Проміжний звіт про перебіг парламентської кампанії на Львівщині у червні

Дата: 02.07.2019

Робота окружних виборчих комісій

На позачергових парламентських виборах у Львівській області працюють 12 окружних виборчих комісії. Більшість з них провели своє засідання 3 червня. Перші засідання комісій відвідали не всі члени, оскільки деякі проживають в інших областях України. В середньому присутність була на рівні 11 осіб з 18. Присутні члени окружних виборчих комісій склали присягу, затвердили календарний план основних заходів з підготовки та проведення виборів в округах, встановили графік роботи ОВК, визначили тих людей, які працюватимуть на платній основі.

216 членів окружних виборчих комісій на Львівщині делегували 28 суб’єктів подання. З них – 6 фракцій у Верховній Раді України («Об’єднання «Самопоміч», «Народний фронт», Радикальна партія Ляшка», «БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина» та «Опозиційний блок» по 12 осіб) та 22 партії, які брали участь у виборах до ВРУ у 2014 році.

У переліку не має партій «Голос» і «Слуга народу», які є новими і не брали участі у попередніх парламентських виборах. Проте вони зможуть брати участь у формуванні дільничних виборчих комісій, що передбачено частиною 4 статті 28 Закону, які мають бути утворені окружними комісіями до 5 липня.

Найбільшу кількість посад в ОВК отримали політичні партії «Об’єднання «Самопоміч» та  «Народний фронт» по 9 представників, Радикальна партія та «БПП «Солідарність» по 7 представників, ВО «Батьківщина» – 5 представників. Найменше членів ОВК, а саме по 3 особи, від партій «Нова політика» та «Заступ».

Згідно з постановами ЦВК станом на 11 червня відбулося 23 заміни членів виборчих комісії у Львівській області. А це –  10,7  % від початкового складу ОВК. Склад лише однієї виборчої комісії залишився без змін.

Станом на 29 червня замінили 64 членів комісій. А це 29,9 % від початкового складу. Найбільше членій комісій замінювали такі політичні сили:

  • політична партія «5.10» – 9 замін;
  • Об’єднання «Самопоміч» – 7 замін;
  • «Відродження» – 6 замін;
  • «Сила і честь» – 5 замін;
  • «Партія зелених України» – 4 заміна.

За інформацією Центральної виборчої комісії з 216 осіб на сьогодні працює 214 членів окружних виборчих комісій. Оскільки у виборчих округах №124 та 116 відповідно політична партія Всеукраїнське об’єднання «Свобода» і «Солідарність жінок України» з призначенням своїх членів у керівний склад, не замінили їх.

У керівному складі заміни голів відбулися у 115, 116, 117, 119, 120, 123, 124 виборчих округах, а заступників – у 115, 116, 117, 121. Зазначимо, що голів комісій тричі змінювали у 115, 120 та 124 ОВК.

В окружній виборчій комісії №115 голову замінювали у зв’язку з поданням об’єднання  «Самопоміч». За законом подання про заміну члена виборчої комісії може вносити суб’єкт, який подавав його кандидатуру.  Причому таке рішення політичної сили не потребує згоди самого члена комісії.

За поданням  партії «Нова політика» у 120 ОВК достроково припинили повноваження Ірини Тітової (7 червня).  Її замінили на Світлану Александрова. Через тиждень, згідно з текстом постанови ЦВК №1002 від 14 червня, партія «Нова політика» вдруге замінила голову у цій комісії. Повноваження Світлани Александрової також припинені достроково, у зв’язку з внесеним поданням від політичної партії. Новим головою 120 ОВК став Юрій Цапяк. Відповідно до декларації він працює головним спеціалістом відділу економічного розвитку і торгівлі Городоцької РДА. Під час другого туру Президентських виборів 2019 року Юрій Цапяк був членом цієї ж комісії, а чинний секретар Тарас Окрепкий тоді обіймав посаду голови комісії. Обоє чоловіків представляли кандидата у Президенти Петра Порошенка.

Напередодні 10 червня чинний народний депутат, який є членом депутатської фракції «БПП «Солідарність» у Верховній Раді Ярослав Дубневич на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook написав: «Знаєте, як виглядає спроба регіонівського реваншу на Львівщині? Це коли головою ОВК призначають затяту регіоналку із шлейфом скандалів та маніпуляцій. Ще цікавіше є те, хто і для чого лобіює такі призначення? Давайте разом не дамо жодної можливості для фальсифікації і жодних реваншів промосковських сил».

Згідно з постановою  Центральної виборчої комісії (26 червня) голова ОВК № 124 Марія Березюк припинила свої повноваження, написавши особисто заяву. Очільницею комісії вона стала за поданням  від партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Замінила Березюк на посаді голови Лілія Бачинська від політичної партії «Опозиційний блок». Наступного дня 27 червня «Опозиційний блок» відкликає Бачинську за власним поданням. Взамін головою комісії знову стала Марія Березюк, але вже від політичної партії «Опозиційний блок».

