Індекс публічності Львова за результатами вимірювання 2017 року

Дата: 05.05.2018

За результатами вимірювання Індексу публічності органів місцевого самоврядування 2017 року муніципалітет Львів зайняв п’яту сходинку у рейтингу з результатом у 72 %. Львівську міську раду обігнали муніципалітети Івано-Франківська (78 %) та Києва (73 %). Показник публічності у 72 % разом зі Львовом мають також Вінниця, Луцьк та Чернівці. Це найвищий результат міста за останні п’ять років. З-поміж трьох об’єктів вимірювання найкращий показник визначено за виконавчими органами Львівської міської ради – 77 %, трохи менший – за міським головою – 70 %, найнижчий – за депутатами – 69 %.

Міський голова

Публічність міського голови підвищилася на 16%, і складає тепер 70%. Це дало змогу з минулорічного 16 місця в рейтингу публічності міських голів піднятися на 8 позицію у 2017 році, поступившись міським головам Івано-Франківська, Чернігова, Херсону, Чернівців, Києва, Вінниці та Миколаєва. В першу чергу, публічність підвищилася завдяки збільшення прозорості та деталізації фінансів міста. Так, в окремому розділі на сайті можна знати інформацію про  дохідну і видаткову частини бюджету, щоправда чинну редакцію бюджету можна знайти лише в розділі документи. Також майже вся інформація розміщується також і на єдиному веб-порталі використання публічних коштів. Досі там відсутня інформація від Управління капітального будівництва, Централізована бухгалтерія закладів освіти відділу освіти Шевченківської районної адміністрації, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю та Управління міжвідомчих проектів Львівської міської ради. Міська рада продовжує використовувати для закупівель товарів і послуг (виконавчими органами, комунальними закладами, установами та підприємствами Львівської міської ради) систему електронних державних закупівель ProZorro. Інформацію про закупівлі можна знайти і у відповідному розділі на сайті – «Електронні закупівлі». Також на сайті розміщена інформація про виконання програми соціально економічного та культурного розвитку. Разом з тим, досі на сайті немає зведеної інформації про ставки місцевих податків та зборів.  

В кінці 2017 року у місті був прийнятий Статут територіальної громади Львова, якому передували кілька десятків засідань робочої групи, публічні громадські обговорення, круглі столи та публічні дискусії. В березні 2018 року текст Статуту був офіційно опублікований у газеті «Високий замок».

У 2017 році Андрій Садовий ініціював 11 досліджень громадської думки, у кожному з яких брали участі від 21 до 1200 осіб. В місті діє система електронних петицій, завдяки якій у 2017 році мешканці підтримали лише одну петицію, яка пізніше була розглянута радою – 23 березня 2017 року прийнято ухвалу №1711 «Про підтримку петиції «Про необхідність створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Торфовище Білогорща». Громадський бюджет, який дозволяє мешканцям брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету, – був вдруге успішно реалізований. У місті активно та ефективно дія «гаряча лінія» для оперативного звернення громадян.

В частині підзвітності міського голови досі не відповідає вимогам закону процедура  звітування перед громадою. Зокрема, таке звітування міського голови у Львові відбувається шляхом індивідуального запрошення на звіт представників різних інтелектуальних еліт – духовенства, лідерів громадської думки, інтелігенції тощо. Попри те, що такий звіт транслюється в режимі on-line, пересічні мешканці не мають змоги задати питання міському голові та висловити свою зауваження. Також зважаючи на те, що потрапити на прийом до міського голови можна лише шляхом документального підтвердження у ЦНАПі невирішення  певного питання виконавчими органами чи судом, безпосереднє спілкування Андрія Садового з мешканцями обмежено. З попереднього року не змінилася практика відсутності звітування про здійснення у місті держаної регуляторної політики.

Виконавчі органи

Виконавчі органи Львівської міської ради мають один з найвищих показників Індексу публічності в Україні – 77 %. Кращі результати демонструють лише виконавчі органи Вінницької міської рад (79 %). Нагадаємо, що показник у шкалі 61-80 % – це задовільний рівень публічності.

