Олег Синютка vs Андрій Садовий: координовані кампанії та Facebook-групи

Дата: 31.05.2021

Історія протистояння двох основних конкурентів за посаду голови Львівської територіальної громади під час місцевих виборів 2020 року.

У попередніх матеріалах ми розглянули основні віхи онлайн-боротьби двох політиків та використання технології чорного піару у передвиборчій агітації у Facebook. У цьому матеріалі ми розповідаємо про те, як Олег Синютка та Андрій Садовий намагалися розширити свої аудиторії та збільшити охоплення. 

Для кращого розуміння варто поглянути на загальну статистику. У період з 1 серпня по 24 листопада 2020 року у соціальній мережі Facebook Андрій Садовий згадувався у 14 763 постах, які сумарно мали 790 тис. взаємодій. Проте якщо за допомогою сторінок було поширено лише 2 525 постів, то за посередництвом Facebook-груп — 12 184 пости. Найбільш пікові дні активності це день повторного голосування 22 листопада (30 тис. взаємодій), 12 листопада (25 тис.), день голосування 25 жовтня (17 тис.), 6 серпня (12,7 тис.), 16 серпня (11,5 тис.), 19 листопада (11,3 тис.), 4 серпня (11,1 тис.). Олег Синютка за той самий період згадується у 16 990 постах, які мають майже 826 тис. взаємодій. Якщо не брати до уваги цих Facebook-груп, то кількість постів буде суттєво меншою – 2 497 пости. Тобто 14 456 постів було поширено за допомогою груп.

Найбільша активність спостерігалася 6 вересня (62,2 тис. взаємодій), 18 листопада (34,6 тис.), 29 жовтня (32,4 тис.), 27 жовтня (28,1 тис.), 25 жовтня (27 тис.) і 22 листопада (23,8 тис.). Звичайно не усі ці повідомлення мали агітаційний характер, а тому дана статистика буде некоректною з погляду аналізу виборчої кампанії. Проте вона наведена для того, щоб продемонструвати принцип поширення інформації у соціальній мережі і важливість використання у цьому процесі груп. З їх посередництвом опублікований пост мультиплікувався у середньому ще 5 разів.

Для нашого дослідження ми проаналізували лише ті повідомлення обох кандидатів, в яких вони апелюють один до одного і згадувалися нами раніше. Сумарно це 106 постів, які були поширені щонайменше 2201 раз, з яких 1858 разів за допомогою груп. Доречно нагадати, що при цьому не бралися до уваги поширення, які робили користувачі приватних акаунтів. Бачимо, що виборчі пости так само у п’ять разів частіше поширюють за посередництвом груп, аніж сторінок, але при цьому кожне повідомлення у середньому поширювалося у 18 Facebook-групах. Використання координованого (неорганічного) поширення постів переслідує приблизно ту ж саму мету, що й використання платної політичної реклами – збільшити охоплення авдиторії первісного повідомлення, щоб його прочитала якомога більша кількість користувачів Facebook. У переважній більшості централізовано поширені репости мають низький показник взаємодії з аудиторією (реакцій, коментарів, поширень), проте вони підсилюють первісне повідомлення.

У результаті аналізу було виявлено щонайменше 177 Facebook-груп (сумарно налічують 5,1 млн учасників), через які поширювалися повідомлення Олега Синютки та 259 груп (сумарно налічують 7,5 млн учасників) – для повідомлень Андрія Садового. Водночас пости представника «Європейської Солідарності» були поширені щонайменше 1380 разів, тоді як представника Об’єднання «Самопоміч» — 456 разів. На основі порівняння кількісних показників можна зробити кілька висновків:

