• 86% депутатів Львівської міської ради користуються соціальними мережами

    by  • 18.09.2017 • Аналіз діяльності ЛМР, Діяльність • Прокоментуй!

    Допоки триває моніторинг проведення депутатами Львівської міської ради особистого прийому громадян, ми також проаналізували ще один спосіб інформування та комунікації депутатів з виборцями, а саме використання соціальних мереж.

    Незважаючи на те, що це не входить в обов’язки депутата (принаймні, на разі) ми вирішили проаналізувати цей різновид комунікації, зважаючи на велику популярність і влив соціальних мереж на формування громадської думки. Це не так професійна вимога, як радше за все, вимога часу.

    Переважна більшість депутатів Львівської міської ради присутні у соціальній мережі Facebook. За нашим аналізом 58 з 64-х обранців мають власну сторінку. Усі вони зареєстровані як приватні особи та, на відміну від народних депутатів України, не створюють окремих сторінок публічної особи. Таким чином контент, який депутати ЛМР поширюють через власні облікова записи не мають розрізнення на професійне та особисте життя.

    Лише шість львівських депутатів не мають власної сторінки у Facebook. Це Олег Василишин, Оксана Динік, Григорій Козловський, Юрій Мельник, Іван Рудницький та Роман Федишин. Ще у трьох обранців – Ігор Вань, Андрій Дворакевич і Дмитро Чунис – облікові записи не активні.

    З різною мірою активністю соціальними мережами користуються 55 депутатів (86%) Львівської міської ради. Проте рівень цієї активності дуже різний. Незначна частина з них проявляють низьку активність, а переважна більшість інформації у новинній стрічці становлять повідомлення їхніх друзів або їхні репости. Серед таких депутатів Роман Грицевич, Богдан Гула, Любов Давидович, Вікторія Довжик, Мирослав Данилків, Анатолій Забарило, Володимир Крицак, Юрій Кужелюк, Володимир Роп’як, Ірина Сердюк. Переважно власний контент, проте не часто постять Олег Береза, Орися Богун, Тетяна Іванів, Роман Іванців, Максим Кльофа, Ігор Корончевський, Андрій Рікота, Олег Сорочкін та Ігор Стояновський, а Христина Паньків нічого не пише про депутатську діяльність.

    Таким чином, усі інші, тобто загалом 36 депутатів (56%) ЛМР активно користується Facebook. Усі з них ведуть власні сторінки особисто. Пропорція інформації пов’язану з депутатською роботою та приватного життя у кожного різна. Проте у найбільш активних з них та спікерів фракцій професійна інформація значно переважає над особистим. Зазвичай це інформація про поточні питання роботи – засідання міської ради, обговорення рішення та проблем тощо, – а також коментування як місцевих та рідше всеукраїнських політичних питань.

    Для таких обранців соціальні мережі також виступає майданчиком для комунікації з львів’янами та власними виборцями. У своїх облікових записах вони часто проводять обговорення актуальних проблем міста, району чи кварталу, ведуть дискусії, роблять своєрідні заміри громадської думки.

    Більш активно в соціальних мережах працюють депутати малих фракцій Львівської міської ради, які перебувають в умовній меншості, а саме Української Галицької Партії, УКРОПу, ВО “Свобода”. Депутати з фракцій, які входять до умовної більшості – Об’єднання “Самопоміч”, БПП-Солідарність чи Громадянська позиція – не завжди активні у Facebook, проте за рахунок більшої кількості обранців у достатній мірі спроможні донести свою позицію.

    Проте за результатами аналізу контенту облікових записів депутатів ЛМР можна помітити, що вони не часто використовують їх для виконання своїх прямих обов’язків. Зокрема, завдяки Facebook можна щоразу інформувати громадян про графік приведення особистого прийому громадян, оприлюднювати проміжний та річний звіт про результати роботи, публікувати інформацію про використання коштів депутатського фонду тощо, щоб робити свою діяльність ще більш відкритою і публічною. Законодавство не завжди чітко регламентує порядок виконання депутатами місцевих рад своїх прямих обов’язків і як видається соціальні мережі можуть добре прислужитися частині з них.

    Підсумовуючи наш аналіз, необхідно зазначити, що використання соціальних мереж не може бути самим по собі показником оцінки діяльності депутата. Відсутність у соціальних мережах, не активне чи не часте їхнє використання не завжди означає, що депутат не працює. Частина обранців є не такими публічними, як інші їхні колеги. Проте з іншої сторони, також правдиве твердження, що ті з них, хто працює активніше намагається всіляко про це інформувати, зокрема, завдяки соціальним мережам. Через це Facebook варто розглядати з інструментальної точки зору як додаткову можливість , що дозволяє депутатові виконувати його обов’язки.

     

    За коментарями звертайтеся:

    Тарас Радь, аналітик Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області
    тел.: 032 254 61 63
    e-mail: lviv@opora.org.ua