Підсумки парламентської роботи нардепів з Львівщини у 2021 році: голосування, законотворча діяльність і виступи

Аналіз роботи львівських депутатів показав, що у 2021 році вони надавали перевагу голосуванню «за» у 37% випадків або утриманню від голосування у 32%. Загалом вони голосували так само, як депутатський корпус Верховної Ради в середньому. Представники парламентської більшості частіше, ніж опозиційні сили, голосували проти лінії фракції. Протягом 2021 року 26 львівських обранців сумарно брали участь у 147 862 голосуваннях, що становить 6% усіх голосувань у Верховній Раді, а також долучилися до ініціювання 864 неунікальних законопроєктів. Лише 7% із них набули чинності, а 59% перебувають на опрацюванні в комітетах. Кожен третій законопроєкт стосується економічної політики (37%), а кожен п’ятий — галузевого розвитку (21%) та правової політики (20%). Львівські мажоритарники значно більше за інших виступали у сесійній залі (510 разів). Загалом депутати із Львівської області 1 058 разів брали слово сумарною тривалістю 20 годин 14 хвилин.

17 грудня стало останнім пленарним днем роботи Верховної Ради ІХ скликання у 2021 році. Це добра нагода підбити проміжні підсумки роботи львівських депутатів протягом року. Ця публікація є продовженням серії досліджень, які Громадянська мережа ОПОРА проводить постійно з метою моніторингу парламентської діяльності народних депутатів, які представляють Львівську область у Верховній Раді. Зокрема, ОПОРА публікувала результати роботи депутатів-мажоритарників навесні 2021 року і підсумки перших двох років діяльності львівських обранців ІХ скликання.

Структура голосувань депутатів із Львівщини

У загальній структурі голосувань протягом 2021 року депутатський корпус у майже 36% голосував «за» рішення, тобто у 845 тис. з-поміж 2 млн 372 тис. голосувань. Другою за популярністю формою голосування є утримання — 35% (836 тис. разів). У майже 18% голосувань (майже 42 тис.) народні депутати були відсутні, а у 10% (228 тис.) — не брали участі, незважаючи на присутність за робочим місцем. Вже традиційно українські обранці не люблять голосувати «проти», що підтверджує структура голосувань — лише 2% або 49 тис. разів вони задекларували своє негативне ставлення до рішення.

Структура голосування депутатського корпусу Верховної Ради протягом 2021 року

Структура голосувань мажоритарників із регіону практично збігається з узагальненою структурою голосувань усього депутатського корпусу, хоча львівські мажоритарники дещо частіше голосують «за» (37%), рідше утримуються під час голосувань (майже 32%) і частіше уникають голосувань (11%).

Водночас найчастіше «за» голосували депутати-мажоритарники Луганської (у 50% усіх голосувань), Закарпатської (46%), Тернопільської (44%), Чернівецької (41%), Чернігівської (40%), Житомирської (40%), Миколаївської (40%) та Івано-Франківської (39%) областей. Найчастіше утримувалися мажоритарники Миколаївської (49%), Чернівецької (45%), Дніпропетровської (43%), Івано-Франківської (43%), Херсонської (43%), Рівненської (42%) та Одеської (42%) областей. Частіше за інших були відсутні під час голосувань мажоритарники Волинської (34%), Донецької (31%), Кіровоградської (29%), Сумської (25%), Хмельницької (24%), Черкаської (22%) та Київської (22%) областей. Часто не голосували за рішення мажоритарники Донецької (21%), Волинської (18%), Хмельницької (16%), Закарпатської (16%) та Черкаської (15%) областей. З-посеред усіх мажоритарників активніше за інших проти голосували представники Миколаївської (4%), Луганської (4%), Дніпропетровської (3%) та Рівненської (3%) областей.

