Як громадянам без “прописки” повернути право голосу?

Дата: 28.05.2019

Згідно із даними Державного реєстру виборців[1] станом на 30.04.2019 р. в Україні, включно із закордонним виборчим округом, налічується 35 596 053 виборців. 34 627 270 з них мають виборчу адресу, 968 783 – вибули з місця реєстрації, а отже не мають виборчої адреси. Це майже 1 млн. громадян України, які згідно із чинним законодавством України не могли проголосувати на виборах Президента України 2019 року.

Щодо Львівщини, то за даними Державного реєстру виборців станом на 30.04.2019 р., чисельність виборців тут складала 1 949 742, з них з виборчою адресою – 1 914 024, з відміткою про вибуття – 35 718[2]. Частина українців, які вибули, однак не зареєструвались в іншому місці, не мають не лише реєстрації місця проживання, а й виборчої адреси. Таким чином, з формальних підстав такі виборці позбавлені конституційного права голосу.

І хоча можна погодитись із прогресивною частиною українського суспільства, що реєстрація місця проживання (вона ж прописка) – це радянський рудимент, якого необхідно позбутися або істотно вдосконалити правове регулювання цього явища, тим не менше, як мінімум із міркувань забезпечення на сьогоднішній день прав людини і громадянина, реєстрація місця проживання є важливою. Принаймні, допоки не внесено змін до чинного законодавства України. Не кажучи вже про те, що згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення проживання громадян без реєстрації місця проживання є адміністративним правопорушенням, за яке, щоправда, передбачено таке стягнення як попередження, а в разі, якщо ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, накладається штраф у розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Одним словом, нікого не налякаєш, але це показник рівня правової культури громадян.

На сьогодні Україна увійшла в зону турбулентності, пов’язану із виборчим процесом. Не встигли оговтатись від виборів Президента України, як уже негайно треба включатися у виборчий процес парламентаріїв, відтак, забезпечення, охорона і захист конституційного права голосу на виборах громадян України є прямим обов’язком держави України. Але на здійснення цього обов’язку до певної міри впливають факти відсутності реєстрації місця проживання значної кількості виборців.

Нагадаємо, що згідно із Законом України «Про державний реєстр виборців» виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Виборча адреса виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, визначається за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону, веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб, або органом ведення Реєстру за мотивованим зверненням виборця (ч. 2 ст. 8 Закону). У Львові Центр обліку та нічного перебування бездомних осіб знаходиться за адресою: вул. Кирилівська, 3а, тел:. 233-14-79.

Але вихід завжди є. Надихає судова практика. Її аналіз за час виборчої президентської кампанії 2019 року засвідчує зміну тенденцій у рішеннях судів щодо включення виборця до списку виборців. Суди правильно визначають пріоритети: конституційне право голосу громадянина України є визначальним. Як приклад, можна навести рішення Личаківського районного суду м. Львова у справі №463/2806/19[3], де суддя зазначає, що навіть за відсутності реєстрації місця проживання у виборця, а відповідно і невнесення його до списку виборців, але за наявності фактичної адреси, його вимога про включення до списку виборців підлягає судовому захисту, а позов – задоволенню. Суд обґрунтував своє рішення тим, що позивач є громадянином України і має право брати участь у виборах Президента України, не внесення його до списку виборців є порушенням його конституційного права на взяття участі у чергових виборах Президента України, яке в силу вимог ст. ст. 19,70 Конституції України підлягає судовому захисту.

Аналогічно судова практика розвивається і щодо внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, рішенням Залізничного районного суду м. Львова у справі № 462/2330/19[4] задоволено позов громадянки України про включення до списків виборців за місцем фактичного проживання. Суд зазначив, що, захищаючи права та інтереси позивача, як суб’єкта виборчого процесу в період виборів, суд вважає, що вимога позивача є законною та обґрунтованою, оскільки вона є громадянкою України, за віком має право голосу, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, і взята на облік внутрішньо переміщеної особи за цією адресою, а також те, що позивач не включена до реєстру виборців до виборчої дільниці за місцем проживання, що унеможливлює реалізацію нею її виборчих прав, тому позов слід задовольнити.

Таким чином, позитивні зобов’язання держави щодо гарантування конституційного права голосу громадян України реалізовуються через рішення судів.

Але, рішення судів про включення до списку виборців стосувалися виборів Президента України 2019 року. Відтак, щоб мати можливість проголосувати на виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ті громадяни України, які не мають зареєстрованого місця проживання, щоб мати можливість реалізувати своє право голосу, повинні або зареєструвати своє місце проживання і звернутися до відділів ДРВ щодо уточнення списку виборців, або ж знову звертатися до суду. Нагадуємо, що позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору.

Джерело – Zaxid.net

Ярина Гаєцька-Колотило, юрист, громадський омбудсмен з виборчих прав ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА».

 

[1] https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_num_voters&pdt=1&pmn_id=127

[2] https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_num_voters&pid100=46&pdt=1

[3][3] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81031648.

[4] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81140823

 

Автор: Гаєцька-Колотило Ярина