Порівняно з 2016 роком, у 2017 році виконавчі органи Львова значно покращили свої позиції в рейтингу Індексу публічності (з 64 % до 78 %), випередивши Івано-Франківськ (76 %), Луцьк (74 %) та Київ (71 %). Сприяла цьому політика міста щодо оприлюднення інформації у форматі відкритих даних, управління комунальним майном, залучення громадськості до процесу обговорення та прийняття рішень, відкритості у бюджетній сфері. Водночас на 12 % знизився показник прозорості діяльності виконавчого комітету Львівської міської ради, а також показник підзвітності за реалізацію регуляторної політики.

Значних змін зазнало представлення інформації про структурні підрозділи виконавчих органів Львівської міської ради. Зокрема у загальному доступі є інформація про їхніх керівників, повноваження, графік роботи, контакти, звіти про діяльність (хоч і не у всіх), комунальні підприємства, які входять до складу управлінь. Винятком є відсутність інформації про управління, які входять до складу Департаменту з питань поводження з відходами. Також на сайті представлена структурована інформація про більше, ніж 80 комунальних підприємств, їхнє керівництво, повноваження та діяльність, частково – фінансову звітність.

У 2017 році збільшилася кількість наборів, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 мають публікуватися у форматі відкритих даних. На порталі opendata.city-adm.lviv.ua оприлюднено об’єкти комунальної власності, перелік договорів оренди на об’єкти комунальної власності, перелік рекламних об’єктів на території Львова тощо. Водночас немає у форматі відкритих даних переліку об’єктів комунальної власності, незадіяних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень), які можуть бути передані в користування. Частково ця інформація представлена на окремому веб сайті mayno.lviv.ua, що адмініструється Управлінням комунальної власності. Також не вдалося виявити переліку земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови, реєстру боргових зобов’язань суб’єктів господарювання комунальної власності.

Продовжує діяти практика залучення громадських об’єднань до членства у громадських радах при управліннях Львівської міської ради. Зокрема, подати документи для включення до складу громадської ради можна з допомогою онлайного сервісу, що розміщений на офіційному порталі міста. Іншим механізмом, який дозволяє мешканцям Львова долучитися до обговорення містобудівної документації та інших проектів міської влади є громадські слухання. Доброю практикою є те, що у загальному доступі є не лише проекти документів та пояснювальних записок, але й матеріали розгляду пропозицій, поданих в рамках громадських слухань, окремі протоколи.  

Натомість діяльність виконавчого комітету є менш публічною: на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради немає інформації про його повноваження та функції, місце засідання, не оприлюднюються проекти рішень виконавчого комітету, попри те, що ЗУ «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.  

Депутати Львівської міської ради

У порівнянні з попереднім роком депутати Львівської міської ради дещо покращили (на 5 %) рівень публічності, який за підсумками моніторингу діяльності у 2017 році становить 68 %. Попри значний прогрес протягом останніх двох років львівські депутати посідають 6-ту позицію у всеукраїнському рейтингу публічності депутатів разом з депутатами Івано-Франківської, Чернівецької і Хмельницької міських рад, поступаючись незмінному лідеру депутатам Луцької міської ради на 11 %. 

Сильною стороною діяльності депутатів Львівської міської ради, у порівняні з іншими міськими радами, є наявність власного сайту, на якому оприлюднюється інформація про діяльність депутатського корпусу. Кількість даних на Інформаційному порталі постійно збільшується і особливо це помітно в частині оприлюднення нормативно-правових актів, документації й даних пленарних засідань міської ради. Це порядки денні сесії і пленарних засідань, протоколи пленарних засідань і засідань постійних комісій, реєстраційні списки відвідування пленарних засідань і засідань постійних комісій, результати голосувань по кожному питанню, пряма відеотрансляція й записи пленарних засідань і засідань постійних комісій, проекти рішень (ухвал). Це традиційно було і залишається сильною стороною діяльності депутатів Львівської міської ради, де у 2017 році вдалося навіть дещо покращити і без того дуже високий показник (з 76,6 % до 81,8 %). Серед незначних недоопрацювань – це не завжди вчасне оприлюднення проектів порядку денного пленарного засідання і проектів рішень, а також відсутність стенограми засідань.

