Більшість мешканців задоволені життям у Жовківській громаді: результати соціологічного дослідження

Дата: 11.10.2024

У серпні 2024 року на замовлення Громадянської мережі ОПОРА у Жовківській територіальній громаді відбулося соціологічне дослідження про суспільно-політичні погляди мешканців. Його результати свідчать, що за останній рік ситуація у громаді в різних сферах залишилася без змін або погіршилася. Лише незначна частина опитаних говорять про покращення.

Методологія. Опитування проводила Соціологічна група “Вибір” серед усіх повнолітніх мешканців громади, які постійно проживають в громаді, шляхом стандартизованого особистого інтерв’ю (face-to-face). Загалом було опитано 400 респондентів, серед яких 157 (39%) — мешканці міста, а 243 (61 %) — мешканці сіл громади. Вибірка репрезентативна за типом поселення (місто, село), статтю та віком респондентів. Помилка репрезентативності (з довірчою ймовірністю 0,95): для значень, близьких до 50%, похибка становить не більше 4,9%, для значень, близьких до 20%, — не більше 3,9%, для значень, близьких до 5%, — не більше 2,1%. Сума відсотків відповідей у графіках може не дорівнювати 100% через округлення.

Основні результати

Соціально-політична ситуація для 59% опитаних не змінилася, для 27% — погіршилася, а для 9% — покращилася. 

30% зазначили про погіршення економічної ситуації у громаді, для половини (53%) вона залишилася без змін, і лише 7% — покращилася. 

Матеріальне становище власної родини у 36% погіршилося, у 10% — покращилося, для половини опитаних (53%) — не змінилося. 

Відчуття впевненості у майбутньому у 46% опитаних погіршилося, у 38% не змінилося, у 13% — покращилося. Загалом молодь та чоловіки дещо краще оцінили зміни за останній рік.

Більшості мешканців громади (63%) комфортно проживати у ній, але лише 32% хотіли б, що тут проживали їхні діти. Частина мешканців (15%) вказали, що в громаді немає перспектив для розвитку. Молодь відносно частіше зазначала, що їм комфортно проживати в громаді, а опитані середнього віку частіше висловлювали бажання, щоб їхні діти теж проживали у цій громаді.

Достовірність інформації та її джерела

Абсолютна більшість респондентів (81%) зазначили, що можуть зрозуміти маніпуляції чи неправдиву інформацію, споживаючи новини. Частіше труднощі з виявленням неправдивої інформації виникають у людей старшого віку.

Основними джерелами інформації про ситуацію у громаді є канали та групи у Telegram і Viber (53%), спілкування з рідними й друзями (52%) та соціальні мережі (49%). Канали та групи у Telegram і Viber, соціальні мережі та YouTube відносно більш популярні серед молоді та людей з вищим рівнем доходів. Опитані старшого віку та з нижчим рівнем доходів відносно частіше відзначають спілкування з родичами та знайомими, а також традиційні джерела інформації — телебачення, радіо. Також живе спілкування домінує у жителів сільських населених пунктів. Люди середнього віку й опитані з вищими доходами частіше користуються офіційними сайтами, соцмережами представників влади.

Економіка

Основним ресурсом громади для розвитку вважають її вигідне географічне розташування (40%) та доступність до основних міст і ринків (34%), про що частіше зазначали респонденти з вищим рівнем доходів і мешканці сіл. Натомість жителі міста відносно більше вказували на наявність цікавих туристичних об’єктів.

Найбільше у громаді задоволені умовами безпеки (54%), не задоволені — 21%. Можливостями займатися підприємництвом задоволені 22% (не задоволені 28%). Можливостями заробітку задоволені 17% (не задоволені 44%), професійної реалізації — 19% (не задоволені 44%). Молодь відносно краще оцінює всі зазначені можливості.

Основним бар’єром розвитку громади опитані вважають відсутність місць для працевлаштування (47%). Про це частіше зазначали опитані з нижчим рівнем доходів. Іншими бар’єрами є недостатня громадська активність мешканців (28%), відсутність інвестицій (24%) і можливостей для самореалізації (22%), які частіше актуалізували опитані з вищими доходами. Для мешканців сіл актуальнішими є проблеми браку інвестицій та можливостей самореалізації, натомість для містян — недостатня громадська активність населення.

Оцінка дій влади 

Більшість (59%) респондентів певною мірою цікавить місцева політика, для 31% вона зовсім не цікава, а 10% виявили значний інтерес до неї.

