Як реагують на інформаційні запити органи місцевого самоврядування та політичні партії у Львівській області

13 квітня 2012 року Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА надіслало 42 інформаційні запити на отримання інформації в рамках моніторингу передвиборчого процесу у Львівській області. Запити отримали всі районні ради, міські ради у містах обласного підпорядкування, штаби 12 політичних партій, Львівська ОДА та головне управління юстиції у Львівській області.

У запитах до районних та міських рад мова йшла про надання інформації щодо змін в депутатському корпусі, які відбулися з моменту обрання (жовтень 2010 року). Одразу зазначимо, що Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА отримало відповіді від усіх адресатів з цієї категорії.

Найвідповідальнішими виявились Дрогобицька, Жовківська, Золочівська, Турківська, Яворівська районні ради та Червоноградська міська рада. ОПОРА отримала відповіді від цих органів як на звичайну поштову адресу, так і на електронну.

Миколаївська, Перемишлянська, Пустомитівська, Радехівська, Самбірська, Сколівська, Старосамбірська районні ради, Бориславська і Моршинська міські ради виявились найбільш просунутими в плані комунікації і обрали для відповіді електронну адресу.

Найбільш оригінальною в плані вибору каналу комунікації виявилась Городоцька районна рада. Місцеві чиновники відправили відповідь на запит факсом. Всі інші ради надіслали відповідь традиційним каналом — поштою.

У запитах до штабів політичних партій Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА запитувало інформацію про кількість первинних осередків партії в області та кількість членів.

Варто зауважити, що, згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» політичні партії не є розпорядниками такої і, в принципі, мали право проігнорували листи. Проте, враховуючи наближення виборчого періоду та необхідність у підвищенні активності партії, раціональніше було б відповісти. Тому, реакція штабів партії на ці запити є швидше критерієм активності осередку, готовності відкрито йти на співпрацю та публікувати інформацію про свою структуру.

Результати ж виявились доволі сумними. Тільки чотири штаби політичних партій відповіли на запит.

Як бачимо, навіть з отриманих відповідей тільки осередок «Народної Партії» надав саме ту інформацію, яку требували в запиті. «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» надало інформацію про кількість членів по цілій Україні та кількість осередків у районах та районних центрах. Натомість, в запиті мова йшла про кількість членів обласного осередку та про кількість всіх первинних осередків в області.

Практично таку ж відповідь надала «Партія Регіонів». Справа в тому, що «Батьківщина» надіслала цифри, які можна без проблем знайти на їхньому офіційному сайті. У «Партії Регіонів» вирішили не мудрувати і просто вказали на посилання, за якими можна знайти інформацію. Щоправда, запитувач просив не посилання, а саме інформацію.

Ну і врешті обласний осередок КПУ вирішив довго не морочитись і просто вказав, що не зобов’язаний надавати таку інформацію. Ще варто зауважити, що адреса як обласного осередку політичної партії «Відродження», так і міського, виявились не вірними. Адресу було взято з офіційного реєстру Міністерства юстиції України.

Всі інші штаби згаданих в таблиці політичних партії просто проігнорували листи.

Ще один інформаційний запит отримала Львівська обласна державна адміністрація. В запиті йшла мова про прохання надати інформацію стосовно партійної приналежності керівників районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування обласного та районних рівнів. Львівська обласна державна адміністрація відмовилась надати таку інформацію, посилаючись на ст. 11 Закону України «Про інформацію» та на ст. 7 Закону України «Про захист персональних даних».

Найцікавіше на наші інформаційні запити прореагувало Львівське обласне управління юстиції. Установа, яка, по суті, повинна слідкувати за законністю та порядком в регіонів, просто проігнорувала запит. Львівське представництво Громадянської мережі ОПОРА планує надіслати запит повторно і у разі подальшого ігнорування — звернутися до суду.