Другий місяць поспіль передвиборча кампанія є другорядною серед суспільно-політичних подій в країні. Загроза військового втручання з боку Російської Федерації, збільшення концентрації військових підрозділів останньої біля українських кордонів та всезростаюча ворожість її офіційної риторики, а також подальше розгортання екстремістсько-сепаратистської діяльності у декількох містах східноукраїнських областей продовжує форматувати політичний порядок денний у країні. Небезпека того, що внаслідок комплексу вищезазначених загроз виборчий процес буде ускладненим у низці виборчих округів залишається високою.
Компетентні органи влади, зокрема ЦВК, намагаються адекватно і оперативно реагувати на виклики, що постають у зв’язку з організацією виборчого процесу у вкрай складних і непередбачуваних умовах. Так, гостре «кримське» питання призвело до того, що 13 квітня 2014 р. ЦВК визнала неможливим створення окружних виборчих комісій для проведення виборів Президента України на окупованій російськими військами території Криму. Як відомо, визнання на окремих дільницях виборів як таких, що не відбулися, не вплине на встановлення загального результату та легітимність виборів відповідно до чинного законодавства. Окрім того, у зв’язку із захопленнями адміністративних будівель у Донецькій області та тиском з боку радикальних сепаратистських груп на чиновників органів місцевого самоврядування, ЦВК прийняла рішення заблокувати доступ для 6 місцевих відділів ведення Державного реєстру виборців. У той самий час 17 квітня 2014 р. Верховна Рада не проголосувала за включення у порядок денний Законопроекту № 4698 авторства депутата А. Кожем’якіна, що передбачав гарантування проведення виборів Президента в умовах надзвичайного та воєнного стану. Як наслідок, це питання залишається відкритим.
В умовах, коли увага українських виборців прикута до подій, що визначають долю країни, претенденти на пост Президента усвідомлюють, що зловживання традиційними способами агітації можуть мати зворотній ефект. Відповідно, надзвичайні події змушують їх вдаватися до нестандартних прийомів. Як приклад, Ю. Тимошенко оголосила, що регіональні офіси ВО «Батьківщина» буде переформатовано у мобілізаційні пункти для бажаючих поповнити лави бригад територіальної оборони, окрім того, кандидатка утримується від розміщення зовнішньої реклами. У свою чергу О. Богомолець проводить зустрічі з військовими, а також закликала відмовитися від політичної телереклами та пожертвувати агітаційний бюджет на стабілізацію становища в країні тощо. Власне, основна риторика й решти кандидатів на пост Президента зводиться до комплексу актуальних суспільно-політичних проблем.
Порівняно з березнем, у квітні 2014 р. значного зростання активності кандидатів у веденні президентської кампанії не відбулося. Виборча кампанія продовжує бути млявою, епізодичною та нерівномірною. Найбільшу діяльність в агітаційній роботі, як і у попередній період, демонструють такі кандидати: О. Богомолець, А. Гриценко, М. Добкін, О. Ляшко, П. Порошенко, Ю. Тимошенко, О. Тягнибок, П. Симоненко, С. Тігіпко, Д. Ярош. Передвиборча агітація інших кандидатів якщо і проводиться, то залишається малопомітною у публічній площині.
У роботі виборчих штабів кандидатів зберігається відчутна невизначеність, що гальмує, зокрема, її подальше розгортання. Більш того, ще не всюди сформований особовий склад штабів. Діяльність регіональних штабів обмежується встановленням агітаційних наметів, розповсюдженням друкованої продукції, розміщенням зовнішньої реклами. Масштаби поширюваної агітаційної продукції відносно незначні, окрім того, перевага надається агітації через партійні газети. Використання кандидатами візуальної реклами (білборди, сітілайти) не є поширеним, до такого способу агітації найбільше вдаються П. Порошенко та О. Ляшко. Більш активною є агітаційна діяльність через публікації у ЗМІ замовного або рекламного характеру, часто без відповідного маркування. У інформаційному просторі з’являються також і матеріали з елементами чорного піару. Проте загальноукраїнською тенденцією є незначний рівень уваги, яку приділяє ЗМІ висвітленню виборчої кампанії. Усе вищезазначене вказує на те, що виборча кампанія відбувається на рівні своєї мінімальної потужності.