Опитані мають переважно нейтральне ставлення до діяльності місцевої влади. Діяльність міського голови скоріше схвалюють 20% опитаних (37% — не схвалюють, 41% і схвалюють, і не схвалюють). Діяльність міської ради схвалюють 16% (35% не схвалюють, 46% і схвалюють, і не схвалюють). 

Діяльність голови обласної ради схвалюють 11% (12% не схвалюють, 31% і схвалюють, і не схвалюють). Діяльність голови обласної державної (військової) адміністрації схвалюють 22% (17% не схвалюють, 43% і схвалюють, і не схвалюють).

83% респондентів вважають, що у громаді є можливість вільно висловлювати свої політичні погляди та доносити точку зору до місцевої влади. 10% висловили протилежну думку. 

Серед інструментів та засобів впливу на прийняття місцевих рішень опитані найчастіше користувалися соціальними мережами (16%), електронними петиціями (15%) і зверненнями на гарячу лінію (11%). Частіше про використання соціальних мереж та електронних петицій зазначали молодь та опитані середнього віку. Старші опитані більшою мірою не використовували жоден із інструментів чи засобів впливу на місцеві рішення.

На думку переважної більшості мешканців громади (76%), перш за все кошти міського бюджету слід спрямовувати на військову сферу. Про підтримку чинних військовослужбовців, ветеранів і їхніх сімей зазначили 51% (частіше старші опитані, чоловіки й ті, хто має родичів у ЗСУ). Про збільшення витрат на медицину, освіту, культуру зазначили третина (32%) опитаних (відносно частіше — жінки й ті, хто не має мають родичів у ЗСУ).

Оцінка якості послуг 

Найкраще мешканці оцінили якість освіти (4,0 бала) і роботи транспорту (3,8). Вище середнього оцінили медичне забезпечення (3,4), житлово-комунальні послуги (3,3), соціальний захист населення (3,2), рівень підтримки військовослужбовців (3,2) та екологію (3,2). Нижче середнього оцінили стан доріг (2,8), прозорість місцевого самоврядування (2,8), залучення інвестицій у громаду (2,6). Найгірше оцінили доступність укриттів (2,4) та доступність простору для людей з інвалідністю (2,2). Мешканці сіл відносно краще оцінювали більшість перелічених сфер і послуг. Містяни вище оцінили доступність простору для людей з інвалідністю. Молодь відносно краще оцінила рівень підтримки військовослужбовців, доступність укриттів і залучення інвестицій у громаду. 

7% опитаних доводилося платити неофіційно за отримання певної послуги протягом останнього року.

Бачення майбутнього та питання розвитку

59% опитаних задоволені життям у своїй громаді (переважно це молодь), 9% дотримуються протилежної думки, 31% дають посередню оцінку. 

Основними пріоритетами розвитку громади вважають створення робочих місць (59%) та програми допомоги військовослужбовцям та їхнім родинам (49%). Про це частіше зазначали мешканці сіл. Про важливість соціальної та транспортної інфраструктури зазначили по 29% опитаних, якості медичного забезпечення — 25%, послуги з реабілітації військових — 23%. Молодь та люди середнього віку відносно частіше зазначала про соціальну інфраструктуру, розвиток культури та спорту. Найстарші акцентували увагу на необхідності соціального захисту. Мешканці сіл також відзначали пріоритетність покращення транспортної інфраструктури та послуг з реабілітації військових. Опитані, які мають родичів у ЗСУ, відносно більше зазначали про необхідність програм підтримки для військовослужбовців.

Головним агентом ефективного розвитку громади опитані вважають молодь (62%). На роль військових, ветеранів вказали 46% опитаних. Підприємців, громадських діячів та волонтерів відзначили 21-26% опитаних. Молодші респонденти й опитані середнього віку частіше актуалізують роль молоді, громадських діячів. Старші опитані відносно частіше згадували про роль військових та волонтерів. Опитані, які мають родичів у ЗСУ, частіше вказували на військових, ветеранів як акторів змін.

Відповідальність за напрацювання планів розвитку громади в більшості покладають на місцеву владу (72%). Роль місцевих державних адміністрацій відзначають 26%, місцевих мешканців — 23%. 

