• Старт нового політичного сезону. Як мажоритарники Львівщини показали себе під час шостої сесії

    by  • 09.09.2017 • Діяльність, Моніторинг ВРУ • Прокоментуй!

    Аналітики Громадянської мережі ОПОРА не перестають слідкувати за діяльністю дванадцяти львівських нардепів-мажоритарників. Хто з них найактивніший у законотворчій роботі, а хто пасе задніх, хто найсправніше відвідує пленарні засідання й засідання комітетів – усе це кожної сесії потрапляє під мікроскоп громадських експертів. Цього разу пропонуємо разом оцінити ефективність діяльності депутатів-мажоритарників Львівської області за основними показниками парламентської роботи під час шостої сесії VIII скликання Верховної Ради.

    Активність депутатів
    Протягом шостої сесії львівські мажоритарники демонстрували високі показники відвідуваності пленарних засідань, яких загалом було 65. За винятком двох народних обранців, їхній середній показник становить близько 85%. Найкращий результат показав Михайло Бондар (100%), який єдиний серед нардепів не пропустив жодного засідання та Олега Мусія (99%), який пропустив лише одне з них. Четверо депутатів пропустили по п’ять пленарних засідань, а тому показник їхньої відвідуваності становить 92%. Це Дмитро Добродомов, Ярослав Дубневич, Тарас Батенко і Богдан Дубневич. Богдан Матківський пропустив на одне засідання більше, а тому отримав 91%. Далі ідуть Ірина Подоляк (85%), Андрій Кіт (82%) і Оксана Юринець (77%), які пропустили відповідно 10, 12 і 15 пленарних засідань. Найнижчий показник відвідуваності серед львівських мажоритарників у Володимира Парасюка (46%) та Андрія Лопушанського (43%), в пасиві яких 35 і 37 пропусків відповідно.

    Засідання профільних комітетів мажоритарними Львівщини також відвідували достатньо справно, хоча і тут вони розділяються на певні групи. Незважаючи на те, що кількість засідань у комітетах була різною, що не дозволяє співставляти їх, проте вона наочно демонструє рівень дисциплінованості народних обранців. Серед представників області виділяємо одразу трьох мажоритарників, які не пропустили жодного засідання комітету (100%) – Олег Мусій (13), Ярослав Дубневич (8) і Михайло Бондар (8). По одному “прогулу” мають Богдан Дубневич і Оксана Юринець, а тому результат дорівнює 95% і 89%. Андрій Кіт, Андрій Лопушанський, Ірина Подоляк і Богдан Матківський пропустили по два комітетських засідання, що становить 78%, 75%, 71% і 67% відвідуваності відповідно. Показник Дмитра Добродомова (69%), який пропустив п’ять засідань, на відміну від Тараса Батенка (63%), в пасиві якого три “прогули”, вищий завдяки вдвічі більшій кількості засідань комітету, членом якого він є. Найнижчий показник відвідуваності у Володимира Парасюка (50%), який пропустив половину з 16-ти засідань комітету.

    На відміну від відвідуваності показники участі в голосуваннях львівських мажоритарників помітно гірші. Серед них якісно вирізняється показник Михайла Бондара (99,6%), який брав участь у 2222 з-поміж загалом 2231 голосування, що відбулися протягом шостої сесії. Наступні кілька результатів є відносно непоганими, проте вони значно поступаються лідеру. Олег Мусій (75%), Ірина Подоляк (74%), Богдан Матківський (73%) і Ярослав Дубневич (70%) брали участь у 1676, 1649, 1625 і 1551 голосуваннях. Дещо нижчим, аніж у них є результати Дмитра Добродомова (68%), Оксани Юринець (67%) і Андрія Кота (60%). Останні чотири депутат мають надзвичайно низький показник участі в голосуваннях, що наочно демонструє їхнє відношення до одного із основних своїх обов’язків як народних обранців. Це Богдан Дубневич (54%), Андрій Лопушанський (28%), Тарас Батенко (26%) і Володимир Парасюк (8%), в активі яких участь лише у 1201, 625, 581 і 180 голосуваннях.

    Усі депутати-мажоритарники Львівщини мають власні громадські приймальні, які діють переважно у межах виборчих округів та у місті Львові. Сумарно 12 львівських обранців утримуються 36 приймалень, що є достатньо великим показником. Закономірно, що депутати, які обиралися у сільських виборчих округах мають більшу кількість приймалень, на відміну від тих, хто обирався у межах міста Львова, оскільки намагаються мати представництво у кожному районі округу. Найбільше громадських приймалень у Богдана Матківського – п’ять. Михайло Боднар, Ярослав Дубневич, Андрій Лопушанський і Володимир Парасюк мають по чотири приймальні. По три громадські приймальні у розпоряджені Тараса Батенка, Олега Мусія і Андрія Кота. У межах області по дві приймальні в активі Дмитра Добродомова та Богдана Дубневича, тоді як в розпорядженні Оксани Юринець та Ірини Подоляк – по одній громадській приймальні.

