Огляд парламентської активності депутатів-мажоритарників Львівщини

Дата: 12.02.2020

4 лютого розпочалася 3 чергова сесія Верховної Ради ІХ скликання. Аналітики Громадянської мережі ОПОРА підбила підсумки першої та другої сесій парламенту, та пропонують вашій увазі огляд парламентської активності народних депутатів, обраних у одномандатних мажоритарних округах Львівщини, протягом попередніх сесій. Зокрема, пропонуємо ознайомитись з даними про законотворчу активність парламентарів, інформацією про відвідування пленарних засідань, засідань профільних комітетів та участь у голосуваннях, даними про депутатські запити, а також інформацією про те, наскільки активно депутати використовують право виступу під час розгляду законотворчих ініціатив в сесійній залі парламенту. 

За підсумками попередніх сесій мажоритарники Львівщини 187 разів виступали ініціаторами законотворчих ініціатив – 161 разів були ініціаторами законопроєктів, а 26 разів ініціювали проєкти Постанов. Статистика свідчить, що в законотворчому процесі народні депутати-мажоритарники Львівщини віддають перевагу колективним проєктам законів, вони 151 раз були серед ініціаторів колективних законопроєктів. На індивідуальну законотворчість припадає 10 законопроєктів.  З усіх зареєстрованих законотворчих ініціатив отримали підтримку та стали законами під час попередніх сесій 10 законопроєктів і 10 постанов, які були ініційовані депутатами Львівщини.

Участь у процесі законотворення парламентарі беруть не лише через ініціювання проєктів законодавчих актів, але й через внесення поправок до законопроєктів. Так, за підсумками попередніх сесій, мажоритарники Львівщини подали 887 поправок до законопроєктів, з яких 15% враховано під час розгляду законопроєктів, 8% враховано частково, а 7% враховано редакційно. 70% всіх поправок львівських мажоритарників відхилено.

Під час попередніх сесій львівські мажоритарники 68 разів звертались з депутатськими запитами до органів влади. Найчастіше депутати адресували запити керівникам міністерств і відомств – 28 разів, а найменше запитів адресовано Генеральному прокурору – 4. Не звертались депутати-мажоритарники з запитами до Президента, Голови Верховної Ради і керівників комітетів Верховної Ради.

На виступи під час пленарних засідань парламенту львівські мажоритарники реєструвались 314 разів, але за даними стенограм засідань правом на виступ скористалися 248 разів. У інших випадках депутати або передавали право виступу іншим колегам, або у стенограмах відсутні дані про те, що депутати скористались правом виступу.

Участь у засіданнях комітетів, пленарних засіданнях Ради та участь у голосуваннях

Найвищі показники відвідування пленарних засідань парламенту у Тараса Батенка та Миколи Княжицького, які відвідали усі 59 засідань, що становлять 100%. У Галини Васильченко цей показник становить 98,3%. На третій позиції Михайло Бондар, Орест Саламаха і Павло Бакунець, які були зареєстровані 96,6% пленарних засідань. За даними електронної реєстрації Андрій Кіт був присутній на 93,2% засідань Верховної Ради, Юрій Камельчук і Ярослав Рущишин були присутні на 89,8% засідань, Ярослав Дубневич відвідав 88,1% засідань, а Наталія Піпа – 84,7%. Найнижчий показник присутності на засіданнях Ради у Андрія Лопушанського, він становить 62,7%.

Поряд з показником відвідування пленарних засідань також важливим є показник так званого активного голосування – сума усіх голосувань депутата “за” “проти” і “утримався” за питання порядку денного. У такий спосіб можна перевірити наскільки сумлінно обранці виконують обов’язок участі в голосуваннях, адже негативною є практика ігнорування голосування попри присутність на пленарному засіданні. Загалом станом на кінець січня 2020 року у Верховній Раді відбулося 1989 голосувань. Серед львівських мажоритарників найвищий показник активного голосування мають Орест Саламаха (92,61%) і Юрій Камельчук (92%), що ймовірно пояснюється входженням до складу парламентської більшості. Високі показники також у Михайла Бондара (86,12%), Галини Васильченко (83,56%) і Тарас Батенка (82,1%). Далі йдуть три депутати практично з однаковим показником – Наталія Піпа (76,92%), Ярослав Рущишин (76,62%) і Микола Княжицький (76,47%), яким дещо поступається Павло Бакунець (69,58%). Водночас серед мажоритарників Львівщини є три обранці, які беруть участь у голсоуваннях у менш як 50% усіх голосувань. Це Андрій Лопушанський (47%),  Андрій Кіт (39,47%) і Ярослав Дубневич (35,24%).