Контроль за використанням коштів на відновлення і розвиток покладають на місцевих жителів (34%) та місцеву владу (32%). Таку думку частіше висловлюють опитані середнього віку. На роль правоохоронних органів вказали 22%, переважно молодші опитані.

Безпека та комфорт

Переважно безпечно почуваються у громаді 70% опитаних (переважно це чоловіки та мешканці сіл). Час від часу а небезпеці почуваються 21%. Переважну більшість часу почуваються у небезпеці 8% опитаних. 

15% респондентів розглядають можливість переїзду за межі громади для постійного проживання. Переважно це молодь, містяни, а також опитані з вищим рівнем доходів. Чинником виїзду може стати передусім безпекова ситуація (41%). Молодь відносно частіше може спонукати до виїзду відсутність роботи, людей середнього віку — безпекова ситуація. 

У випадку збільшення інтенсивності обстрілів громади 59% планують залишатися там, де перебувають зараз. 6% готові переїхати в межах області, ще 6% — у межах України, 20% можуть виїхати за кордон. Частіше про можливість виїзду за кордон зазначала молодь та опитані середнього віку.

Активізм

70% погодилися з думкою, що держава повинна нести бiльше вiдповiдальностi за те, щоб усi громадяни були забезпечені. 24% вважають, що люди більшою мірою самі повинні нести вiдповiдальнiсть за те, щоб себе забезпечити.

22% вважають, що звичайні люди не зможуть нічого змiнити в громаді. 73% вважають, що звичайні люди можуть робити зміни у громаді. Частіше цю думку висловлювали опитані з нижчими доходами та старшого віку.

81% опитаних вважають, що для покращення життя в громаді достатньо легко можна знайти активних мешканців громади. Лише 13% погодилися з тим, що немає сенсу намагатись залучати сусiдiв та оточення заради спiльних iнтересiв. Частіше з цим погоджуються старші опитані. 

17% зазначили, що брали участь у діяльності ОСББ, громадських організацій, рухів, спрямованих на вирішення важливих питань громади, переважно це опитані з вищим рівнем доходів.

Лише 7% респондентів вказали, що постійно займаються волонтерством, 22% роблять це час від часу, 71% не залучені до нього. Більш активною є молодь, люди середнього віку, а також ті опитані, хто має родичів у ЗСУ. 

48% опитаних вважають місцевих жителів активними у житті своєї громади (переважно так думає молодь), натомість 44% мають протилежну думку.

Найчастіше опитані висловлюють готовність брати відповідальність за простір, в якому проживають, в межах свого житлового комплексу чи прилеглої території (74%). Загалом опитані з вищим рівнем доходів частіше готові брати відповідальність за спільний громадський простір.

Ідентичність

Ознакою належності до громади опитані вважають можливість присвятити свій час її покращенню (43%). Серед інших ознак вказували на спілкування українською мовою (36%), знання місцевих та українських традицій і культури (31%), готовність захищати країну (28%) та сплату місцевих податків (27%). Молодь частіше відзначала важливість бути готовим захистити свою країну, опитані середнього віку — можливість присвятити свій час покращенню громади та сплату місцевих податків, старші опитані — самоідентифікацію себе як українців.

Інклюзивність та соціальна справедливість

64% вважають, що ВПО можуть мати право голосувати на місцевих виборах у громаді, 28% мають протилежну думку. При цьому, мешканці сіл більш лояльні до ВПО. 58% опитаних вважають, що ставлення до ВПО у громаді доброзичливе (переважно мешканці сіл), ще 26% думають, що воно нейтральне нейтральне, 10% — недоброзичливе. 

Найбільше пільг, підтримки і гарантій від держави, на думку опитаних, слід надавати ветеранам російсько-української війни (70%) та людям з інвалідністю (44%). Про необхідність підтримки ветеранів частіше висловлювалися ті, хто має родичів у ЗСУ. 

Найбільш доречними для вшанування пам’яті про теперішню війну респонденти вважають відвідування місця поховання в колі близьких (60%) та відкриття пам’ятного місця (59%).

Контакти: Наталія Матківська, юристка Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області, n.matkivska@opora.org.ua, 0976407790

Довідково: Соціологічне дослідження було проведено в рамках проєкту «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей», який реалізує Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні – допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у дев’яти  цільових громадах (м. Рівне, м. Здолбунів, м.Івано-Франківськ, м. Тлумач; м. Львів, м.Жовква, м. Полтава, м. Обухів, м.Миронівка).