Громадянська мережа ОПОРА дослідила загальні тенденції та аномалії голосування на виборчих дільницях Львівської області під час виборів Президента 31 березня 2019 року.
31 березня 2019 року в Україні відбувся перший тур голосування за Президента України. У межах єдиного загальнодержавного виборчого округу (тобто в межах усієї України) переконливу перемогу здобув Володимир Зеленський, який отримав 30,2% (5,7 мільйонів голосів виборців), які прийшли на виборчі дільниці. На другому місці опинився чинний Президент України Петро Порошенко з результатом 15,9% (3 мільйони голосів). Саме вони продовжать боротьбу за голоси виборців під час повторного голосування 21 квітня. До першої п’ятірки також увійшли Юлія Тимошенко з результатом 13,4% (2,5 мільйони голосів), Юрій Бойко – 11,7% (2,2 мільйони голосів) та Анатолій Гриценко – 6,9% (1,3 мільйона голосів). Одразу за ними Ігор Смешко з показником 6% (1,1 мільйона голосів), Олег Ляшко – 5,5% (1 мільйон голосів), Олександр Вілкул – 4,2% (784 тисячі голосів), Руслан Кошулинський – 1,6% (307 тисячі голосів).
Проте результати першого туру у Львівській області суттєво відрізняються від загальноукраїнських. На відміну від інших областей, тут здобув впевнену перемогу Петро Порошенко, оскільки Львівщина була для нього електорально базовим регіоном. Загалом у межах Львівської області 31 березня своїм правом голосу скористалися 1 324 932 виборців. Перше місце отримав Петро Порошенко з результатом 35,3%. За нього проголосували 468 019 громадян. На другій позиції Анатолій Гриценко із показником 19% (252 тисячі голосів), на третій Юлія Тимошенко – 14,9% (197 тисячі голосів), на четвертій Володимир Зеленський – 12% (158 тисяч голосів). Далі йдуть Ігор Смешко із результатом 4,7% (62 тисячі голосів), Руслан Кошулинський – 4,6% (61,7 тисяч голосів), Олег Ляшко – 3,4% (46 тисяч голосів) і Юрій Бойко – 1,3% (18 тисяч голосів).
Якщо говорити про загальні тенденції, то в кожному з 12 виборчих округів Львівщини (№115 – 126) лідирував чинний Президент. Проте, якщо у місті Львові підтримка Порошенка коливалась у межах 42-45% (49-55 тисяч голосів), то у територіальних виборчих округах №124 (з центром у Сокалі) і №125 (з центром у Старому Самборі) вона становила менше 30%. Зокрема, у ТВО №124 за кандидата віддали голоси 25,1%, виборців а в ТВО №125 – 28%. За Анатолія Гриценка найактивніше голосували у виборчих округах №122 (з центром у Яворові), №121 (з центром у Дрогобичі), №118 (з центром у Львові) і №120 (з центром у Городку). У кожному з цих округів кандидата підтримали від 21 до 28 тисяч громадян. Юлію Тимошенко найактивніше підтримували в окрузі №124 (з центром у Сокалі), №119 (з центром у Бродах), №125 (з центром у Старому Самборі), №120 (з центром у Городку) і №126 (з центром у Стрию), де за неї проголосували від 19 до 22 тисяч громадян. Натомість у Львові рівень підтримки лідера ВО «Батьківщина» був помітно нижчим у межах 8-10 тисяч голосів. Рівень підтримки Володимира Зеленського у межах виборчих округів Львівщини був практично однаковим: 10-12 тисяч голосів у кожному окрузі. Проте дещо вищий він був у виборчих округах №122 (з центром у Яворові) і №117 (з центром у Львові). У кожному з них за кандидата проголосувало трохи більше 14 тисяч виборців.