  • команда Синютки поширювала його повідомлень втричі частіше, аніж команда його опонента;
  • враховуючи при цьому також той факт, що загальна кількість Facebook-груп у Садового була майже удвічі більшою, аніж у його опонента, то середня кількість репостів одного повідомлення Синютки була майже у п’ять разів більшою;
  • загальне охоплення авдиторії для повідомлень Садового, хоча було на 2,5 млн користувачів більшим, проте на практиці це не давало електоральних переваг, оскільки географія його груп охоплювала усю Україну, тоді як групи Синютки переважно локалізувалися у Львівській області;
  • менша загальна кількість груп з їхньою вужчою локалізацією свідчить про те, що репости повідомлень Синютки працювали переважно з однорідною цільовою авдиторією (прихильників Петра Порошенка), тоді як авдиторія репостів Садового була дисперсною (розсіяною);
  • повідомлення Олега Синютки координовано поширювалися у групи за допомогою ймовірно фейкових акаунтів;
  • кожен з кандидатів працював із власною авдиторією, адже поширювалися повідомлення здебільшого у групи з різними назвами.

З-поміж 177 груп, у яких було зафіксовано поширення повідомлень Олега Синютки можна виокремити принаймні 45, в яких вони репостилися щонайменше 10 разів. Натомість серед 259 груп Андрія Садового таких лише 4.

Facebook-групи, у яких найчастіше поширювалися повідомлення Олега Синютки

Назви групСтворенняЛокаціяУчасниківПости
1ЛЬВІВ І ЛЬВІВЩИНАвересень 2014Львів12 21958
2Варта Львова Varta Lvivжовтень 2015Львів30 82151
3Новини Львівберезень 2019Львів4 14547
4Новини Львівщиничервень 2017Львів25 24947
5Львів без цензурилютий 2015Львів4 12644
6Вся Україналипень 2018Київ11 56542
7Львів ЛМ ОТГ (тепер «Львів»)вересень 2011Львів44 00542
8ЛЬВІВ-ІНФОлистопад 2015Львів7 93732
9Адекватний Львіввересень 2016Львів37 31029
10СПРАВЖНІ ПАТРІОТИ УКРАЇНИгрудень 2018Україна11 93329
11Сихів BLOGберезень 2018Львів9 40728
12Україна NEWSсічень 2016Львів, Київ27 80128
13Новини Львівщинилютий 2018Львів8 03226
14Сьомий Президентквітень 2019Україна36 78126
15Україна ПОНАД УСЕчервень 2014Українаа17 21524
16#Я_Підтримую_Порошенкагрудень 2015Україна107 21522
17Великий Львівсічень 2019Львів14 57822
1825%квітень 2019Україна23 43221
19Ми Українціжовтень 2017Україна70 95121
20УКРАЇНА 🇺🇦 — ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ 🇪🇺 І НАТО. СЛАВА ЗАХИСНИКАМ УКРАЇНИ !!!липень 2019Україна22 77921

Серед них присутні суспільно-політичні групи, які не мають безпосереднього відношення до окремих політичних сил. Проте групи «Новини Львівщини», «Варта Львів Varta Lviv», «Великий Львів», «Новини Львівщини», «Адекватний Львів», «Сихів BLOG» можна вважати такими, які можуть мати безпосереднє відношення до команди Олега Синютки. На це вказують список адміністраторів та учасників, серед яких є ті, які брали активну участь у поширені повідомлень кандидата.

Загалом спільною рисою Facebook-груп, за посередництвом яких поширювали повідомлення висування «Європейської Солідарності», є прихильне ставлення до колишнього президента Петра Порошенка, критика діючого президента Володимира Зеленського та його партії «Слуга народу», а також патріотична риторика. Усе те, що опоненти та критики Порошенка з осудом називають «порохоботами».

