АНАЛІЗ ПЕРШОГО РОКУ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ-МАЖОРИТАРНИКІВ ЛЬВІВЩИНИ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ VIII СКЛИКАННЯ

Громадянська мережа «ОПОРА» проаналізувала парламентську активність 12 депутатів-мажоритарників Львівщини за рік роботи Верховної Ради України. Пропонуємо Вашій увазі основні тенденції законотворчої роботи депутатів від Львівщини, оцінку їх взаємодії з виборцями та стан реалізації передвиборчих обіцянок.

Нагадаємо, що за результатами позачергових виборів до Верховної Ради восени 2014 року в одномандатних мажоритарних округах Львівської області перемогу здобули 5 висуванців Блоку Петра Порошенка (Оксана Юринець, Ярослав і Богдан Дубневичі, Тарас Батенко, Андрій Кіт), по одному висуванцю від «Народного Фронту» (Михайло Бондар) та «Самопомочі» (Ірина Подоляк) і 5 самовисуванців (Дмитро Добродомов, Богдан Матківський, Володимир Парасюк, Олег Мусій, Андрій Лопушанський).

Повний текст дослідження з профайлами депутатів можна переглянути тут.

27 листопада 2015 року завершився рік, як народні депутати Верховної Ради України VIII скликання набули своїх повноважень. В умовах зовнішньої військової агресії та критичної необхідності проводити швидкі та радикальні законодавчі реформи Верховна Рада VIII скликання працювала інтенсивніше, ніж попередній склад законодавчого органу. У період з 27 листопада 2014 р. по 27 листопада 2015 р. український Парламент збирався на засідання впродовж 89 робочих пленарних днів, у той час, як Парламент попереднього скликання за аналогічний період провів у сесійній залі меншу кількість часу – 78 пленарних днів. За рік роботи у чинному Парламенті було зареєстровано більше 4780 законопроектів і проектів постанов, що перевищує аналогічну кількість проектів постанов і законів, зареєстрованих у перший рік роботи Верховної Ради попереднього скликання.

Протягом першого року роботи Верховної Ради VIII скликання народні депутати, обрані в мажоритарних округах Львівщини, долучилися до розробки 243 законодавчих ініціатив з 4745 зареєстрованих за цей час в парламенті. Таким чином за участі львівських мажоритарників у ВРУ було підготовлено трохи більше 5% усіх законопроектів.

Найактивнішим законотворцем Львівщини протягом року роботи парламенту виявився Володимир Парасюк, який став співавтором 51 законодавчих ініціатив, з яких 42 проектів законів та 9 проектів постанов. Дещо менше, по 45 законопроектів зареєстрували Оксана Юринець (36 законів та 9 постанов) та Дмитро Добродомов (34 законопроектів і 11 проектів постанов). Найменш активними були Андрій Лопушанськй та Андрій Кіт, які долучилися до розробки 11 та 13 проектів законодавчих актів відповідно. Однак серед усіх 243 законопроектів, які були зареєстровані депутатами-мажоритарниками Львівщини, лише 34  документа було розроблено ними індивідуально. Так, найбільше самостійних ініціатив виявилося в Ярослава Дубневича — індивідуально він зареєстрував 13 проектів постанов, Тарас Батенко та Володимир Парасюк зареєстрували по 7 самостійних документів, у Олега Мусія таких три, Андрія Лопушанського — 2, та по одному в Богдана Матківського та Оксани Юринець. Немає жодного самостійно розробленого проекту законодавчого акту у Дмитра Добродомова, Михайла Бондара, Ірина Подоляк, Андрія Кота та Богдана Дубневича (див. Таблицю).

Активність законотворчої діяльності депутатів

Більшість ініційованих депутатами проектів законів містять лише певні поправки щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України. Натомість, лише невелика кількість ініційованих документів є проектами нового закону. Над такими документами найбільше працювали Ірина Подоляк, Оксана Юринець та Володимир Парасюк.