Кількість візитів кандидатів у регіони зросла у порівнянні з попереднім місяцем. На основі даних спостерігачів ОПОРИ можна зробити висновок, що основна боротьба йде за електорат центральних, південних і східних областей України: у ці регіони відбулося, в середньому, по 3-6 візитів кандидатів у Президенти. На противагу, у такі західні області, як Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська впродовж квітня не було здійснено жодного візиту, а Львівську, Чернігівську, Хмельницьку протягом місяця відвідали лише по одному кандидату. Неактивна робота на виборчому полі позначилася і на кількості порушень виборчого законодавства – таких була зафіксована мізерна кількість, більшість яких стосується розміщення агітаційних матеріалів у ЗМІ без позначки «політична реклама».
Агітаційна активність кандидатів
У другій половині квітня передвиборча кампанія активізувалися у всіх областях України з боку 15 кандидатів на пост Президента України, 8 кандидатів не здійснювали візитів та не вдавались до агітаційних заходів. За оцінками ОПОРИ, найбільшу кількість регіонів охопили Петро Порошенко, Олег Ляшко, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Михайло Добкін, Олег Тягнибок. Ці кандидати представлені у від 15 до 21 регіону. Ольга Богомолець, Петро Симоненко, Наталя Королевська, Ренат Кузьмін, Василь Куйбіда, Дмитро Ярош, Олег Царьов, Микола Маломуж поки повноцінно представлені лише в окремих регіонах (від 1 до 5 областей). На поточний момент найпоширенішими формами передвиборчої агітації є зовнішня реклама, розповсюдження матеріалів через намети, розміщення матеріалів передвиборчої агітації в друкованих ЗМІ та візити кандидатів. На передвиборчу кампанію суттєво впливає конфлікт з Російською Федерацією та сепаратистські виступи в східних областях України. Зокрема, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Петро Порошенко, Сергій Тігіпко, Наталя Королевська приділяють увагу сепаратистським проявам в окремих регіонах. Натомість кандидат Олег Царьов не приховує своїх симпатій до сепаратистів та публічно ставить під сумнів доцільність проведення позачергових виборів Президента України.
Кандидат на пост Президента України | Кількість регіонів, в яких агітаційна присутність кандидата є помітною та масовою |
Петро Порошенко | 21 |
Олег Ляшко | 21 |
Анатолій Гриценко | 20 |
Юлія Тимошенко | 19 |
Михайло Добкін | 15 |
Олег Тягнибок | 15 |
Сергій Тігіпко | 9 |
Наталя Королевська | 5 |
Ольга Богомолець | 4 |
Ренат Кузьмін | 2 |
Валерій Коновалюк | 1 |
Олег Царьов | 1 |
Микола Маломуж | 1 |
Василь Куйбіда | 1 |
Дмитро Ярош | 1 |
Інші кандидати | 0 |
Конфлікти та публічні інциденти, пов’язані із виборчою кампанією
Протягом квітня 2014 р. найбільшим викликом для передвиборчої кампанії залишалися сепаратистські виступи в низці регіонів України (Донецька, Луганська, Харківська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька обл.). Надзвичайно складною є суспільно-політична та криміногенна ситуація на Донеччині та Луганщині. Не дивлячись на антитерористичну операцію, яка була оголошена центральною владою у Слов’янську Донецької обл., місто залишається під повним контролем озброєних сепаратистських угруповань. Екстремістські акції ускладнюють ведення передвиборчої агітації для кандидатів на пост Президента України та створюють перешкоди для організації виборчого процесу. Під тиском радикалів окремі міські голови та місцеві ради Донецької області були змушені погодитися на переговори щодо референдуму про статус регіону та прийняти нікчемні з юридичної точки зору рішення на підтримку цієї ініціативи. Варто зазначити, що сепаратистські лідери оголосили про проведення 11 травня референдумів на підтримку самопроголошених «народних» республік (Донецька та Луганська обл.). Враховуючи ці обставини та з метою унеможливлення незаконного використання персональних даних громадян, ЦВК прийняла рішення заблокувати доступ для 6 відділів ведення Державного реєстру виборців у Донецькій області.