Про це свідчать назви окремих груп, в яких безпосередньо згадується прізвище колишнього президента, або назва яких опосередковано вказує на симпатію до нього:

  • «#Я_Підтримую_Порошенка»;
  • «УКРАЇНЦІ – Єднаймося! Підтримаємо Порошенка! UA UA UA Слава Україні!»;
  • «Місто Львів – Європейський вибір (з Порошенко)»;
  • «Європейська Солідарність (спільнота підтримки Порошенка)»;
  • «З Петром Порошенком, НАТО І ЄС – майбутнє України»;
  • «За Україну – За Порошенка»;
  • «#Команда Порошенка»;
  • «Сьомий Президент»;
  • «25%», «УКРАЇНЦІ 25% Львівщина»;
  • «Єдність Українців 25% UA»;
  • «УКРАЇНА ЄВРОПЕЙСЬКА! (Армія! Мова! Віра!)»;
  • «Ультра Радикальні Порохоботи (реінкарнація)»;
  • «Спільнота ПОРОХОБОТІВ»;
  • «#Я ПОРОХОБОТ (пишаюсь цим!)»;
  • «УКРАЇНОБОТ. За Україну з ПРЯМИМ, Еспресо та 5TV»;
  • «УКРАЇНЦІ 25»;
  • «Криївка 25»;
  • «Рух 25%».

Окремо можна виокремити групи, які не сприймають Зеленського:

  • «Ми – не ЗЕ, ЗЕ – не ми!»;
  • «Випас ЗЕбар@нів»;
  • «Свідки Зеленого балагану»;
  • «преЗЕрвативRU»;
  • «ZeBRO – Команда Зе! Львів»;
  • «Імпічмент Зеленському»;
  • «ІМПІЧМЕНТ ЗЄЛЄНСЬКОМУ».

Серед патріотичних груп:

  • «СПРАВЖНІ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ»;
  • «МИ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ»;
  • «Україна та Нація – ПОНАД УСЕ»;
  • «ПАТРІОТ»;
  • «Ні Капітулації Тільки Перемога UA»;
  • «ЗА УКРАЇНУ»;
  • «Твій МАЙДАН – До ПЕРЕМОГИ»;
  • «Україна ПЕРЕМОЖЕ»;
  • «Україна ua ЄДНІСТЬ eu NATO»;
  • «БО МИ ХУНТА»;
  • «Русь – Україна».
  • «Національно-визвольна війна! (Национально-освободительная война!)»;
  • «Наше українське».

Попри це більшість груп все ж таки мають нейтральні назви і не мають безпосереднього відношення до жодної з політичних сил.

У результаті аналізу вдалося встановити щонайменше 173 акаунти, які хоча б один раз поширили пости Олега Синютки у вищезазначених групах. За нашими оцінками серед них є як реальні користувачі, так і боти. І саме останні були найбільш активними. Той факт, що окремі користувачі масово, централізовано і синхронно поширюють одній і ті ж повідомлення у Facebook вказує на те, що має місце так звана неорганічна або координована інформаційна кампанія.

Користувачі Facebook, які найчастіше поширювали повідомлення Олега Синютки

Перш за все це Євдокія Винницька, профіль якої створений у липні 2019 року. Усе вказує на те, що це ймовірно фейковий акаунт. Світлини до нього запозичені з Instagram американської акторки Елізабет Ольсен. Цей користувач поширював пости щонайменше у 40 групах, перш за все, «Вся Україні», «Новини Львівщини», «Львів без цензури», «СПРАВЖНІ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ», «Ми українці», «ЗА УКРАЇНУ», «Україна NEWS», «УКРАЇНЦІ – Єднаймося! Підтримаємо Порошенка! UA UA UA Слава Україні!», «НОВИНИ», «Новини України», «ПУП (Паяци української політики)». Наступний за активністю користувач Нестор Кропива, який також має ознаки фейкового. Профіль створений 16 липня 2020 року і використовує фото американського актора Джо Пеші. Він репостив повідомлення щонайменше у 23 групах, серед яких «ЛЬВІВ І ЛЬВІВЩИНА», «ЛЬВІВ-ІНФО», «Новини Львова», «Львів без цензури», «Галичина NEWS», «Україна ПОНАД УСЕ», «Ваші новини / Україна / Світ», «Новини України» тощо. Профіль Olesia Sobchuk також породжує обґрунтовані сумніви у його справжності, хоча має відносно давню історію (з травня 2017 року).

