб є малоефективним. Адже на вході у пункт тестування учасники не здають особистих речей, а далі проходять з ними в аудиторію. Тому виявлення мобільного телефону чи іншого пристрою фіксації та передачі інформації не несе за собою жодних наслідків.

    Також у цьому році спостерігаємо використання металодететкорів практично у всіх пунктах тестування, тоді як минулого року в окремих областях не було жодного пристрою, які б могли зафіксувати технічні засоби зв’язку чи передачі інформації. Були зафіксовані лиш поодинокі випадки відсутності пристроїв в Запорізькій області, Одеській, м. Києві. Час від часу спостерігачі фіксували несправність метало детекторів, а відповідно і неможливість їх застосувати для перевірки наявності заборонених пристроїв у абітурієнтів.

    Утім, якщо металодетектори і далі будуть застосовуватися для перевірки дотримання процедур ЗНО його учасниками, необхідно напрацювати уніфікований підхід до використання приладу. Серед нетипових випадків, однак які порушують рівність умов для проходження ЗНО абітурієнтами, було зафіксовано вибірковий підхід у застосуванні метало детекторів. Наприклад, у Харківській області представники Державної служби охорони не перевіряли металодетектором усіх абітурієнтів. На зауваження громадського спостерігача щодо порушення процедури не було вжито жодних заходів. Крім того, потребує стандартизації і процедура несення відповідальності за виявленні заборонені пристрої у абітурієнтів за допомогою металодетекторів. Хоч у більшості випадків такі учасники позбавляються права продовжувати роботу над тестом, остаточне рішення залежить від Уповноваженої особи та її власного трактування умисного чи неумисного порушення процедури та можливості застосування мобільного телефону, навушників тощо. Наприклад, у пункті тестування Криворізький економічний інститут при виявленні мобільного телефону під час технологічної перерви ні іспиті з іноземної мови учасника тестування було позбавлено права подальшої роботи над тестом.  А при виявленні в інших абітурієнтів таких технічних пристроїв як навушники та флеш-карта – було лише зроблено попередження й вступники продовжили роботу над тестом.

    Дотримання процедури ЗНО учасниками тестування

    Під час цьогорічного тестування спостерігачі відмічають дві протилежні тенденції у поведінці та ставленні абітурієнтів до процедури проходження ЗНО. Частина абітурієнтів надто серйозно сприймає тестування, а тому, в результаті надмірних переживань змушена звертатися за допомогою до медпрацівників.

    Інша частина абітурієнтів, прагнучи отримати високі результати, порушує правила проходження ЗНО, а тому достроково припиняє роботу над тестом. Спостерігачі ОПОРИ зафіксували більше 119 випадків порушення процедури стандартизованого тестування, коли в абітурієнтів були вилучені мобільні телефони, навушники, інші пристрої накопичення та передачі інформації.

    Також почастішали випадки списування у сусідів, використання шпаргалок – у більшості випадків за виявлені порушення учасників позбавляли права подальшої участі у ЗНО. На тестуванні з історії України про підказку просили і в спостерігача від ОПОРИ. Так, у м. Южноукраїнськ Миколаївської області у середній загальноосвітній школі №4 учасник намагався одержати допомогу у громадського спостерігача. Останній пояснив ситуацію надмірним хвилюванням абітурієнтів.

    Традиційно зафіксовано появу вступників на пунктах тестування без належних документів (паспорта чи сертифіката), що унеможливило їхню участь у тестуванні. Таких випадків цього року було зафіксовано на 136 пунктах з тих, де перебували спостерігачі ОПОРИ.

    До найбільш резонансних порушень правил та процедур ЗНО, зафіксованих спостерігачами, належить намагання пройти тестування за іншу особу. Так, на іспиті з історії України у м. Коломия Івано-Франківської області ще до початку тестування був виявлений абітурієнт, який намагався скласти тест за свого брата. Для цього він переклеїв своє фото у паспорт брата. Як пояснив порушник, брат ошпарив ногу і не міг прийти на пункт тестування, тож вони таким чином думали вийти з ситуації. Хлопця було негайно виведено за межі пункту тестування. Порушника виявила інструктор, яка вчила в школі обох братів.

    Схожа ситуація, але вже у Києві трапилася під час другої сесії ЗНО з української мови та літератури. З пункту тестування, що розташовувався у Національному транспортному університеті на вул. Кіквідзе, 42, вже під час роботи над завданнями був вилучений учасник, який намагався себе видати за особу, яка зареєструвалася для проходження ЗНО. Підміна була виявлена вже під час проставляння штампу у сертифікаті Уповноваженою особою – попри те, що прізвище, ім’я та по батькові абітурієнта збігалися як у паспорті, так і в Сертифікаті, фотокартки у документах відрізнялися, а сам учасник не був схожий на жодну особу на фото. Після кількох хвилин з’ясування ситуації хлопець зізнався, що прийшов складати тест за брата. Після того, як «учасник» залишив пункт тестування, відповідальна особа повідомила про факт у міліцію.