Дестабілізація суспільно-політичної ситуації в низці регіонів супроводжується силовими акціями та протистояннями. На Донеччині зафіксовано випадки викрадення та вбивств місцевих політичних лідерів, які виступають за єдність України. Зокрема, екстремістами було закатовано депутата Горлівської міської ради від ВО «Батьківщина» Володимира Рибака, який намагався перешкодити нарузі над державною символікою. Зафіксовані випадки викрадення українських журналістів та представників військової спостережної місії ОБСЄ. У зв’язку із цими подіями значна частина виборців перебуває в атмосфері страху та погроз, що ускладнює їхнє залучення до передвиборчої кампанії.
У Луганській області зафіксовано низку нападів сепаратистів на агітаційні заходи окремих кандидатів на пост Президента України. У м. Краснодон та Алчевськ невідомі особи, які представлялися «Народним ополченням Луганщини», здійснили напади на агітаційні намети Анатолія Гриценка. Загострення ситуації супроводжується зіткненнями між учасниками проукраїнських та сепаратистських акцій (Харківська, Миколаївська, Запорізька обл.). Також учасники проросійського мітингу в Луганську напали на спостерігача ОПОРИ, який фіксував події на цій акції протесту. Викликає занепокоєння те, що окремі кандидати фактично висловлюють підтримку озброєним угрупованням, які вимагають розколу країни.
Загострення ситуації у східних областях України викликало в інших регіонах певну агресію до представників політичних партій, які асоціюються із проросійськими настроями та політичними програмами. У м. Рівне представники організації Правий сектор блокували обласний офіс Комуністичної партії України та знищили радянську символіку. А у Волинській області активісти Правого сектору зірвали захід секретарів районних комітетів КПУ цього регіону. У м. Бердичів Житомирської області невідомими також було здійснено напад на офіс КПУ. Громадянська мережа ОПОРА закликає усі сторони політичних конфліктів утримуватися від насильницьких акцій та не дискредитувати виборчий процес насильницькими діями.
Передвиборча кампанія розгортається на фоні достатньо інтенсивних кадрових ротацій у обласних та районних державних адміністраціях (Чернівецька, Івано-Франківська, Харківська, Хмельницька, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Волинська, Миколаївська, Запорізька обл.). Зміни у місцевих елітах супроводжувалися окремими конфліктами. Зокрема, місцеві організації ВО «Батьківщина» та ВО «Свобода» висловили публічну незгоду із призначенням Михайла Шуманського головою Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області та оголосили акцію протесту. Неоднозначну реакцію громадськості отримали призначення на посади в місцевих органах влади осіб, які очолюють виборчі штаби окремих кандидатів. До прикладу, заступником голови Вінницької облради було обрано лідера регіонального осередку ВО «Батьківщина», очільника виборчого штабу кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко у регіоні Людмилу Щербаківську. На Донеччині резонансною подією стало рішення обласної ради достроково припинити повноваження голови, позапартійного Андрія Шишацького. Натомість органи прокуратури Запорізької області висунули голові обласної ради Віктору Межейку підозру в організації масових заворушень, що супроводжувались насильством (ч.1 ст. 294 Кримінального Кодексу України). Чиновник, який майже три місяці перебуває на лікарняному, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за фактом насильницького розгону в січні цього року мирних протестувальників біля будівлі Запорізької облдержадміністрації.
В умовах активного етапу передвиборчої агітації представники окремих політичних сил продовжують конфліктувати з питань, які стосуються формування виборчих штабів. Зокрема, на Закарпатті виникають суперечки між місцевими осередками партій «УДАР» та «Єдиний центр» щодо участі у передвиборчій кампанії кандидата на пост Президента України Петра Порошенка. Голова обласної організації партії «УДАР», народний депутат України Валерій Пацкан заявив, що не співпрацюватиме разом із лідером «Єдиного центру» Віктором Балогою, й актив його політичної сили працюватиме на перемогу Петра Порошенка окремо. У м. Косів Івано-Франківської області фактично функціонує два виборчі штаби кандидата на пост Президента України Петра Порошенка.
