Основні тенденції Президентської виборчої кампанії 2019 року на Львівщині

Дата: 29.03.2019

Роль Львівщини у виборчому процесі

Для Львівщини ця президентська виборча кампанія була цікава серед іншого наявністю трьох суто “львівських кандидатів” (Андрій Садовий, Дмитро Добродомов, Руслан Кошулинський). Проте до 7 березня двоє з них — Садовий та Добродомов — зняли свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка.

Водночас для Гриценка, як і для Порошенка, Шевченка, певною мірою Тимошенко та Наливайченка Львівська область була одною з електорально базових регіонів. Варто зазначити, що Петро Порошенко та Анатолій Гриценко розглядали Львівщину як плацдарм для забезпечення їм найвищого результату в межах усієї України.

Загалом про важливість Львівської області у політичному процесі може свідчити активність кандидатів на пост Президента. Від вересня 2018 року, коли де-факто розпочалася дочасна кампанія регіон відвідали 15 з 44 зареєстрованих кандидатів: Петро Порошенко — у вересні, жовтні, лютому, березні, Юлія Тимошенко — листопаді, лютому, березні (двічі), Олександр Шевченко —  у жовтні, лютому (двічі), березні (двічі), Руслан Кошулинський у жовтні, лютому, березну, Анатолій Гриценко — у лютому, березні, Дмитро Добродомов — у лютому (двічі), березні, Валентин Наливайченко —  у вересні, листопаді, лютому, березні, Віталій Купрій — у січні, лютому, Володимир Зеленський — у лютому, Віталій Скоцик — у лютому, березні, Олег Ляшко — у жовтні, Роман Безсмертний — у жовтні, Ігор Смешко — у лютому, Юрій Дерев’янко у березні, Віктор Кривенко у березні.

Ведення агітації

Можна констатувати слабку штабну мережу практично всіх кандидатів, оскільки велику частину агітаційної роботи виконували центральні штаби. Натомість робота багатьох штабів на місцях була практично непомітна. Водночас спостерігалась активна діяльність Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, ВО “Батьківщина”, Громадянської позиції, ВО “Свобода”, “Всеукраїнського об’єднання патріотів – УКРОП”, Радикальної партії Олега Ляшка, Об’єднання “Самопоміч”, Громадського руху “Народний контроль”. Очевидно, їхня активність є частиною майбутньої парламентської кампанії, яка розпочинається у серпні 2019 року.

Загалом  спостерігачі ОПОРИ зафіксували  активність 23 з 44 кандидатів. Це зокрема Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Руслан Кошулинський, Володимир Зеленський, Олександр Шевченко, Андрій Садовий, Олег Ляшко, Дмитро Добродомов, Валентин Наливайченко, Ігор Шевченко, Ігор Смешко, Віталій Купрій, Віталій Скоцик, Віктор Кривенко, Роман Безсмертний, Юрій Дерев’янко, Ольга Богомолець, Євген Мураєв, Олександр Соловйов, Віктор Бондар, Сергій Тарута, Юрій Бойко. Вони вдавалися до агітації у різних формах з різною масштабністю та інтенсивністю від постійної агітаційної роботи у всіх районах Львівської області до поодиноких візитів.

Основною формою передвиборчої агітації традиційно залишалася зовнішня реклама. Її розміщення досить часто було пов’язане з правилами ведення передвиборної агітації. Спостерігачі ОПОРИ фіксували чимало випадків, коли така реклама не мала вихідних даних та розміщувалась у  неналежних місцях. Під час цієї виборчої кампанії правоохоронні органи, як ніколи раніше, реагували на повідомлення про будь-які порушення виборчого законодавства, зокрема на описане вище — розміщення агітаційних матеріалів без вихідних даних . Протягом усієї кампанії штаби кандидатів активно проводили вуличну агітацію, поширюючи з агітаційних наметів партійні газети, листівки, іншу продукцію. Вперше настільки інтенсивно використовувались Інтернет-ресурси та соціальні мережі. Діяльність у соцмережах, зокрема використання таргетованої реклами, стала повноцінним сегментом передвиборчої агітації Володимира Зеленського, Андрія Садового, Олександра Шевченка, Юлії Тимошенко, Петра Порошенка. Водночас не втратила популярності політична реклама у місцевих медіа – друкованих ЗМІ і телебаченні. Її розміщували Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Андрій Садовий, Олександр Шевченко, Анатолій Гриценко, Руслан Кошулинський. У цьому сегменті гостро стоїть проблема прихованої реклами або так званої “джинса”. Дуже активно залучали до агітаційної роботи віп-агітаторів (відомих політиків, високопосадовців локального і загальнодержавного рівня, громадських діячів, артистів, лідерів думок) кандидати Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Андрій Садовий, Руслан Кошулинський, Анатолій Гриценко.

