Законотворча діяльність львівських народних депутатів протягом перших чотирьох місяців повномасштабної російської агресії

Незважаючи на повномасштабну російську агресію український парламент працював регулярно, після 24 лютого відбулося п’ятнадцять пленарних засідань. За цей період у Верховній Раді було зареєстровано 423 законопроєкти, з яких 25% набули чинність. Результатом законопроектної діяльності 23 народних депутатів з Львівщини є залученість до реєстрації 114 оригінальних проєктів законів, поміж яких 21 законопроект був прийнятий у період дії воєнного стану. Найбільш активними були Тарас Батенко, Юрій Камельчук, Наталія Піпа, Роман Лозинський та Михайло Цимбалюк.

Діяльність Верховної Ради після 24 лютого

19-20 липня відбулося п’ятнадцяте засідання Верховної Ради за період повномасштабного російської агресії проти України. За цей час народні депутати намагаються збиратися один раз на тиждень, і в рідкісних випадках – з перервою у два тижні. Загалом протягом останніх 150 днів народні депутати працювали у сесійній залі лише 19 днів. Це значно менше, аніж прописано у календарному плані сьомої сесії Верховної ради і в порівнянні з періодом до 24 лютого, проте водночас це значно інтенсивніша та продуктивніша законодавча діяльність, яку демонструє український парламент.

У період з 23 лютого по 5 липня у Верховній Раді було зареєстровано 423 проєкти законів. Найбільш активно це було у березня, коли було зареєстровано 117 законопроєктів та червні – 101, дещо менше у квітні 93 та травні – 90, тоді як у липні – 13.  Це значно менше, аніж до повномасштабної російської агресії проти України, котра безпосередньо вплинула не лише на спосіб роботи українського парламенту, але й на результати голосування за законодавчі ініціативи. Несподіваним результатом цього стала міжфракційна консолідація депутатів та їхня одностайність при голосуванні за питання порядку денного. Крім цього багато законодавчих ініціатив приймається за підтримки конституційної більшості (понад 300 голосів обранців). Незважаючи на те, що до цієї обставини є запитання з погляду демократичних процедур, проте вона зрозуміла в екстремальних умовах воєнного стану.

Необхідність швидкого та оперативного прийняття актуального законодавства змусила Верховну Раду відмовитись від хронічних проблем законотворчого процесу в Україні. По-перше, у її роботі суттєво знизився так званий законодавчий спам (масова реєстрація законодавчих ініціатив низької якості, яка не має системного характеру та шансів бути прийнятою), а по-друге, суттєво скоротився час на прийняття рішень – від етапу реєстрації ініціативи до набуття нею статусу закону. Якщо раніше для прийняття закону необхідно було не менше шести місяців, то тепер – в середньому два-три місяці. Цей підхід не позбавлений проблем, проте це предмет іншого дослідження. Крім цього, не зрозуміло чи сформована воєнним станом практика є тимчасовим винятком чи стане постійною практикою українського парламентаризму у майбутньому?

Протягом перших чотирьох місяців повномасштабної російської агресії проти України у Верховній Раді законами стали 25% законопроєктів, які були зареєстрований протягом цього періоду. 99 законів було підписано Президентом України, а ще 8 проєктів законів перебуває у нього на підписі. Це продуктивність, якій може позаздрити навіть так званий турборежим президентської монопартійної більшості «Слуги народу» у перші півтори року роботи Верховної Ради поточного скликання. Водночас це не означає, що до якості цих законів не має зауважень. Крім цього 21 законопроєкт готується або очікує на розгляд у другому читанні. Майже половина, а саме 207 поміж 423 проєктів законів перебуває на опрацюванні у профільних комітетах. Ще 56 законопроєктів очікує розгляду, 27 – заслухано, проте відхилено та знято з розгляду, два проєкти законів повернуто на доопрацювання, а ще два – не було включено до порядку денного.

Воєнний час також вплинув на тематику зареєстрованих протягом останніх чотирьох місяців законопроєктів. Найбільше серед них, майже третина, має відношення до економічної політики, а саме 135 поміж 423 проєктів законів. Наступні за кількістю стосуються правової політики та питань безпеки і оборони – 109 та 59 законопроєктів відповідно. Далі за популярністю серед депутатів йдуть ініціативи, які мають відношення до питань галузевого розвитку (48), державного будівництва (23) та соціальної політики (22). Підсумовує тематичну структуру законодавчих ініціатив міжнародні угоди та спрямовані на питання гуманітарної політики, котрі налічують 14 та 13 проєктів законів відповідно.