Структура голосування парламентських фракцій протягом 2021 року, %

За фракційним зрізом структура голосування у 2021 році не завжди очевидна. Наприклад, найчастіше за рішення у парламенті голосували представники депутатської групи «Довіра» (53% усіх голосувань) і ВО «Батьківщина» (47%), а лише після них — правлячої партії «Слуга народу» (37%). Хоча з практики попередніх скликань саме партія, яка формує більшість, зазвичай має найвищий показник позитивного голосування, цьогорічна ситуація, вочевидь, зумовлена відсутністю монолітності у роботі фракції. Крім того, представники президентської фракції частіше за інших утримувалися під час голосувань (45%). Дещо рідше це робили депутати від «Голосу» (44%) та «Європейської солідарності» (42%).

Найчастіше прогулювали голосування члени фракції «Опозиційна платформа — За життя» (37%), позафракційні депутати (37%), фракції «За майбутнє» (27%) та ВО «Батьківщина» (26%). Найбільше ігнорують голосування представники фракцій «Опозиційна платформа — За життя» (25%), «За майбутнє» (19%) та «Довіра» (16%). Проти рішень у парламенті частіше за інших голосують члени фракцій «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя» — у 3% всіх голосувань кожна.

Як голосували львівські народні депутати протягом 2021 року

Окремим цікавим фокусом дослідження структури голосування є те, яким чином голосували народні депутати з Львівської області, до яких зараховуємо як 12 мажоритарників, так і 14 депутатів, обраних за списками політичних партій.  Протягом 2021 року 26 львівських обранців сумарно брали участь у 147 862 голосуваннях у Верховній Раді (тобто 6,2% усіх голосувань у парламенті). При цьому вони голосували «за» 55 057 разів (37%), 53 445 разів утримались (36%), були відсутні у 22 379 голосуваннях (15%), ігнорували свій обов’язок голосування у 13 225 випадках (9%) і 3 756 разів голосували «проти» (3%).

Львівські депутати, які у 2021 році частіше за інших голосували «за» у парламенті,  — це Тарас Батенко (74%) і Михайло Цимбалюк (72%). ¾ всіх їхніх голосувань були позитивними. Також дуже високий цей показник у Степана Кубіва (59%), Павла Бакунця (48%), Михайла Бондаря (47%), Андрія Кота (43%). За ними — представники правлячої партії «Слуга народу» Ростислав Тістик (40%), Святослав Юраш (40%), Юрій Камельчук (39%) та Мар’ян Заблоцький (38%). Натомість рідше за інших «за» голосували Андрій Лопушанський (21%), Наталія Піпа (25%), Галина Васильченко (26%), Ярослав Дубневич (27%) та Ярослав Рущишин (27%).

Другою популярною моделлю голосування серед львівських обранців є уникнення відповідальності «за» чи «проти» прийняття рішення. Семеро депутатів у більш як 50% своїх голосувань утрималися. Серед них — Роман Лозинський (55%), Андрій Парубій (54%), Володимир В’ятрович (54%), Микола Величкович (54%), Галина Васильченко (53%), Софія Федина (53%) і Святослав Юраш (52%). Також високий цей показник у Ростислава Тістика (48%), Олега Синютки (48%), Ореста Саламахи (46%), Наталії Піпи (46%), Ярослава Рущишина (45%), Михайла Бондаря (44%), Миколи Княжицького (41%) та Євгена Петруняка (40%).

Серед найбільших прогульників у парламенті варто згадати про трьох обранців. Перш за все, це Тарас Козак, який пропустив 100% голосувань, а також Андрій Лопушанський (55%) і Ярослав Дубневич (52%). В інших депутатів цей показник значно менший, проте все одно доволі високий: в Євгена Петруняка — 21%, Андрія Кота — 20%, Ярослава Рущишина — 19% та Наталії Піпи — 16%. Найнижчий він у Михайла Бондаря (1%), Софії Федини, Степана Кубіва та Ростислава Тістика —  по 2%.

