Більшість львів’ян вважають, що за останній рік ситуація у громаді не змінилася або погіршилася: результати соціологічного дослідження

У серпні 2024 року на замовлення Громадянської мережі ОПОРА у Львівській міській територіальній громаді відбулося соціологічне дослідження суспільно-політичних поглядів мешканців. Минулоріч восени ми проводили аналогічне опитування, тож у цьому матеріалі проаналізуємо, як змінилися тенденції за цей час.

Оцінка ситуації

Більшість опитаних цьогоріч, як і у 2023-му, вважають, що ситуація у громаді в різних сферах не змінилася або погіршилася. За останній рік матеріальне становище родини погіршилося у 41% респондентів, покращилося — у 7%. Відчуття впевненості в майбутньому у 51% опитаних погіршилося, в 11% — покращилося, у третини — не змінилося. Молодь дещо краще оцінює матеріальне становище своєї родини та відчуття впевненості в майбутньому. Більше третини респондентів (37%) вказали, що соціально-політична ситуація погіршилася, а 7% — що вона покращилася. Також 50% зазначили про погіршення економічної ситуації у громаді, а 3% — про її покращення.

Більшості опитаних (69%) комфортно проживати у громаді. 46% хотіли б, щоб у ній проживали їхні діти. Таку думку більшою мірою поділяють старші опитані, натомість молодь частіше схиляється до переїзду. Ще 22% готові порекомендувати громаду для проживання своїм знайомим. 

80% респондентів зазначили, що можуть помітити маніпуляції чи неправдиву інформацію, споживаючи новини. На складнощі з розрізненням правдивої й неправдивої інформації частіше вказували опитані старшого віку.

Основні джерела інформації про ситуацію у громаді — канали та групи у Telegram, Viber (57%), соціальні мережі (49%) та YouTube (39%). Канали та групи у Telegram і Viber популярніші серед молоді, людей з вищими доходами та жінок; соціальні мережі — серед людей середнього віку. Натомість інформація з телебачення й радіо популярніша серед опитаних старшого віку та осіб ж нижчими доходами. З офіційних сайтів та соцмереж частіше споживають інформацію молодші опитані. YouTube переважно користуються чоловіки та опитані з вищим рівнем доходів.

Безпека й комфорт 

Відчуття безпеки у жителів громади з минулого року не змінилося. Переважно безпечно почуваються у громаді 51% опитаних, головно молодь. Час від часу в небезпеці почуваються 35%, переважну більшість часу — 9%.

19% розглядають можливість переїзду за межі громади для постійного проживання. Переважно це молодь (у категорії 18-29 років таких 39%) та люди з вищими доходами. Чинником виїзду найчастіше називають безпекову ситуацію (47%) — найбільше вона актуальна для опитаних середнього віку та жінок. Перебої з постачанням послуг чи відсутність роботи можуть відносно більше спонукати до виїзду молодь і людей середнього віку.

У випадку збільшення інтенсивності обстрілів громади 52% планують залишатися там, де перебувають зараз. 19% готові переїхати в межах області чи України, 16% — виїхати за кордон. Такі показники значно вищі за минулорічні: у 2023 році лише 15% готові були залишити громаду (з них 9% говорили про можливість виїзду за кордон та ще 6% — у межах України). Вікова категорія тих, що частіше говорив про можливість переміщення, не змінилася — це опитані віком 30-49 років.

Економіка

Третина опитаних посередньо оцінила задоволеність можливостями у громаді. Ці показники теж залишаються незмінними з минулорічного опитування.

Найбільше респонденти задоволені умовами безпеки (35%), можливостями заробітку (34%), професійної реалізації (33%). Можливістю займатися підприємництвом задоволені 23%. Молодь відносно краще оцінює можливості для підприємництва та безпекову ситуацію.

Разом з тим, основними бар’єрами в розвитку громади опитані вважають недостатню громадську ініціативність мешканців (40%) та відсутність місць для працевлаштування (35%). Про це найчастіше згадували люди з вищим рівнем доходів. Іншими бар’єрами є відсутність інвестицій (19%) та погані умови для розвитку підприємництва (18%). 

Основним ресурсом громади для розвитку вважають її вигідне географічне розташування (44%). Серед інших ресурсів опитані відзначили наявність цікавих туристичних об’єктів (39%) та іноземних інвесторів (26%). Респонденти з вищим рівнем доходів частіше називали активність і підприємливість мешканців громади як ресурс для розвитку.

Оцінка дій влади і якості послуг

59% опитаних певною мірою цікавить місцева політика, для 23% вона зовсім не цікава, 15% виявили до неї значний інтерес (переважно це люди старшого віку).