Однак, тільки незначна кількість ініційованих депутатами документів встигла потрапити до порядку денного і була розглянута та підтримана на пленарних засіданнях парламенту. Так, з усіх законотворчих ініціатив, співавторами яких стали львівські мажоритарники, набули чинності лише 33 документи, серед яких 17 законів та 16 постанов (див. Таблицю). Формальний коефіцієнт корисної дії законотворчої роботи львівських депутатів-мажоритарників за цей період склав 13,5%, тоді як у депутатів-мажоритарників Львівщини попереднього скликання цей показник був меншим. Очевидно, це є наслідком зміни конфігурації політичного впливу у новому парламенті і приналежності більшості депутатів Львівщини до парламентської коаліції.

Одним з показників згуртованості й ефективності депутатів у захисті та просування інтересів виборців Львівщини є їх спільна робота над підготовкою проектів нормативно-правових актів. Протягом року в парламенті було зареєстровано 54 законодавчих ініціативи, до розробки яких одночасно долучалися двоє і більше депутатів з Львівської області.

Найбільше згуртував народних обранців Львівщини Проект Закону “Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)”. Свої підписи під документом поставили десять депутатів-мажоритарників (не долучилися Тарас Батенко і Михайло Бондар). В цілому ж до авторського колективу законопроекту увійшло аж 155 народних обранців, тому немає підстав говорити, що львівські мажоритарники скоординовано й самостійно працювали над документом. Законопроект розроблено з метою створення конституційних передумов для визнання державою Україна юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Вісім народних депутатів-мажоритарників Львівщини (за винятком Тараса Батенка, Михайла Бондара, Богдана Матківського та Ірини Подоляк) в жовтні 2015 року долучилися до підготовки законопроекту про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів. Завдання законопроекту полягає у збільшенні надходжень до державного бюджету за рахунок детінізації автомобільної галузі. Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та тимчасово з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року знизити ставки акцизного збору на транспортні засоби, що були у використанні.

До цього спроби законодавчо врегулювати проблему користування транспортними засобами з іноземною реєстрацією у прикордонній зоні робилися п’ятьма мажоритарниками Львівщини (Оксана Юринець, Богдан і Ярослав Дубневичі, Володимир Парасюк, Андрій Кіт) вже двічі. В грудні 2014 року було зареєстровано законопроект про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення строків транзитних перевезень для автомобільного транспорту. І в травні 2015 року зареєстровано законопроект про внесення змін до статті 380 Митного кодексу України щодо тимчасового ввезення автомобілів. Обидва проекти законодавчих актів передбачали збільшити норму щодо строку транзитних перевезень – з 5 до 30 діб.

Рівно половина депутатів Львівщини долучилися до розробки Проекту Постанови про звільнення Володимира Демчишина з посади Міністра енергетики та вугільної промисловості України. Свої підписи під проектом документу поставили Дмитро Добродомов, Михайло Бондар, Богдан Матківський, Тарас Батенко, Олег Мусій та Андрій Кіт.

Одним з кількох проектів документів, для підготовки якого депутати від Львівщини доклали спільні й  скоординовані зусилля став законопроект про внесення змін до Закону України “Про гуманітарну допомогу” – щодо запровадження спрощеної процедури визнання вантажів (товарів), коштів, гуманітарною допомогою. Співавторами проекту нормативного акту стали мажоритарники Львівщини Ірина Подоляк, Оксана Юринець, Богдан і Ярослав Дубневичі, Володимир Парасюк.

Іншою спільною й скоординованою законодавчою ініціативою депутатів Львівщини (Оксана Юринець, Ярослав Дубневичі, Володимир Парасюк та Андрій Кіт) став законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки неприбуткових організацій). Авторами пропонується запровадити механізм перерахування на користь неприбуткової організації частини податку з доходів фізичних осіб, що сплачена платником податку за звітний рік.