Найчастіше ігнорує обов’язок голосування Остап Шипайло, який у 35% випадків не брав участі в голосуваннях, хоч і перебував у сесійній залі. Частіше за інших використовують цю практику також Андрій Кіт (23%), Юрій Камельчук (19%), Ярослав Дубневич (18%) та Павло Бакунець (18%). Рідко до неї вдаються Михайло Цимбалюк (1%), Михайло Бондар (2%), Євген Петруняк (3%), Степан Кубів (3%).

Практику голосування «проти» найчастіше використовував Мар’ян Заблоцький — у 12% усіх голосувань. У Михайла Бондаря цей показник становить 7%, Михайла Цимбалюка — 5%, Ярослава Рущишина — 5%, Софії Федини — 4%, Євгена Петруняка — також 4%.

Структура голосування народних депутатів з Львівської області протягом 2021 року, %

Голосування проти лінії фракції

Якщо показники голосування депутатів порівняти з показниками фракційного голосування, це дозволить виявити внутрішньопартійну дисципліну. Показник голосування проти лінії фракції підраховується як відсоток голосувань окремого депутата «проти», «утримався» або «не голосував», коли більше 50% членів його фракції проголосували «так» щодо певного законопроєкту.

Серед львівських обранців найвищий показник голосування проти лінії фракції або депутатської групи мають Ярослав Дубневич, Мар’ян Заблоцький, Андрій Кіт, Павло Бакунець та Остап Шипайло, у яких він становить 38%, 36%, 35%, 33% та 31% відповідно. Усі вони — представники об’єднань, які де-факто є основою парламентської більшості, а саме фракції «Слуга народу», депутатських груп «За майбутнє» і «Довіра». Ці обранці у кожному третьому голосуванні голосують не так, як їхня фракція або група.

Наступні за цим показником — Степан Кубів (27%), Тарас Батенко (26%), Юрій Камельчук (24%), Андрій Лопушанський (23%), Євген Петруняк (22%), Ярослав Рущишин (21%), Микола Княжицький (21%), Михайло Бондар (17%), Наталія Піпа (15%), Олег Синютка (15%) та Андрій Парубій (14%). Більшість із них — представники фракції партії «Європейська солідарність».

Водночас серед львівських депутатів проти лінії фракції найрідше голосували Михайло Цимбалюк (7%), Святослав Юраш (8%), Галина Васильченко (8%), Софія Федина (9%), Володимир В’ятрович (9%), Орест Саламаха (9%), Микола Величкович (10%), Роман Лозинський (11%) і Ростислав Тістик (13%). Такі показники свідчать, що згадані обранці переважно розділяють позицію своїх фракцій чи груп або мають високий рівень лояльності до них.

Законопроєктна діяльність львівських обранців

Протягом 2021 року народні депутати з Львівської області долучилися до ініціювання 864 неунікальних законопроєктів. Під неунікальними маємо на увазі ініціативи, в авторському колективі яких фігурують прізвища львівських обранців (вони часто трапляються в одних і тих самих проєктах), а не найменування законодавчих ініціатив. Загалом цей показник становить майже 6% від усіх 14 428 згадок народних депутатів серед ініціаторів проєктів законів у 2021 році. При цьому відсоток прийнятих ініціатив, серед яких фігурують львівські депутати, практично такий самий — 6,5%, тобто 56 з-поміж 864.

Для порівняння: протягом усього періоду роботи Верховної Ради ІХ скликання народні депутати долучилися до ініціювання 30 579 неунікальних законопроєктів. При цьому у майже 7% з них в авторських колективах згадані львівські обранці — таких 2070 законопроєктів. Однак відсоток прийнятих серед них при цьому майже вдвічі більший і становить 12% — 250 з-поміж 2070 неунікальних проєктів законів стали чинними. Це, перш за все, пов’язано з часом, необхідним для проходження законопроєкту від етапу реєстрації в парламенті до його підписання, а тому закономірно, що за весь період поточного скликання цей показник вищий, ніж за підсумками поточного року.

