Проміжний звіт за результатами громадського спостереження за вступною кампанією 2012 року

Цьогорічна вступна кампанія стала більш неочікуваною для абітурієнтів та менш прогнозованою для громадських спостерігачів. Тому, дати однозначну оцінку, наскільки добре вона була організована, вкрай важко. Щоб охопити усі моменти вступу, громадські спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА підготували проміжний звіт за підсумками спостереження у ВНЗ України.

1. Технічні недоліки вступної кампанії: робота Єдиної державної електронної бази з питань освіти та система електронного вступу

Технічні проблеми далися в знаки уже з перших днів вступної кампанії: приймальні комісії почали скаржитися на неефективну роботу Єдиної державної електронної бази з питань освіти, абітурієнти – на незадовільний стан подачі електронних заяв для участі у конкурсному відборі. Оскільки система електронного вступу постійно «зависала», то вступник не міг зрозуміти, чи вдалося йому подати заявку чи ні. Більшість таких абітурієнтів, розчарувавшись у системі, поїхали здавати документи особисто. Ті, кому все ж таки вдалося дистанційно відправити заяву, мали проблеми із неправильно вказаною датою видачі медичної довідки, статі, громадянством, балами сертифікату чи додатка до атестата зі школи.

Таким чином, система електронного вступу, яка була покликана полегшити життя вступникам, спрацювала проти них. Окрім цього, електронний вступ був передбачений лише для абітурієнтів, які бажали отримати освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» та вступали на денну форму навчання. Оскільки у медичних закладах готують спеціалістів, то такі абітурієнти не могли скористатися електронною подачею документів. Хоча насправді це технічна проблема, яку неважко виправити, проте розробники не передбачили її заздалегідь і не стали виправляти в процесі.

Через наплив абітурієнтів, дані яких потрібно було вводити у ЄДЕБПО, більшість ВНЗ у перші тижні вступної кампанії не могли працювати з системою повноцінно, тому електронну заявку обробляли через 5-10 днів. Часто виникали ситуації, коли вступник подав документи у приймальну комісію, а пізніше реєструвався ще й у електронній формі у інших ВНЗ. Якщо абітурієнт подав електронні заяви до 5 вишів, то у першому, куди він заніс документи особисто, його зареєструвати уже не могли.

Окрім цього, траплялися ситуації, коли з якихось причин вищий навчальний заклад одразу не вніс у ЄДЕБПО дані про абітурієнта, який подав документи ще на початку липня. І попри те, що вступник був рекомендований до зарахування у першій хвилі та подав вчасно усі документи, – через не реєстрацію у ЄДЕБПО не може стати студентом (Донецький національний університет). Щоправда є випадки, коли проблему створив сам абітурієнт, порушивши Умови прийому і подавши документи до 6 і більше навчальних закладів. Цілком логічно, що у такому випадку, у котромусь із них його не могли зарахувати.

2. ІС «Конкурс»: цьогорічні особливості роботи

Робота Інформаційної система «Конкурс», яка у минулі роки забезпечувала прозорість вступного процесу та допомагала абітурієнтам не загубитися у рейтингових списках, цього року мала деякі особливості. Так, якщо у попередні роки ІС «Конкурс» отримувала дані про абітурієнтів безпосередньо від приймальних комісій, то у 2012 році – від ЄДЕБПО. Таким чином, затримки у подачі інформації вишами у ЄДЕБПО унеможливили вчасне наповнення «Конкурс». Крім того, абітурієнти не були поінформовані про те, що система не є офіційним джерелом інформації про рейтингові списки та списки рекомендованих до зарахування. Так, Умови прийому передбачають ‪для ІС «Конкурс» лише функцію інформування громадськості про подання заяв на вступ до вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації.

Зафіксовано випадки, коли рейтингові списки, оприлюднені у ІС «Конкурс» та на веб-сайтах навчальних закладів, відрізнялися. Виявивши відмінності у списках, абітурієнти скаржилися у міністерство та приймальні комісії.