Жінка з таким же ім’ям та прізвищем фігурує у декларації Катерини Махніцької, яка працює у Центральній виборчій комісії. В щорічному поданому документі у 2018 році вона вказує про квартиру в Радехові, яка належить по 25 % їй, Марії Березюк, Григорію Березюку, Іванні Березюк. Згідно з декларацією, поданою у 2015 році, Катерина Махніцька також зазначає своє дівоче прізвище Березюк. Працівниця Центральної виборчої комісії Катерина Махніцька є дружиною Олега Махніцького. Він був обраний депутатом Львівської міської ради від ВО «Свобода» (2006 рік), Верховної ради за виборчим списком «Свободи» (2012 рік). У лютому 2014-того Махніцького призначили в. о. генерального прокурора. На цій посаді він пропрацював три місяці і став радником Петра Порошенка. На парламентських виборах Олег Махніцький як самовисуванець кандидуватиме у 124 виборчому окрузі (місто Червоноград, Сокальський район, частина Кам’янка-Бузького району), де головою ОВК є рідна сестра його дружини.

З 214 членів досвід мають 72 особи, а це 33, 6%. З них у першому турі президентських виборів у 2019 році брали участь 60 осіб, у другому турі – 33. Також 21 член працював під час першого і другого турів.

Ті, хто під час другого туру представляли кандидата у Президенти Петра Порошенка, сьогодні представляють: «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Народний фронт», «Самопоміч».

Щодо осіб, які на президентських виборах представляли Володимира Зеленського, сьогодні є членами ОВК від: «Партія Зелених України», Радикальна партія Олега Ляшка, «Україна Майбутнього», «Всеукраїнське аграрне об’єднання «Заступ», «Громадянська позиція», «Самопоміч», «Всеукраїнське Політичне Об’єднання «Єдина Родина», «Опозиційний блок», «Батьківщина», КУН.

Згідно з розподілом за гендерною ознакою в окружних виборчих комісій у Львівській області: жінки – 123 особа, чоловіки – 91. У відсотковому співвідношенні 57,5 % жіночої статі і 42,5 % чоловічої відповідно.  Найбільше представництво жінок в округах № 129 (15 осіб), № 125, №122 (13 осіб) та № 117 (12 осіб).

Хто балотується у ВРУ від Львівщини

21 липня 2019 року відбудуться вибори до Верховної Ради України. Відповідно до чинного законодавства, половина народних депутатів обиратимуться в одномандатних виборчих округах (т.з. мажоритарка), інша половина – у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (за списками політичних партій). Кандидати в округах можуть висуватися самостійно або за поданням політичних партій. Від Львівщини до Парламенту буде обрано 12 депутатів, які конкуруватимуть між собою у 12 округах. У цьому дослідженні ми проаналізували кількісні показники реєстрації, суб’єктів висування кандидатів, їхню партійну приналежність, гендерний розподіл, професійну зайнятість.  

Кількісні показники реєстрації: більше охочих стати народними депутатами, ніж у 2014 році, внутрішньопартійна конкуренція та технічні кандидати 

Центральна виборча комісія зареєструвала для участі у позачергових виборах народних депутатів України 2019 року 167 кандидатів у 12 мажоритарних округах Львівщини. 88 з них (52,7 %) – це висуванці від політичних партій, 79 (47,3 %) – самовисуванці. З огляду на те, що окремі політики ще оскаржують у судах відмову в реєстрації, кількість кандидатів може зрости. Водночас цьогорічні показники і без того є вищими за дані 2014 року. Тоді на Львівщині було зареєстровано 140 охочих стати народними депутатами.  

Кількість кандидатів в округах Львівщини є нерівномірною. Найменше – сім претендентів – зареєстровано у 120 окрузі, до якого належать Городоцький, Мостиський та частина Самбірського районів: 2 з них самовисуванці, 5 – висунуто політичними партіями. В одномандатному виборчому окрузі №115, що охоплює Сихівський та частину Личаківського району міста Львова, балотується 10 кандидатів, половина з них самовисуванці, інша – від політичних партій. По 11 претендентів зареєстровано у 118-ому (частини Личаківського та Шевченківського районів міста Львова, а також Пустомитівський район) та 126 округах (включає міста Моршин та Стрий, Жидачівський, Стрийський райони). Найбільшу кількість кандидатів – 22 та 20 – зареєстровано у 121-ому (міста Борислав, Дрогобич, Трускавець, Дрогобицький район) та 122-ому (Жовківський, Яворівський райони) округах відповідно. 

На кількість кандидатів в округах впливає кілька факторів. Один з них – це наявністю в регіонах кандидатів-лідерів, які мають значну підтримку виборців, а тому охочих позмагатися з ними за мандат не виявилося ні серед партійних лідерів, ні серед самовисуванців. Наприклад, у 120-ому окрузі конкуренцію чинному народному депутатові, самовисуванцю Ярославові Дубневичу склав всього один самовисуванець та п’ятеро кандидатів від політичних партій “Громадянська позиція”, “Слуга народу”, “ГОЛОС”, ВО “Свобода”, Аграрна партія України. Такі учасники виборчого процесу як ВО “Батьківщина” чи Об’єднання “Самопоміч” не висували своїх представників в окрузі взагалі, ймовірно, не знайшовши тут відповідних конкурентів серед партійців.  