У частині організації роботи депутатського корпусу та інформування про депутатів Львівської міської ради, то можна помітити певний спад у порівняні з попереднім роком. Після запровадження обов’язкового електронного декларування доходів на Інформаційному порталі перестали публікувати щорічні декларації депутатів, з якими можна ознайомитися на сайті Єдиного державного реєстру декларацій. Надалі залишається проблема з не завжди актуальною інформацією про графік здійснення прийому громадян депутатами, а також не завжди вичерпна контактна інформація про депутата (в усіх відсутні електронні пошти та у більшості номери засобу зв’язку). Також у 2017 році на сайті не було розміщено мапи з межами виборчих округів та інформації про закріплених за ними депутатів міської ради.

Традиційно високими є показники відкритості діяльності депутатів Львівської міської ради, який за цьогорічними даними навіть покращилися на 4 % у порівнянні з 2016 р. (з 77,5 % до 81,5 %). Хороша практика все більш активного залучення громадськості до діяльності міської ради, що регламентувалася окремим положеннями має лише підсилитись після нещодавнього прийняття Статуту територіальної громади Львова. Регламентовані ним інструменти громадських слухань, загальних зборів, місцевих ініціатив, консультативних дорадчих органів, громадського бюджету дають широкі можливості для участі громадськості Львова в обговоренні, консультуванні та прийнятті рішень. Разом з тим, певною проблемою залишається  відсутність вільного доступу до пленарних засідань (лише через процедуру попередньої електронної реєстрації) та нерегулярність здійснення особистого щомісячного прийому громадян депутатами (близько половини депутатського корпусу). Позитивною тенденцією є ініціювання депутатами колективних консультацій з громадськістю і їхня безпосередня участь у громадських слуханнях ініційованих виконавчими органами Львівської міської ради.

У порівнянні з попереднім роком депутати Львівської міської ради підвищили показники підзвітності (з 16,3 % до 29,7 %), проте на загал вони залишаються низькими і є найслабшою стороною діяльності. Лише третина депутатів оприлюднила індивідуальний звіт про результати діяльності за підсумками року, хоча більшість партій підготували загальний фракційний звіт. Проблема полягає у тому, що не усі депутати усвідомлюють необхідність цього обов’язку, попри визначення процедури і строків звітування у нормативних документах (Регламенті, Статуті). Міська рада не має практики затвердження щорічних графіків звітування депутатів, депутати рідко інформують раду про підсумки звітування, а наявні звіти не завжди публічні, змістовні та не оприлюднюються на сайті. Натомість у 2017 р. прозвітували усі десять постійних комісій в усній формі перед Львівської міської ради, проте вони так і не були оприлюднені на Інформаційному порталі, оскільки на сайті для цього не передбачено окремого розділу. Можливо, проблему можна було б вирішити шляхом прийняття Етичного кодексу Львівської міської ради.

 

За детальнішою інформацією просимо звертатися:

  • Олександр Неберикут, координатор кампанії «Вимірювання Індексу публічності
    місцевого самоврядування», 063 62 86 837.
  • Наталія Матківська, координатор вимірювання Індексу публічності у Львові, 032 254 61 63.

 

Довідково: Індекс публічності – це загальнонаціональна кампанія моніторингу прозорості, відкритості та підзвітності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Об’єктом моніторингу є міські ради в обласних центрах України. У 2017 році вимірювання здійснювалося також у тимчасово перенесених обласних центрах Донецької та Луганської областей.

Проект реалізовується уже п’ятий рік поспіль й має на меті оцінити, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітетів, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування – міського голови, депутатів та виконавчих органів – в цей процес. Система показників Індексу публічності розроблена на основі положень українського законодавства та міжнародних стандартів у сфері публічності муніципальної влади. Результатом проведеної кампанії є публікація щорічного всеукраїнського дослідження – «Індекс публічності місцевого самоврядування 2017». З результатами минулорічних вимірювань можна ознайомитися на сайті www.publicityindex.org.