Законопроєктна діяльність народних депутатів з Львівщини

Поміж народних депутатів-мажоритарників представники Львівської області були одними з найбільш активних у законотворчій діяльності після 24 лютого. Вони були долучені до 21% законопроєктів, а саме 90, які були зареєстровані у цей період. За цим показником львівські депутати разом з мажоритарниками міста Києва (також 21%) опинились на п’ятій позиції серед областей України.

Водночас найбільшу активність проявили мажоритарники Харківської області, які були залучені до 144 проєктів законів, що становить 34% від усіх ініціатив. Представники Чернігівської області були долучені до 110 зареєстрованих законопроєктів (26%), Дніпропетровської області – 103 (24%), а Запорізької області – до 100 проєктів законів (24%). Мажоритарники Вінницької області мали залученість до 84 законопроєктів (20%), Житомирської – 82 (19%), Київської – 76 (18%), Полтавської – 73 (17%), Одеської – 68 (16%). Найменшу законотворчу активність проявляли мажоритарники Хмельницької області, які залучались до 38 проєктів законів (9%), Донецької – 26 (6%), Херсонської – 21 (5%) та Черкаської – 18 (4%).

Закономірно, що поміж усіх суб’єктів законодавчої ініціативи саме народні депутати стали авторами переважної більшості зареєстрованих проєктів законів. У їхньому активі 373 законопроєкти, а це 88% від загальної кількості зареєстрованих ініціатив після 24 лютого. Натомість уряд подав 35 проєктів законів, а Президент – лише 15.

Поміж народних депутатів з Львівщини найбільш активно законотворчою діяльністю у період повномасштабної російської агресії проти України займався Тарас Батенко та Юрій Камельчук, які були долучені до реєстрації 37 проєктів законів. В активі Наталії Піпи причетність до 31 законопроєктів, у Романа Лозинського до 24-х, у Михайла Цимбалюка – 22-х.  Далі йдуть Галина Васильченко, Софія Федина, Євген Петруняк, Володимир В’ятрович, Ярослав Рущишин та Михайло Бондар, які були залучені до реєстрації 16, 15, 15, 14, 11 та 10 законопроєктів відповідно. Вісім проєктів законів в активі Миколи Княжицького та по шість – в Андрія Кіта, Ростислава Тістика, Олега Синютки та Мар’яна Заблоцького. Найменшу законотворчу активність проявили Павло Бакунець, який причетний до реєстрації п’яти проєктів закону, Святослав Юраш – чотирьох, Ярослав Дубневич – трьох, Орест Саламаха – двох, тоді як Степан Кубів, Андрій Парубій та Остап Шипайло – лише до однієї. Жодної законодавчої активності останні чотирьох місяців не проявляли Микола Величкович, який воює у складі Збройних сил України, Андрій Лопушанський і Тарас Козак, який переховується в росії.

Таблиця 1. Показники залученості львівських народних депутатів до законопроєктної роботи у період з 24 лютого до 5 липня 2022 року

Народні депутати з Львівської області мають 281 сумарну залученість до законопроєктів, які були зареєстровані після 23 лютого. Тобто це загальна кількість згадок усіх 23 львівських обранців (оскільки ще троє не проявили жодної законотворчої активності) в авторських колективах проєктів законів. Але це з врахуванням повторюваності назв законопроєктів, де часто серед співавторів одночасно є кілька народних депутатів з Львівщини. Проте, якщо розглядати так звані оригінальні проєкти законів, тобто їхні найменування, тоді нараховується 114 законопроєктів, до реєстрації яких мали причетність львівські депутати. Це показник є свідченням їхньої високої законотворчої активності.

Поміж усіх оригінальних законопроєктів, до реєстрації яких долучились народні депутати з Львівської області після 23 лютого, у таблиці 2 відображенні ті з них, де в авторському колективі одночасно було найбільше представників Львівщини. За допомогою порівняльного аналізу можна простежити, як тематика ініціатив, так і групи депутатів, що найчастіше співпрацюють разом у законотворчому процесі.