У тих округах, де зареєстровано найбільше кандидатів, спостерігаємо протилежну тенденцію. Відсутність сильних претендентів зумовила реєстрацію великої кількості охочих, які конкуруватимуть між собою. Причому фіксуємо рекордну кількість і самовисуванців, і кандидатів від партій, які вважають, що мають відносно рівні шанси на мандат народного депутата.   

Ще одним фактором високих показників реєстрації стали розбіжності всередині політичних сил, що призвело до змагання одразу кількох представників  в одному окрузі. Так, наприклад, у 121-ому окрузі кандидатом від “Громадянської позиції” зареєстровано члена політради партії «Народний контроль», чинного народного депутата Богдана Матківського. Вочевидь його реєстрація – це результат домовленостей про об’єднання цих політсил та спільний похід на вибори до Верховної Ради України. Водночас у цьому ж окрузі як самовисуванець зареєструвався кандидатом член партії “Громадянська позиція”, депутат Дрогобицької міської ради Тарас Демко. Під час останньої президентської кампанії пан Демко був уповноваженою особою кандидата Анатолія Гриценка у 121 виборчому окрузі, активно агітував за нього, організовував заходи в регіоні.

Також не варто виключати фактора технічних кандидатів, які реєструються, щоб шкодити своїм конкурентам, або навпаки – допомагати партнерам. Наприклад, у окрузі №124, поряд з кандидаткою від партії “ГОЛОС” Валентиною Ведровською, зареєстровано двоє самовисуванців, місцем роботи яких є підприємства співзвучні назві політсили. Це Денис Варламов, безпартійний, заступник директора ПП “ҐОЛОС”, проживає в смт Гостомель міста Ірпінь Київської області, а також Тетяна Візеренко – теж безпартійна, заступниця директора ПП “ГОЛОС”, проживає в місті Києві. Ми не можемо однозначно стверджувати, що їхні ролі у цій кампанії технічні, але виборчий бюлетень міститиме інформацію про місце роботи кандидатів: ПП “ҐОЛОС” та ПП “ГОЛОС”, що дуже нагадує політичну партію «ГОЛОС» та може дезінформувати виборця.

Інший приклад стосується бренду “Слуга народу”. У 119-ому окрузі (Бродівський, Буський, Радехівський райони, частина Кам’янка-Бузького району) від партії Президента Володимира Зеленського тут висунуто Ореста Кавецького. Водночас у окрузі кандидатує і Віталій Кравчук, самовисуванець, голова правління ГО “Слуга народу України”, який проживає в місті Броди. Аналогічний приклад фіксуємо і в окрузі №125 з центром у Старому Самборі. Попри наявність в окрузі кандидата від політичної партії “Слуга народу” Миколи Яворського, тут балотується в народні депутати самовисуванець Максименко Ярослав, мешканець Броварів Київської області, керівник проектів громадської організації “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ”. Сумнівно, що ці факти – збіг обставин, найімовірніше – це частина кампанії, направленої на зниження кількості голосів виборців за конкретних кандидатів.  

Протилежною є ситуація у 121 окрузі в партії «Європейська Солідарність». Офіційно політсила тут висунула кандидатом голову правління Дрогобицької райспоживспілки Михайла Задорожного. Одночасно самовисуванцем у цьому ж окрузі балотується член партії «Європейська Солідарність» Степан Кугівчак. Припускаємо, що останній може бути технічним кандидатом Михайла Задорожного, оскільки власної кампанії не веде. Ймовірно, у партії було прийнято рішення про реєстрацію Степана Кугівчака самовисуванцем з тим, щоб отримати більше своїх членів у дільничних виборчих комісіях. 

Суб’єкти висування кандидатів-мажоритарників Львівщини

Усього 16 політичних партій скористалися можливістю та висунули своїх кандидатів у народні депутати у мажоритарних округах Львівщини. Це – “Слуга народу”, “Голос”, ВО “Свобода”, “Громадянська позиція”, Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Батьківщина”, “Народний Рух України”, “Європейська Солідарність”, “Сила і честь”, Аграрна партія України, Радикальна партія Олега Ляшка, “Патріот”, “Правий сектор”, “Разом сила”, “УДАР Віталія Кличка”, Українська партія. 

Кандидатів у всіх 12 виборчих округах висунула лише партія “Слуга народу”. Переважно це молоді люди, підприємці та бізнесмени, які досі не були пов’язані з політикою. Винятком є кандидат у 125 виборчому окрузі Микола Яворський, який донедавна був головою Турківського місцевого осередку “Українського об’єднання патріотів – УКРОП”.   

Партія “ГОЛОС” висунула 11 кандидатів, не зареєструвавши свого претендента лише у 125 окрузі. Однак, 26 червня політична сила оприлюднила інформацію, що відкликає кандидата в одномандатному окрузі №121 з центром у Дрогобичі Дмитра Огньова. 29 червня Центральна Виборча Комісія задовільнила звернення “ГОЛОСУ”. Таким чином, партія матиме 10 своїх кандидатів, семеро з яких – колишні партійці та представники Української Галицької Партії.   

