Парламентські партії vs виборці Львівщини. Як знайти спільну мову на локальному рівні?

Партійний ландшафт Львівської області є напрочуд плюралістичним та різноманітним. В регіоні відсутні одна чи декілька домінуючих партій, які користуються переконливою підтримкою виборців і можуть одноосібно реалізовувати політичні рішення в місцевих радах. Рішення приймаються в умовах постійних політичних торгів, взаємної критики та ситуативних компромісів між найбільшими фракціями в місцевих радах (БПП “Солідарність” і “Самопоміч”), які, в обмін на посади та преференції, забезпечують собі політичну підтримку з боку менших партій. Винятком є Львівська міська рада, де виразно хоча й не одноосібно, домінує “Самопоміч”.

Як показали результати останніх парламентських та місцевих виборів на Львівщині, виборці у своєму ставленні до партій є цілком амбівалентними. Позиція, коли виборці підтримували одні партії на виборах до Верховної Ради й зовсім інші на виборах до місцевих рад, є типовою. Як результат, в усіх місцевих радах області понад 40% мандатів належить позапарламентським партіям. Для виборців це спричиняє ту незручність, що комунікація між позапарламентськими партіями і виборцями може стосуватися лише питань місцевого значення, так як позапарламентські партії обмежені в своїх можливостях озвучувати і просувати колективні інтереси своїх виборців на рівні вищого законодавчого органу. З іншого боку парламентські партії, які не представлені в місцевих радах, значно менше орієнтуються в місцевих проблемах.

Судячи зі структури розподілу керівних посад в місцевих радах Львівської області, “Громадянська позиція” та Народний Рух України виступають основними союзниками найбільших партій (головним чином БПП “Солідарність”), а їхній політичний вплив перевершує їх електоральні успіхи. Натомість ВО “Свобода”, незважаючи на найвищі електоральні результати серед усіх непарламентських партій, уникає будь-якої координації з провладними політичними силами, виконуючи роль радикальної опозиції.

Результати виборів до рад об’єднаних територіальних громад демонструють тенденцію до зростання електорального впливу ВО “Батьківщина” порівняно з іншими партіями. При цьому зберігається недовіра виборців до усіх політичних гравців, так як переважаючу підтримку в громадах традиційно мають кандидати-самовисуванці. В цілому рейтинг підтримки партії БПП “Солідарність”, Об’єднання “Самопоміч”, Громадський рух “Народний контроль” і Народний Рух України знижується. У той самий час підтримка ВО “Батьківщина”, УКРОПу і Української Галицької Партії зростає. Відносно незмінною залишаються позиції ВО “Свободи”, “Громадянської позиції” та Радикальної партії Олега Ляшка.

Значною мірою на коливання електоральних рейтингів впливає комунікаційна стратегія партій, зокрема якість інформаційних продуктів (повідомлень) та різноманітність і розгалуженість інструментів взаємодії з виборцями (мережа осередків і приймалень; використання інтерактивних засобів інформування тощо). Так, позитивним прикладом такого впливу є ВО «Батьківщина», яка підтримує діяльність широкої мережі приймалень і активно взаємодіє з виборцями через власні медійні інструменти. Натомість Радикальна партія” не маючи власного інтернет-сайту та мережі приймалень на локальному рівні, демонструє значно гіршу динаміку електоральної підтримки з боку виборців (за результатами виборів в об’єднаних громадах).

ТЕКСТ ДОСЛІДЖЕННЯ “Парламентські партії vs виборці Львівщини. Як знайти спільну мову на локальному рівні?”