Показники залученості львівських депутатів до ініціювання законопроєктів у 2019-2021 роках

Михайло Цимбалюк і Юрій Камельчук помітно вирізняються серед своїх колег з області за кількістю законопроєктів, до створення яких вони долучилися. На рахунку першого — 219 проєктів законів за всю поточну каденцію та 69 протягом 2021 року, а другого — 195 та 111 відповідно. Однак ці кількісні показники мало говорять про ефективність законотворчої діяльності, оскільки у більшості ініціатив депутати є лише підписантами великого авторського колективу, а не авторами та ініціаторами їх реєстрації.

Також більше 50 законопроєктів за підсумками поточного року у своєму активі мають Тарас Батенко (68), Наталія Піпа (64), Мар’ян Заблоцький (59), Роман Лозинський (59) і Галина Васильченко (58). Водночас за ІХ каденцію Верховної Ради більше сотні законопроєктів мають Тарас Батенко (139), Галина Васильченко (138), Роман Лозинський (135), Наталія Піпа (125), Мар’ян Заблоцький (117) і Михайло Бондар (105). Вони також не є унікальними, і значна частина з них розроблені іншими депутатами.

Багато проєктів законів також у Миколи Княжицького (93), Софії Федини (84), Ярослава Рущишина (83), Павла Бакунця (70), Олега Синютки (68), Євгена Петруняка (68), Ярослава Дубневича (65), Миколи Величковича (59), Степана Кубіва (53) та Володимира В’ятровича (50). Найменшу активність у законотворчій діяльності серед львівських депутатів проявляли Андрій Парубій (8 законопроєктів за всю каденцію, з яких 4 — у поточному році), Тарас Козак (12 та 2), Орест Саламаха (25 та 13), Остап Шипайло (25 та 4) і Андрій Лопушанський (26 та 1).

Натомість більш показовим з погляду ефективності законотворчої діяльності є показник кількості та відсотків прийнятих законопроєктів. Найбільше таких ініціатив у 2021 році у представників правлячої партії Юрія Камельчука (13) та Євгена Петруняка (8). Далі — Ярослав Дубневич (5) і Наталія Піпа (5), за ними — Святослав Юраш, Галина Васильченко і Тарас Батенко, у яких по 3 прийнятих законопроєкти. По два чинних законопроєкти в активі Андрія Кота, Ореста Саламахи, Ростислава Тістика, Софії Федини, Ярослава Рущишина та Мар’яна Заблоцького. Своєю чергою, Павло Бакунець, Микола Княжицький і Роман Лозинський мають по одному прийнятому закону. Ще дев’ять львівських депутатів не мають жодного у 2021 році. Однак із погляду всієї поточної каденції ситуація дещо відрізняється, оскільки серед львівських обранців найбільше прийнятих законопроєктів у Юрія Камельчука (34), Ярослава Дубневича (17), Євгена Петруняка (17), Романа Лозинського (16), Мар’яна Заблоцького (16), Наталії Піпи (15), Галини Васильченко (15), Святослава Юраша (13) та Ярослава Рущишина (12).

З погляду коефіцієнта корисної дії законотворчої діяльності, тобто відсотка прийнятих законопроєктів від загальної кількості тих, де нардеп фігурує як співавтор, найефективнішими у 2021 році були Святослав Юраш із показником 27% (3 прийнятих серед 11 зареєстрованих проєктів законів), Євген Петруняк — 26% (8 з 31), Остап Шипайло — 25% (1 з 4), Андрій Кіт — 18% (2 з 11), Ярослав Дубневич — 17% (5 з 29), Орест Саламаха — 15% (2 з 13), Ростислав Тістик — 12% (2 з 17), Юрій Камельчук — 12% (13 з 111) і Наталія Піпа — 8% (5 з 64). Переважно вони є представниками фракції «Слуга народу», що закономірно, враховуючи той факт, що ця президентська політична сила формує парламентську більшість у Верховній Раді. Аналогічна тенденція спостерігалася серед депутатів фракції Блоку Петра Порошенка «Солідарність» у попередньому парламентському скликані.