ВО “Свобода” висунула в округах Львівщини 10 кандидатів. Без представника залишився 115 львівський округ, де, щоправда, кандидатує колишній свободівець Юрій Михальчишин, та 121 округ. Знову намагатимуться потрапити до парламенту свободівці Ірина Сех (119), Ірина Фаріон (116) та Едуард Леонов (120). 

У 9 округах висунула кандидатів “Громадянська позиція”. У трьох з них кандидатуватимуть представники “Народного контролю”: Валерій Веремчук (116), Богдан Матківський (121) та Олег Мусій (124), оскільки партії домовилися спільно йти на вибори. У 120 окрузі кандидатує заступник голови Львівської обласної ради, член політичної партії “Громадянська позиція” Володимир Гірняк.   

Об’єднання “Самопоміч” делегувало в округи Львівщини 8 кандидатів, серед них чинна депутатка Верховної Ради Ірина Подоляк (116), заступник міського голови Львова Андрій Москаленко (115), депутат Львівської міської ради та військовий лікаря Тарас Кльофа, міський голова Яворова Павло Бакунець (122). 

Також 8 кандидатів на Львівщині зареєстрували у ВО «Батьківщина», щоправда, двоє з них мешкають у Києві. Це Юлія Мороз (124) – директорка ТОВ “Юридична компанія “Еверест”, адвокатка та Євген Рибчинський (122) – чинний народний депутат України, у 2014 році кандидатував до Парламенту від партії “Блок Петра Порошенка” в мажоритарному окрузі №211 (Київ), був членом фракції БПП, у 2015 році вийшов з неї та став членом Групи “Воля народу”, однак 6 червня 2019 року вступив до фракції ВО “Батьківщина”. У 125-ому окрузі кандидатує Ярослав Качмарик, депутат Львівської обласної ради, обраний у 38 виборчому окрузі (Дрогобицький район), член партії ВО “Батьківщина”. 

Усього 5 претендентів на Львівщині офіційно представила “Європейська Солідарність”, яка на позачергових парламентських виборах 2014 року тут виборола 5 мандатів. Усі тоді обрані нардепи тепер хоч і балотуються до Верховної Ради України, однак як самовисуванці. Цьогоріч на Львівщині “Європейська Солідарність” висунула у кандидати двох народних депутатів від фракції “Народний фронт” Миколу Княжицького (116) та Михайла Бондаря (119), а також голову Яворівської районної державної адміністрації Ігоря Самардака (122), лікаря-хірурга Олега Дуду (123). 

5 кандидатів-мажоритарників зареєструвала на Львівщині партія “Сила і честь”, 4 – Аграрна партія України, 3 – Радикальна партія Олега Ляшка, 2 – “Патріот”, по одному – “Правий сектор”, “Разом сила”, “Удар Віталія Кличка” та Українська партія.        

Вік кандидатів

Середній вік кандидатів у народні депутати від Львівщини – 43 роки. Середній вік кандидатів від партії “ГОЛОС” – 41 рік, “Громадянська позиція” – 44, “Європейська солідарність” – 46, “Народний рух України” – 51, Об’єднання “Самопоміч” – 39, “Сила і честь” – 56 (найвищий показник), «Слуга народу” – 36 років, ВО “Батьківщина” – 44, ВО “Свобода” – 45. 

Середній вік серед самовисуванців – 43 роки. Наймолодшим кандидатом серед мажоритарників Львівщини є представник партії “Слуга народу” Роман Фединяк, йому 24 роки; найстаршим – семидесятилітній рухівець Ігор Ковальчук. 

Членство у партіях кандидатів-мажоритарників

З 88 кандидатів, висунутих у народні депутати політичними партія, 34 (38,6 %) є членами цих політсил. Найбільше партійців серед висуванців ВО “Свобода” – усі десятеро. По 5 з 8 висунутих кандидатів (62,5 %) є членами партій Об’єднання “Самопоміч” та ВО “Батьківщина”. “Народний Рух України” зареєстрував у мажоритарних округах Львівщини 4 з 7 (57,1 %) членів своєї партії, решта троє – безпартійні. Немає жодного партійця серед висуванців партії “ГОЛОС” (зареєстровано 11 кандидатів), та всього один – у партії “Слуга народу” (зареєстровано 12 кандидатів). Такий розподіл закономірний, адже “Народний Рух України”, ВО “Свобода”, ВО “Батьківщина”, Об’єднання “Самопоміч” – партії, що працюють давно, мають розгалужену партійну мережу на Львівщині, ідейних прихильників, які стали партійцями. Натомість “Слуга народу” та “ГОЛОС” – нові політичні проекти, які ще не мають класичної партійної структури, місцевих осередків та партійців, вони здійснювали відбір кандидатів в округи з-поміж охочих долучитися до партії та виборчої кампанії.   

“Європейська Солідарність”, “Аграрна партія України”, “Разом сила” і “УДАР Віталія Кличка” не висунули жодного партійця у виборчих округах Львівщини. Однак серед самовисуванців є члени цих партій: у 121 окрузі – Кугівчак Степан, член “Європейської Солідарності”; у 126 – Загородний Василь, член Аграрної партії України; у 117 – Мицак Михайло і у 123 – Ольшанецький Роман, члени партії “Разом сила”; у 123 – Сорока Олександр, партієць “УДАРу Віталія Кличка”. 