Активними у поширенні повідомлень Олега Синютки були також наступні користувачі:  Олег Довганик та Прес-клуб Львів. Перший профіль  належить  журналісту і засновнику львівських сайтів «Четверта студія» та «Кулемет», контент яких компліментарно висвітлює діяльність Петра Порошенка. Другий — прес-центру, який під час виборчої кампанії надавав послуги з проведення прес-конференцій та брифінгів для кампанії Олега Синютки на договірній основі. Вони поширювали його повідомлення щонайменше по 18 групах.

Вікторії Гончар, Андрія Сороки і Тетяни Матушек теж були одним з найбільш активних поширювачів постів — у щонайменше 17, 13 і 12 групах відповідно. Профілі цих користувачів дуже активно наповнюються, проте не містять жодної приватної інформації про них, водночас мають достатньо велику кількість друзів. Наповнення сторінок та контент більше нагадує ймовірно альтернативний профіль пресслужби львівського партійного осередку «Європейської Солідарності», аніж приватний профайл. Натомість профайл Nataliya Vovchko з’явився у цьому переліку з тієї ж причини, що й профайл «Прес-клуб Львів», працівницею якої вона є. Такими, що мають ознаки фейкових, є сторінки користувачів Наталя Наталя, Kris Rogoza, Abby A. Dilinger, Андрій Лисенко, які репостили повідомлення Синютки не менше як від 15 до 10 груп відповідно.

Стратегія поширення повідомлень Андрія Садового за допомогою суспільно-політичних груп відрізнялася від стратегії конкурента. Аналіз показав надзвичайно широку географію, а також відсутність практики синхронного та масового поширення постів групою користувачів. Ознаки координованої кампанії, яка спостерігалася у випадку роботи із публічними сторінками, не була помічена у випадку роботи із групами. Повідомлення про проблеми Львова часто репостилися поза межами Львівської області, зокрема, як приклад для наслідування, хоча вистачало й таких, де критикували львівський досвід.

Серед 259 груп, лише у 24 з них повідомлення поширювалося більше ніж 4 разів. Тоді як переважна більшість повідомлень репостилася лише один раз в одній із 183 груп. На відміну від практики команди Синютки пости Садового потрапляли до надто широкої аудиторії далеко за межами Львова. Зокрема вони поширювалися у пабліках українських міст Яремче, Бердянськ, Глухів, Сарни, Лебедин, Інгулець, Хмельницький, Тернопіль, Миколаїв, Одеса, Біла Церква, Кропивницький, Ужгород, Чернівці, Вознесенськ, Дубно, Київ, Каховка, Івано-Франківськ, Конотоп, Черкаси, Переяслав, Бахмач, Рівне, Нікополь, Коломия, Тячів, Харків, Хуст, Чернігів. Водночас складно виокремити якість тематичні спорідненості між групами. Незважаючи на велику кількість найменувань груп, лише близько 30 з них перегукуються з групами, у яких поширювалися повідомлення Олега Синютки. Серед них «Новини Львівщини», «Львів та його львівці», «МИ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ», «ПРОБЛЕМИ ЛЬВОВА», «ІМПІЧМЕНТ ЗЄЛЄНСЬКОМУ!», «Щоденний Львів», «Сихів BLOG», «Львів і львів’яни», «ЛЬВІВ-ІНФО», «Ми Українці», «Новини Львова», «Україна ПОНАД УСЕ» тощо.

