ZIK: Через нововведення в ЗНО діти втрачають шанс на вступ

Якщо організація процесу зовнішнього незалежного оцінювання (підготовка пункту тестування, підготовка інструкторів та чергових тощо) з кожним роком все більш злагоджена, то нововведення щораз провокують плутанину і непорозуміння, через які діти втрачають шанс вступити до вищого навчального закладу.

Про те, які підводні камені виявилися під час цьогорічного тестування та як діяти абітурієнтам, які втрапили в халепу не з власної вини, кореспондент ЗІКу дізнавалася у регіонального координатора спостереження за зовнішнім незалежним оцінюванням (далі – ЗНО) від львівського представництва Громадянської мережі «Опора» Ольги Стрелюк.

Другий рік поспіль виникають проблеми з нововведеннями, які впроваджує Український центр оцінювання якості освіти (далі – УЦОЯО)

«Другий рік поспіль виникають проблеми з нововведеннями, які впроваджує УЦОЯО, – констатує регіональний координатор спостереження. – Минулого року таким нововведенням став необхідний для допуску до тестування сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти».

Приблизно 10% дітей у 2010 році не були проінформовані про те, що сертифікат потрібно брати на кожен предмет, з якого випускник здає зовнішнє незалежне оцінювання. І що у таких сертифікатах мають бути печатки та підписи уповноваженої особи, які підтверджують, що дитина дійсно брала участь у тестуванні. Непоінформованість щодо потреби мати при собі сертифікати повторилася і цього року, особливо це стосувалося наймасовіших тестувань з української мови та літератури.

Ще одна цьогорічна новинка від УЦОЯО знову спровокувала бюрократичну плутанину. Діти реєструвались на ЗНО через Інтернет, сертифікат їм надсилали поштою, окремо ще надсилали запрошення-перепустку. В процесі доставки документи губилися.

Сертифікати ЗНО, які надсилались рекомендованими листами, губились на пошті

Аби отримати допуск до ЗНО, учасник реєструвався і вже безпосередньо перед входом до пункту тестування мав пред’явити сертифікат, запрошення-перепустку та документ, що посвідчує особу (паспорт або свідоцтво про народження, відповідно до якого відбулася реєстрація учасника на тестування).

«Раніше хоча б учасник реєструвався особисто, – пояснює Стрелюк. – Приходив, бачив живу людину, подавав документи і в руки отримував сертифікат та інструкції: «Ви з цим сертифікатом, паспортом та запрошенням обов’язково маєте прийти на тестування».

Натомість зараз учасники реєструвалися через Інтернет. Вони скачували спеціальну форму, у ній вказували, з яких предметів хочуть пройти тестування, своє прізвище, ім’я, по-батькові, паспортні дані тощо. Видруковували і цей листок паперу надсилали поштою в регіональний центр оцінювання якості освіти. Регіональний центр їх реєстрував і відправляв випускникам поштою (рекомендованим листом) сертифікат.

Але доставка рекомендованих листів далеко не у кожному випадку відбувалася так, як це передбачено Укрпоштою (рекомендовані листи вручаються адресатові під розписку).

У випадку, якщо адресата поштар не застає дома і не має змоги вручити листа особисто в руки, у скриньку кидають невеликих розмірів повідомлення про те, що на пошті вас чекає рекомендований лист. Таке повідомлення абітурієнти могли й не помітити, викинувши його з купою реклами. І, як наслідок, не з’явитися за сертифікатом у поштове відділення. «Може бути, що учасникам приходили ці повідомлення, але вони їх просто не помічали серед вороху реклами, яку кидають по містах у поштові скриньки. Вони не йшли на пошту і не забирали своїх сертифікатів», – вважає Ольга.

Ці підозри підтвердилися, коли регіональний координатор спостереження за ЗНО звернулася до директора Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариси Середяк. Виявилося, що частина сертифікатів вернулася в регіональний центр оцінювання якості освіти. Працівники центру обдзвонювали учасників і повідомляли, що цього разу необхідно з’явитися вже в центр і особисто забрати сертифікат, без якого абітурієнти не могли навіть пройти у пункт тестування. А частина цих сертифікатів узагалі залишилася на пошті. І про те, що їх не доставили, в регіональному центрі не знали. Ну а самі абітурієнти, погано поінформовані про процедуру, не здогадувалися, що сертифікат їм обов’язково мали надіслати, про що стало відомо вже на першому тестуванні. Такі випадки траплялися по всій Україні.

Сертифікат ЗНО діти плутали із запрошенням на тестування

Плутанину посилило те, що сертифікат – не єдиний документ, який поштарі доставляли колишнім школярам: «Друге, що приходило учням, – це запрошення-перепустка на пункт тестування. І є такі випадки, що діти отримали запрошення, але не отримали сертифікат. На запрошенні текст: «Запрошення-перепустка. Сертифікат № такий-то». Тож учні, які не отримали сертифікату, або ж і не знали, як він має виглядати і що його окремо треба було отримати, прийшли на тестування із запрошеннями, думаючи, що це один і той самий документ.