Гендерний розподіл зареєстрованих кандидатів-мажоритарників в округах Львівщини 

З-поміж 167 зареєстрованих кандидатів-мажоритарників жінок налічується 26, чоловіків – 141. Загальна частка жінок серед усіх кандидатів-мажоритарників Львівщини – 15,57 %, чоловіків – 84,43 %. Дані свідчать, що жінки не є активними учасниками виборчого процесу 2019 року. У більшості округів Львівщини (у 8 з 12) зареєстровано всього по 1-2 кандидатці. У 125 окрузі, що  охоплює місто Самбір, Сколівський, Старосамбірський, Турківський райони, частина Самбірського району, не балотується жодна жінка. 

Винятком з правил став 116 округ з центром у місті Львові, де частка жінок серед зареєстрованих кандидатів становить 46% (6 з 13). Трохи нижчий цей показник у 124 окрузі з центром у Сокалі – 30%, тут з-поміж 17 учасників виборчої кампанії – 12 чоловіків та 5 жінок. 

Найвищий показник представлення жінок-кандидаток у мажоритарних округах Львівщини фіксуємо серед висуванців політичних партій – 20,45 %. Ймовірно, це пов’язано з підвищеною увагою громадських організацій та ЗМІ до проблеми недотримання гендерного балансу при формуванні партійних списків, розподілі посад тощо. Водночас серед 16 партій, які висунули кандидатів у мажоритарних округах Львівщини, лише вісім політсил делегували жінок. Найбільша їх частка у ВО “Свобода” – 40 % (4 з 10) та партії “ГОЛОС” – 36 % (4 з 11). По 25 %  жінок фіксуємо серед подань “Слуги народу” (3 з 12), ВО “Батьківщина” (2 з 8) та Об’єднання “Самопоміч” (2 з 8). По одній кандидатці висунули у “Громадянській позиції”, “Народному Русі України”, Українській партії. 

Найменша частка жінок серед самовисуванців. З 79 кандидатів, зареєстрованих на Львівщині, жінок-самовисуванок усього 8 (10,13 %): по двоє у 116 та 124 округах, та по одній у 117, 118, 121 і 122. Дані показують, що жінки, не долучені до діяльності політичних партій та об’єднань, є менш активними у виборчому процесі.  

Участь у виборах до Парламенту чинних депутатів-мажоритарників 

Усі чинні народні депутати, обрані у мажоритарних округах Львівщини у 2014 році, виявили бажання балотуватися до Верховної Ради України 2019 року. Десятеро з них кандидатують у тих самих округах, що й у 2014 році. Дмитро Добродомов йде до Верховної Ради України не у мажоритарному окрузі, а у списку політичної партії “Громадянська позиція”. Володимиру Парасюку, який мав повторно кандидатувати у 122 виборчому окрузі, ЦВК відмовила в реєстрації через порушення процедури внесення грошової застави (замість нього заставу вніс його помічник), нардеп оскаржував рішення ЦВК у суді, однак безуспішно.    

Більшість народних депутатів, що кандидатують повторно, змінили суб’єктів висування. Оксана Юринець, Богдан і Ярослав Дубневичі, Тарас Батенко та Андрій Кіт, які у 2014 році були висунуті політичною партією “Блок Петра Порошенка”, у 2019 році кандидатують як самовисуванці. 

Ймовірно, між частиною з них та правонаступницею БПП – “Європейською Солідарністю” існують домовленості щодо співпраці в майбутньому та взаємного непоборювання в округах. Наприклад, у 117 окрузі, де кандидатує самовисуванка Оксана Юринець, “Європейська Солідарність” не висувала свого представника. Крім того, учасниками агітаційних заходів кандидатки у Львові були Володимир В’ятрович, включений до партійного списку “Європейської Солідарності”, та Микола Княжицький, що балотується від політсили у 116-ому окрузі. Михайло Бондар, обраний у 2014 році до Парламенту від партії “Народний фронт”, у 2019 році став висуванцем “Європейської солідарності”. 

Тарас Батенко на виборах до ВРУ 2014 балотувався у 123 окрузі за поданням партії “Блок Петра Порошенка”. Після перемоги увійшов до складу однойменної фракції, однак у листопаді 2015 року вийшов з неї. Тепер пан Батенко очолює політичну партію “УКРОП”, яка не приймає участі у виборах, відтак кандидатує як самовисуванець. Андрій Кіт повторно балотується у 126 окрузі, однак цього разу як самовисуванець, а не представник партії “Європейська Солідарність”. 

В минулому самовисуванці Богдан Матківський та Олег Мусій, які є членами політради партії “Народний контроль”, кандидатують від “Громадянської позиції”. Очільник Народного контролю Дмитро Добродомов, який у 2014 році брав участь у виборах самовисуванцем,  також кандидатує від “Громадянської позиції”, щоправда у партійному списку під другим номером. 

Не змінився суб’єкт висування Ірини Подоляк, вона вдруге кандидатує по 116 виборчому окрузі від Об’єднання “Самопоміч”. Знову бере участь у виборчих перегонах як самовисуванець Андрій Лопушанський. Володимир Парасюк, який не був зареєстрований ЦВК, теж мав намір кандидатувати як самовисуванець. 