Окрім цього, клопоту додала відсутність окремої графи чи позначки для вступників з цільовими направленнями. Згідно з Умовами прийому, списки цільовиків повинні оприлюднювати окремо, проте у «Конкурс» ця категорія абітурієнтів опинилася у загальному рейтинговому списку, а тому іншим вступникам було важко простежити свої шанси вступити на місця державного замовлення.

3. Творчі випробування: встигнути подати апеляцію

Нововведенням спостереження за вступною кампанією 2012 року стала присутність громадських спостерігачів під час проведення творчих випробувань. Більшість вищих навчальних закладів продемонструвала свою відкритість і допустили представників ОПОРИ до спостереження. Проте є й такі, які не дозволили безпосередньо слідкувати за процедурами та етапами творчих конкурсів. Серед них Національний авіаційний університет, Cумський державний університет, Донецький національний університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Під час спостереження ОПОРА виявила проблемні ситуацій у проведені творчих випробувань. Першою перепоною, з якою стикнулися вступники, стало те, що різні навчальні заклади проводили творчі конкурси з одного напряму підготовки у один і той же день. Тому фактично вже на цьому етапі абітурієнти були змушені вибирати лише один заклад куди могли вступати на навчання, а це вже порушення права на участь у конкурсному відборі до п’яти закладів. Окрім того, деякі ВНЗ проводили в один час творчі випробування на різні (у більшості випадків суміжні) напрями підготовки, а тому абітурієнта змушені були обирати лише один напрям.

Більшість звернень від вступників полягали у наріканнях на приймальні комісії, які не створили можливості реалізувати право на апеляцію на результати вступних випробувань. Передусім це пов’язане з тим, що для подачі апеляційної заяви абітурієнту відводиться лише одна доба після оголошення результату. До того ж у ВНЗ не інформують, коли ж буде оприлюднена інформація про результати, а найчастіше радять слідкувати за оголошеннями на стендах. У випадку, коли абітурієнт їхав у інше місто подавати документи чи здавати вступні випробування, то не завжди мав змогу оперативно відреагувати та подати апеляцію. Крім того, вже звичною практикою для частини ВНЗ є проведення творчих конкурсів в останні дні перед оприлюдненням рейтингових списків – 30 та 31 липня. Зрозуміло, що подавати апеляцію 1 серпня, коли оприлюднені рейтинги і надано рекомендації до зарахування, є довготривалою і часто безнадійною справою.

Щодо самої процедури проведення творчих випробувань, то у більшості ВНЗ, де були присутні спостерігачі ОПОРИ, вона була дотриманою. Єдиним зауваженням залишається те, що роботи абітурієнтів не завжди кодуються, а це привід для сумнівів щодо об’єктивності та неупередженості оцінювання.

4. Магістратура: відсутність єдиної процедури

Цього року велика частина звернень від абітурієнтів стосувалася низки проблем навколо вступу на ОКР «магістр»: відсутність повної інформації, нечіткість процедур, різний підхід до пільгових категорій, нерівність умов, сумніви щодо об’єктивності оцінювання, відсутність можливості реалізувати право на апеляцію тощо. Така ситуація викликана тим, що в Умовах прийому немає єдиних вимог, які б регламентували і визначали усі етапи вступу на магістратуру до вищих навчальних закладів України. Так, якщо в одному виші дитина-напівсирота має право на позаконкурсний прийом, то в іншому – ні.

Варто також згадати про ситуацію, яка склалася при вступі на магістерську програму «правознавство» в КНУ ім. Т. Шевченка. Абітурієнти скаржилися на порушення принципу відкритості при проведенні вступного тестування на магістратуру, також на дивний «збіг» результатів тестування, коли вступники з кращим балом у додатку до диплому провалили вступне випробування, а ті, хто мав низький середній бал додатку до диплому, складали його на відмінно. Громадянська мережа ОПОРА зверталася до університету Шевченка із запитом про отримання зразків тестових завдань, однак у відповіді адміністрація закладу нагадала про те, що там веде спостереження її представник, а також запросила запитувача на безпосередню зустріч. До слова, скарга, яку написала в МОНмолодьспорт одна з абітурієнток на дії приймальної комісії КНУ ім. Т. Шевченка з проханням перевірити вказані факти, досі залишається без відповіді.