У той же час Дрогобицька міська організація партії «Громадянська позиція» (Львівська обл.) відмовилася підтримати на президентських виборах кандидатуру свого партійного лідера Анатолія Гриценка. Місцеві активісти партії пояснили свою позицію необхідністю узгодження єдиного кандидата на пост Президента України від колишніх опозиційних сил. У низці обласних організацій Партії регіонів продовжуються конфлікти, пов’язані із підтримкою всеукраїнським з’їздом цієї політичної сили кандидатури Михайла Добкіна (Одеська, Рівненська обл.).
Робота окружних виборчих комісій
З середини квітня практично всі ОВК розпочали свою роботу в штатному режимі й відповідно до Закону України «Про вибори Президента України», не порушуючи граничні терміни реалізації виборчих процедур. Лише в захопленому збройними людьми м. Слов’янськ (ТВО № 47) функціонування ОВК є утрудненим і викликає серйозні занепокоєння. На Луганщині правоохоронці та місцева влада проводять профілактичні розмови з членами ОВК під час засідань окружних комісій та попереджають про небезпеки, викликані військовою агресією РФ.
Початок роботи ОВК супроводжувався вже традиційними проблемами: відсутністю значної кількості членів виборчих комісій на перших засіданнях та складною ситуацією з матеріально-технічним забезпеченням, яка поступово виправляється.
Зафіксовано поодинокі випадки публічної підтримки кандидатів у Президенти з боку посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема в Кіровоградській, Черкаській, Рівненській областях місцеві високопосадовці супроводжували Олега Тягнибока в ході його зустрічей з виборцями. Інформації від бюджетних працівників щодо тиску на них в зв’язку з виборчою кампанією не надходило.
В умовах виборчої кампанії на місцевому рівні продовжують активно діяти різноманітні громадські ініціативи та організації («Євромайдани», «Самооборони», «Автомайдани»), які, серед іншого, декларують необхідність координації своїх дій з метою забезпечення чесності та демократичності виборів. Основна ж їх функція полягає у люстрації осіб, що претендують на посади у виконавчих структурах та громадському контролі за діяльністю представницьких органів місцевого самоврядування.
Розгортання агітаційної кампанії кандидатами супроводжується появою окремих порушень правил ведення передвиборчої агітації, домінуючим серед яких є розповсюдження агітаційних матеріалів без вихідних даних (або з неповними вихідними даними). Одразу в декількох західних областях України зафіксовано випадки розміщення білбордів Олега Ляшка, які не містять вихідних даних
Діяльність окружних виборчих комісій, зміни в складі ОВК
Майже всі утворені 14 квітня ОВК за цей час встигли провести щонайменше 3 власних засідання. На перших засіданнях члени ОВК склали присягу, прийняли рішення про затвердження розподілу функціональних обов’язків й визначили членів комісій, які виконуватимуть свої повноваження на платній основі. Також комісії звернулися до державного реєстратора з метою державної реєстрації ОВК як юридичних осіб. Зафіксовано мінімальну кількість випадків, коли ОВК вчасно не подали документів на державну реєстрацію виборчих комісій, чим порушили частину третю статті 301 Закону України «Про вибори Президента України». Зокрема, такі ситуації мали місце в ОВК № 85 (центр м. Тлумач) та № 90 (центр м. Снятин).
Відвідуваність засідань членами ОВК залишається низькою, однак цього вистачає для кворуму (більшість від складу комісії) і прийняття рішень. Разом з тим, не проявляють належної уваги до засідань виборчих комісій довірені особи кандидатів, які не надто активно відвідували перші засідання ОВК.
Триває інтенсивний процес ротації складу окружних виборчих комісій. Станом на 25 квітня 2014 року ЦВК прийняла шість постанов про зміни в складі окружних виборчих комісій[1]. З 4164 членів ОВК вже змінено 819 членів, що складає 20 % від їх загальної кількості. Найбільшу кількість замін провели кандидати на пост Президента Наталія Королевська – 87 замін (41 %), Василь Цушко – 81 заміна (38 %) і Вадим Рабінович – 72 (40 %). Однак у відсотковому відношенні найбільше оновив своє представництво в ОВК Ренат Кузьмін, який замінив 60 % (49 з 82 осіб) поданих ним членів комісій.