Зайнятість та місце проживання кандидатів-мажоритарників Львівщини

Більшість кандидатів-мажоритарників є представниками дрібного та середнього бізнесу. 20,36 % з них – це менеджери чи управлінці приватних структур, власниками чи співвласниками яких вони є. Наприклад, генеральний директор АТ “Троттола” Ярослав Рущишин (“ГОЛОС”), директор ТОВ “Девелоперська компанія “Моя країна” Володимир Пекар (самовисування),  голова правління корпорації “РІЕЛ ГРУП” Ростислав Мельник (“Слуга народу”), голова правління ПрАТ “Львів-Інтуртранс” Василь Попович (“Сила і честь”) тощо. 12,57 % кандидатів – це фізичні особи-підприємці, які володіють дрібним бізнесом. 

Серед висуванців також є чимало посадових осіб органів місцевого самоврядування – 10,78 % (міський голова Яворова Павло Бакунець, Буська – Ростислав Сліпець, Рава-Руськи – Микола Зінько, селищний голова Винник – Володимир Квурт, Брюхович – Володимир Доманський, заступник міського голови Львова – Андрій Москаленко) та органів виконавчої влади локального та центрального рівнів – 6,59 % (голова Радехівської РДА Сергій Івах, голова Яворівської РДА Ігор Самардак, директор Департаменту фінансів промисловості Міністерство фінансів України Юрій Міськів, начальник Старосамбірського РВ ГУ ДМС України у Львівській області Ігор Піхоцький, заступник начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста “Грушів” Львівської митниці Святослав Буричко).       

Майже 10 % кандидатів – це керівники громадських чи політичних організацій: голова ГО “Кращий Сихів” Наталя Піпа (“ГОЛОС”, 115 округ), голова Львівської міської організації ВО “Свобода” Любомир Мельничук (ВО “Свобода”, 118 округ), керівник проектів в громадській організації “Громадський рух “СЛУГА НАРОДУ” Ярослав Максименко.  

В мажоритарних округах Львівщини кандидатує 13 чинних народних депутатів України (7,78 %). До 10 нардепів, які стали на Львівщині переможцями виборчих перегонів 2014 року, приєдналися також самовисуванець Михайло Хміль у 115 виборчому окрузі, Микола Княжицький, висунутий “Європейською Солідарністю” у 116 окрузі, Євген Рибчинський – ВО “Батьківщина” у 120 окрузі. 

Також від Львівщини до Парламенту балотуються як самовисуванці Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак (124 округ) та заступник Міністра охорони здоров’я України Роман Ілик (121 округ). 

8,98 % кандидатів – тимчасово не працюють. До категорії професій “Інше” ми відносимо, наприклад, чергову стрілочного поста Львівської залізниці, працівника “Макдональдс Юкрейн ЛТД”, оператора з добування нафти і газу, старшого групи швидкого реагування, секретаря-діловода, провідного спеціаліст зі страхування, медичну сестру. У кого така професія, можна дізнатися, ознайомившись із списком кандидатів-мажоритарників Львівщини.   

Передвиборча агітація у червні

Агітаційна кампанія помітно пожвавилася після ухвалення рішення Конституційного суду про конституційність указу Президента про дострокові парламентські вибори 20 червня. Вона зняла відчуття певної невизначеності, яке панувало від моменту офіційного початку виборчого процесу і простежувалося протягом усього червня. Особливо це було помітно по безініціативності та млявій активності місцевих осередків політичних партій та їхніх штабів, які у переважній більшості на цей момент не розпочали своєї роботи.

Дочасну передвиборчу кампанію на Львівщині у червні найбільш активно проводило чотири політичні сили – ребрендований Блок Петра Порошенка “Солідарність” з новою назвою “Європейська солідарність”, нова партія прем’єр-міністра Володимира Гройсмана “Українська стратегія Гройсмана”, “Громадянська позиція”, яка тут суттєво підсилилася кадрами Громадського руху “Народний контроль” Дмитра Добродомова і новоспечена партія Святослава Вакарчука “Голос”, яку в області представляє структура Української Галицької Партії. Також можна було бачити агітацію “Національного корпусу”, який як стало згодом відомо іде на вибори єдиною колоною спільно з “Правим сектором” і ВО “Свобода” по списку останньої з них. Розпочали кампанію з розміщення матеріалів зовнішньої реклами, перш за все у Львові, і дещо менше у районах області.

Вони перші, хто означив у публічному просторі факт початку позачергової виборчої кампанії у Львівській області на початку червня – за три тижні до офіційної реєстрації. Найбільш масову кампанію проводила партія Петра Порошенка, яка розмістила білборди і сітілайти з гаслом “Обирай НАТО і ЄС. Долучайся!” із зображенням лідера партії, а також старі з президентської кампанії “Головне не втратити країну!”. У другій половині червня також з’явилась нова серія з гаслом “Захистимо європейське майбутнє України!” з фото кількох членів партійного списку. У той самий час з’явилася зовнішня реклама “Української стратегії“ з гаслом “Україна – це не просто місце на карті. Країна, за яку ми відповідаємо. #Уряд Гройсмана”, Національного корпусу з гаслом “Україна понад усе!”, “Разом ми сила, що захищає країну”, “Ставай до лав Національного корпусу” і “Сила, що змінює країну” з фото лідера руху Андрієм Білецьким. У середині червня також почала з’являтися перша політична реклама партій “Громадянської позиції”, “Опозиційної платформи – За життя!”, ВО “Свобода” і “Голос”.