Більшість опитаних (від 32% до 53%) нейтрально оцінюють діяльність місцевої влади, але водночас старші опитані оцінюють її більш негативно. Діяльність міського голови скоріше схвалюють 11% опитаних (45% не схвалюють, 41% і схвалюють, і не схвалюють). Минулоріч показники були більш різкі — 31% схвалення, 50% несхвалення, 19 % було важко відповісти).

Діяльність міської ради схвалюють 11% (33% не схвалюють, 53% і схвалюють, і не схвалюють). Минулоріч позитивно ставилися до її діяльності 31 %  опитаних, 20% було важко відповісти, а 48% не схвалювали її роботу.

Діяльність голови обласної державної (військової) адміністрації схвалюють 17% (29% схвалюють, 47% і схвалюють, і не схвалюють) — це найвищий показник довіри з-поміж органів влади. 

Діяльність голови обласної ради схвалюють 7% (20% не схвалюють, 32% і схвалюють, і не схвалюють). Ще 41% не знають про таку посаду чи не цікавляться його діяльністю.

На думку опитаних, кошти міського бюджету перш за все слід спрямовувати на військову сферу (78%). Про підтримку чинних військовослужбовців, ветеранів та їхніх сімей зазначили 43%. Жінки частіше відзначають необхідність забезпечення комфорту жителів, облаштування укриттів та соціальний захист населення. Про підтримку чинних військовослужбовців і військової сфери частіше зазначали ті, хто має родичів у ЗСУ.

Коли йдеться про якість послуг і сфер, респонденти найкраще оцінили якість дошкільної й шкільної освіти (3,5 бала). Також вище середнього оцінили роботу транспорту (3,3), медичне забезпечення (3,0), житлово-комунальні послуги (3,0). Відносно гірші оцінки отримали стан доріг (2,9), екологічна ситуація (2,8), рівень підтримки військовослужбовців (2,8), соціальний захист населення (2,7). Найгірше опитані оцінили доступність простору для людей з інвалідністю (2,3) та доступність укриттів (2,4), відкритість органів місцевого самоврядування (2,4) та залучення інвестицій у громаду (2,5). Молодші опитані відносно краще оцінювали більшість перелічених сфер і послуг.

Якщо порівнювати ці показники з минулорічними, то лише два з них не змінилися  – це оцінка якості та доступності медичних послуг та відкритість органу місцевого самоврядування. Незначно краще (+0,1 бал) оцінена якість та доступність бомбосховищ та укриттів. Всі інші показники оцінені респондентами гірше (на 0,2 – 0,4 бали). Найбільше, на думку мешканців, погіршився стан доріг та екологічна ситуація (стан водойм, якість повітря).

14% опитаних вказали, що платили неофіційно за отримання певної послуги протягом останнього року. Цей показник незначно збільшився від попереднього року (тоді він становив 10%).

75% респондентів вважають, що у громаді є можливість вільно висловлювати свої політичні погляди та доносити точку зору до місцевої влади. Серед інструментів та засобів впливу на прийняття місцевих рішень опитані найчастіше користувалися гарячою лінією (41%), електронними петиціями (31%) та соціальними мережами (25%). Також 12% зазначили, що використовували колективні звернення (відносно частіше це робили опитані середнього віку. 

Порівняно з минулим роком, молодь частіше згадувала використання електронних петицій і соціальних мереж, натомість старші опитані переважно не використовували жоден із інструментів чи засобів впливу на місцеві рішення.

Бачення майбутнього та питання розвитку

58% опитаних задоволені життям у громаді (переважно молодь), 9% дотримуються протилежної думки. 

Основним пріоритетом розвитку громади 46% опитаних вважають покращення енергетичної інфраструктури та створення робочих місць (41%). Іншими важливими напрямками є якість медичного забезпечення (37%), транспортна і соціальна інфраструктура (36-37%), допомога військовослужбовцям та їхнім родинам (30%). Молодші опитані частіше вказували на пріоритетність створення робочих місць, покращення транспортної інфраструктури, освіти, житла для постраждалих, культури і спорту. Старші опитані відносно частіше згадували про якість медичного забезпечення. Опитані, які мають родичів у ЗСУ, відносно частіше вказували на створення робочих місць та допомогу чинним військовослужбовцям.