5. Призери олімпіад та МАН: реальні та бажані

Як і попередні роки, спостерігачі ОПОРИ виявили різнотипні помилки у нарахуванні додаткових балів призерам ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів та ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів – членам Малої академії наук України. Траплялося, що додаткові бали зараховувалися не призерам, а лише учасникам олімпіад, переможцям минулих навчальних років чи не за профільний для напряму підготовки предмет. Іншим же вступникам нараховували такі бали за перемогу у ІІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад, а то й взагалі без будь-яких підстав і дипломів чи невідповідні бали за конкретне призове місце. Проте системною проблемою стало те, що додаткові бали не завжди відображалися у ІС «Конкурс», а лише на веб-сайтах ВНЗ, що не давало можливості абітурієнтам реально оцінити свої шанси стати студентом. Окрім цього, мало місце неправильне відображення додаткових балів (замість 40 балів) – 80.

Позитивом у цій ситуації є те, що усі виявлені спостерігачами неточності були донесені до відома конкретних навчальних закладів та виправлені. Причиною таких помилок, за словами працівників приймальних комісій, стали технічні огріхи та неуважність персоналу. Зважаючи на непоодинокі факти таких неточностей, можна лише здогадуватися, скільки їх було у інших вищих навчальних закладах, у яких ОПОРА не вела спостереження за проходження вступної кампанії.

6. На «хвилях» зарахування

Ще до оприлюднення перших списків рекомендованих до зарахування працівники приймальних комісій окремих ВНЗ почали обдзвонювати абітурієнтів та запитувати, чи вони хочуть навчатися у їхньому виші. Отримавши позитивну відповідь, працівники комісій рекомендували їм до 1 серпня принести оригінали документів, інакше абітурієнти втратять шанс для вступу. Таким чином, у вишах відбулася лише одна хвиля зарахування, а рейтинг рекомендованих до зарахування складався із прізвищ виключно тих вступників, які подали оригінали документів до 1 серпня. Зокрема, випадки зафіксовано у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут», Луганському аграрному університеті, Харківському медичному університеті. Інші ВНЗ робили обдзвін абітурієнтів перед другою та третьою хвилею зарахування і тих, які в телефонному режимі відмовлялися, не включали у списки рекомендованих до зарахування.

Щодо контрактної форми навчання, то зарахування на навчання за кошти фізичних та юридичних осіб відбувається після того, як виконане держзамовлення, тобто після 10 серпня. Однак, частина навчальних закладів обдзвонювала абітурієнтів, переконувала їх, що у них немає ніяких шансів бути зарахованими на бюджетні місця і пропонувала якомога швидше приносити оригінали документів, підписувати контракт та робити першу оплату за навчання.

Наступним етапом після прийому документі став процес рекомендації до зарахування та самого зарахування вступників. Що стосується оприлюднення рейтингових списків рекомендованих до зарахування, то більшість вишів, дотримуючись Умов прийому, розмістили усю необхідну інформацію на стендах приймальних комісій. Попри обіцянку МОНМСУ, на офіційних веб-сайтах абітурієнти не завжди мали доступ до цих даних, оскільки не всі навчальні заклади були технічно до цього готові чи не бачили потреби. У частини закладів замість рейтингових списків, рекомендованих до зарахування було розміщене посилання на ІС «Конкурс», у якій ця інформація з’являлася із запізненням через те, що потрібен був час для передачі даних з ЄДЕБПО. А запізнення у кілька днів у другій та третій хвилі для абітурієнта мала вирішальну роль.

