19 вересня, в останній день відведений Законом України «Про місцеві вибори» (ст. 17), завершився етап утворення територіальних виборчих округів для виборів до місцевих рад різних рівнів. Практика їх формування, особливо в межах багатомандатних виборчих округах для виборів до районних рад, мала свої особливості, що пов’язані із нормативною неврегульованістю цього питання.
За загальним правилом, визначеним ст.17 Закону України «Про місцеві вибори», кількість округів у районі повинна співпадати із загальною кількістю депутатів, які обираються до районної ради. Але відповідно до частини 4 ст.16 «у разі якщо кількість депутатів … для районної ради, є меншою, ніж кількість сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, територіальні громади яких розташовані в межах відповідного району, загальний склад цієї районної ради дорівнює кількості відповідних сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад». Відповідно, кількість депутатів районних рад в окремих районах Львівської області дорівнює не 36 («від 50 тисяч до 100 тисяч виборців – 36 депутатів»), а більше: Жовківської районної ради – 45 депутатів, а Яворівської районної ради – 37 депутатів (Постанова ЦВК №216 від 3 вересня 2015 року). Городоцька районна рада під дію частини 4 Закону не підпадає й отримає 36 депутатів.
Для того, щоб перевірити норму Закону про формування «територіальних виборчих округів, кількість виборців у яких має бути за можливості максимально наближеною до середньої кількості виборців у територіальному виборчому окрузі відповідного багатомандатного округу» (частина шоста ст. 17), ми проаналізували показники відхилення кількості виборців у кожному з округів в більшу (+) або меншу (-) сторону відносно середньої кількості виборців в окрузі у кожному з районів.
К-сть округів | Городоцький | Жовківський | Яворівський |
56 637 виборців | 82 201 виборець | 95 428 виборців |
36 округів | 45 округів | 37 округів |
Середня к-сть виборців в окрузі у кожному з районів[1] |
1 573 | 1 827 | 2 579 |
Показники відхилення кількості виборців на кожному з округів у більшу (+) або меншу (-) сторону відносно середньої кількості виборців в окрузі у кожному з районів, % |
Виборчий округ | Відхилення | Виборчий округ | Відхилення | Виборчий округ | Відхилення |
1 | м.Городок2459 виборців | +54% | м.Жовква10226 | +454% | м.Яворів10588 виборців | +304% |
2 | м.Городок3676 | +126% | м.Дубляни7393 | +301% | м.Новояворівськ 19420 | +640% |
3 | м.Городок2059 | +29% | м.Рава-Руська5968 | +224% | смт.Івано-Франкове 5305 | +104% |
4 | м.Городок2935 | +82% | смт.Куликів4194 | +128% | смт.Краковець 2665 | +3% |
5 | м.Городок1961 | +23% | смт.Магерів1722 | -6% | смт.Немирів2493 | -3% |
6 | м.Комарно2992 | +85% | с.Артасів611 | -66% | смт.Шкло4550 | +75% |
7 | смт. Великий Любінь 4478 | +174% | с. Бишків1438 | -21% | с.Бердихів1632 | -36% |
8 | с.Бартатів703 | -53% | с.Боянець1310 | -28% | с.Бірки2124 | -17% |
9 | с.Братковичі1033 | -32% | с.Воля-Висоцька 1274 | -30% | с.Бунів676 | -72% |
10 | с.Бучали1256 | -19% | с.Волиця1687 | -8% | с. Великополе708 | -71% |
11 | с.Вишня1237 | -20% | с.Гійче1554 | -15% | с.Вербляни2483 | -4% |
12 | с.Галичани1276 | -18% | с.Глинськ1413 | -22% | с.Віжомля1195 | -53% |
13 | с.Градівка1099 | -28% | с.Грибовичі1809 | -1% | с.Вороців1762 | -31% |
14 | с.Грімне928 | -39% | с.Воля-Гомулецька 1285 | -29% | с.Добростани1450 | -43% |
15 | с.Бар1119 | -27% | с.Вільшанка322 | -81% | с.Домажир1599 | -37% |
16 | с.Долиняни1223 | -21% | с.Деревня995 | -45% | с.Дрогомишль 1342 | -47% |
17 | с.Дубаневичі915 | -39% | с.Добросин2046 | +12% | с.Завадів1640 | -36% |