Для порівняння: показник ККД законопроєктної діяльності серед львівських депутатів за період усієї каденції дещо відрізняється, оскільки в Остапа Шипайла він становить 40% (10 прийнятих із 25 проєктів законів), Святослава Юраша — 34% (13 з 38), Ярослава Дубневича — 26% (17 з 65), Євгена Петруняка — 25% (17 з 68), Тараса Козака — 25% (3 з 12), Ореста Саламахи — 24% (6 з 25), а в Юрія Камельчука (34 зі 195), Андрія Кота (6 з 35), Ростислава Тістика (6 з 36) та Степана Кубіва (9 з 53) — по 17%.

Голосування за законопроєкти львівських депутатів у 2021 році

Якщо взяти до уваги статус законопроєктів, до розробки яких у 2021 році долучилися народні депутати з регіону, то можна зрозуміти, на якому етапі розгляду ці ініціативи перебувають. Крім 56 законопроєктів, які вже стали чинними, ще є 15, котрі готуються та передані на підпис Президенту. Вже найближчим часом загальна кількість підписаних законопроєктів дорівнюватиме 71, тобто лише 8% від усіх проєктів законів, у яких серед авторського колективу фігурують львівські обранці.

Водночас традиційно найпоширенішим статусом законопроєкту є його опрацювання в профільному комітеті та підготовка на повторне перше читання. Загалом таких 507 неунікальних проєктів законів, що становить 59%  від законопроєктів, до створення яких долучалися депутати з Львівщини. Також поширеним є зняття з розгляду після заслуховування ініціативи. Таких  — 133 законопроєкти або 15% від загальної кількості. 79 проєктів законів очікують на розгляд, а це 9%. Ще 58 законопроєктів (7%) готуються або очікують на друге читання, а 15 повернені на доопрацювання (2%).

Статус законопроєктів, до яких були долучені народні депутати з Львівщини у 2021 році

Серед народних депутатів із Львівської області найбільше підписаних законів або тих, які готуються чи передані на підпис Президенту, на рахунку Юрія Камельчука — 14 (вони становлять 13% усіх його ініціатив у 2021 році), Євгена Петруняка — 10 (32%), Ярослава Дубневича — 7 (24%), Наталії Піпи — 7 (11%), Святослава Юраша — 4 (36%), Ростислава Тістика — 4 (24%) та Галини Васильченко — 4 (7%). При цьому готуються до або очікують на друге читання 13 законопроєктів все того ж Юрія Камельчука (12% його ініціатив у 2021 році), Мар’яна Заблоцького — 7 (12%), Ярослава Рущишина — 6 (17%), Наталії Піпи — 4 (6%), по 3 законопроєкти Ярослава Дубневича (10%), Михайла Бондара (8%), Галини Васильченко (5%), Тараса Батенка (4%) та Михайла Цимбалюка (4%).

Кількість законопроєктів, що перебувають на опрацюванні в профільному комітеті та готуються на повторне перше читання, у Юрія Камельчука становить 64 (58% його ініціатив), Михайла Цимбалюка — 44 (64%), Тараса Батенка — 41 (60%), Романа Лозинського — 39 (66%), Наталії Піпи — 37 (58%), Мар’яна Заблоцького — 36 (61%), Галини Васильченко — 35 (60%), Миколи Княжицького — 25 (64%), Павла Бакунця — 22 (65%), Михайла Бондаря — 22 (58%), Ярослава Рущишина — 20 (57%), Софії Федини — 20 (57%), Володимира В’ятровича — 18 (64%).