Загальнонаціональні проблеми президентської виборчої кампанії

  1. Велика кількість представників технічних кандидатів;
  2. Непрозорість фінансування виборчої кампанії. Значна частина агітаційної діяльності відбувалася у “сірій зоні” безготівкових і необлікованих коштів (зовнішня реклама, робота агітаторів і членів виборчих комісій.
  3. Соціологія як форма виборчої технології з метою маніпуляції громадською думкою;
  4. Прихована реклама, перш за все, у друкованих ЗМІ. На Львівщині спостерігачі ОПОРИ виявляли матеріали прихованої реклами у яких йшлося про Петра Порошенка, Юлію Тимошенко, Олександра Шевченка, Олега Ляшка, Анатолія Гриценка;

Локальні проблеми президентської виборчої кампанії

  1. Активна контрагітація, яку ведуть штаби кандидатів один проти одного (в межах закону), розміщення матеріалів “чорного піару” у ЗМІ, партійних газетах, зовнішній рекламі. У Львівській області ОПОРА неодноразово фіксувала випадки застосування “чорного піару” спрямованого на Володимира Зеленського, Петра Порошенка, Андрія Садового, Анатолія Гриценка;
  2. Масштабний волонтерський рух агітаторів на базі однойменних або близьких за назвою до політичних партій громадських організацій-клонів.Зокрема йдеться про ГО “Солідарність”, “Батьківщина Молода”, Молодіжне крило Радикальної партії”, ГО “Самопоміч”. Остання активно займалась кампанією “від дверей до дверей” (КВДД), координацією діяльності мобільних агітаційних груп (МАГ), а також збором персональних даних громадян;
  3. Протистояння між штабами Юлії Тимошенко і Петра Порошенка, хто зуміє мобілізувати якомога ширше коло підтримки їхнього кандидата зі сторони різних верств суспільства, громадських діячів, політиків тощо;
  4. Гібридні форми передвиборної агітації, які мають ознаки зловживання використання адміністративним ресурсом. Зокрема, йдеться про приховану агітацію за Петра Порошенка, яку здійснювали посадовці місцевих органів публічної адміністрації під час виконання своїх службових обов’язків та в позаробочий час (участь у місцевих штабах Петра Порошенка). А також обговорення Перспективних планів розвитку територій; поширення листів від Ради регіонального розвитку; концерти музичних колективів на яких приховано агітували за Порошенка організовані за сприяння Департаменту культури, національностей та релігії ЛОДА; бюджетні програми; індексацію пенсій і монетизацію субсидій.

Виборчі комісії (ОВК, ДВК)

18 лютого ЦВК утворила 12 окружних виборчих комісій у межах Львівської області. До їх складу увійшли представники 39 з 44 кандидатів на пост Президента. Кожна з комісій налічувала від 35 до 37 осіб. Три ОВК розпочали свою діяльність з процедурного порушення під час проведення першого засідання (№119, 121 і 125). Діяльність окружних виборчих комісій можна поділити на дві однакові за чисельністю групи по шість ОВК: перша з них, до якої можна віднести комісії №115, 116, 119, 120, 123 та 126 працює злагоджено, спокійно і продуктивно, тоді як друга, серед яких комісії №117, 118, 121, 122, 124 та 125 мають проблеми, конфліктні і не завжди належним чином організовані.

12 березня окружні виборчі комісії утворили у межах Львівської області 2 136 дільничних виборчих комісій.  До їхнього складу увійшли представники 26 із 39 кандидатів на пост Президенти. У роботі ДВК було зафіксовано багато проблем: (1) подання з порушенням вимог (без підписів, без довіреності); (2) не якісні подання, що призвело до великої кількості замін; (3) кратне включення одних і тих же осіб у різних поданнях; (4) самовільне використання штабами персональних даних громадян, що призвело до великої кількості відмов; (5) викривлення принципу представництва у комісіях  завдяки подань технічних кандидатів (групування членів комісій); (6) не завжди наявне належно облаштоване приміщення для роботи. Ще однією обставиною, яка може позначитись на роботі ДВК у день голосування є те, що до складу комісій увійшли представники технічних кандидатів. Таким чином збільшується вплив тих кандидатів, в інтересах яких діють технічні. Найбільше у ДВК представників технічних кандидатів від Юлії Тимошенко та Петра Порошенка. Але ні Тимошенко, ні Порошенко не має достатнього технічного представництва, щоб суттєво впливати на роботу комісій, не зустрічаючи опору.

Можливі загрози виборчого процесу у день голосування:

  1. ускладнення роботи виборчих комісій через нестачу досвіду, а також через свідоме затягування підрахунку голосів;
  2. загрози силового втручання у виборчий процес ;
  3. гіпотетичне використання агітаційних мереж для можливого впливу на результати голосування;
  4. неякісні списки виборців, так звані мертві душі у них
  5. фейкові громадські спостереження;
  6. програмування суспільства на несприйняття будь яких результатів голосування, крім перемоги власного кандидата.

Загалом виборчий процес на Львівщині проходив демократично. Суб’єкти виборчого процесу мали доступ до ЗМІ, до приміщень для проведення заходів. Про тиск чи переслідування не йшлось. Кампанія була конкурентною, інтенсивною та масштабною. Розгорталась, здебільшого, у негативному інформаційному середовищі, яке створювали самі кандидати у боротьбі з опонентами. Можна сказати, що вона була достатньо “брудною”, проте не гіршою, ніж під час попередніх виборів. І це проблема неготовності учасників виборчого процесу дотримуватися стандартів демократичних виборів. Помітно, ця виборча кампанія відзначилась категоричною нетерпимістю прихильників одних кандидата до позиції інших, а також відсутністю “червоних ліній”, коли політична конкуренція йшла всупереч державницькій позиції.

Після 31 березня скоріше за все відбудеться повторне голосування. Проте кампанія з виборів Президента України буде лише першим етапом так званої довгої виборчої кампанії 2019 – 2020, яка продовжиться під час чергових парламентських та місцевих виборів.