Таблиця 2. Законопроєкти, до реєстрації яких було залучено найбільше народних депутатів з Львівщини

Якщо проаналізувати процес розгляду та проходження таких законопроєктів протягом останніх п’яти місяців, то ми отримаємо дані, які відображені у таблиці 3. У ній відображений статус проєктів законів, до реєстрації яких мали відношення львівські обранці. Половина з них перебуває сьогодні на опрацюванні профільних депутатських комітеті. Найбільше таких в активі Юрія Камельчука, Наталії Піпи, Тараса Батенка, Романа Лозинського, Михайла Цимбалюка, Галини Васильченко та Софії Федини.

Водночас найбільш цікаво і заслуговує на увагу з погляду продуктивності законотворчої діяльності показник підписаних законопроєктів та тих, які передано на підпис Президенту. Загалом їх багато, що вказує на високий темп прийняття законів у час воєнного стану, чого не спостерігалося у період до 24 лютого. Це не так заслуга львівських депутатів, як екстраординарна ситуація у якій опинився український парламент, коли потрібно було швидко та одностайно приймати рішення, для яких у мирний час знадобилося б щонайменше півроку. Через це високі показники продуктивності законотворчої діяльності Верховної Ради позитивно відображаються на індивідуальних показниках народних депутатів з Львівщини, проте лише тих, які активні у законопроєктній роботі. Додатково на це також впливає приналежність обранців до парламентської більшості. Кількісно вони найвищі у Тараса Батенка, Наталії Піпи, Романа Лозинського, Євгена Петруняка, а у відсотковому відношенні також у Ростислава Тістика, Миколи Княжицького, Володимира В’ятровича та Софії Федини.

Певна частина проєктів законів ще очікує на їх подальший розгляд. Найбільше таких ініціатив активі Юрія Камельчука, Тараса Батенка, Євгена Петруняка та Михайла Цимбалюка. Приблизно стільки ж законопроєктів, до реєстрації яких причетні львівські депутати було відхилено або заслухано та знято з розгляду. Найбільше таких у пасиві Наталії Піпи та Юрія Камельчука. Найбільше ініціатив, які на даний момент готуються або очікують на друге читання у Михайла Цимбалюка, Романа Лозинського і Тараса Батенка. У семи обранців з Львівщини по одному законопроєкту не включено в порядок денний сесії Верховної Ради.

Таблиця 3. Статус законопроєктів, до реєстрації яких були долучені народні депутати з Львівщини після 24 лютого

Львівські народні депутати були залучені до реєстрації 21 законопроєкту, які були прийняті у період дії воєнного стану. Це близько 18% від усіх зареєстрованих ними проєктів законів. У таблиці 4 наведений перелік тих з них, де в авторському колективі одночасно було двоє і більше представників Львівської області. Найбільше їх об’єднав законопроєкт щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора (п’ять львів’ян) та проєкт закону про внесення змін до прикінцевих положень Закону України “Про Службу військового капеланства” щодо дати набрання чинності (четверо львів’ян). В інших десяти прийнятих законах серед авторського колективу був лише один з 23 львівських обранців.

Таблиця 4. Прийняті законопроєкти, до реєстрації яких були залучено найбільше народних депутатів з Львівщини після 24 лютого

Тематика законопоєктної роботи львівських депутатів

Повномасштабна агресія росії та воєнний стан також вплинув на тематику законопроєктів, які були зареєстровані після 23 лютого. Якщо порівнювати з попереднім аналогічним дослідженням від грудня 2021 року, то закономірно зросла кількість ініціатив, які скеровані для врегулювання питань правової політики та безпеки та оборони. Хоча блок законопроектів економічної політики незмінно залишається пріоритетним, які становлять близько третини зареєстрованих львівськими депутатами ініціатив. Дещо популярнішим став блок гуманітарної політики, проте знизилась кількість ініціатив у сфері галузевого розвитку.