Рівень підтримки Руслана Кошулинського у розрізі округів коливався у межах 4-5 тисяч голосів, а найвищим був в округах №125 (з центром у Старому Самборі) і №122 (з центром у Яворові): близько 5,8 тисяч голосів у кожному окрузі. Ігор Смешко отримав від 3 до 5 тисяч голосів у кожному окрузі. Найбільше його підтримували львів’яни. Зокрема в окрузі №117 (Львів) за нього проголосували 7,3 тисячі виборців. Олег Ляшко мав підтримку переважно у сільській місцевості. Ймовірно, саме через це в округах №119 (з центром у Бродах) і №125 (з центром у Старому Самборі) за нього проголосувало від 6 до 7 тисяч виборців, тоді як у львівських округах – від 1 до 2 тисяч громадян. Протилежна тенденція спостерігається у Юрія Бойка, який у сільській місцевості отримав не більше 1 тисячі голосів, проте у виборчих округах №117 (з центром у Львові), №115 (з центром у Львові) і 116 (з центром у Львові) він здобув 4,2 тисячі, 3 тисячі та 2,3 тисячі голосів відповідно.
На окремих дільницях (яких, нагадаємо, у Львівській області було утворено 2 136) найвищі показники мали Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський, Олег Ляшко і Руслан Кошулинський. Очевидно, що на переважній більшості виборчих дільниць перемогу здобув Порошенко. На дещо меншій кількості дільниць перемогли Юлія Тимошенко (339 дільниць) та Анатолій Гриценко (158 дільниць). Водночас, аналізуючи результати голосування у розрізі виборчих дільниць, можна виявити випадки «аномального голосування» — помітного відхилення від загальної тенденції голосування у регіоні. Подібні відхилення не є підставою говорити про фальсифікації. Скоріше за все це наслідок локальних особливостей населених пунктів, у яких спостерігалось «аномальне голосування».
Так, на трьох виборчих дільницях Львівщини переміг Руслан Кошулинський. Йдеться про малі виборчі дільниці у селах Монастирок (29%) Золочівського району (ТВО №123), Грималівка (29%) Радехівського району (ТВО №119) і Тетильківка (22%) Бродівського району (ТВО №119).
Олег Ляшко здобув перемогу на чотирьох малих виборчих дільницях у селах Карпатське (32%) Турківського району (ТВО №125), Козаки (27%) Золочівського району (ТВО №123), Лучани (25%) Жидачівського району (ВО №126) і Пнятин (20%) Перемишлянського району (ВО №123).
Володимир Зеленський отримав більше голосів, аніж його конкуренти на 17 виборчих дільницях переважно у Львові та в Жовківському районі. Зокрема на 3 дільницях у мікрорайоні Вулька, де розташовані гуртожитки Національного університету «Львівська політехніка», за кандидата проголосували від 32% до 35% виборців. У спеціальній дільниці в приміщенні ізолятора Львівського міського управління поліції за цього нього віддали голос 34% виборців. З-поміж усіх виборчих округів області вирізняється №122 (з центром у Яворові), у межах якого Зеленський переміг на семи дільницях. Найбільше таких дільниць у Жовківському районі. Це, зокрема, середні дільниці у місті Дубляни, де Зеленського підтримали 45% виборців, селі Замок (28% виборців), селі Рата (27% виборців), селі Шабельня (24% виборців), а також велика дільниця у селі Потелич (27% виборців). Також за Зеленського проголосували 43% виборців на спецдільниці у військовій частині в Яворові. Крім того, кандидата підтримали на великих дільницях в місті Яворові Яворівського району (27%) та Червонограді Сокальського району (27%), на середніх дільницях у селі Пнікут Мостиського району (25%) та селі Опорець Сколівського району (24%). А також на малій дільниці у селі Тростянець Золочівського району (26%) та на малій спецдільниці у військовому госпіталі в Золочеві Золочівського району (55%).
Анатолія Гриценка у Львові підтримало чимало виборців. Водночас, у місті і довкола нього не було жодної, на якій би цей кандидат переміг. Натомість найбільше таких дільниць було у Яворівському, Жовківському, Старосамбірському, Самбірському, Дрогобицькому і Кам’янка-Бузькому районах. Назагал карта електоральної підтримки Анатолія Гриценка у Львівській області значною мірою збігається з картою прихильників Юлії Тимошенко. Різниця лише у тому, що кількість дільниць, де переміг Гриценко, вдвічі менша, як і територіальне охоплення. Таке співпадіння електоральних полів кандидатів можна пояснити тим, що вони отримали найбільшу підтримку в тих місцевостях, де Петро Порошенко користувався меншою популярністю. Таким чином, багато виборців проголосували за Гриценка і Тимошенко як за альтернативу чинному Президенту.
