Лише дві парламентські партії мають добре розвинені мережі приймалень, – аналіз ОПОРИ

Експерти Громадянської мережі проаналізували роботу парламентських партій у міжвиборчий період й запрезенували всеукраїнську карту мережі громадських приймалень. Інформацію щодо приймалень парламентських партій ОПОРА отримала у відповідь на інформаційний запит. Проте, активісти самостійно перевірили їх наявність у кожному районному центрі Львівської області й склали карту активності партійних мереж. «Партії часто декларують значно більшу структуру, аніж вона є насправді. Мережу виборчих штабів партії за звичкою подається як мережа приймалень, в той час як вони насправді припинили свою діяльність», – розповідає Тарас Радь, аналітик Громадянської мережі ОПОРА. Окрім цього, експерт наголошує, що важливим фактором активності роботи партії на місцях є факт присутності у місцевій раді. Наявність своєї фракції або групи змушує партії бути відкритішими та контактувати з виборцями. Проте це не означає, що цей факт є запорукою хорошої роботи приймальні.

«Партії, на практиці, часто не диференціюють поняття «осередок» та «громадська приймальня». Частіше за все це одне і те ж саме приміщення, яке поєднує обидві функції або виконує функції лише однієї з них», – ділиться Тарас Радь. Осередок має визначення в українському законодавстві і потрібен партії для державної реєстрації та можливості працювати в регіонах, тоді як громадська приймальня не має правового статусу і створюється партіями з власної ініціативи для роботи з виборцями (часто це спадкоємниця виборчого штабу).

Що стосується безпосереднього аналізу активності партійних мереж, то найбільш активно працюють приймальні партій ВО «Батьківщина» і Об’єднання «Самопоміч». Якщо у першому випадку це зазвичай давня партійна структура (водночас осередок і штаби), то у другому – нова, яка перебуває в процесі становлення і яку переважно розбудовує місцевий осередок самостійно. Громадські приймальні партії «БПП «Солідарність» і Радикальної партії Олега Ляшка працюють зі змінним успіхом. Жодна із задекларованих громадських приймалень партії «Народний фронт» у Львівській області не працює у міжвиборчий період.

«Одним з можливих шляхів для швидшого розвитку партійних приймалень є залучення для цього державних коштів», – говорить юрист ОПОРИ Наталія Радиш, яка вивчала зміни до законодавства, що стосуються державного фінансування політичних партій. «Уже з липня цього року гроші з бюджету почнуть щоквартально перераховувати тим партіям, які подолали 5-відсотковий бар’єр на парламентських виборах 2014 року, – за умови що до цього часу вони подадуть фінансовий звіт за новою, описаною в законі формою та пройдуть аудит», – деталізує Наталія Радиш.

Якщо проектувати на результати виборів 2014 року, то найбільше отримає «Народний фронт» – понад 126 млн грн, БПП “Солідарність” – 124 млн грн, «Самопоміч» – 62 млн грн, «Опоблок» – 53 млн грн, «Радикальна партія» – 42 млн грн, «Батьківщина» – 32 млн грн, – підрахувала юрист мережі ОПОРА. Після наступних виборів Верховної Ради право отримати бюджетні кошти зможуть ті партії, які наберуть понад 2% голосів виборців. Також закон передбачив бонус за дотримання гендерних квот. «Окреме фінансування, десять відсотків від щорічного обсягу фінансування, буде тим політичним партіям, у яких кількість представників однієї статі серед обраних депутатів не буде перевищувати двох третин», – нагадує Наталія Радиш.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМ МОНІТОРИНГУ ПАРТІЙНИХ ПРИЙМАЛЕНЬ

Детальніше:
Офіс Громадянської мережі ОПОРА у Львові: 032 254 61 63, lviv@opora.org.ua

Захід здійснюється Громадянською мережею ОПОРА за підтримки Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» (виконується Фондом Східна Європа).