Ярослав Дубневич, Галина Васильченко, Михайло Цимбалюк, Роман Лозинський і Наталія Піпа мають по 2 законопроєкти, повернені на доопрацювання, тоді як Тарас Батенко, Мар’ян Заблоцький, Юрій Камельчук, Ярослав Рущишин та Володимир В’ятрович — по одному.

Заслухано та знято з розгляду 12 законопроєктів Галини Васильченко (21% від усіх її ініціатив), Михайла Цимбалюка — 12 (17%), Романа Лозинського — 11 (19%), Наталії Піпи — 11 (17%), Тараса Батенка — 11 (16%), Софії Федини — 10 (29%), Михайла Бондара — 9 (24%), Миколи Княжицького — 8 (21%), Мар’яна Заблоцького — 8 (14%), Романа Лозинського — 4 (7%). Крім цього, очікують на розгляд 14 законопроєктів Юрія Камельчука (13%), Тараса Батенка — 9 (13%), Михайла Цимбалюка — 7 (10%), Ярослава Дубневича — 6 (21%), Мар’яна Заблоцького — 5 (9%) і Миколи Княжицького — 4 (10%).

Тематика законодавчих ініціатив львівських депутатів

Тематична структура законопроєктів, до ініціювання яких долучилися народні депутати з Львівської області, не зазнала кардинальних змін порівняно з нашим попереднім аналізом за підсумками перших двох років їхньої роботи у Верховній Раді ІХ скликання. Традиційно ініціативи, які стосуються економічної політики, значно переважають проєкти законів на інші теми. Протягом 2021 року в активі львівських обранців 301 неунікальний законопроєкт з економічної політики, що становить 37% їхніх ініціатив.

Економічна проблематика є найактуальнішою для депутатів із Львівщини. Зокрема, у Юрія Камельчука 33 таких ініціативи, Мар’яна Заблоцького — 26, Галини Васильченко — 24, Ярослава Рущишина — 22, Михайла Цимбалюка — 21, Євгена Петруняка — 19, Тараса Батенка — 18, Наталії Піпи — 18, Романа Лозинського — 17, Михайла Бондаря — 15, Миколи Княжицького — 13, Павла Бакунця — 12, Софії Федини — 12. Відповідно, можна зробити висновок про тематичну орієнтованість діяльності депутатів, хоча вона не завжди збігається з профілем постійного комітету, членом якого є певний депутат, чи його інтересами, які він сам декларує.

Наступними за поширеністю сферами законопроєктної діяльності є галузевий розвиток і правова політика, які охоплюють 21% та 20% усіх ініціатив — 172 та 162 законопроєкти. Перша найбільше представлена у Юрія Камельчука (40), Наталії Піпи (18), Мар’яна Заблоцького (17), Тараса Батенка (16), Романа Лозинського (13), Налини Васильченко (12) та Ярослава Дубневича (11), а друга — у все тих же Юрія Камельчука (21), Тараса Батенка (16), Романа Лозинського (14), Мар’яна Заблоцького (13), Наталії Піпи (11) та Галини Васильченко (10).

Інші чотири сфери не є популярними серед львівських обранців і сукупно охоплюють лише 22% усіх ініціатив — 189 законопроєктів. Серед ініціатив із соціальної політики особливо виділяється лише Михайло Цимбалюк, в активі якого 26 проєктів законів на цю тематику. Що стосується безпеки і оборони, то більше законопроєктів на цю тематику, ніж інші депутати, мають Мар’ян Заблоцький (6), Галина Васильченко (5), Олег Синютка (4), Софія Федина (4), Микола Княжицький (4), Роман Лозинський (4) та Юрій Камельчук (4). У сфері державного будівництва можна виокремити Тараса Батенка (8), Романа Лозинського (7), Юрія Камельчука (5), Наталію Піпу (4) та Галину Васильченко (4). Найменшу зацікавленість у депутатів із Львівщини викликає гуманітарна політика. Законопроєкти цієї сфери становлять лише 4%. Серед 35 таких неунікальних ініціатив найбільше їх у Наталії Піпи (6), Миколи Княжицького (5), а також Павла Бакунця, Галини Васильченко, Романа Лозинського, Михайла Цимбалюка і Тараса Батенка — по три у кожного.