Анатолій Гриценко переміг на 158 виборчих дільницях, що становить 7,3% усіх дільниць у межах Львівської області. Найбільше таких дільниць у складі виборчих округів №122, №125, №120 і №121. Гриценко лідирував на 122 дільницях довкола Краківця, Рава-Руської, Яворова, Немирова, Нижанкович, Добромиля, Стрілків, Нового Калинова, Комарно, Мостиськ, Борислава, Меденичів та їхніх околиць. Помітно менше дільниць, де перемагав кандидат, в округах №124 та №123 (по 11 в кожному окрузі), зокрема у селищі міського типу Добротвір та селах Золочева й Перемишлян. Найменше таких дільниць в округах №126 та №119 (8 і 6 відповідно). Здебільшого, вони розташовані в околицях Гніздичева, Стрия і Лопатина. Примітно, що Анатолій Гриценко зазвичай перемагав на дільницях в населених пунктах, у яких є військові частини та поблизу прикордонної зони вздовж усієї протяжності Львівської області на її західних кордонах.
За результатами голосування 31 березня Юлія Тимошенко отримала перемогу на 339 виборчих дільницях, що становить 16% усіх дільниць Львівської області. Переважно за неї голосували в сільській місцевості та в шахтарських поселеннях на півночі області. Примітно, що у Львові та довкола міста більшість виборців надавали перевагу іншим кандидатам. Лише на одній спеціальній дільниці середнього розміру, яка була утворена у виправній колонії №30, де за Тимошенко проголосувало 52% виборців. Натомість вона мала значну підтримку в Сокальському, Радехівському, Жидачівському, Старосамбірському і Мостиському районах. Найбільша кількість дільниць, де перемогу отримала Юлія Тимошенко, розташовані у виборчому окрузі №119 (62 дільниці) в околицях Радехова, Лопатина, Підкаменя, Олеська і Красного. В окрузі №125 таких дільниць було 57. Зокрема, у Старосамбірському районі в околицях Славського та Борині. 55 виборчих дільниць, де перемогла Тимошенко, розташовані довкола Червонограда та Соснівки Сокальського району в окрузі №124. В окрузі №120 було 55 дільниць, де лідирувала Тимошенко. Більшість з них у Мостиському районі, а також в околицях міст Рудки, Комарно та Новий Калинів. У межах округу №126 налічується 50 таких дільниць, зосереджених в околицях Жидачева, Гніздичева, Дашави і Журавно. В окрузі №123 їх виборчих дільниць, де перемогла кандидатка, було 27: в околицях Поморян, Перемишлян, Бібрки і Меденичів. В окрузі №122 Тимошенко отримала більшість голосів на 17 дільницях, переважно, у прикордонній зоні Краківця, Рави-Руської і Немирова. Найменше дільниць, де перемогла кандидатка, було у межах округу №121 — всього 15.
Якщо узагальнювати результати голосування 31 березня, то Петро Порошенко здобув перемогу на 1 615 виборчих дільницях, що становить 75,6% дільниць Львівської області. Карта електоральної підтримки кандидата доводить, що за чинного Президента здебільшого голосували виборці міст. Це, насамперед, мешканці Львова та Пустомитівського району, що межує з ним, а також населення Дрогобича, Стрия, Червонограда, Новояворівська, Самбора, Сокаля, Городка, Бродів, Золочева, Жовкви, Кам’янки-Бузької, Нового Роздолу, Трускавця, Яворова, Миколаєва, Буська. Натомість серед виборців, які живуть не у великих районних центрах, особливо, в сільській місцевості його підтримка була меншою. У цих населених пунктах конкуренцію Порошенкові склали Юлія Тимошенко, Анатолій Грищенко, Володимир Зеленський, Руслан Кошулинський та Олег Ляшко.
На основі даних https://elections.dekoder.org/ukraine/ua
Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.
За коментарями звертайтеся:
Тарас Радь, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області
тел.:+38 098 765 86 22
e-mail: lviv@opora.org.ua