Однак з найбільшими труднощами абітурієнти стикнулися, коли не змогли відслідкувати зміни, які відбувалися у третьому рейтинговому списку рекомендованих до зарахування, який було оприлюднено 8 серпня. Інформацію про кількість поданих у цій хвилі оригіналів документів знайти було вкрай важко. Лише кілька навчальних закладів мали власні електронні рейтингові списки у яких інформація оновлювалася постійно (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка») і абітурієнт мав змогу прогнозувати свої шанси на вступ на місця державного замовлення. Ті ВНЗ, які хотіли не просто виконати державне замовлення, а й отримати на навчання більш освіченого студента, повідомляли про таку можливість у телефонному режимі. Проте були й ВНЗ, які відмовлялися надавати інформацію про існуючу рейтингову ситуацію телефоном.

Станом на 10 серпня частина абітурієнтів, які не були рекомендовані на навчання за бюджетні кошти у жодній з хвиль, однак які отримали інформацію про можливий недобір, приносили оригінали документів до ВНЗ. Щоправда траплялися випадки, коли приймальні комісії навмисне скорочувати робочий день і відмовлялися їх приймати. Зокрема, Громадянська мережа ОПОРА отримала скарги від абітурієнтів Національного гірничого університету, що в Дніпропетровську, про те, що будучи рекомендованими до зарахування у третій хвилі, у ВНЗ відмовилися прийняти від них документи о 13:30 10 серпня.

Однак найбільше неприємних сюрпризів на деяких вступників чекало 11 серпня, коли вони побачили списки зарахованих, куди потрапили особи із набагато нижчими балами, ніж у них. Причиною такої ситуації стала відсутність процедури, яка б регулювала процес зарахування абітурієнтів на вільні державні місця у так званій «четвертій хвилі». Тому приймальні комісії вирішували питання на користь тих вступників, які залишили у ВНЗ оригінали документів, незважаючи на місце вступника у рейтинговому списку.

Така проблема стала непоодиноким винятком, а скоріше невтішною тенденцією цьогорічного вступу. На жаль, відстояти своє право на вступ держзамовлення у цьому році абітурієнтам, які мають вищі бали, однак не подали вчасно оригіналів документів, не зможуть. Адже підставою для зарахування для більшості навчальних закладів стала наявність оригіналів документів, а не конкурсні бали вступників.

7. Держзамовлення: місія нездійсненна

Чи не найбільшим досягненням цьогорічної вступної кампанії, причому ще до її старту, стало збільшення квоти державного замовлення, які затвердив Уряд на підготовку фахівців у 2012 році. Сам міністр Дмитро Табачник неодноразово наголошував на тому, що в цьому році Україна отримає рекордну кількість студентів-першокурсників у навчальний закладах I-IV рівня акредитації. Однак, незважаючи на те, що в минулому році деякі ВНЗ мали проблеми із виконанням плану державного замовлення на технічних та природничих спеціальностях, у цьому році квоти для підготовки на такі напрямки зросли на 20-30%. Аргумент про нестачу кадрів для промисловості нівелюється самим підходом, де кількість домінує над якістю і у таких умовах говорити про підготовку справжніх фахівців не доводиться.

Про те, що план державного замовлення може бути невиконаний, стало зрозуміло ще 5 серпня, коли ВНЗ оприлюднили другий список рекомендованих до зарахування. Навіть у провідних столичних вишах на окремі напрямки підготовки після першого етапу зарахування залишилися вільними 90% місць держзамовлення. Апогеєм невиконання плану державного замовлення став лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до ВНЗ №1/9-506 від 10 серпня 2012 р., у якому вишам надалося право на продовження терміну зарахування на держбюджет до 15 серпня. Фактично міністерство визнало неспроможність багатьох ВНЗ України на конкурсний відбір та свій малоефективний підхід у розподілі квот держзамовлення.