В усіх випадках заміни відбулися у зв’язку з внесенням подання суб’єктом виборчого процесу. Переважно особи були замінені через неможливість участі в засіданнях, адже проживають за межами територіального округу чи області. Факт появи в складі комісії мешканців інших (часто віддалених) районів та областей свідчить про технічний характер процесу комплектації комісій окремими кандидатами.
Загалом, проведення замін членів ОВК не цьому етапі не вплинуло суттєво на роботу ОВК, адже в кожній комісії прийняли присягу більше 2/3 від складу комісії, а тому, вони є повноважними, виконують свої обов’язки та ухвалюють відповідні рішення. Так, у більшості комісій вже розподілені обов’язки, затверджено графік чергування, розподілене кураторство над дільницями, затверджено кошторис та кількість залученого персоналу. У більшості ОВК вже працюють діловоди, бухгалтери та системні адміністратори.
За оцінками спостерігачів ОПОРИ, значна частина членів ОВК не мають досвіду роботи у комісіях цього рівня, що створює певні організаційні проблеми. У той же час немає підстав вважати цю обставину серйозною перепоною для організації виборів. Тим паче, що всі члени ОВК пройшли спеціалізоване навчання. А для керівного складу окружних комісій 22 квітня ЦВК провела навчальний семінар-нараду з питань організації підготовки та проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року.
Навіть при наявності відповідних фахових знань та досвіду члени ОВК допускають неточності та порушення законодавства у своїй роботі. Так, за даними спостерігачів ОПОРИ, в ОВК № 58 (Донецька область) було допущено порушення порядку зберігання печатки комісії. Печатка зберігалася не в сейфі відповідної комісії, а в помешканні голови комісії. А на засіданні ОВК № 11 (м. Вінниця) було прийнято рішення про те, що особи, які не запрошені, а саме спостерігачі та журналісти, не мають права заходити на засідання ОВК після того, як воно почалося. У відповідній постанові ОВК такі рішення мотивуються тим, що члени виборчих комісій не лише «зобов’язані вживати заходів задля забезпечення безперешкодної діяльності осіб, які мають право бути присутніми на засіданнях виборчих комісій без дозволу та запрошення», а й «здійснювати контроль виконання вимог щодо обмеження діяльності осіб, які мають право бути присутніми на засіданнях виборчої комісії без дозволу чи запрошення та додержання цими особами положень частини 9, 10, 11 статті 28 Закону України «Про вибори Президента України». Таке довільне трактування Закону прямим чином обмежує права спостерігачів як суб’єктів виборчого процесу і суперечить ч. 11 ст. 28 Закону, якою передбачається позбавлення права присутності офіційних спостерігачів на засіданні комісії лише, якщо вони неправомірно перешкоджають проведенню засідання.
Наразі ОВК розглянули подання від місцевих виконавчих органів про утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі та утворили відповідні дільниці. Зараз триває процес подання кандидатур до складу ДВК (до 1 травня включно).
Матеріально-технічні умови роботи багатьох ОВК залишаються незадовільними (не вистачає потрібного обладнання для роботи, стендів, табличок), однак відбувається поступовий процес їх укомплектування.