Деякі сфери настільки переважають в окремих депутатів усі інші, що про це варто згадати окремо. Якщо у Тараса Козака (100% усіх ініціатив стосуються гуманітарної політики), Андрія Лопушанського (100% — правова політика), Андрія Кота (64% — галузевий розвиток та 36% — економічна політика), Андрія Парубія (по 50% — галузевий розвиток та правова політика), Остапа Шипайла  (50% — галузевий розвиток), Ореста Саламахи (46% — економічна політика та 39% правова політика) чи Ростислава Тістика  (41% — економічна політика) це пов’язано із невеликою кількістю законопроєктів у їхньому активі, то в інших це показник їхньої тематичної орієнтованості в законопроєктній діяльності. Зокрема, у Ярослава Рущишина 63% усіх законопроєктів, а саме 22, де він фігурує серед авторського колективу, стосуються економічної політики, що корелює з його профільним депутатським комітетом. 61% ініціатив Євгена Петруняка (19), 44% Мар’яна Заблоцького (26), 41% Галини Васильченко (24) та 40% Михайла Бондара (15) також стосуються економічної політики. У Михайла Цимбалюка 38% або 26 проєктів законів стосуються соціальної політики, а 30% або 21 ініціатива — економічної політики. Водночас у Юрія Камельчука 36% або 40 законопроєктів стосуються галузевого розвитку і 30% або 33 ініціативи — економічної політики. В інших львівських депутатів жодна зі сфер не перевищує третини усіх законодавчих ініціатив.

Тематика законопроєктів народних депутатів із Львівщини у 2021 році

Виступи львівських депутатів у сесійній залі

Завершальний компонент діяльності народних депутатів з Львівської області, проаналізований у поточному дослідженні, — це показник тривалості їхніх виступів під час пленарних засідань у сесійній залі Верховної Ради протягом 2021 року. Серед усіх мажоритарників України представники Львівщини були найбільш активними серед тих, хто виступав. Сумарно львівські мажоритарники 510 разів брали слово загальною тривалістю 10 годин 8 хвилин. Дещо менше виступали мажоритарники Луганської област — 325 разів тривалістю 6 годин 26 хвилин, Одеської області — 195 виступів тривалістю 3 години 55 хвилин і Донецької області — 193 виступи тривалістю 3 години 23 хвилини.

Якщо, крім львівських мажоритарників, також врахувати списочників із Львівщини, то виявиться, що 23 львівських депутатів сумарно 1 058 разів брали слово у парламентській сесійній залі загальною тривалістю 20 годин 14 хвилин.

Значно частіше за інших виступав Михайло Цимбалюк — 215 разів, що тривало 4 години 51 хвилину. 136 разів брав слово Тарас Батенко (2 год 57 хв), 83 рази виступав Павло Бакунець (2 год 16 хв), 78 разів — Роман Лозинський (1 год 43 хв), по 74 рази — Микола Княжицький (1 год 36 хв) та Володимир В’ятрович (1 год 2 хв), 69 разів — Софія Федина (1 год 13 хв), 65 разів — Галина Васильченко (59 хвилин), 57 разів — Михайло Бондар (48 хвилин) та 53 рази — Степан Кубів (42 хвилини). Ярослав Рущишин, хоч і виступав 38 разів, це тривало 26 хвилин, тоді як Наталія Піпа — 30 разів, для чого їй знадобилося 32 хвилини. Олегу Синютці для 23 виступів достатньо було 19 хвилин, а Микола Величкових брав слово 18 разів протягом 6 хвилин — він переважно використовував виступи, щоб передати слово інших колегам по фракції. Юрій Камельчук брав слово 12 разів тривалістю 20 хвилин.