     

    Законодавча діяльність

    Аналіз законодавчих ініціатив 12 мажоритарників Львівщини протягом 6 сесії

    За період роботи шостої сесії VIII скликання Верховної Ради від 1 лютого до 31 липня 2017 р. 12 народних депутатів, обраних в одномандатних округах Львівської області виступали ініціаторами 185 законодавчих ініціатив. Серед них 165 становлять проекти законів, ще 20 – проекти постанов. Найбільша кількість законодавчих ініціатив на рахунку Андрія Лопушанського та Олега Мусія, у яких їх по 23, Ірини Подоляк – 20, Оксани Юринець – 19, дещо менше у Михайла Бондара та Ярослава Дубневича – по 17, Тараса Батенка – 16, Богдана Матківського – 14, Дмитра Добродомова – 13, Андрія Кота – 12, а найменше у Богдана Дубневича – 7 і Володимира Парасюка – 4. Найбільше саме законопроектів в Андрія Лопушанського – 23, Олега Мусія – 21 та Іринин Подоляк – 17, а проектів постанов в Оксани Юринець – 4, братів Дубневичів та Ірини Подоляк – по 3.


    Проте, якщо не брати до уваги випадки, коли у переліку авторів водночас числилися кілька львівських мажоритарників, то у сумі ми отримаємо 129 унікальних законодавчих ініціатив. Серед них, 110 законопроектів та 19 проектів постанов. Це достатньо високий кількісний показник, оскільки становить 10% від загальної кількості законодавчих ініціатив (1333), причетність до яких мали депутати-мажоритарники від Львівської області у період шести місяців шостої сесії Верховної Ради поточного скликання.

    Разом з тим, коефіцієнт корисної дії львівських мажоритарників залишається низьким. Він становить лише 5%. Це означає, що з поміж усіх 129 унікальних законодавчих ініціатив лише 6 набули чинність (стали діючими нормативними актами), при цьому 5 з них – це проекти постанов і лише один законопроект, який, щоправда, орієнтований на вирішення однієї з проблем Львівщини – відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств (реєстраційний номер 6212). Серед чинних законодавчих ініціатив по дві в активі Ірини Подоляк та Оксани Юринець (постанови) і по одному – Ярослава Дубневича (постанова) та Михайла Бондара (законопроект).

    У більшості з поміж вище зазначених 129 законодавчих ініціатив серед ініціаторів числиться один львівський мажоритарник. Загалом таких нараховується 102 ініціативи, де може бути виключно один автор серед мажоритарників Львівщини або частіше у колективному співавторстві з іншими народними депутатами не з Львівської області. Проте є серед них також 27 законодавчих ініціатив, де серед авторів значиться два і більше львівських депутатів. У цифрах це 15 законодавчих ініціатив з двома “львів’янами”, шість – з трьома, по дві – з чотирма і п’ятьма відповідно, а також по одній, де серед співавторів значиться вісім і дев’ять мажоритарників Львівщини. Структуру їхньої взаємодії відображена у таблиці, за допомогою якої можна наочно побачити, хто найчастіше з них кооперувався під час законотворчої роботи у шостій сесії.

    Структура взаємодії львівських мажоритарників у спільних законопроектах протягом шостої сесії

    Цифри у таблиці показують частоту одночасного знаходження депутатів мажоритарників Львівщини в авторських колективах законодавчих ініціатив. Найчастіше висока частота сумісної законотворчої діяльності свідчить про високий рівень взаємодії між депутатами, причина якої може бути різною – від членства в одній партії/фракції, світоглядної спільності до членства в групах тиску чи спільних бізнес-інтересів.

    Як можна побачити в одних випадках, зв’язки взагалі відсутні або слабкі, що найкраще видно на прикладі Андрія Лопушанського, Богдана Дубневича і менше у Тараса Батенка та Володимира Парасюка. Натомість, в інших депутатів чітко виражена сильна взаємодія і співпраця. Найбільш сильно такий взаємозв’язок демонструє група трьох львівських мажоритарників, які об’єднані у депутатській групі партії “Громадський рух ”Народний контроль” – Дмитро Добродомов (голова), Олег Мусій і Богдан Матківський. У центрі їхньої взаємодії знаходиться Олег Мусій, третина спільних ініціатив якого подана спільно з Богданом Матківським (10 разів) та дещо менше з Дмитро Добродомовим (7 разів). Взаємодія Добродомова з Мусієм та Матківським також виразно висока – 7 і 6 разів відповідно. Друга група тісної взаємодії зосереджується довкола Оксани Юринець, яка по п’ять разів водночас зустрічається у спільних законодавчих ініціативах з Іриною Подоляк та Дмитром Добродомовим. Третю групу виразної співпраці становить взаємодія між Ярославом Дубневичем та Андрієм Котом, у яких цей показник також рівний п’яти. У переважній ж більшості рівень взаємодії львівських мажоритарників з іншими колегами є помірний або слабо виражений.