Прізвище кандидата на пост Президента | Загальна кількість членів в ОВК від кандидата | Загальна кількість замін у складі ОВК від кандидата (станом на 25 квітня) | % проведених замін |
Королевська Наталія Юріївна | 210 | 87 | 41 % |
Цушко Василь Петрович | 213 | 81 | 38 % |
Рабінович Вадим Зіновійович | 179 | 72 | 40 % |
Клименко Олександр Іванович | 213 | 57 | 27 % |
Кузьмін Ренат Равелійович | 82 | 49 | 60 % |
Куйбіда Василь Степанович | 213 | 49 | 23 % |
Саранов Володимир Георгійович | 164 | 48 | 29 % |
Порошенко Петро Олексійович | 213 | 45 | 21 % |
Богомолець Ольга Вадимівна | 213 | 44 | 21 % |
Бойко Юрій Анатолійович | 213 | 42 | 20 % |
Ляшко Олег Валерійович | 213 | 40 | 19 % |
Гриценко Анатолій Степанович | 212 | 36 | 17 % |
Тігіпко Сергій Леонідович | 213 | 36 | 17 % |
Маломуж Микола Григорович | 210 | 28 | 13 % |
Царьов Олег Анатолійович | 156 | 22 | 14 % |
Ярош Дмитро Анатолійович | 213 | 22 | 10 % |
Симоненко Петро Миколайович | 212 | 16 | 8 % |
Тимошенко Юлія Володимирівна | 213 | 16 | 8 % |
Добкін Михайло Маркович | 185 | 14 | 8 % |
Шкіряк Зорян Несторович | 212 | 10 | 5 % |
Тягнибок Олег Ярославович | 212 | 5 | 2 % |
Гриненко Андрій Валерійович | 0 | 0 | 0,00 % |
Коновалюк Валерій Ілліч | 0 | 0 | 0,00 % |
| 4 164 | 819 | 20 % |
Участь у виборчій кампанії посадових осіб
Втручань з боку влади у виборчий процес не зафіксовано, так само, як не виявлено явних фактів зловживань адміністративним ресурсом в інтересах окремих кандидатів чи партій. Разом з тим, виявлено випадки участі посадових осіб місцевих органів влади в агітаційних заходах окремих кандидатів. Так, заступник голови Черкаської ОДА Юрій Ботнар з питань АПГ (голова обласного осередку ВО «Свобода») супроводжував кандидата у Президенти України Олега Тягнибока під час зустрічей з виборцями в м. Корсунь-Шевченківський (199 округ, центр – м. Городище) та м. Кам’янка (201 округ, центр – м. Сміла). І на одній із зустрічей збирав доручення Олега Тягнибока щодо вирішення проблем учасників заходу. Також був присутній на зустрічі з кандидатом Олегом Тягнибоком голова Кіровоградської ОДА Олександр Петік (ТВО № 100). А в Рівненській області Тягнибока під час його зустрічей з виборцями супроводжував нещодавно призначений на посаду голови Рівненської РДА, член ВО «Свобода» Олексій Бучинський.
Порушення правил передвиборчої агітації
Протягом останніх двох тижнів фактично стартувала кампанія з поширення агітаційних матеріалів кандидатів в Президенти, а відтак зафіксовано випадки порушення правил ведення агітації. Так, в Хмельницькій області в приміщенні Славутської РДА, районної і міської рад (ТВО № 195) на стенді оголошень спостерігачі виявили кілька агітаційних наклейок Юлії Тимошенко. В приміщенні адміністрації Московського району Харківської міської ради, де також розташовується ОВК ТВО № 172, спостерігачами ОПОРИ були виявлено газети «Время регионов Харьковщины» з фото Михайла Добкіна на першій сторінці.
Почастішали випадки поширення агітаційних матеріалів, що не містять відомостей про установу, яка здійснила друк, тираж, відповідальних за випуск осіб та замовника. Від імені штабу Дмитра Яроша у виборчому окрузі № 89 (центр м. Коломия) були поширені інформаційні плакати без вихідних даних із закликом підтримати кандидата та долучитися до роботи штабу Яроша в ролі членів ДВК, спостерігачів та агітаторів. У м. Коростишів (ВО № 67, м. Малин) розміщено білборд із символікою ВО «Свобода» та з фото Олега Тягнибока без будь-яких вихідних даних. У 64 ТВО (м. Бердичів) зафіксовано випадки розповсюдження матеріалів передвиборчої агітації без вихідних даних.
У м. Чуднів з’явилися агітаційні листівки за кандидата Петра Симоненка, а в м. Бердичів розміщено білборд за Олега Ляшка, де в обох випадках порушено ч. 3 ст. 59 Закону України «Про вибори Президента України» через розміщення агітаційних матеріалів, що не містять жодних вихідних даних. Загалом, агітаційні білборди Ляшка без вихідних даних виявлено у Вінницькій, Рівненській, Кіровоградській областях.