При визначенні показника присутності на засіданнях профільних комітетів, до складу яких входять львівські мажоритарники, бралися до уваги лише ті засідання, щодо яких оприлюднені протоколи засідань. Отож, за цими даними, найвищий показник присутності на засіданнях комітетів у Ореста Саламахи та Юрія Камельчука – 100%. Понад 90% засідань своїх комітетів відвідали Микола Княжицький (92,9%), Тарас Батенко (91,7%) та Наталія Піпа (90,9%). Показник відвідування Михайлом Бондарем засідань свого комітету становить 86,7%, а у Галини Васильченко цей показник становить 81%. Менше 80% засідань своїх комітетів відвідали Павло Бакунець (76,5%),  Андрій Лопушанський (75%), Андрій Кіт (73,3%), Ярослав Дубневич (73,3%) та Ярослав Рущишин (70,6%).

Законотворча активність

З-поміж усіх мажоритарників Львівщини найбільшу кількість законотворчих ініціатив зареєстрував Михайло Бондар – 37. Серед них 4 проєкти постанов та 33 законопроєкти – 32 колективні та 1 індивідуальний законопроєкт. Тарас Батенко зареєстрував 24 законотворчих ініціативи, з яких 5 проєктів постанов та 19 законопроєктів колективного авторства. В активі Миколи Княжицького 6 проєктів постанов та 17 колективних законопроєктів. Юрій Камельчук у законотворчій поєднує дві практики законотворення, індивідуальну та колективну. Цей парламентар протягом минулих сесій зареєстрував 2 проєкти постанов, 6 індивідуальних законопроєктів та 14 колективних законопроєктів. Поєднує практику індивідуальної та колективної розробки законопроєктів також Андрій Лопушанський, який зареєстрував 3 проєкти постанов, 3 індивідуальних законопроєкти та 15 колективних. Галина Васильченко серед ініціаторів 1 проєкту постанови та також 15 колективних законопроєктів.  У заліку Наталії Піпи 10 колективних законопроєктів та 3 проєкти постанов, у Андрія Кіта – 11 колективних законопроєктів, у Павла Бакунця в заліку 7 колективних законопроєктів, а у Ярослава Дубневича таких законопроєктів 6. Ярослав Рущишин протягом попередніх сесій зареєстрував 4 законотворчі ініціативи, 1 проєкт постанови та 3 законопроєкти колективного авторства. У переліку законотворчих ініціатив Ореста Саламахи є 1 проєкт постанови та два законопроєкти колективного авторства.

 

Внесення поправок до законопроєктів теж є частиною законотворчого процесу і впливу на зміст законопроєктів. Цю практику законотворення, протягом минулих сесій, найчастіше використовувала Галина Васильченко, яка запропонувала 239 до законопроєктів. Таку форму законотворчої активності теж часто використовують Тарас Батенко (198 поправок) та Наталія Піпа (184 поправки). Авторству Миколи Княжицького належать 87 поправок. Ярослав Дубневич є автором 53 поправок, Михайло Бондар пропонував 40 поправок до законопроєктів, Андрій Лопушанський та Андрій Кіт – по 28 поправок, Павло Бакунець – 19 поправок. Найменше практика законотворення через внесення поправок притаманна для Ярослава Рущишина і Ореста Саламахи (кожний з них пропонував по 4 поправки до законопроєктів), а також для Юрія Камельчука, який є автором 3 поправок.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України надало позитивний висновок щодо 3% зареєстрованих парламентарями законотворчих ініціатив, до 16% висловлені зауваження, а 23% отримали негативні висновки Головного науково-експертного управління. Щодо 58% законотворчих ініціатив висновки наразі відсутні.

Висновки головних комітетів з опрацювання внесених законотворчих ініціатив дещо відрізняються від висновків ГНЕУ. Позитивні висновки від комітетів отримали 25% законотворчих ініціатив можоритарників Львівщини, зауваження висловлені лише щодо 1% законотворчих ініціатив, а негативні висновки отримали 14% проєктів законодавчих актів. 60% законотворчих ініціатив наразі без висновки головних комітетів.

Серед усіх законопроєктів, які були прийняті та набули чинності під час попередніх сесій Верховної Ради ІХ скликання, 4 зареєстровані та розглядалися ще складом парламенту VIII скликання. До переліку таких законопроєктів, які були зареєстровані під час попереднього скликання Ради і остаточно прийняті та набули чинності під час перших сесій парламенту чинного скликання, належать законопроєкти:

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов’язку та проходження військової служби» – співавтор Михайло Бондар;

«Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» – співавтор Андрій Кіт;

«Про державне визнання і підтримку Пласту – Національної скаутської організації України» – співавтори Микола Княжицький та Михайло Бондар;

«Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з набранням чинності Законом України “Про державну підтримку кінематографії в Україні» – співавтор Микола Княжицький.

Протягом попередніх сесій поточного скликання ради прийняті і набули чинності 4 законопроєкти зареєстровані при співавторстві Юрія Камельчука, та 1 законопроєкт зареєстрований при співавторстві Галини Васильченко (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції).

Юрій Камельчук співавтор законопроєктів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», «Про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України» та «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу».