Найбільша кількість зареєстрованих законопроєктів у сфері правової політики у Тараса Батенка та Юрія Камельчука (по 12 ініціатив), у сфері економічної політики – у Галини Васильченко та Євгена Петруняка (по 11 ініціатив), Наталії Піпи, Романа Лозинського та Юрія Камельчука (по 10), у сфері безпеки і оборони – у Тараса Батенка (8) та Наталії Піпи (6), у сфері галузевого розвитку – у Наталії Піпи (6), Михайла Цимбалюка, Юрія Камельчука і Тараса Батенка (по 5), у сфері державного будівництва – у Тараса Батенка (5) та Юрія Камельчука (4), у сфері соціальної політики – у Михайла Цимбалюка (3), а в гуманітарній сфері – у Миколи Княжицького, Софії Федини та Володимира В’ятровича (по 3 ініціативи).

За відсотковим відношенням частки зареєстрованих проєктів законів у кожній із сфер можна простежити пріоритети законопроєктної діяльності кожного з львівських депутатів. Наприклад для Мар’яна Заблоцького, Євгена Петруняка, Галини Васильченко, Ростислава Тістика, Павла Бакунця та Ярослава Рущишина економічна політика була основним напрямком законопроєктної роботи, оскільки вони займають 83%, 73%, 69%, 67%, 60% та 55% від усіх зареєстрованих ними ініціатив. Правова політика виявилась пріоритетною для Софії Федини (40%), Тараса Батенка (33%) та Юрія Камельчука (33%), безпека і оборона – наступним пріоритетом для Тараса Батенка (22%) та Наталії Піпи (20%), соціальна політика – у Михайла Цимбалюка (14%), а гуманітарна політика – у Миколи Княжицького (37%), Олега Синютки (33%), Володимира В’ятровича (21%) та Софії Федини (20%).

Таблиця 5. Тематика законопроєктів народних депутатів Львівщини у період з 24 лютого до 5 липня 2022 року

Дослідження законотворчої діяльності народних депутатів з Львівської області після 24 лютого показало, що вони у переважній більшості активно працювали. Зокрема львівські мажоритарники були причетними до реєстрації 90 проєктів законів і за цим показником вони разом з мажоритарниками міста Києва опинились на п’ятій позиції серед областей України.

Протягом перших чотирьох місяців повномасштабної російської агресії проти України у Верховній Раді законами стали 25% поміж 423 законопроєктів, які були зареєстрований протягом цього періоду. Крім цього 21 законопроєкт готується або очікує на розгляд у другому читанні. Майже половина, а саме 207 поміж 423 проєктів законів перебуває на опрацюванні у профільних комітетах.

Водночас разом 23 народні депутати мажоритарники та списочники з Львівщини були долучені до 114 оригінальних проєктів законів, які були зареєстровані протягом перших чотирьох місяців дії воєнного стану. 21 законопроєк був прийнятий і набув чинність, що становить близько 18% від усіх зареєстрованих ними законодавчих ініціатив.

Найбільш активно законотворчою діяльністю у період повномасштабної російської агресії проти України займався Тарас Батенко та Юрій Камельчук, які були долучені до реєстрації 37 проєктів законів. В активі Наталії Піпи причетність до 31 законопроєктів, у Романа Лозинського до 24, а у Михайла Цимбалюка – 22.  Найменшу законотворчу активність проявили Павло Бакунець, який причетний до реєстрації п’яти проєктів закону, Святослав Юраш – чотирьох, Ярослав Дубневич – трьох, Орест Саламаха – двох, тоді як Степан Кубів, Андрій Парубій та Остап Шипайло – лише до однієї. Микола Величкович, Андрій Лопушанський і Тарас Козак з різних причин не проявили жодної законотворчої активності.

Повномасштабна агресія росії та воєнний стан також вплинув на тематику законопроєктів, які були зареєстровані після 23 лютого. Закономірно зросла кількість ініціатив, які скеровані для врегулювання питань правової політики та безпеки та оборони. Хоча блок законопроектів економічної політики незмінно залишається пріоритетним. Найбільша кількість зареєстрованих законопроєктів у сфері правової політики у Тараса Батенка та Юрія Камельчука, а саме по 12 ініціатив, у сфері економічної політики – у Галини Васильченко та Євгена Петруняка (по 11 ініціатив), Наталії Піпи, Романа Лозинського та Юрія Камельчука (по 10), а у сфері безпеки і оборони – у Тараса Батенка та Наталії Піпи – 8 та 6 ініціатив відповідно.