    Додаткова сесія ЗНО: особливості та відмінності перебігу тестування

    З 1 по 15 липня 2014 року проходить додаткова сесія зовнішнього незалежного оцінювання. У порівнянні з попередніми роками у ній бере участь значно більша кількість учасників. Так, минулого року для участі у додатковій сесії зареєструвалося 2 155 абітурієнтів, цього року – більше 21 тис. Така кількість зумовлена перш за все тим, що стандартизоване тестування досі не проходили випускники з Донецької та Луганської областей, де основна сесія була відмінена через неможливість гарантувати безпеку учасникам ЗНО та персоналу пунктів тестування, а також – через ймовірність розголошення змісту тестових матеріалів. Крім того, ЗНО під час додаткової сесії проходитимуть і абітурієнти з Автономної Республіки Крим, яких більше 400 осіб.

    Тестування з кожного предмету додаткової сесії проходитиме у всіх обласних центрах за винятком Донецька та Луганська. Таке рішення було прийняте для того, аби спростити добирання до пункту тестування його учасникам, особливо тим, які були змушені тимчасово переселитися до інших регіонів України. Саме тому, в окремих областях на додаткову сесію з географії були створені пункти тестування всього для декількох вступників (10 осіб – м. Рівне, 15 осіб – м. Чернівці,  13 осіб – в м. Ужгород).

    Більшість абітурієнтів з Донбасу перереєструвалася для проходження додаткової сесії ЗНО у Харківській, Запорізькій та Дніпропетровській області, а також у Києві. Такий перерозподіл змінив і мережу пунктів тестування. Якщо у всіх регіонах під час додаткової сесії працюватиме всього один пункт тестування (в Одесі – 2), то у Харкові під час тестування з української мови та літератури аж 29, у Дніпропетровській області – 13, у Запорізькій – 17, у м. Київ – 11. У Дніпропетровській області абітурієнти проходитимуть тестування у двох містах – Дніпропетровську та Павлограді, у Запорізькій теж у двох – безпосередньо у Запоріжжі та в Бердянську,  у Харківській – тільки в Харкові.

    Спостерігачі ОПОРИ зафіксували окремі відмінності у процедурі порівняно з основною сесією. По-перше, у пункти тестування допускають учасники, які не мають усіх необхідних документів. Причому це стосується як сертифіката УЦОЯО, так і документа, що посвідчує особу, за яким проходила реєстрація на ЗНО. Очевидно, що таке рішення було прийняте зважаючи на контекст, у якому проходить додаткова сесія. Адже основна кількість учасників – це випускники з Донбасу, які були змушені добиратися до пунктів тестування за вкрай складних умов. Тому в Українському та Регіональних центрах оцінювання якості освіти пішли на окремі відхилення від норми. Так, якщо абітурієнт з’явився у пункт тестування без сертифіката УЦОЯО, його допускають до участі в оцінюванні, однак після іспиту він зобов’язаний звернутися до відповідного регіонального центру для отримання дубліката сертифікату. В разі, якщо на наступне тестування він не матиме відповідного документа, до складання тесту його не допустять. Разом з тим, пройти ЗНО без сертифікату та документу, що посвідчує особу не можливо. Для пропуску в пункт тестування в абітурієнта має бути хоча б один із них.

    Другою відмінністю в процедурі стало те, що допуск абітурієнтів на пункти тестування не припинявся після 10:50, як це відбувалося під час основної сесії. Оскільки вступники добираються на тестування з областей, де проводиться антитерористична операція, звичними є випадки проходження кількох блок-постів так званої ДНР та ЛНР, а також Національної гвардії, запізнення потягів, які прямують з Маріуполя та Луганська, це унеможливлює вчасне прибуття до пунктів тестування. Саме тому, передбачена можливість допуску до участі у ЗНО тих вступників, які прийшли із запізненням. Щоправда у різних областях спостерігачі зафіксували відмінні підходи щодо можливості прийти до пункту тестування невчасно. Так, у Харкові абітурієнтів без проблем пропускали у пункти до 11.00, а з 11.00 до 11.20 – за погодженням з Харківським РЦОЯО. У Дніпропетровську пункти тестування зачинялися об 11, а відповідальні отримали вказівку приймати рішення про недопуск абітурієнта лише після консультації з Дніпропетровським РЦОЯО. Для вступників, які прийшли в аудиторії після початку тестування, інструктори зобов’язані були зачитати скорочений текст промови, однак час для виконання тесту у цьому випадку не додається. Попри те, більшість учасників додаткової сесії з’явилися на тестування вчасно. Зафіксовані поодинокі випадки 10-20 хвилинного запізнення абітурієнтів на пункти тестування, однак рішення про допуск зазвичай приймалися на користь вступників. Лише у ПТ Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, що в місті Київ, через запізнення на 30 хв. Учасник не був допущений до тестування.

