Іванна Гаврилко: «Зараз ми запроваджуємо щоденний моніторинг витрат енергоресурсів»

Львів – прогресивне у багатьох галузях місто. Не оминув розвиток і сферу енергоефективності: у структурі Львівської міської ради створено відділ енергоменеджменту. Щоб перейняти досвід львів’ян у роботі в напрямку ефективного використання енергоресурсів, Громадянська мережа ОПОРА поспілкувалась із начальником цього відділу, енергоменеджером Іванною Гаврилко.

– Розкажіть, будь ласка, чим займається відділ енергоменеджменту у Львові?

– Енергоменеджмент займається, в першу чергу, плануванням витрат енергоресурсів всіма установами. А у нас зараз близько 600 закладів фінансується з міського бюджету. Для кожної установи в розрізі кожного місяця ми встановлюємо ліміти на споживання. Тобто заклади планують витрати самі, а ми тільки корегуємо та контролюємо рівень їх споживання.

Тому працюємо над загальним плануванням: скільки планується витрати енергії – в це закладаємо гроші. Також закладаємо додаткову суму на зростання тарифів. До тих, хто споживає багато, приділяємо увагу: їздимо, говоримо із завідуючими, контролюємо. Тобто це – лімітування. Воно відбувається 1 раз на рік, і далі постійно контролюється.

Займаємося ще розрахунком питомого споживання. Це відбувається щомісячно. За результатами порівнюємо використання енергоресурсів установами. Так ми відслідковуємо тих, хто постійно нарощує споживання. Тому що, навчившись хитрувати, в рамки лімітів ці будівлі входять, але насправді можуть відключити опалення, включивши електропідігрів. А внаслідок використання електрики зростає загальне споживання.

Окрім цього, розробляємо стандарт вигляду будівлі в плані енергоефективності. Наразі його вичитуємо. Його затвердять рішенням виконавчого комітету і після цього він буде обов’язковим до виконання.

Намагаємось розробити власну «внутрішню ЕСКО-компанію» – коли за результатами кварталу зекономлені ресурси одразу перераховуються на впровадження енергоефективних заходів.

Раніше практикували щомісячний моніторинг споживання: 1 раз на місяць збирали показники. Зараз ми запроваджуємо щоденний моніторинг. Сьогодні 132 установи систематично щодня подають свої показники. Плануємо до кінця літа додати решту установ. Це буде програма, де не тільки подаватиметься інформація. Це буде окрема сторінка зі споживанням, доступна не лише відділу енергоменеджменту, – кожен керівник матиме доступ до системи.

Таке впровадження стане новинкою серед програм, адже всі попередні були централізовані: встановлювалось програмне забезпечення і лише одна людина чи відділ мали можливість доступу до даних. А тепер ми спускаємо це на нижчий, базовий рівень –заклади безпосередньо контролюватимуть рівень споживання.

Та й це ще не все. У програмі будуть вноситись показники, що автоматично переводитимуться у вартість (гігакалорії тепла у гривні). Задля точності та достовірності інформації, тарифи постійно оновновлюються.

– Яким чином буде здійснюватися щоденний моніторинг установ? І які недоліки були у моніторингу раз на місяць?

– Щоденний моніторинг здійснюється автоматично через мережу Інтернет – заклади щодня подають показники усіх своїх лічильників.

Як зазначалось, перед цим використовувався місячний моніторинг: показники подавали районним енергоменеджерам, за якими було закріплено 40 – 80 будівель. Установи подавали показники цій людині, яка вносила дані у програму. Виникали постійні помилки та плутанина. Зараз це закріплено на нижчому рівні, тобто саме завгосп чи керівник закладу відповідає за внесення даних та їх достовірність. Це допомогло нам не тільки розвантажити наших енергоменеджерів, а й добитися точнішої інформації.

– Хто створив програму для внесення даних щоденного моніторингу?

– Наші львівські програмісти, які також цікавляться питаннями енергоефективності та інноваціями в енергетиці.

Моніторинг яких установ ви здійснюєте?

Муніципальні заклади – це школи, садочки, театри, лікарні, поліклініки. Тобто всі будівлі, які фінансуються з міського бюджету. Відділ енергоменеджменту розраховує й питоме споживання усіх житлових будинків з центральним опаленням, щоб виявити та ліквідувати проблеми.

Наступним етапом планується додати будівлі комунальних підприємств – парки, приміщення ЖЕКів, Теплоенерго.

Програма дозволяє моніторити й приватні будівлі. Усі охочі можуть укласти договір з розробниками програми, адже вона справді дає хороші результати.

– Коли ж розпочалась економія енергоресурсів і, відповідно, коштів?

– Заощаджувати ми почали у 2006 році, одразу після впровадження моніторингу.

Першим кроком стало відрізання прямої халатності. Ми працюємо над зміною свідомості: «Все, що державне, – це не моє».

Сьогодні лише з електроенергії спостерігається ріст споживання. Це пояснюється постійним додаванням побутових приладів та відновленням в усіх садочках постачання гарячої води за рахунок електробойлерів. Але в майбутньому при запуску усіх механізмів, думаю, проблему буде вирішено.

А щодо всіх інших ресурсів (теплова енергія, газ, холодна та гаряча вода) у нас позитивна динаміка – постійне їхнє скорочення.

– Розкажіть, будь ласка, про методи заохочення працівників?

– Постійно виробляються різні механізми стимулювання відповідальних працівників, а саме завгоспів та керівників закладів.

Минулого року за результатами економії усі працівники отримали річну премію. Частіших премій не передбачено законодавством та трансферами, адже перекинути гроші з енергоресурсів на фонд оплати праці нереально.

Все просто – гроші, які залишаються внаслідок економії енергоресурсів, залишаються у міському бюджеті і ми самі їх розподіляємо.

Проте проблема – можливість запізнитися з використанням зекономлених коштів до 25 грудня, коли бюджетний рік закривається. От тоді гроші повертаються до державного бюджету і їх неможливо використати. Тому роботу потрібно робити оперативно та злагоджено

– Окрім енергозбереження, чи є ще напрямки роботи відділу?

– У Львові окремо створено Ресурсний центр ОСББ, проте ми долучаємось до їхньої роботи саме в інформаційному напрямку енергозбереження.

Також займаємось напрацюванням розробок перспективних проектів, частково готуємо заявки на кредитування енергоефективних заходів і допомагаємо з технічної сторони шукати різні гранди.

– Ви працюєте лише рік, проте з якими проблемами зустрічаєтесь найчастіше?

– Головна проблема – байдужість людей, які відповідають за споживання енергоресурсів у бюджетних установах. Вони вбачають у нас «богів зверху», що виставляють для них ліміти і контролюють споживання.

Також проблеми із законодавством та фінансуванням. Але сподіваємося на розуміння влади, що одним з прямих обов’язків міста  є надання, якісних соціальних послуг (освіта, медицина, дозвілля). І, відповідно, гідних умов функціонування закладів, які забезпечують надання цих послуг.

 Розмовляла Ірина Кантарія, місцевий координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА.