Які політичні сили матимуть підтримку на Львівщині під час парламентських виборів 2019 року?

Вибори Президента позаду, однак спекотне політичне літо 2019 року лише стартує. У жовтні українці обиратимуть депутатів найвищого представницького органу країни – Верховної Ради України. Тому незалежно від того, чи розпустить новообраний Президент чинний Парламент чи ні, застати зненацька ймовірних кандидатів у нардепи не вдасться. Зрештою, частина політиків вже розпочала активно просувати себе чи свої проекти на зовнішніх рекламних носіях.

Чи не першим розгорнув кампанію Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, розмістивши на бордах та сітілайтах гасло «Україна це не просто місце на карті» з хештегом #урядгройсмана. Заговорив про перезавантаження однойменного блоку і Петро Порошенко, визнавши поразку на виборах Президента. Вочевидь, вибори до Парламенту стануть більш запеклими та складними, ніж президентські. Наявність мажоритарної складової може повернути підкуп виборців. Загроза застосування адміністративного ресурсу реальна не лише з боку виконавчої влади, але й з боку органів місцевого самоврядування, посадові чи службові особи яких кандидатуватимуть до найвищого законодавчого органу.

Значення регіональної складової у Парламентській виборчій кампанії, особливо в умовах змішаної системи, важко переоцінити. Саме тут вестиметься боротьба між окремими кандидатами за депутатські мандати в мажоритарних округах, політичні партії також працюватимуть лише з тими регіонами, де можуть розраховувати на високий рівень підтримки. Сумнівно, що «Опозиційний блок» чи Опозиційна платформа «За життя» розгортатимуть масштабну агітаційну кампанію на Заході країни, де не мають підтримки виборців. Натомість їхніми базовими регіонами є Схід та Південь, частково Закарпаття і закономірно, що саме тут партії працюватимуть найактивніше.

Хто вестиме активну передвиборчу кампанію на Львівщині, кому можуть віддати свої голоси жителі регіону, чи буде запеклою боротьба – на всі ці запитання ми спробували відповісти, аналізуючи дані результатів останніх парламентських та місцевих виборів 2014-2015 рр., президентських виборів 2019 року, соціологічних опитувань та аналізуючи загальнополітичний контекст в області та місті Львові.

П’ять років тому на позачергових виборах народних депутатів України, що відбулися 26 жовтня 2014 року, найбільше голосів жителі Львівщини віддали за політичні партії «Народний фронт» – 33,03 %, «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 20,42 % та Об’єднання «Самопоміч» – 18,78 %. Фактично через рік і БПП «Солідарність», і Об’єднання «Самопоміч» підтвердили ці результати на виборах до Львівської обласної ради. За БПП «Солідарність» у 2015 році проголосувало 21,37 % виборців Львівщини, за Об’єднання «Самопоміч» дещо менше – 14,77 %, однак на виборах до Львівської міської ради партія «Самопоміч» отримала найвищу підтримку – 31,69 % голосів виборців. БПП «Солідарність» зайняв другу позицію за партійним списком з результатом 12,95 %.

«Народний фронт» участі у місцевих виборах 2015 року не брав – ні на рівні обласної ради, ні на рівні міста Львова чи районних рад Львівщини. Відтак осередки партії тут фактично не проводили діяльності. Невеликий сплеск активності був помітний наприкінці 2018 року, коли у місті Львові та у районних містах Львівщини з’явилися борди із зображенням Арсенія Яценюка та гаслом «Народний фронт діє», а також намети, де поширювалися брошури-звіти про діяльність та досягнення фракції «Народний фронт» у Парламенті. Однак у 2019 році ця діяльність не продовжувалася. У медійному просторі Львівщини час від часу присутні нардепи від Народного фронту, вихідці з Львівщини Михайло Хміль, Ігор Васюник та Михайло Бондар (більш активний у 119 виборчому окрузі з центром у м. Броди), також партія приймала участь у виборах до ОТГ (у Магерівській ОТГ – успішно, у Радехівській – безуспішно), однак шансів повторити результат 2014 року політсила на Львівщині не має. Підтверджують цю гіпотезу і дані Соціологічної групи «Рейтинг»: станом на грудень 2018 року «Народний фронт» тут не має і 1 % підтримки виборців. Вочевидь партія не буде активним гравцем під час виборів до Верховної Ради України, хоча не виключаємо, що окремі її представники можуть кандидатувати у мажоритарних округах або примкнути до інших політичних об’єднань.

Будучи партією влади, БПП «Солідарність» отримав найбільше голосів на виборах до Львівської обласної ради 2015 року, сформував другу за кількістю депутатів фракцію у Львівській міській раді. Впродовж 2016-2018 рр. активно кандидатував на виборах до об’єднаних територіальних громад, висував своїх представників на посади голів селищних та міських громад. Після обрання нового Президента та зміни його представників на місцях, вплив БПП на Львівщині зменшиться. Однак, якщо брати до уваги рівень підтримки Петра Порошенка (ми не ототожнюємо його особистий рейтинг з рейтингом партії) у регіоні у першому турі президентських виборів 2019 року – 35,32 %, а також у другому – 62,79 %, та за умови вдало проведеної парламентської кампанії, БПП «Солідарність» може стати одним з лідерів за кількістю отриманих голосів на Львівщині. Те, що ще чинний Президент розглядає регіон як базовий для майбутньої парламентської кампанії, свідчить і його візит «вдячності» на Великдень до Львова, вочевидь неостанній у цьому політичному сезоні. Тому очікуємо, що БПП «Солідарність» та його кандидати будуть чи не найактивніше змагатися за голоси виборців.

Львівщина є базовим електоральним регіоном і для Об’єднання «Самопоміч». Грудневе дослідження групи «Рейтинг» показувало, що рівень підтримки партії в Україні знизився до непрохідного до Парламенту, однак на Львівщині станом на кінець 2018 року він сягав 15 %. Порівняно з іншими регіонами, тут не відбулося резонансних виходів членів із партії чи виключень, партія має найчисельнішу фракцію у Львівській міській раді (24 депутати з 64), другу за чисельністю в обласній (14 з 84 ), а також депутатів у районних радах та в радах ОТГ. Однак невдале кандидатування лідера партії «Самопоміч» та міського голови Львова Андрія Садового на пост Президента України могло послабити позицію партії в місті та області.

Одним із можливих сценаріїв залишитися у великій політиці може бути продовження співпраці Об’єднання «Самопоміч» з Анатолієм Гриценком та «Громадянською позицією» під час парламентської кампанії. Якщо брати до уваги попередні електоральні настрої жителів Львівської області щодо підтримки «Громадянської позиції» на парламентських виборах 2019 року (17 %), а також рейтинг тут Анатолія Гриценка у першому турі президентських виборів (19 %), то така кооперація виглядає раціональною. Однак Об’єднання «Самопоміч» має у Львові та області, добру партійну та організаційну структуру, якою не може похвалитися «Громадянська позиція», та тривалу історію розбудови партії. Сумнівно, що йтиметься про інституційне об’єднання чи злиття. Найімовірніше, партії можуть домовлятися про узгоджених кандидатів в мажоритарних округах Львівської області та координування роботи в інших регіонах. Тому слід очікувати, що і «Самопоміч», і «Громадянська позиція» будуть активними суб’єктами виборчої кампанії до Верховної Ради України та Львівщині.

За останні п’ять років значно посилило свої позиції на Львівщині ВО «Батьківщина». Рейдерство у Львівському осередкові партії 2010 року та ув’язнення лідера Юлії Тимошенко у 2011 році призвело до поразки на місцевих виборах 2015 року. ВО «Батьківщина» отримала підтримку всього 9,1 % виборців на виборах до Львівської обласної ради та не здобула жодного мандата у Львівській міській раді. У районних радах області партія виборола від 3 до 8 депутатських місць. Грудневі дані соціологічних опитувань показували, що ВО «Батьківщина» була одним з лідерів електоральної підтримки в регіоні (18 %), хоча за п’ять місяців показники могли змінитися. В будь-якому випадку, на Львівщині партія має свою розгалужену структуру, яка гарантує проведення добре організованої передвиборчої кампаній (під час президентських виборів 2019 року забезпечувала подання кандидатур до складу окружних та дільничних виборчих комісій Львівській області від шести технічних кандидатів та Юлії Тимошенко, постійну присутність своїх представників на публічних заходах), а тому ВО «Батьківщина» залишиться одним з найактивніших гравців парламентських перегонів.

На позачергових виборах до Парламенту 2015 року за ВО «Свобода» проголосувало 6,19 % (84 585) виборців Львівщини, однак партії не вдалося подолати п’ятивідсотковий бар’єр в межах країни та потрапити до ВРУ. Такий результат частково може бути пов’язаний з тим, що політична партія «Правий сектор», яка брала участь у Позачергових виборах 2014 року, перебрала на себе частину свободівського електорату. У 2019 році ситуація може повторитися, однак цього разу голоси виборців ВО «Свобода» на Львівщині найімовірніше перейдуть до партії Петра Порошенка, у якій заявили про оновлення та переорієнтацію ідеології на «праву». Підтверджують ймовірність міграції електорату від ВО «Свобода» до БПП і дослідження, які показують, що 41 % виборці саме Руслана Кошулинського збиралися проголосувати у другому турі за Петра Порошенка. Разом з тим, частина прихильників ВО «Свобода» завжди залишається вірною ідеології цієї політсили, а тому голосуватиме за неї і цього разу. Однак, в межах країни цих голосів може виявитися недостатньо для формування власної фракції у Парламенті.

Анонсувала участь у виборах до Верховної Ради молода політична сила – «Українська Галицька партія». Вона вперше заявила про себе на місцевих виборах 2015 року, виборовши 4 депутатські мандати у Львівській міській раді та по кілька мандатів у інших місцевих радах. Зараз партія веде активні переговори з іншими новими політичними силами (наприклад «Силою людей») щодо партнерства. Члени УГП особисто вестимуть агітаційну кампанію на Львівщині, зрештою почали її ще у квітні, агітуючи по області за кандидата у Президенти Петра Порошенка, що додало їм політичної та медійної впізнаваності. Сумнівно, що партія пройде до Парламенту восени 2019 року, найімовірніше, що це серйозна підготовка до місцевих виборів 2020 року.

Варто чекати на участь у передвиборчій кампанії до Верховної Ради України і партію «УКРОП» на Львівщині. Вона вже має своїх депутатів у обласній та міській радах, кандидатувала на виборах до ОТГ, активно захищала інтереси власників автомобілів на європейських номерах. Попри те, що президентська кампанія Олександра Шевченка на Львівщині не була надто активною, фінансова допомога та сприяння голови партії «УКРОП», львів’янина, Тараса Батенка, може активізувати місцевих однопартійців. Більше того, потри те, що народний депутат Тарас Батенко вийшов із фракції партії БПП та перебуває в опозиції до чинної влади, йому вдається залучати для свого округу (місто Новий Розділ, Золочівський, Миколаївський, Перемишлянський райони) найбільшу кількість субвенцій в Україні. Такий бюджетний «підкуп» забезпечує добрі стартові позиції на Львівщині якщо не для партії «УКРОП», то для мажоритарника Тараса Батенка безсумнівно.

Радикальна партія Олега Ляшка на Львівщині не має постійної розгалуженої партійної структури. На виборах до обласної ради 2015 року вона отримала підтримку 5,23 % жителів регіону і здобула п‘ять депутатських мандатів, до Львівської міської – жодного. Разом з тим, наявність серйозної фінансової підтримки, розгортання масової медійної та агітаційної кампанії принесло Олегові Ляшку на Львівщині своїх 3,45 % на виборах Президента України 2019 року та 5,23 % на виборах до Парламенту у 2014 році. Однак активної діяльності від представників Радикальної партія на Львівщині не варто очікувати, так само як і її підтримки виборцями регіону.

Шанси «Народного контролю» потрапити до Верховної Ради України незначні. Якщо у партії і приймуть рішення балотуватися, то очевидно з розрахунку на підвищення впізнаваності її лідерів на місцевих виборах 2020 року. Тим більше, що фракція «Народного контролю» у Львівській міській раді є достатньо активною, а її голова Валерій Веремчук має амбіції стати головною посадовою особою у місті Лева.

Що стосується поки віртуальної партії «Слуга народу», то за останніми даними її підтримка на Львівщині була однією з найнижчих в Україні – 7 %. Втім, як показали результати президентських виборів, не обов’язково вести кампанію «від дверей до дверей», щоб здобути перемогу. Досі офіс команди Володимира Зеленського у Львові координувався з Києва та не вів активної предметної діяльності. За винятком формування подань на членів дільничних виборчих комісій та спостерігачів. Чи зміниться його роль у майбутньому покаже час.

Станом на весну 2019 року спектр політичних сил, які можуть конкурувати за голоси виборців на Львівщини, є достатньо великим і налічує близько десяти активних партій. Для Об’єднання «Самопоміч», ВО «Свобода», Української Галицької партії Львівщина – рідний регіон, де можна заручитися найвищою підтримкою. Взаємне поборювання буде одним з елементів цьогорічної кампанії, тим більше, що у наступному році відбудуться місцеві вибори. Для таких політичних партій як «Громадянська позиція», ВО «Батьківщина», партія Президента Перта Порошенка – Львівщина подає чіткі сигнали про їх високі електоральні перспективи, тому відмовлятися від активної виборчої кампанії тут жодна з політсил не буде. Намагатимуться відвоювати кілька своїх відсотків голосів, щоб пройти до Парламенту, у Радикальній партії Олега Ляшка, не марнуватимуть електорального шансу і у партії «Слуга народу», хоча надмірної активності від політичних сил на Львівщині чекати не варто. Вочевидь найближчим часом визначаться зі своєю стратегією у «Народному контролі» та «УКРОПі», з огляду на невисокі шанси потрапити до Верховної Ради України, але великий інтерес до місцевих виборів. Не очікуємо активних кампанії у регіоні від «Опозиційного блоку» чи Опозиційної платформи «За життя», які уникають не лише персональної, але і медійної присутності на Львівщині.

Авторка: Ольга Стрелюк

Інфографіка: Ксенія Янко

Дані: ЦВК, ЛМР, ЛОР, Соціологічна група “Рейтинг”.

Детальніше: opora.lviv.ua/kontakty/