Одразу після партійного з’їзду масштабну і масивну виборчу кампанію на Львівщині розгорнула партія Святослава Вакарчука, яка зробила ставку на поширення листівок, газет і вуличні форми роботи з виборцями. Водночас Вакарчук був першим лідером парламентських перегонів, який відвідав регіон в межах всеукраїнського “Туру Змін”. Він представив громадськості висуванців в одномандатних округах Львівщини, провів дві зустрічі та дав концерт у центрі Львова. Дещо раніше партія також анонсувала відкриття у Львові та в кількох містах області “Коворкінги Змін”, які за словами партії не матимуть відношення до виборчої кампанії, що видається дещо сумнівним з огляду на однакове брендування й концепцію з партією “Голос”. Крім цього, у кількох районних центрах області (наприклад, Золочів, Жовква, Новояворівськ) відбулися комерційні виступи “Вар’яти Шоу”, де звучали ознаки прихованої реклами зі сторонни ведучого Сергія Притули, який балотується  30-им номером у виборчому списку “Голос”.

Другим політиком національного рівня, який відвідав Львівщину у рамках передвиборчого туру був лідер партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко, який крім Львова відвідав Стрий, Дрогобич, Самбір, де провів відкриті мітинги на центральних площах міст, взяв участь у Форумі місцевого самоврядування, а також долучився до прощі у с.Страдч. Разом з ним у заходах брали участь інші члени партійного списку, такі як голова Верховної Ради Андрій Парубій, голова УІНП Володимир В’ятрович, донедавна голова ЛОДА Олег Синютка і волонтерка Софія Федина.

Паралельно значно активнішу, аніж політичні партії дочасну агітацію у червні розгорнули окремі потенційні кандидати у депутати у різних виборчих округах Львівської області. Перш за все це самовисуванці, які не були обмежені вичікувальною позицією політичних партій, які на той момент ще не встигли провести з’їздів із висунення кандидатів у мажоритарних округах. Через це ті кандидати, які були впевнені у своїй участі у позачергових виборах розпочали активну агітаційну кампанію. Серед найбільш активних можна виокремити діючого депутата Львівської міської ради Валерія Веремчука (ВО №116) з гаслом “Зміни близько”, заступника голови Львівської обласної ради Володимира Гірняка (ВО №120) з білбордами “Заради чого ми працюємо”, президента будівельної корпорації РІЕЛ Ростислава Мельника (ВО №116) з гаслом “Досить лозунгів”, діючого народного депутата від “Народного фронту” Ігора Васюника (не балотується) з гаслом “Україна буде завжди”, міського голову Винник Володимира Квурта (ВО№115) з лозунгом “Великий Львів”, депутата Новояворівської міської ради Володимира Пекара (ВО №122) з численною кількістю білбордів з гаслом “Менше слів! Більше діла!”, селищного голову Брюхович Володимира Доманського (ВО №116) з лозунгом “Патріотизм – це конкретні справи”, підприємця Назарія Брезіцького (відмовили у реєстрації) з гаслами “Ідея міста”, “Еконологія нашого міста. “Зелені дахи”. Зроблено!” та “Хресна дорога на Високому Замку. Зроблено!”, діючих народних депутатів від БПП “Солдіарність” Андрія Кіта (ВО №126) з бордами “Захистили найдорожче” і Богдана Дубневича (ВО №118) з бордами “Дороги, дороги і ще раз дороги!”, діючого народного депутата від “Народного фронту” Михайла Хміля з гаслом “Їм нас не зробити” та “Прийди і стань другом “Джерела”, президента будівельної компанії“Універсал Інжиніринг”у Червонограді Романа Городечного (не балотується), керівника громадської організації“Форум Львів і майбутн”Ігора Кузьмака (не балотується), директора з розвитку у Центрі політико-правових реформ Тараса Стецьківа (ВО №117) “Верховна Рада – не цирк. Обирай компетентних патріотів”, адвоката будівельної компанії РІЕЛ Катерини Шубки (ВО №115) з гаслом “Буде ШУБКА”, керівника громадсько-політичного руху “Ідея Нації” Остапа Стахіва (ВО №117) з лозунгом“Зупиняємо незаконні забудови!”, керівника львівської регіональної парторганізації ВО “Народні герої” Андрія Зібрана (ВО №115) з текстом “#в силі людини – сила народу!”.

На цьому етапі передвиборчої агітації потенційні кандидати не декларували свою партійну приналежність, а намагалися перш за все привернути до себе увагу і підвищити упізнаваність серед виборців ще до того, коли стануть відомі їхні основні конкуренти у виборчих округах. Через те, що виборча кампанія дострокова, а тому короткотермінова подібний фальстарт не зможе зіграти негативну роль на фінішній прямій, як це часто буває на чергових виборах.