    Третьою відмінністю додаткової сесії стало довнесення абітурієнта в алфавітний і аудиторний списки вже у пунктах тестування. Спостерігачі фіксують випадки, коли учасники приходять на ЗНО із запрошеннями-перепустками, однак не можуть знайти своїх прізвищ в алфавітних списках відповідних пунктів тестування. Фактично це означає, що участь цих осіб у тестуванні заздалегідь не передбачалася. Стислі терміни перереєстрації абітурієнтів Донбасу на додаткову сесію не дали змоги зробити цього усім. Деякі з них здійснили перереєстрацію вже після закінчення офіційних термінів, коли адміністративний пакет, в якому зберігається алфавітний список учасників тестування, вже був переданий у пункт тестування. Відповідно, ці списки вже укомплектовувалися після того, як вступники приходили на пункт тестування, пред’явивши запрошення-перепустку. Таких учасників допускали до проходження ЗНО в аудиторії, де не з’явилися усі вступники, та де були вільні місця.

    Щоб не наражати абітурієнтів з Донецької та Луганської областей на небезпеку під час переїздів для участі у додатковій сесії в інші області, Міністерство освіти й науки України видало наказ про безкоштовне розміщення їх у гуртожитках вищих навчальних закладів. Детальна інформація, а також номери телефонів відповідальних осіб у координаційних центрах стосовно поселення були розміщені на сайті Міністерства, а також регіональних центрів оцінювання якості освіти. Як вдалося з’ясувати спостерігачам, багато учасників прибули до міст проходження ЗНО заздалегідь, зупинившись у родичів, знайомих, тимчасово орендуючи житло. Частина з них скористалася можливістю проживання в гуртожитках, де розміщувалися і батьки вступників. Разом з тим, значна частина абітурієнтів все ж добиралася з Донбасу на кожне тестування, долаючи озброєні блок-пости, ретельні перевірки терористів та військових, спізнення потягів на дві-три години, від раніше заявленого часу. Саме тому, ще однією з особливостей тестування під час додаткової сесії є присутність великої кількості батьків біля пунктів, які боялися відпускати дітей самих, зважаючи на загрозу.

    Замість висновків

    Система стандартизованого тестування в Україні відбулася. Прийнятий Верховною Радою 1 липня 2014 р. ЗУ «Про вищу освіту» остаточно легалізував та утвердив зовнішнє незалежне оцінювання,  як основний інструмент прийому студентів до вищих навчальних закладів України.

    Завдання, покладені на Український центр оцінювання якості освіти Урядом держави є набагато ширшими, ніж відбір абітурієнтів до вузів. Центр досі не виконує основної функції, передбаченої Положенням про його створення – це проведення  моніторингу якості освіти. Результати ЗНО, у якому беруть участь, лише абітурієнти, що виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів, не дозволяють оцінити стан системи середньої освіти загалом,  а відповідно і пропонувати ефективні механізми її вдосконалення та розвитку як для країни загалом, так і для окремих регіонів зокрема. Крім того, фінансові витрати на проведення ЗНО є надто відчутними для України, щоб їх спрямовувати виключно на відбір до вузів, однак не використовувати для оцінки якості середньої освіти.

    Окупація Автономної Республіки Крим унеможливила організацію та проведення ЗНО на півострові. На жаль, більшість цьогорічних випускників АРК будуть інтегровані у систему вищої освіти Російської Федерації, і поступово втрачатимуть зв’язок з Україною. Завданням Уряду, Міністерства освіти і науки України, УЦОЯО на наступний рік має стати відпрацювання механізму участі випускників Криму у зовнішньому незалежному оцінюванні з подальшою можливістю вступу до вітчизняних вищих навчальних закладів. Участь у ЗНО має стати одним із консолідованих чинників, який створюватиме перспективи для єдності країни в майбутньому.

    Детальніше:
    Ольга Стрелюк, координатор кампанії спостереження за ЗНО, 044 222 57 27.
    Додаткова інформація:
    Громадське спостереження за ЗНО відбувається в рамках Альянсу Програми сприяння незалежному тестуванню в Україні (USETI Legacy Alliance).