18 | с.Завидовичі1966 | +24% | с.Забір’я1454 | -20% | с.Залужжя2853 | +11% |
19 | с.Артищів2110 | +32% | с.Замок1161 | -36% | с.Калинівка1125 | -55% |
20 | с.Кліцько546 | -62% | с.Борові825 | -54% | с.Кам’янобрід879 | -65% |
21 | с.Коропуж998 | -35% | с.Завадів1855 | +2% | с.Лозино999 | -60% |
22 | с.Зелений Гай914 | -40% | с.Блищиводи1746 | -4% | с.Сарни1527 | -40% |
23 | с.Монастирець565 | -61% | с. Кам’на Гора 542 | -69% | с.Мальчиці732 | -70% |
24 | с.Мшана2234 | +40% | с.Козулька1152 | -36% | с.Мужиловичі745 | -70% |
25 | с.Березець1370 | -12% | с.Кулява446 | -75% | с.Нагачів2789 | +8% |
26 | с.Переможне1625 | +3% | с.Бір-Кунинський 1060 | -41% | с.Наконечне1822 | -29% |
27 | с.Підзвиринець895 | -41% | с.Купичволя587 | -67% | с.Поріччя1508 | -41% |
28 | с.Повітно2166 | +36% | с.Бабії2164 | +18% | с.Прилбичі1789 | -30% |
29 | с.Речичани661 | -55% | с.Голокам’янка 2169 | +18% | с.Рогізно2512 | -3% |
30 | с.Родатичі1439 | -8% | с.Бесіди1098 | -39% | с.Рясне-Руське 1817 | -30% |
31 | с.Суховоля3314 | +105% | с.Малехів2197 | +20% | с.Свидниця1515 | -40% |
32 | с.Татаринів362 | -73% | с.Мацошин719 | -60% | с.Середкевичі1130 | -55% |
33 | с.Тулиголове408 | -70% | с.Відродження 714 | -60% | с.Смолин1311 | -48% |
34 | с.Тучапи316 | -76% | с.Віднів2538 | +38% | с.Старичі2882 | +12% |
35 | с.Угри2452 | +53% | с.Березина1150 | -37% | с.Терновиця1683 | -34% |
36 | с.Шоломиничі330 | -75% | с.Липники832 | -54% | с.Чернилява1391 | -45% |
37 | | | с.Думичі830 | -54% | с.Ясниська993 | -60% |
38 | | | с.Борове2193 | +20% | | |
39 | | | с.Рата2195 | +20% | | |
40 | | | с.Перемивки741 | -59% | | |
41 | | | с.Сопошин1170 | -35% | | |
42 | | | с.Стара Скварява 821 | -54% | | |
43 | | | с.В’язова2290 | +25% | | |
44 | | | с.Дорошів910 | -50% | | |
45 | | | с.Думичі769 | -57% | | |
Орієнтовна кількість виборців в районі[2] | 56 637 | | 82 201 | | 95 428 | |
* Жирним шрифтом виділено виборчі округи, у яких найбільша кількість виборців в межах району
** Курсивом виділено виборчі округи, у яких найменша кількість виборців в межах району
Порівняльне дослідження нарізки округів у трьох районах Львівської області показало як серйозну розбіжність між електоральною вартістю депутатського мандату у кожному з районів (наприклад, в середньому мандат у Городоцькому районі на 39% або на 1006 виборців «дешевший», аніж у Яворівському районі), так і диспропорційність представництва депутатських мандатів у межах окремих районних рад. Для прикладу, найбільший округ на Яворівщині у межах м. Новояворівськ матиме орієнтовно 19 420 виборців, тоді як найменший у селах Бунів та Іваники – 676 виборців, що становить розбіжність між крайніми показниками у 28 разів; у Городоцькому районі найбільший округ в смт. Великий Любіть матиме 4 478 виборців, а найменший у с. Тучапи – 316 виборців, що становить розбіжність у 14 разів; у Жовківському районі найбільший округ в межах м. Жовква налічує 10 226 виборців, а найменший у с.Вільшанка – 322 виборці, що становить розбіжність у 32 рази.
Амплітуда коливань відхилення в межах кожного з трьох багатомандатних виборчих округів від середньої кількості виборців у районі є суттєвою. Особливо це помітно у Яворівському та Жовківському районах. Загальна кількість виборчих округів, які перевищували б щонайменше у двічі середню кількість виборців становить 10, серед яких виділяються м. Новояворівськ (+640%), м. Жовква (+454%), м. Яворів (+304%), смт. Дубляни (+301%) і м. Рава-Руська (+224%). Значні відхилення, проте з полярної сторони, можна простежити і серед найменших сільських виборчих округів, особливо у с. Вільшанка (-81%), с. Тучапи (-76%), с. Шоломиничі і с. Кулява (-75%) і с. Татаринів (-73%).
