ЗНО – показник стабільності держави та її управлінської спроможності

Дата: 13.06.2020
ЗНО – показник стабільності держави та її управлінської спроможності. Вперше про це подумала у 2014 році, коли через бойові дії у Донецькій та Луганській областях відмінили основну, а потім і додаткову сесію тестування. У решті областей, крім окупованого Криму, ЗНО пройшло за планом. Ситуація вирівнялася, але поки що ЗНО не повернулося на Донбас та у Крим.
Відучора знову думаю про те, що ситуація, яка складається довкола ЗНО у 2020 році, сигналізує про нестабільність у державі, не менш небезпечну, ніж у 2014. Що свідчить про нестабільність?

1. Уряд заборонив пробне ЗНО, на яке зареєструвалося близько 190 тисяч осіб, за два дні до його проведення, однак ні на сайті Кабміну, ні на сайті профільного Міністерства освіти і науки, ні на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, який разом з 9 регіональними центрами є основним провайдером цієї послуги, немає жодної згадки чи роз’яснення на цю тему.

Не знаю як приймалося рішення на засіданні Кабміну, чи був присутній на ньому хтось із очільників МОН, чи інформувався УЦОЯО, але відсутність чітких інформаційних посилів від Уряду, МОНу та УЦОЯО – це свідчення розбалансованості структур виконавчої влади. Права рука не знає, що робить ліва – це той випадок.

2. 3 червня департамент освіти і науки Київської міської державної адміністрації видав наказ, яким скасував проведення ДПА у формі ЗНО у місті Києві у 2020 році. У МОН відповіли, що наказ є нечинним і не підлягає виконанню. У КМДА стверджують, що це було зроблено для безпеки випускників.

Одразу скажу, що ситуація з ДПА у форматі ЗНО неоднозначна.
Моя особиста думка, що в умовах пандемії та карантинних обмежень проведення ДПА у формі ЗНО для випускників закладів загальної середньої освіти не є виправданим. Бо безпека людей – передусім. Зменшення кількості учасників тестування, які не потребують результатів ЗНО для вступу, навіть на 10-20 % – це зменшення кількості ймовірних носіїв Covid-19. Я не ставлю під сумнів, що Український та регіональні центри забезпечать пункти проведення ЗНО відповідними засобами захисту, але невиправдане збільшення мобільності та соціальних контактів може сприяти поширенню вірусу.
Однак у цій ситуації є одне але – ДПА у форматі ЗНО треба було скасовувати у березні 2020 року, коли Український та регіональні центри ще могли скоригувати свої технологічні процеси підготовки. Я працювала в УЦОЯО і знаю, що навіть у березні це було зробити дуже складно. Процес підготовки до ЗНО там починається з планування кількості учасників, відповідно до цього проводяться розрахунки необхідного фінансування, укладаються тести, починається друк зошитів, ведеться розсадка зареєстрованих учасників. На момент запровадження карантину реєстрація була на фінішній прямій. Скасування ДПА у форматі ЗНО автоматично б передбачала повну або часткову перереєстрацію учасників, а також додаткові витрати. А у майбутньому – пояснення різним контролюючим органам доцільність таких витрат.
Чому ДПА у формі ЗНО не скасували у березні – відповіді не маю. Можливо, через позицію УЦОЯО, можливо, через відсутність позиції у МОН, можливо, через складність прийняття рішення в умовах недостатньої інформації про вірус, можливо, через відсутність очільника МОН та УЦОЯО.
Повертаючись до наказу департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації, вважаю цей вчинок більше політичним, ніж безпековим, адже метро у Києві працює, а там поширення вірусу не менш сприятливе, ніж на ДПА у формі ЗНО. Наближення до місцевих виборів лише посилить протиставлення столичної влади центральній, особливо в умовах відсутності очільника Міністра освіти і науки України.

3. Поряд з чутками про заборону пробного ЗНО почали ширитися чутки і про скасування ЗНО у 2020 році загалом, про скасування ДПА у формі ЗНО, про скасування ЗНО для вступу на заочну форму навчання. Офіційного спростування чи підтвердження цього від МОН чи Уряду немає. Будемо вважати, що залишаються в силі сценарії розвитку подій, запропоновані ще в кінці березня.

Причетні до різних ланок управління у сфері освіти вже четвертий місяць очікують на призначення Міністра освіти і науки України в офіційному статусі. В умовах, у яких країна перебуває зараз, вважаю, що призначати будь-кого, немає сенсу. Дестабілізація ситуації лише посилиться. Водночас, поряд з наявністю візії в сфері освіти та сміливістю брати на себе відповідальність, він чи вона повинні стати повноцінним членом/членкинею владної команди, яка допомагатиме управляти та стабілізувати ситуацію не лише в частині проведення ЗНО.
Автор: Стрелюк Ольга