• Законопроект №2335: забезпечення рівних прав чи превентивні заходи задля виконання державного замовлення?

    by  • 16.03.2015 • Вступна кампанія, Моніторинг освітньої політики • Прокоментуй!

    Не так давно експерти мережі ОПОРА аналізували законопроект про особливості вступу до вищих навчальних закладів у 2015 році, поданий групою народних депутатів на чолі з Співаковським О.В. Намагаючись «забезпечити рівні права на освіту» та «усунути дискримінацію», автори пропонували повернути стару практику подачі при вступі до вищих навчальних закладів України сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання будь-якого року. Попри те, що в обґрунтуваннях необхідності цього законопроекту співавтори апелювали до забезпечення рівного права на освіту учасникам АТО, видається, що така ініціатива була націлена на попередження «невиконання державного замовлення» вищим навчальним закладом. Адже автор законопроекту Олександр Співаковський, колишній проректор Херсонського державного університету, розуміє, що в умовах невиконання плану державного замовлення, випускники минулих років становлять значний відсоток тих, хто допомагає його «закрити».

    Після опублікування експертних висновків щодо цього законопроекту, які містили критичні відгуки, напередодні його розгляду у профільному комітеті законопроект № 1876 був відкликаний авторами задля доопрацювання.

    5 березня 2015 р. народним депутатом Співаковьким був зареєстрований ще один законопроект (№ 2335) щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти. Йдеться знову про рівність прав на доступ до вищої освіти, яку автор повторно пропонує вирішити відновленням прийнятої за ініціативою колишнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника норми щодо можливості подавати при вступі результати ЗНО різних років. Цього разу автори навіть запропонували альтернативу для абітурієнтів, які отримали повну середню освіту не в рік вступу,  проходження оцінювання рівня загальної навчальної компетентності. Але ця пропозиція є лише прикладом, коли задля лобіювання певного інтересу можна скомпрометувати справді хорошу ідею.

    Недоцільність прийняття цього закону можна пояснити тими ж причинами, що й попереднього:

    • реєстрація на основну сесію зовнішнього незалежного оцінювання 2015 вже закінчилася (окрім випускників шкіл з окупованих територій), а отже всі, хто мав намір вступати цьогоріч у вищий навчальний заклад, вже пройшли реєстрацію. Практика зміни правил гри після початку відповідного процесу має бути зупинена.
    • ні текст законопроекту, ні пояснювальна записка до нього не дозволяють зрозуміти його справжньої мети. Цього разу нерівність умов на здобуття вищої освіти автори вбачають в обов’язку здавати ЗНО по новій навчальній програмі, яку особи попередніх років випуску не проходили. Однак незрозумілою є позиція щодо предметів, програма яких не змінювалася.
    • розроблений законопроект абсолютно не враховує контексту цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання – поєднання ЗНО з державною підсумковою атестацією з української мови та літератури та дворівнева складність тестів.

    Задля лобіювання повернення до старої практики врахування сертифікатів різних років співавтори пропонують:

    1. введення тесту загальної навчальної компетентності для осіб, які не складали ЗНО. Результати цього тесту використовують при вступі до вищих навчальних закладів.
    2. розробку уніфікованої таблиці конвертації тестових балів в оцінки за відповідною рейтинговою шкалою із кожного предмета освіти, незалежно від року складання ЗНО.

    Розглянемо пропозиції законотворців детальніше.

    Тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК). Необхідність визначення здатності особистості до успішного навчання є однією з умов підвищення якості системи вступу до навчальних закладів на основі ЗНО. В системі вищої освіти України, починаючи з 2009 року, поступово розроблялася концепція ТЗНК та впроваджувався експеримент апробації та пілотування цього тесту. Однак у 2012 році через відсутність політичної волі для впровадження ТЗНК та його подальшого використання, експеримент не був продовжений. Частина попередніх результатів експерименту з упровадження ТЗНК були оприлюднені [1] та містили такі моделі застосування цього тесту:

    1. ТЗНК використовується як третій непрофільний тест ЗНО на певні спеціальності, для яких третій предметний тест важко визначити (наприклад, психологія, педагогіка, філософія);
    2. ТЗНК використовується як третій непрофільний тест ЗНО на спеціальності, для яких пілотування ТЗНК показало високу прогностичну валідність (наприклад, економіка);
    3. ТЗНК використовується як третій непрофільний тест ЗНО за вибором ВНЗ на всі спеціальності.

    Отже, загальний висновок зводився до необхідності кумулятивного використання предметних тестів ЗНО та ТЗНК. Подальші експерименти мали би визначити найкращу модель їх поєднання.

    Тому аргумент авторів законопроекту щодо можливості введення ТЗНК у найкоротші терміни «у зв’язку з його визнанням та апробацією» не є коректним. Крім того, як видно з попередніх результатів експерименту, ТЗНК не може застосовуватися як єдиний критерій відбору для вступу до вищих навчальних закладів (що запропоновано в законопроекті).

    Задля можливості подальшого впровадження ТЗНК та поєднання результатів разом із предметними тестами ЗНО, сьогодні варто говорити про продовження відповідного експерименту та вироблення найкращої моделі для симбіозу результатів ТЗНК та ЗНО. Однак варто розуміти, що впроваджені такі тести можуть бути не швидше 2016/2017 років.

    Таблиця конвертації тестових балів з кожного предмета. Автори пропонують спеціально уповноваженій установі, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання (УЦОЯО) забезпечити розміщення таблиці конвертації тестових балів в оцінки за відповідною рейтинговою шкалою із кожного предмета освіти незалежно від року складання ЗНО. Однак варто наголосити на тому, що наразі такої таблиці не існує. І якщо навіть припустити можливість вироблення уніфікованої таблиці переведення (у чому є великі сумніви через зміну форматів тестів з певних предметів, зміну методики визначення результатів, зміну програм, про які автор говорить як причину нерівності доступу), автори мали би бути свідомі того, що для цього потрібні як часові, так і матеріальні ресурси. Натомість у пояснювальній записці вказано, що «реалізація цього акту не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України».

    Те, що автори вдруге подають законопроект, яким намагаються змінити Умови вступу у 2015 році, однак жодного разу не знаходять експертної підтримки своїм пропозиціям, наводить на висновок про неготовність авторів до співпраці з профільними установами задля вироблення кращих пропозицій. Сподіваємося, профільним комітетом буде прийняте рішення щодо недоцільності включення законопроекту у поданій редакції до порядку денного сесії Верховної Ради, а автори, перш ніж подавати наступний законопроект, будуть залучати до його розробки відповідних експертів.

    За коментарями звертайтеся:
    Наталія Радиш,
    юрист Львівського представництва Громадянської мережі ОПОРА – 032 254 61 63.

    [1] Вісник ТІМО №7-8/2013.