В умовах дестабілізації суспільно-політичної ситуації, спричиненої військовою агресією РФ, агітаційні кампанія теж радикалізується і часто супроводжується екстремістськими закликами чи проявами нетерпимості, які можуть провокувати суспільні конфлікти й призвести до насильства. Так, у Чернівецькій, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській областях активно поширюються білборди Олега Ляшка з закликом «Смерть окупантам». У Харкові 13 квітня кандидат у Президенти Олег Царьов виступив на сепаратистському проросійському мітингу на підтримку федералізації України, що можна розцінювати як агітаційну діяльність, що супроводжується закликами до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави і є забороненою згідно з частиною 3 статті 64 Закону «Про вибори Президента України». Тоді як у Луганську, Краснодоні, Рубіжному, Свердловську, Алчевську активісти та представники проросійських організацій поширюють у мережі Інтернет заклики до громадян не визнавати позачергові вибори та протидіяти голосуванню. Такі дії, націлені на зрив та дестабілізацію виборчого процесу, потребують оперативного реагування з боку правоохоронних органів.
Почастішали випадки пошкодження та знищення агітаційних матеріалів. Білборди кандидата в президенти Михайла Добкіна були заляпані вапном та порізані у м. Нововолинськ (ТВО № 19), і облиті фарбою в м. Пирятин Полтавської області. Також у містах Мелітополь та Запоріжжя було зіпсовано фарбою білборди Олега Ляшка.
Перешкоджання політичній діяльності кандидата і партій
Достатньо утрудненим для кандидатів є ведення агітаційної кампанії насамперед у східних областях України. Тому агітаційні заходи більшості кандидатів у цих регіонах найчастіше супроводжуються конфліктними інцидентами і наштовхуються на різноманітні штучні обмеження. Так, кандидата в президенти України Петра Порошенка під час його візиту в Луганськ блокували в аеропорту міста проросійсько налаштовані активісти (лише після втручання міліціонерів, його пропустили), а під час зустрічі з виборцями в Луганському національному університеті ім. Т. Шевченка в приміщенні вимкнули світло. Разом з тим, для кандидатів, що належали чи продовжують представляти Партію регіонів, а також для представників Комуністичної партії складніше вести агітаційну кампанії в центральних, західних та частково південних регіонах України. Так, у Києві було підпалено офіс КПУ, при цьому було знищено частину партійного майна, комп’ютерів, бухгалтерії. А кандидати в Президенти Олег Царьов та Михайло Добкін зазнали легких тілесних ушкоджень в ході зустрічей з виборцями. В Рівному активісти Правого сектору опломбували офіс КПУ, попередньо змусивши працівників покинути приміщення.
Діяльність ЗМІ у виборчому процесі
Місцеві та регіональні ЗМІ не надто активно висвітлюють перебіг виборчого процесу, обмежуючись розміщенням матеріалів передвиборчої агітації та висвітленням загального контексту виборів. Матеріали, які стосуються президентської кампанії, з’являються в основному після приїзду кандидата в область і супроводжуються появою політичної реклами в місцевих медіа. Також ЗМІ поширювали формальні повідомлення про формування окружних виборчих комісій, їх кількісний та персональний склад. Основна ж увага ЗМІ надалі прикута до подій у південно-східних областях України. Залишається актуальною проблема розміщення в друкованих ЗМІ політичної реклами без відповідного маркування, а також в одному блоці з комерційної чи соціальною рекламою. Такі випадки часто фіксуються у Кіровоградській, Житомирській областях. В цілому, висвітлення ЗМІ подій, пов’язаних з виборами, залишається збалансованим.
[1] Постанови ЦВК «Про зміни в складі окружних виборчих комісій з виборів Президента України на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року» від 17 квітня 2014 року № 297, від 18 квітня 2014 року № 330, від 22 квітня 2014 року № 331, від 23 квітня 2014 року № 339, 24 квітня 2014 року № 352, 25 квітня 2014 року № 372.
Громадське спостереження ОПОРИ – це сфера діяльності мережі, спрямована на об’єктивну оцінку процесу підготовки та проведення виборів, а також на запобігання порушенням виборчого законодавства через ефективно організований громадський контроль. Стратегічно спостереження фокусується на покращенні системи виборів та окремих процедур. Для цього організація бере активну участь у підготовці, обговоренні та лобіюванні змін до виборчого законодавства.