Facebook-групи, у яких найчастіше поширювалися повідомлення Андрія Садового

Назва групСтворенняЛокаціяУчасниківПости
1Моє Яремчеквітень 2017Яремче1165714
2Гаряча лінія міста Львовасічень 2018Львів9010512
3Новини Львівщиничервень 2017Львів2524411
4Новини Львовачервень 2012Львів22036010
5Чим живе Львіввересень 2017Львів134388
6Диванна сотнялипень 2014Україна1003267
7Львів на карантині 2021березень 2020Львів131647
8НОВИНИ ЛЬВОВАжовтень 2018Львів443977
9Львів та його львівцічервень 2013Львів184716
10Ψ | МИ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ | Ψлипень 2016Україна784866
11Mikheil Saakashvili — Прем’єр-міністр Українигрудень 2015Україна534185
12Друзі РУХУсерпень 2017Україна134375
13Львів без цензурилютий 2015Україна41265
14ОТГ СТРИЙ та СТРИЙСЬКИЙ РАЙОН. ПОДІЇ-НОВИНИ-ОГОЛОШЕННЯтравень 2018Україна127655
15ПРОБЛЕМИ ЛЬВОВАлистопад 2014Львів152715

З цього переліку варто звернути увагу на групу «Гаряча лінія міста Львова», яка є пабліком однойменного диспетчерської служби міста, а також групу «Чим живе Львів», яка створена та модерується журналістами інтернет-видання Zaxid.Net. Також привертає увагу група пабліків підтримки Міхеїла Саакашвілі, які часто поширювали пости Андрія Садового.

У процесі дослідження також було встановлено 217 користувачів, які хоча б один раз поширювали через групи повідомлення Андрія Садового. Хоча сумарно це більше, аніж в Олега Синютки, проте їхні показники активності значно нижчі. Найактивніший користувач Андрій Голинський поширив пости міського голови Львова лише у 6 групах — «Новини Івано-Франківськ», «Івано-Франківськ», «Надвірнянці», «Франківськ», «Моє Яремче», «Яремче». Наступні за активністю були Sergey Bondarenko з Люботина,  Марічка Курило АлексевичОлена БажанськаРоман Лук’яненко і Julia Danyluk, які репостили повідомлення міського голови щонайменше по 5 групах, а Віктор Січень у 4 групах.

Також щонайменше по 4 групах поширювали пости Іван НазарчукVitaly Savchuk з Одеси, Юрій БогунТаня Гречко і Элеонора Володина. Профайли цих користувачів залишають запитання щодо їх правдивості, а тому можуть мати ознаки фейкових.

Відповідно до методології нашого дослідження поширення повідомлень у соціальній мережі Facebook, нами не було зафіксовано одночасного, централізованого і масового поширення постів Садового у великій кількості груп. Наш аналіз зафіксував лише окремих користувачів, які  автономно один від одного репостили повідомлення в різних групах  певних міст України повідомлення міського голови Львова.

Олег Синютка та Андрій Садовий вели дуже активну виборчу кампанію, зокрема у соціальній мережі Facebook, яка часто супроводжувалася двосторонніми звинуваченнями, образами в сторону один одного, дискредитацією та використання методів чорного піару. Для збільшення охоплення авдиторії і Олег Синютка, і Андрій Садовий активно використовували публічні сторінки та суспільно-політичні групи, за допомогою яких команди кандидатів поширювали їхні повідомлення (пости) для ширшого загалу. Спеціально створені для виборчих потреб сторінки поширювали пости дискредитаційного змісту, які часто були не просто антиагітацією, а формою чорного піару проти конкурента. Проведений аналіз засвідчив, що команда Олега Синютки проводила значно масштабнішу і активнішу агітаційну кампанію свого кандидата у соціальній мережі Facebook. Це підтверджують виявлені ознаки централізованого та синхронно поширення одних і тих же повідомлень групою користувачів, частина з яких мають ознаки фейкових. Натомість команда Андрія Садового поступалась конкуренту за масштабністю, проте робила це ефективніше, оскільки мала значно більше охоплення аудиторії, а один пост міського голови мав у п’ять разів більше взаємодій, аніж пост висуванця  “Європейської Солідарності”.

Автор – Тарас Радь.