Ще одним документом до підготовки якого одночасно долучилося 5 мажоритарників Львівщини (Михайло Бондар, Богдан Матківський, Дмитро Добродомов, Володимир Парасюк та Олег Мусій) став проект закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” щодо державної підтримки вугільної галузі. Ініціатори запропонували  збільшити видатки Міненерговугілля за бюджетною програмою «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» на 841 366 тис. грн. та поновити бюджетну програму «Державна підтримка будівництва вугле- та торфодобувних підприємств, технічне переоснащення зазначених підприємств» на суму 1001 000,0 тис. гривень.

В цілому аналіз законопроектної роботи львівських мажоритарників протягом першого року роботи Верховної Ради вказує на відсутність в парламенті скоординованого львівського лобі. Народні депутати Львівщини епізодично і не системно взаємодіють між собою в законопроектній діяльності.  В розрізі персональної взаємодії мажоритарників Львівщини найбільше прослідковується спільність позицій в законотворчій роботі Дмитра Добродомова, Богдана Матківського і Олег Мусія. Також активно взаємодіють в законотворчій роботі Ярослав Дубневич та Оксана Юринець.

Загалом за перший рік роботи Парламентом VIII скликання було розглянуто майже третину (28%) від усіх зареєстрованих законопроектів та проектів постанов Верховної Ради України, а саме 1344 нормативні акти. Були результативно проголосовані та стали законами 765 законодавчих ініціатив, що складає 16% від загальної кількості зареєстрованих в Парламенті проектів нормативних документів і 57% від числа розглянутих в Раді за цей час законопроектів. З усіх 765 прийнятих документів 597 (78%) було ініційовано депутатами, 110 (14%) – Кабінетом Міністрів і 58 (8%) – Президентом. Враховуючи співвідношення кількості ініційованих кожним із суб’єктів права законодавчої ініціативи законопроектів і кількості результативно проголосованих проектів законодавчих актів, Президент є найпродуктивнішим в законотворчому процесі. Так 85% законодавчих ініціатив Президента (58 з 68 документів) внесених до Парламенту – були підтримані депутатами і стали Законами.

Найбільш завантаженими роботою над законопроектами протягом першого року роботи Верховної Ради були чотири комітети – Комітет з питань податкової та митної політики, Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і Комітет з питань правової політики та правосуддя. Мажоритарники Львівщини не входять до жодного з цих комітетів. Тоді як найменше роботи з розгляду та удосконалення законопроектів у депутатів, що входять до Комітету з питань інформатизації та зв’язку, Комітету з питань європейської інтеграції (43 законопроекти) і Комітету з питань запобігання і протидії корупції (48 законопроектів).

У розрізі середніх показників відвідуваності пленарних засідань членами депутатських фракцій та груп найбільш дисциплінованими є фракції «Народний Фронт» (показник відвідуваності – 87%) та «Самопоміч» (85%). Найменш активно відвідували пленарні засідання Верховної Ради України представники фракції «Опозиційний блок» (68%) та члени депутатської групи «Партія відродження» (67%). В усіх без виключення пленарних засіданнях парламенту взяли участь всього 9 народних депутатів України, четверо з них – мажоритарники (І. Гузь, В. Развадовський, І. Артюшенко, А. Ільюк).

Результати аналізу законодавчої активності народних обранців у гендерному розрізі свідчить, що жінки-депутатки значно активніші за чоловіків у написанні законопроектів та виголошенні виступів у залі парламенту. Так, у середньому на одну депутатку припадає 46 законопроектів та 24 виступи, у той час як у середньому один чоловік-депутата демонструє значно скромніший відповідний показник – 30 законопроектів і 17 виступів.

Законодавчі ініціативи депутатів-мажоритарників Львівщини, які набули чинності:

Рівень персональної взаємодії в законотворчій роботі між депутатами-мажоритарниками Львівщини (% спільних законопроектів)