    На завершення аналізу законотворчої діяльності мажоритарників Львівщини варто звернути увагу на те, яким чином у ній відображена проблематика області та їхніх виборчих округів. З-поміж 129 законодавчих ініціатив нам вдалося виокремити 14 з них (13 проектів законів і 1 проект постанови), які так чи інакше можуть бути віднесені до виконання цієї цілі. Найбільша кількість законодавчих ініціатив, які мають відношення до локальної проблематики на рахунку Андрія Лопушанського, Ірини Подоляк і Михайла Бондара – по чотири, а також Тараса Батенка, Богдана Матківського, Олега Мусія і Оксани Юринець – по дві. Ще одна в активі Ярослава Дубневича, тоді як в решти – жодної.

    Перелік законодавчих ініціатив, які мають відношення до проблематики Львівської області:
    1. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо транскордонного співробітництва.
    2. Проект Закону про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств.
    3. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов’язку службових осіб подавати інформацію про наявність громадянства (підданства) іншої держави (держав).
    4. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення.
    5. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі.
    6. Проект Закону про внесення зміни до статті 3-1 Закону України “Про оплату праці” щодо збереження пільг громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського.
    7. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо віднесення побутових відходів до альтернативних джерел енергії.
    8. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії.
    9. Проект Закону про міські агломерації.
    10. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України.
    11. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу торгівлі і послуг та уніфікації обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями.
    12. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури.
    13. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” щодо державного нагляду (контролю) у сфері охорони культурної спадщини.
    14. Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України та інших правоохоронних органів щодо вжиття невідкладних заходів з метою виявлення та притягнення до відповідальності організаторів та виконавців провокативних акцій проти дипломатичних та консульських установ Республіки Польща на території України та польських місць національної пам`яті

     

    Депутатські запити

    Аналіз депутатських запитів 12 мажоритарників Львівщини протягом 6 сесії

    Протягом шостої сесії VIII скликання Верховної Ради 12 львівських мажоритарників скерували 164 унікальних депутатських запитів, більша половина з яких (63%) була скерована на вирішення проблем Львівської області або одномандатних виборчих округів. Переважна більшість депутатів схильна подавати індивідуальні депутатські запити, які становлять 62% від загальної кількості і тоді як 38% – підписані колективом депутатів. Також можна простежити цікаву закономірність, що кількість запитів щодо проблематики області практично співпадає з кількістю індивідуальних запитів не лише у загальній сумі, але також у розрізі кожного окремого депутата (див. таблицю).

    Найбільшу кількість запитів подали Дмитро Добродомов – 27 запитів, Михайло Бондар та Андрій Лопушанський – по 26 запитів. На їхньому рахунку також відповідно найбільша кількість запитів щодо проблем області/округу, проте у цьому випадку їхня порядковість змінюється: 22 – у Лопушанського, 21 – у Бондаря та 14 – у Добродомова. В активі усі трьох також по 21 індивідуально скерованому запиту. Арифметично середня кількість запитів в активі Тарас Батенка – 17, Володимира Парасюка – 16, Ярослава Дубневича – 15 та Оксани Юринець – 12. У них половина і більше також становлять індивідуальні запити. Найменшу кількість депутатських запитів скерували Богдан Дубневич, Андрій Кіт та Ірина Подоляк, у яких в активі лише по 3 запити, а також Богдан Матківський – 7 і Олег Мусій – 9. Цікаво, що у них практично усі запити відносяться до колективних. На підставі аналізу можна зробити логічний висновок, що активне використання інструменту депутатського запиту на пряму корелюється з намаганнями народних обранців самостійно впливати на вирішення конкретних, локальних проблем, тоді як інертне ставлення до нього зводиться переважно до підтримки такими депутатами запитів своїх колег.

    Сумарно колективних депутатських запитів налічуються 63 штуки. У результаті їхнього аналізу ми виокремили деякі з них, під якими водночас підписалося кілька львівських мажоритарників. Серед них запит з проханням виділення коштів для ремонту лікарні ОХМАТДИТ (7 депутатів), тривалого розслідування факту трагічної загибелі В. Чорновола і Є. Павлова (6 депутатів), виділення фінансування для Галицького конкурсу юних музикантів «Франкове підгір’я» (6 депутатів), розслідування шахрайства зі сторони директор ТОВ «Володар-Агро» (5 депутатів), перевірка наявності у народних депутатів України громадянства іноземної держави (5 депутатів), підтримка щодо нагородження В. Середи орденом «За заслуги» I ступеня (4 депутатів), зміни оплати праці працівників підприємств у населених пунктах, яким надано статус гірських (3 депутати), надання інформації про проведення конкурсу з вибору інвестора для будівництва комплексу з утилізації ТПВ на ділянці Роздільського ДГХП «Сірка» (3 депутати), два запити щодо розширення санкцій до фізичних осіб (2 депутати), підвищення посадового окладу педагогічним працівникам дошкільних навчальних закладів (2 депутати), щодо заходів нейтралізації загрози енергетичній безпеці України (2 депутатів). Підсумовуючи, скажемо що ті з них, які спрямовуються на вирішення локальних проблем, об’єднує значно частіше та значно більшу кількість львівських мажоритарників, аніж загальноукраїнські проблеми.

    Матеріал підготовлено за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

    За коментарями звертайтеся:
    Тарас Радь, аналітик Громадянської мережі ОПОРА – 254 61 63, lviv@opora.org.ua