Найменше скористалися своїм правом на виступ Андрій Лопушанський, який витратив 38 секунд для коротких реплік, Орест Саламаха (2 рази тривалістю 2 хвилини), Остап Шипайло (разовий виступ на 2 хвилини). Лише двічі брав слово Ярослав Дубневич (3 хвилини), по 4 рази виступали Андрій Парубій (11 хвилин) та Андрій Кіт (7хвилин), 5 разів — Мар’ян Заблоцький (4 хвилини) і 8 разів — Ростислав Тістик (7 хвилин). Тарас Козак, Євген Петруняк і Святослав Юраш жодного разу не брали слова у сесійній залі протягом 2021 року.

Якщо підсумувати результати цього дослідження, то аналіз кількісних показників парламентської роботи 26 народних депутатів з Львівської області показав, що більшість із них проводять активну діяльність — вище середнього рівня депутатського корпусу Верховної Ради протягом 2021 року. Структура голосувань львівських мажоритарників практично збігається із показниками депутатського корпусу, хоча вони дещо частіше голосують «за» (37%), рідше утримуються (майже 32%) і частіше уникають голосувань (11%). Водночас мажоритарники з Львівщини поступаються колегам з інших восьми областей України за рівнем позитивного голосування. Протягом 2021 року львівські обранці сумарно брали участь у 147 862 голосуваннях у Верховній Раді, що становить більше 6% усіх голосувань у парламенті. При цьому вони голосували «за» парламентські рішення 55 057 разів (37%), 53 445 разів утримались (36%), а також були відсутні на 22 379 голосуваннях (15%). Найчастіше «за» голосували Тарас Батенко, Михайло Цимбалюк і Степан Кубів, у яких цей показник становить більше 50%. Натомість Роман Лозинський, Андрій Парубій, Володимир В’ятрович, Микола Величкович, Галина Васильченко, Софія Федина і Святослав Юраш у більш ніж 50% своїх голосувань утрималися від голосування. Серед найбільших прогульників, які були відсутніми під час голосувань у парламенті, — Тарас Козак, Андрій Лопушанський і Ярослав Дубневич. Проти лінії власної фракції або групи найчастіше голосували Ярослав Дубневич, Мар’ян Заблоцький, Андрій Кіт, Павло Бакунець та Остап Шипайло, у яких кожне третє голосування розходиться з позицією фракції.

Крім цього львівські депутати були долучені до ініціювання 864 неунікальних законопроєктів (6% від усіх у 2021 році), серед яких лише 7% набули чинності. Ще 59% усіх законопроєктів перебувають на розгляді у профільних комітетах, ще 15% ініціатив — у процесі зняття з розгляду, 9% очікують на розгляд, 7% готуються або очікують на друге читання, а 2% повернуто на доопрацювання. Найактивнішу законотворчу діяльність у поточному році проводили Юрій Камельчук, Михайло Цимбалюк, Тарас Батенко, Наталія Піпа, Мар’ян Заблоцький, Роман Лозинський та Галина Васильченко, тоді як найбільш ефективну за кількістю прийнятих законопроєктів — Юрій Камельчук, Євген Петруняк, Ярослав Дубневич та Наталія Піпа, а у відсотковому відношенні —  Святослав Юраш, Євген Петруняк, Остап Шипайло, Андрій Кіт, Ярослав Дубневич, Орест Саламаха, Ростислав Тістик та Юрій Камельчук. Переважно це представники парламентської більшості, що закономірно, враховуючи той факт, що вони не лише лояльніші, а й властиво реалізовують законодавчу політику чинної влади. Основною тематичною спрямованістю законопроєктів є економічні питання, які становлять 37% усіх ініціатив, а також галузевий розвиток (21%) і правова політика (20%). Крім того, львівські мажоритарники значно активніше, ніж хні колеги з інших областей України, виступали у сесійній залі Верховної Ради — 23 львівські депутати 1058 разів брали слово загальною тривалістю понад 20 годин.