7-8 липня зливи не змогли зірвати круглий стіл в Івано-Франківську на тему реформування законодавства про місцеві вибори. Пропонуємо основні тези учасників круглого столу*.
Андрій Шевченко, Перший Заступник Голови Комітету ВРУ з питань свободи слова:
В пропоновану нам проекті закону існує ціли ряд проблем. Зокрема, я б хотів відзначити проблему самовисування. За пропонованими правилами звичайний громадян не зможе просто так стати кандидатом в мери. Окрім цього, молоді партії не зможуть взяти участь у виборчому процесі через обмеження на термін реєстрації.
Також, мене дивує рішення про змішану систему. Коли мені кажуть, що країна вимагає мажоритарки, я відповідаю – країна вимагає не мажоритарки, а відкритих списків. Та й в цілому, пропонований проект закону виглядає як інструмент в руках однієї політичної сили. І ми всі прекрасно розуміємо якої.
Володимир Ковтунець, учасник Робочої групи з підготовки проекту Виборчого кодексу:
Найкращий текст Закону Про місцеві вибори був ще у 2006 році і після цього ніякого прогресу у розвитку законодавства я не помічав. Теперішній проект дуже суб’єктивний. Він створює преференції для однієї політичної сили і перешкоди для іншої.
У пропонованому законопроекті не вирішена проблема належності особи до певної територіальної громади. Також не вирішена проблема реєстру виборців – він просто не працює. Як вже сказав Андрій Шевченко, скасування права на самовисування – це банальне обмеження права громадян.
Цікаво, що згідно пропонованих правил, кандидата можна усунути від участі за друге виявлене порушення. Думаю, що таке ноу-хау може стати інструментом для боротьби з опонентами. Також далі існує проблема формування виборчих комісій по вертикалі.
Дивує розширення прав держслужбовців. Автори законопроекту пропонують, щоб держслужбовці не мали права агітувати тільки у робочий час. Так, ніби після 18:00 голова райради перестають бути головою райради.
Олександр Черненко, Голова правління ВГО «Комітет виборців України»:
Багато процедурних моментів, які бачимо у новому законопроекті, просто не можливо виконати фізично у тих рамках і умовах, нам пропонують. Наприклад, яким чином ОВК та ДВК встигнуть забезпечити працівниками?
Також, викликає занепокоєння права спостерігачів. Згідно законопроекту, спостерігати за виборами можуть тільки Всеукраїнські громадські організації та Міжнародні. Тобто, місцеві організації позбавлені права спостерігати. Також, Всеукраїнські громадські організації в законопроекті прирівняні до Міжнародних. З чого слідує, що організації доведеться реєструвати кожного спостерігача в ЦВК. А враховуючи те, що тільки ми збираємо на вибори кілька тисяч спостерігачів, їхня реєстрації буде доволі великою проблемою.
Ще цікаво, що в законі забрали тезу про те, що в статутній діяльності громадської організації повинне бути прописано: «спостереження за виборами». Тобто, виходить, що за виборами може спостерігати навіть Всеукраїнська асоціація рибалок.
Олександр Солонтай, Депутат Закарпатської обласної ради, експерт Інституту Політичної Освіти:
В новому проекті залишилась проблема чіткого визначення: яку територіальну громаду представлятиме мажоритарник в обласній раді. Адже не секрет, що більшість обласних депутатів живуть в Києві і зі своїми виборцями бачаться два-три рази на рік. Також, мені важко уявити яким чином кандидат-мажоритарник в депутати обласної ради збиратиме потрібну грошову заставу. Це близько 4 000 гривень.
Роман Кошовий, Голова Львівської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»:
У новому законопроекті є багато неточностей. Зокрема, потрібно уточнити значення фраз «голосувати на дому за віком». Я б пропонував уточнювати: «за віком від 65-70 років». Також потрібно уточнити, що таке «більшість на засіданні комісії». Навіщо із закону забрали поняття кворуму у 3/4 від присутніх?
Ольга Айвазовська, координатор виборчих проектів ВГО «Громадянська мережа ОПОРА»:
Нові правила в дечому дискредитують українських спостерігачів у порівнянні з міжнародними. Адже пересічному українцеві доволі важко спостерігати за виборами. Законопроект не надає йому права цього робити (хіба він активіст Всеукраїнської громадської організації). Натомість, «Копенгагенський документ» декларує рівне право спостереження як для іноземних, так і для національних спостерігачів. Новим законопроектом Україна просто порушує умови цього документу.
Окрім цього, варто звернути увагу на те, що в законопроекті відсутні визначені строки реєстрації громадських спостерігачів, відсутнє право на отримання протоколу дільниці для громадського спостерігача та відсутнє право спостереження для локальних громад. Та й сама процедура реєстрації спостерігачів ускладнена до неможливого. Я б пропонувала зробити, як зробили для громадських спостерігачів за ЗНО. У такому випадку право на спостереження надавалось би певній організації, а документи на конкретних людей подавалися б в ТВК.
* Текст не передає дослівно авторів, а лишень їхню думку та ідею.