Головним агентом ефективного розвитку громади опитані вважають молодь (77%). Роль військових і ветеранів підкреслили близько 40% опитаних. Молодь частіше актуалізує роль самої себе, волонтерів, журналістів і блогерів. Старші опитані частіше вказували на військових і ветеранів як акторів змін

Відповідальність за напрацювання планів розвитку громади респонденти перш за все покладають на місцеву владу (61%). Роль центральної влади у цьому процесі більшою мірою схильні відзначати молодші опитані. Люди середнього віку частіше покладають відповідальність на місцевих мешканців

Контроль за використанням коштів на відновлення і розвиток покладають на місцевих жителів (37%), правоохоронні органи (35%) й місцеву владу (26%). Роль правоохоронних органів і центральної влади більшою мірою схильні відзначати молодші опитані. Опитані середнього віку частіше покладають контроль на місцевих мешканців

Активізм  

Незмінно з минулого року 58% опитаних погодилися з думкою, що держава повинна нести бiльше вiдповiдальностi за те, щоб усi громадяни були забезпечені. Частіше з цією тезою погоджуються опитані з нижчими доходами. 32% вважають, що люди більшою мірою самі повинні нести відповідальність за те, щоб себе забезпечити.

20% вважають, що звичайні люди не зможуть нічого змінити в громаді. Такої думки дотримуються переважно старші опитані. 69% мають протилежну думку. 

13% опитаних (частіше люди старшого віку) вважають, що немає сенсу намагатися залучати сусiдiв та оточення заради спiльних iнтересiв. Натомість 77% вважають, що для покращення життя в громаді можна доволі легко знайти активних мешканців.

38% зазначили, що брали участь у діяльності ОСББ, громадських організацій, рухів, спрямованих на розв ‘язання важливих питань громади. Переважно це люди середнього віку, а також ті, хто має родичів у ЗСУ.

5% респондентів вказали, що постійно займаються волонтерством, 42% роблять це час від часу. 54% не залучені до нього. Більш активними є молодь і люди середнього віку, а також ті, хто має родичів у ЗСУ. Ці показники також незмінні від 2023 року (тоді цей розподіл становив 6% — 36% — 57%.

46% опитаних вважають місцевих жителів активними у житті громади (частіше так відповідали молодші опитані), а 43% мають протилежну думку. 

Найчастіше опитані готові брати відповідальність за простір, у якому проживають, у межах свого житлового комплексу чи прилеглої території (60%). Переважно це опитані з вищим рівнем доходу.

Ідентичність

Головною ознакою належності до громади респонденти, як і минулоріч, вважають знання місцевих і українських традицій, культури (53%). Використання української мови, повагу до українських інституцій, законів, готовність захищати країну від загроз, сплату податків вважають важливими 33-37%. Про сплату податків частіше згадували молодші опитані, а старші частіше актуалізували знання української культури і голосування на місцевих виборах

Інклюзивність та соціальна справедливість

44% вважають, що ВПО можуть мати право голосувати на місцевих виборах у громаді. Цей показник на 4% збільшився від минулорічного. Відносно частіше так вважає молодь. 43% вважають, що ставлення до ВПО у громаді доброзичливе, ще 41% — нейтральне, 17% — недоброзичливе.

Найбільше пільг, підтримки та гарантій від держави, на думку опитаних, мають отримувати ветерани російсько-української війни (57%) та люди з інвалідністю (35%). Також опитані вважають необхідними підтримку пенсіонерів (25%), родин військовослужбовців (22%) і багатодітних сімей (20%). Про ветеранів і родини військовослужбовців частіше згадували опитані, які мають родичів у ЗСУ.

Найбільш доречними для вшанування пам’яті про теперішню війну респонденти вважають відвідування місця поховання (56%) та відкриття пам’ятного місця (52%). Ті, хто має родичів у ЗСУ, частіше згадували освітні та спортивні заходи, а також музейні експозиції, присвячені війні.

Методологія

Опитування шляхом стандартизованого особистого (face-to-face) інтерв’ю проводила Соціологічна група «Вибір» серед повнолітніх мешканців громади, які постійно проживають у ній. Загалом було опитано 400 респондентів. Вибірка репрезентативна за статтю та віком респондентів.

Помилка репрезентативності (з довірчою ймовірністю 0,95): для значень, близьких до 50%, похибка становить не більше 4,9%, для значень, близьких до 20%, — не більше 3,9%, для значень, близьких до 5%, — не більше 2,1%.

Сума відсотків відповідей у графіках може не дорівнювати 100% через округлення.

Контакти: Наталія Матківська, юристка Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області, n.matkivska@opora.org.ua, 0976407790

Довідково: Соціологічне дослідження було проведено в рамках проєкту «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей» реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у дев’яти  цільових громадах (м. Рівне, м. Здолбунів, м.Івано-Франківськ, м. Тлумач; м. Львів, м.Жовква, м. Полтава, м. Обухів, м. Миронівка).