ЗНО з російської мови як складова конкурсного балу під час вступу-2016

Дата: 07.09.2016

Зовнішнє незалежне оцінювання знань з російської мови здійснюється вже шість років підряд (з 2011 року). Разом з тим, необхідність проводити тестування з цього предмету викликає сумніви, як і його використання під час вступу до вищих навчальних закладів України. Оминаючи полеміку необхідності вивчення російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах України (як мови національної меншини, визначеної Конституцією України), спробуємо проаналізувати особливості проведення ЗНО з цього предмету та його використання під час вступу у 2016 році. Оскільки під час вступу до ВНЗ тестування з російської мови використовується як альтернатива іноземній мові (англійська, німецька, іспанська, французька), то і порівнювати дані будемо з цими іноземними мовами.

ЗНО з російської мови. Реєстрація. Явка. У 2016 році на тестування з російської мови зареєструвалося 2 559 учасників[1]. Менше учасників реєструвалося лише на французьку мову — 818 та іспанську мову — 186. Натомість, на німецьку було зареєстровано 3 143 осіб, а на англійську — 89 953. При цьому, серед зареєстрованих на російську та іспанську мови майже половина є випускниками загальноосвітніх навчальних закладів попередніх років:

Французька21,39%
Англійська24,02%
Німецька24,44%
Російська44,70%
Іспанська47,31%

Така ситуація частково може бути поясненням низької явки учасників на тестування, адже на тестування ЗНО з російської мови не з’явилося більше третини зареєстрованих учасників:

Англійська91,90%
Німецька87,30%
Французька85,60%
Іспанська81,50%
Російська67,70%

Використання результатів ЗНО. Вступ до вищих навчальних закладів для здобуття ступеня бакалавра, відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, відбувається на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників (рівня їх творчих та/або фізичних здібностей. Умовами прийому до вищих навчальних закладів України в 2016 році, (які затверджені Міністерством освіти і науки України 15 жовтня 2015 року, №1085) визначено, що для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти вступають до ВНЗ, зараховуються бали сертифіката ЗНО з трьох предметів. Обов’язковим конкурсним предметом є українська мова та література, інші ж визначаються Правилами прийому до вищого навчального закладу, які затверджує Вчена Рада навчального закладу. Вищий навчальний заклад може запропонувати вступнику можливість вибору одного з предметів, крім обов’язкового.

Цьогоріч серед усіх пропозицій для вступу на бакалавра у вищі навчальні заклади України було 899[2] тих, де серед предметів вибору було ЗНО з російської мови. Серед них є як головні (основні) навчальні заклади, так і їх структурні підрозділи. Що ж стосується типів таких навчальних закладів, то 597 пропозицій надали державні виші (включаючи їх підрозділи), 292 приватні та 10 – комунальні.

Регіональне розташування тих навчальних закладів, які затвердили в своїх правилах як альтернативу для вступника пропозицію подавати результати з російської чи іншої іноземної мови, є неоднорідним. Так, найбільше таких пропозицій було в навчальних закладах столиці – 184[3], натомість серед областей найбільше таких було в Одеській, Закарпатській, Хмельницькій областях (75, 66 та 63 відповідно) та майже однаково в неокупованій частині Донецької  області (57) та Тернопільській області (58). На території трьох областей  – Волинська, Кіровоградська та Чернівецька – немає жодного університету, де би використовували результати ЗНО з російської мови. Така ситуація може пояснюватися і невеликою кількістю навчальних закладів, які розташовані в цих областях.

Що ж стосується навчальних закладів, які вступникам запропонували найбільше спеціальностей з можливістю подавати результати ЗНО, то половину з усіх пропозицій надали такі ВНЗ:

Київський національний університет культури і мистецтв43
Тернопільський національний економічний університет38
Ізмаїльський державний гуманітарний університет37
Донецький державний університет управління34
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка34
Ужгородський національний університет33
Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”29
Мелітопольський державний педагогічний університет ім.Б.Хмельницького29
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка29
Університет економіки та права “КРОК”27
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя24
Приватний вищий навчальний заклад “Київський університет культури”23

І останнє, що б хотілося виокремити – це спеціальності (та спеціалізації), на які навчальні  готові зараховувати вступників за балами ЗНО з російської мови, а не, скажімо, з німецької чи англійської. Так, логічним видається використання таких результатів при вступі на спеціальність “філологія” спеціалізація “слов’янські мови та літератури”. Однак оцінка знань з російської мови незрозуміла, наприклад, при вступі на  спеціалізацію германські мови чи східні мови.

Разом з тим, найбільше пропозицій виші запропонували не на спеціальність «Філологія», а на спеціальність 014 Середня освіта (135 пропозицій). При цьому розподіл між спеціалізаціями також залишає багато запитань.

Проте, найбільше питань виникає до тих ВНЗ, що серед спеціальностей, на які достатньо знань з російської мови як іноземної, виокремили менеджмент, економіку, право, комп’ютерні науки, психологію та інші спеціальності. Цікаво, яким же чином знання російської допоможе, наприклад, у програмуванні?

Очевидно, що навчальні заклади, пропонуючи подавати як альтернативу іноземним мовам результати з російської, піклуються здебільшого про розширення можливої аудиторії студентів, а не їх якість, адже вдосконалення рівня знань умінь та навичок  з цього предмету не входить до навчальних планів більшості з цих спеціальностей.

За коментарями просимо звертатися:
Наталія Радиш, координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА – 097 640 77 90.