Крім того, під час попередніх сесій отримали підтримку парламенту і набули чинності 6 проєктів постанов.

Наталія Піпа входить до переліку співавторів проєктів Постанов «Про присудження щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів» та «Про внесення змін до деяких постанов Верховної Ради України» (приведення постанов Верховної Ради України “Про Премію Верховної Ради України молодим ученим” та “Про іменні стипендії Верховної Ради України для молодих вчених – докторів наук” у відповідність з Постановою Верховної Ради України “Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання”)

Микола Княжицький і Тарас Батенко входять до переліку співавторів Постанови «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році». Микола Княжицький разом з Михайлом Бондарем входять до авторського колективу Постанови «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України – набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору»

Наступні дві прийняті постанови стосуються розгляду законопроєктів «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та мають процедурний характер, оскільки стосуються процедури розгляду законопроєктів. До переліку співавторів першої постанови входять Тарас Батенко, Орест Саламаха і Андрій Лопушанський.  А серед співавторів другої Постанови є Андрій Лопушанський.

Депутатські запити

Сумарно львівські мажоритарники скерували 68 депутатських запитів. Найбільше запитів було спрямовано керівникам міністерств і відомств – 28 та органам місцевої влади – 26. До Кабінету Міністрів України парламентарі зверталися 10 разів, а Генеральному прокурору адресовано 4 запити. Найчастіше правом на депутатський запит користувався Михайло Бондар – 31 раз. Тарас Батенко скористався правом на депутатський запит 9 разів, Наталія Піпа – 8, Андрій Лопушанський – 6, Андрій Кіт – 5, Микола Княжицький – 4, а Павло Бакунець – 3. По одному разу цим правом скористалися Галина Васильченко і Юрій Камельчук. Ярослав Рущишин, Ярослав Дубневич і Орест Саламаха протягом попередніх сесій не звертались до органів влади з депутатськими запитами.

Виступи під час пленарних засідань Верховної Ради

Найактивніше правом виступу під час пленарних засідань користується Тарас Батенко. За даними сайту Верховної Ради, даний парламентар 135 разів реєструвався для виступу, а за даними  стенограм, правом виступу депутат скористався 119 разів. Микола Княжицький 68 разів був зареєстрований на виступ (64 скористався цим правом), Михайло Бондар – 41 (виступив 18 разів), Галина Васильченко 20 (виступила 11 разів), Наталія Піпа – 13 (виступила 8 разів), а Юрій Камельчук був зареєстрований на 9 виступів (виступав 8 разів). Павло Бакунець реєструвався та скористався правом на виступ 11 разів, а Ярослав Дубневич 7 разів. Андрій Кіт 4 рази був зареєстрований для виступу, але правом виступу скористався 2 рази. Ярослав Рущишин 6 разів реєструвався для виступу, проте жодного разу це право не використав. Орест Саламаха та Андрій Лопушанський не реєструвалися для виступу під час пленарних засідань Ради.

 

Довідково:

Наталія Піпа – член депутатської фракції «ГОЛОС», секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, обрана у 115 виборчому окрузі;

Микола Княжицький – член депутатської фракції «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, обраний у 116 виборчому окрузі;

Ярослав Рущишин – член депутатської фракції «ГОЛОС», секретар  Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, обраний у 117 виборчому окрузі;

Галина Васильченко – член депутатської фракції «ГОЛОС», член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, обрана у 118 виборчому окрузі;

Михайло Бондар – член депутатської фракції «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», голова підкомітету з питань вугільної промисловості Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, обраний у 119 виборчому окрузі;

Ярослав Дубневич – член депутатської групи «За майбутнє», голова підкомітету з питань медичної техніки та медичного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, обраний у 120 виборчому окрузі;

Орест Саламаха – член депутатської фракції «СЛУГА НАРОДУ», голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, обраний у 121 виборчому окрузі;

Павло Бакунець – член депутатської групи «ДОВІРА», член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, обраний у 122 виборчому окрузі;

Тарас Батенко – член депутатської групи «За майбутнє», член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, обраний у 123 виборчому окрузі;

Юрій Камельчук – член депутатської фракції «СЛУГА НАРОДУ», член Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, обраний у 124 виборчому окрузі;

Андрій Лопушанський – член депутатської фракції «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, обраний у 125 виборчому окрузі;

Андрій Кіт – член депутатської групи «ДОВІРА», голова підкомітету з питань нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, , обраний у 126 виборчому окрузі.


 

Моніторинг здійснений в рамках кампанїї “Регіональний порядок денний для народних депутатів” в рамках Програми USAID “Рада: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво”, що виконується Фондом Східна Європа. Аналогічний моніторинг був також проведений стосовно діяльності депутатів-мажоритарників Івано-Франківської області. У планах – здійснювати аналіз 19 мажоритраників обох областей  на щомісячній основі до червня 2020 року.