Причому такий підхід має деструктивний вплив навіть у тих ВНЗ, які все ж таки виконали план держзамовлення і видали наказ про зарахування 11 серпня 2012 р. Адже частина абітурієнтів виявили бажання забрати оригінали своїх документів навіть після того, як були зараховані до одного закладу і подати їх до іншого, який проводить зарахування до 15 серпня. Також проблемою є те, що відповідний лист приймальні комісії отримали лише 10 серпня, коли більшість з них уже провели так звану «четверту хвилю» зарахування за неіснуючою процедурою.

Крім того, залишається проблемою відсутність інформації про те, які ВНЗ і на які напрямки підготовки продовжують добір. Фактично працівники приймальних комісій обдзвонюють абітурієнтів і пропонують принести оригінали, але чи не виявиться, що до одних вступників інформацію було донесено вчасно, а інші взагалі про це не чули, можна лише здогадуватися. Також існує загроза, що вступників можуть дезінформувати у приймальній комісії, кажучи, що є вільні місця на держзамовлення, а коли абітурієнти з оригіналами документів з’являться в приймальну комісію, то їм повідомлять, що вони можуть претендувати лише на контракт, і що вступник неправильно зрозумів працівників приймальної комісії.

Крім того, окремі навчальні заклади, користуючись ситуацією, значно збільшують собі квоту державного замовлення за рахунок її зменшення у інших. Так, у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна звернулися до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з проханням зменшити план державного замовлення на таких напрямках як «фізика» та «прикладна фізика». Натомість у Національному гірничому університеті у Дніпропетровську квота за напрямом «гірництво» була збільшена на 100 осіб. До слова, офіційної відповіді на запит про доступ до публічної інформації щодо збільшення квот державного замовлення в процесі ведення вступної кампанії Громадянська мережа ОПОРА від профільного міністерства не отримала.

8. Необізнаність батьків та абітурієнтів у процедурах вступної кампанії

Часто причиною конфліктних ситуацій, втрати абітурієнта місця державного замовлення чи можливості подати документи стає необізнаність, непідготовленість і несерйозне ставлення до вступної кампанії вступників та їхніх батьків. Наприклад, їм вдається подати документи до більше, ніж п’яти ВНЗ, при цьому знаючи про таке обмеження, їхнє бажання якнайшвидше подати документи породжує великі черги у приймальних комісіях, моральне напруження, фізичне виснаження, перевантаження працівників вишів та електронних систем.

Найбільше труднощів виникало у абітурієнтів та їхніх батьків з тим, щоб розібратися у хвилях зарахування та, за бажання, перенести оригінали документів з одного ВНЗ у інший. Така ситуація знову ж таки ускладнювалася ще й тому, що подати документи через систему електронного вступу до п’яти вишів набагато виявилося простіше, аніж потім відслідкувати себе у рейтинговому списку у всіх ВНЗ. За умов, коли вступник не має вільного доступу до рейтингових списків (які оприлюднені лише на інформаційних стендах), вони часто ставали жертвами свого незнання Умов прийому. До прикладу, укладали контракт на навчання за кошт фізичних (юридичних) осіб на початку серпня, щоб перестрахуватися, якщо не пройдуть на бюджетну форму тощо.

Попри те, що багато батьків та вступників висловлюють сумніви щодо прозорості окремих етапів вступної кампанії, розповідають про вимагання благодійних пожертв та внесків, мало хто із скаржників готові до кінця захищати свою позицію. Найчастіше аргументом стає те, що дитині ще доведеться вчитися у тому чи іншому ВНЗ, а тому бодай на письмову скаргу у Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ніхто не наважується. Інша частина вважає, що звернення, наприклад, до суду лише затягне справу, але жодним чином її не вирішить, а результат у більшості випадків потрібен негайно.

Детальніше:
Ольга Стрелюк, координатор кампанії спостереження, 063 62 86 836
Марина Макуха, менеджер проекту, 063 199 68 20
Ірина Швець, прес-секретар, 063 62 86 840

Додаткова інформація:
Громадське спостереження за вступною кампанією до вищих навчальних закладів України у 2012 році проводиться Всеукраїнською громадською організацією «Громадянська мережа «ОПОРА» в рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».