• Кому невигідний законопроект про місцеві вибори №2831-2

    by  • 09.06.2015 • Блог, Спостереження за виборами • Прокоментуй!

    Законопроект про місцеві вибори №2831-2 (розроблений робочою групою під керівництвом Олександра Черненка, ініційований Андрієм Парубієм спільно з іншими депутатами), яким пропонується запровадити пропорційну систему голосування з преференційними списками на рівні великих міст – справді розчарував.

    Він розчарував місцевих олігархів, які готувалися за старою системою оперативно запустити свої місцеві політичні проекти, медійно розкрутити їх і легко протягнути свій готовий список кандидатів (переважно випадкових людей) до місцевої ради.

    Він розчарував бувалих партійних функціонерів, які розраховували здобути бажані мандати виключно за рахунок використання розкрученого партійного бренду, а не шляхом систематичного залучення до партійних лав компетентних, досвідчених і конкурентоспроможних прихильників – потенційних кандидатів.

    Він розчарував популярних і популістських громадських активістів та зірок місцевої політики, які розраховували отримати бажаний мандат лише завдяки тому, що вони незалежні самовисуванці, які інстинктивно зневажають усі партії (навіть ті, які ще не створені) та їх лідерів. Замість того, щоб об’єднувати навколо себе людей і розбудовувати власні структуровані та життєспроможні партійні структури, які б демонстрували нову якість політики. Або долучатися до існуючих партійних структур й зміцнювати/змінювати їх зсередини, привносячи власний досвід, знання й цінності.

    Він розчарував місцевих заможних кандидатів, які розраховували закономірно отримати свій мандат скупивши пару тисяч (чи навіть сотень) голосів в невеличкому одномандатному мажоритарному окрузі.

    Він розчарував регіональну владу та місцеву політичну еліту, яка розраховували легко протягнути потрібних кандидатів завдяки застосуванню дієвих в невеликих одномандатних мажоритарних округах адміністративних важелів.

    Він розчарував членів виборчих комісій, які розраховували по накатаній й перевіреній роками схемі підраховувати голоси й організовувати вибори.

    Він розчарував ЗМІ та власників носіїв зовнішньої реклами, просвітницька місія яких зводиться до впарювання виборцям прихованої політичної реклами та примітивних гасел під виглядом оригінальних журналістських матеріалів та корисної інформації.

    Він розчарував деяких експертів, які в запропонованому варіанті пропорційної системи з преференційним голосуванням не розгледіли відкритих списків або розгледіли їх не повністю.

    Законопроект розчарував також тих, хто його не читав – бо ж навколо скільки ремствувань. І тих хто читав також, бо ж вони його не писали і такого би не написали. А що написали б натомість – ми вже не дізнаємося, і це теж розчаровує. Навіть ті хто писав законопроект – теж розчаровані, бо ж могли не писати взагалі. Або могли написати щось інше, але написали так як вважали краще.

    Лишається сподіватися, що хоча б депутати не розчарують і проголосують за законопроект, попередньо прибравши з нього усі баги, яких там не більше, ніж в чинному Законі про місцеві вибори (за яким нам пропонують голосувати аж доти доки не завершиться децентралізація).