Спостерігачі «Опори» перебували на 24 пунктах тестування, де проводилося ЗНО з української мови та літератури (70% від загальної кількості на Львівщині). «Практично в кожному пункті тестування було від 5 до 7 дітей, що забули якийсь документ. І на 15 пунктах тестування було 1-2 абітурієнти, що не мали сертифікатів і не знали, що повинні були їх окремо отримати».

Зокрема, у львівській школі №45 на ЗНО прийшло 17 учасників, які думали, що сертифікати їм мають дати вже безпосередньо у самому пункті тестування.

«Діти прийшли на пункти тестування без сертифікату, але з тими запрошеннями, де їм пояснили, що запрошення – це не документ, бо там немає ні фотокартки, ні голограми. Там є номер сертифікату, але це навіть не номер паспорта чи свідоцтва про народження, за яким відбувалася реєстрація на оцінювання».

Тобто, дітей не допускали до тестування через те, що їм не з їхньої вини не доставили сертифікат.

Долаючи корупцію в освіті, заохочуємо її в медицині

На самих пунктах тестування дітям давали «дуже цінні» поради – зробити минулим числом довідку про те, що хворіли. Ольга Стрелюк зазначила, що у кожному пункті тестування, де дитина не мала якогось документа, їй радили звертатись у регіональний центр оцінювання якості освіти, попередньо виготовивши медичну довідку. Бо таким чином абітурієнт міг би взяти участь у повторній сесії ЗНО з необхідного предмету: «Є перелік причин, які дозволяють приймати участь у додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання. І перша з них – це стан здоров’я», – каже Ольга Стрелюк.

Ситуація набула особливо патового забарвлення, коли до спостерігачів почали звертатися абітурієнти і питатись, що робити, коли радили виготовити довідку, а у поліклініках цього робити не хочуть. «Отак викорінюємо корупцію з освіти, але давайте в медицину її трохи пустимо!», – гірко зауважує регіональний координатор громадського спостереження.

Ольга пояснює: «Очевидно, що той, хто таке радить, робить це несвідомо. Просто по-людськи хоче допомогти. Але це насправді далеко не добра рекомендація».

Що робити абітурієнту, котрий не отримав сертифіката і тому не зміг потрапити на ЗНО

Спостерігач звернулася у Львівський регіональний цент оцінювання якості освіти, де її запевнили – якщо дійсно є діти, які не отримали сертифіката, вони повинні виробити його дублікат і все одно йти на наступні тестування з решти предметів. Дублікат виробляють одразу. Для того, аби отримати доступ на додаткову сесію з предмета, на який учня було недопущено через відсутність документів, хай діти звертаються у поштове відділення і начальник пошти повинен видати довідку, що такий-то громадянин не отримав рекомендованого листа. Довідка повинна бути підкріплена печаткою.

При пред’явленні цієї довідки з пошти дитину таки зареєструють на повторне тестування.

Історія успіху

За юридичного та консультативного супроводу спостерігачів уже є випадки, коли абітурієнтам вдавалося отримати підтвердження з пошти, що сертифіката їм не вручали.

Так, одна з випускниць у Львові, яку спочатку скерували по медичну довідку, а в поліклініці відмовилися її виробляти, дослухалася до порад спостерігачів та звернулася на пошту. Спочатку – у головне відділення «Укрпошти», де працівники запевнили, що сертифікат абітурієнтці вручено. Змарнувавши час на дискусію «вручено-не вручено», колишня школярка пішла у своє районне відділення і там наполягла, що про отримання сертифіката вона ніде не підписувалася. Перевіривши документи, у районному поштовому відділенні цей факт підтвердили, скликали окремо нараду, дзвонили у головне відділення, але таки надали довідку, що лист було загублено при доставці. Тож тепер дитина має законні підстави брати участь у додатковій сесії ЗНО.

Чому трапляються такі форс-мажорні ексцеси

На думку Ольги Стрелюк, цієї проблеми можна було уникнути, приділивши більше уваги інформаційній кампанії, зокрема на всеукраїнському рівні: «УЦОЯО ніяк не подбав про щорічну повноцінну інформаційну кампанію. Він міг скористатися такими каналами поширення інформації як Перший національний, комунальні газети. Могли пустити ролик хоча б наприкінці травня на 2 хвилини, в якому з періодичністю кожні дві години дублювалося б: «Стартує ЗНО! Обов’язково треба з собою мати сертифікат (показати приклад) і паспорт або свідоцтво про народження». Цього не було. Звісно, що регіональні центри як могли, так й інформували випускників. Найчастіше робили це через прес-конференції. Однак таких інформаційних приводів було мало. За власні кошти зняти ролик і транслювати його на телебаченні регіональні центри не можуть, – таких ресурсів у них нема. А Український центр оцінювання якості освіти має більше важелів впливу, тому і мав би їх ефективно використати», – зазначила координатор громадського спостереження за зовнішнім незалежним оцінюванням.

Розмовляла Василина Думан,
Західна інформаційна корпорація
Джерело