Хоча за діючої пропорційної системи з преференціями, коли виборець реально обирає політичну партію і лише опосередковано кандидата від цієї партії, рівна вартість мандата не є критично необхідною, як при мажоритарній системі, проте ця обставина ставить питання стосовно якості представництва. За цих умов політичним партіям з організаційної та фінансової точки зору практичніше боротись за мандати у малих, переважно, сільських округах, де для перемоги може вистачити і 80 голосів (наприклад, у с. Тучапи чи с. Шологминичі у Городоцькому районі) або 150 голосів виборців (наприклад, у селах Бунів та Іваники у Яворівському районі). Крім цього, такі округи надто вразливі для підкупу виборців. Натомість у великих, переважно міських, округах для перемоги може не вистачити і 2 тис. голосів (наприклад, у м.Новояворівськ або м.Жовква).
Попри те, що при пропорційній виборчій системі говорити про так звані «втрачені» голоси немає підстав, оскільки отримані партією голоси будуть конвертовані у депутатські мандати, то ймовірно, що основна частина результату політичної партії на виборах буде здобута у міських округах, тоді як представлена у районній раді вона буде кандидатами з сільських округів. Таким чином загальна сума голосів кандидатів від політичної партії, які потраплять до ради може бути меншою, аніж кількість голосів, яку набрала дана політична партія за підсумками виборів.
Розглянемо гіпотетичну ситуацію на прикладі Жовківського району. При орієнтовній кількістю виборців 82 тис. осіб та явці 70% разом за усі політичні партій проголосує 57 тис. виборців. Партія А, яка отримає на виборах 10% або 5 700 голосів братиме участь у розподілі мандатів до районної ради. За таких умов виборча квота становитиме 1 260 голосів (57 тис. поділити на 45 мандатів), що дозволяє цій партії розраховувати на 4,5 / 5 мандатів. Крім лідера списку, який отримує мандат автоматично, за решту мандатів боротиметься 4 інші кандидати з партійного списку політичної сили. Так от, загальна сума голосів, яку вони разом отримають, може бути помітно меншою, аніж сумарна кількість голосів, яку отримала партія на результатами голосування (у даному випадку 5 700 голосів). Особливо, це може бути помітно при перемозі у внутрішньопартійній боротьбі тих кандидатів, які отримали вищий рейтинг у межах сільських округів, де для перемоги потрібно значно менше фактичної кількості голосів виборців, а відсоткове відношення голосів виборців поданих за партію (кандидата) до загальної кількості голосів за всі місцеві партії у цьому окрузі буде більшим. І тут ми знову повертаємося до питання якості представництва, оскільки ця обставина жодними чином не впливає на пропорційність представництва, проте залишає питання щодо вартості мандату. Можливо, це не матиме значення, якщо партія розставляла кандидатів в округах у довільному порядку, проте впливатиме на структуру представництва у раді, якщо обрані кандидати матимуть чітко виражену місцеву (локальну) специфіку, що відповідно впливатиме на структуру майбутньої ради.
Своєрідний джерімендерінг, який прописаний у Законі України «Про місцеві вибори» та структурований постановою ЦВК, залишає запитання стосовно деякої неузгодженості норм виборчого законодавства, що проявляє свої недоліки на практиці формування виборчих округів, особливо для виборів до районних рад. Прив’язка законодавця до адміністративно-територіального поділу та відсутність єдиних принципів ЦВК у затверджені кількості й розмірів округів в межах територіальних багатомандатних виборчих округів спричинив проблему суттєвої диспропорційності виборчих округів для виборів до місцевих рад різних рівнів. Враховуючи негативний досвід даних місцевих виборів, на майбутнє варто внести зміни до виборчого законодавства з поправкою на забезпечення реальних умов для можливості «утворення одномандатних виборчих округів з приблизно рівною кількістю виборців», яка б корелювала з «максимально наближеною до середньої кількості виборців у територіальному виборчому окрузі відповідного багатомандатного округу».
Тарас Радь, політолог, довготерміновий спостерігач Громадянської мережі ОПОРА
Детальніше: офіс Громадянської мережі ОПОАР у Львові – 254 61 63.
[1] Середня кількість виборців в окрузі у кожному з районів є умовною змінною , яка обрахована шляхом поділу орієнтовної кількості виборців у районі на кількість виборчих округів в районі.
[2] Дані про орієнтовну кількість виборців у кожному з районів взяті із сайту Державного реєстру виборців станом на 31 серпня 2015 року.