Проте після офіційної реєстрації кандидатів та політичних партій у Центральні виборчій комісії, починаючи з 12 червня, спостерігачі ОПОРИ почала звертатися до правоохоронних органів з приводу порушення виборчого законодавства, а саме частини 23 статті 74 Закону “Про вибори народних депутатів України” та статті 212-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення – поширення матеріалів агітаційного змісту без зазначення вихідних даних за кошти не з виборчого фонду, а також їх розміщення у неналежних місцях з порушенням правил благоустрою. Станом на сьогодні наші спостерігачі написали 18 заяв в поліцію.

Крім зовнішньої реклами потенційні кандидати у депутати активно проводять прямі зустріч з виборцями. З поміж 167 зареєстрованих у одномандатних округах Львівщини кандидатів у депутати протягом червня ми фіксували різні форми безпосередньої роботи з виборцями зі сторони майже третини з них. Роблять вони це по-різному, проте у будь-якому сам цей факт варто розцінювати як добру практику. У місті Львові, для прикладу, такі кандидати як Валерій Веремчук, Андрій Москаленко, Наталія Піпа, Андрій Шевців, Оксана Юринець, Ірина Подоляк, Юрій Михальчишин, Михайло Хміль проводять особисті зустрічі з мешканцями під відкритим небом у дворах будинків, у приміщеннях шкіл, біля важливих інфраструктурних об’єктів у межах виборчого округу. Діючі народні депутати, які повторно кандидують до парламенту – Михайло Бондар, Тарас Батенко, Богдан Дубневич, Ярослав Дубневич, Андрій Лопушанський, Андрій Кіт, Богдан Матківський – поєднують виконання своїх депутатських обов’язків з проведення прийому громадян та інформування їх про результати роботи з формами передвиборчої агітації. Часто між цим формами роботи складно провести межу, хоча у цьому немає нічого неправомірного, у переважній більшості ці обранці і до позачергових виборів на регулярній основі проводили зустрічі з виборцями. Представники партії “Голос” Галина Васильченко, Ярослав Рущишин, Тарас Чолій, Олег Шиба, Тарас Елейко, Віталій Андрейко і Валентина Ведровська проводять зустрічі в рамках “Туру Змін” з використанням форм вуличної агітації з розповсюдженням партійних листівок, газет, а також проведення прямих зустрічей з виборцями. Кандидати, які є посадовими особами – Сергій Івах, Ігор Самардак, Павло Бакунець, Володимир Доманський, Остап Семерак, Володимир Гірняк, Роман Ілик – часто поєднують виконання ними службових обов’язків з формами агітації. Мова йде не так у зловживанні адміністративним ресурсом, хоча іноді він проглядається, як у виконанні ними публічних функцій, що так чи інакше передбачає спілкування з людьми. Частина з них офіційно пішли в неоплачувану відпустку. Також за спостереженнями ОПОРИ пряму роботу з виборцями проводять Юлія Мороз, Любов Голубіцька, Андрій Гергерт, Ярослав Качмарик, Микола Зінько, Мирослава Бабінська, Микола Яворський, Ростислав Кушина. Часто нагодою для спілкування з виборцями виступають дні села, музичні фестивалі, релігійні свята, спортивні змагання тощо.

Прямі зустрічі це не лише найбільш щирий спосіб кандидата у депутати донести до виборців свою позицію, програму, наміри тощо, але й з фінансової точки зору маловитратна форма передвиборчої агітації. Саме через це вона настільки популярна серед кандидатів-мажоритарників, які не завжди мають достатні ресурси для проведення фінансово витратних виборчих кампаній.

Не настільки масштабною, проте традиційною для виборів в одномандатних округах є так звана передвиборча благодійність, що супроводжується надання виборцям певних подарунків, матеріальних благ чи послуг. Вона є формою недобросовісної практики передвиборчої боротьби, оскільки передбачає матеріальне стимулювання з метою вплинути на волевиявлення виборців. З погляду виборчого законодавства це те, що підпадає під визначення непрямий підкуп виборців. Протягом червня спостерігачі ОПОРИ фіксували такі випадки у кампанії Андрія Думи, який надавав безкоштовні транспортні послуги, фінансову підтримку для фестивалю “Зашків”, подарунки для дітей, Ярослава і Богдана Дубневича, котрі дарували іменні подарунки випускникам шкіл від імені Фонду братів Дубневичів, Андрія Лопушанського за сприяння власного благодійного фонду організував виступ хору імені Верьовки містами Самбірського й Старосамбірського районів, поїздку для школів на екскурсію до Верховної Ради, волейбольний турнір, оплатив безкоштовний відпочинок у спа-готелі “Женева”, Володимира Пекара, котрий подарував футболки дітям та допомогу в організації концерту творчої студії в Новояворівську, Олега Канівця, фонд якого “Добре серце” подаровав піцу для дитячого закладу у Стрию, Володимира Парасюка, помічник якого роздавав безкоштовно підгузки, благодійного фонду Ростислава Мельника протягом усього червня проводить у Львові акції з роздачі подарунків для дітей, а також Миколи Іщука, Ірини Сех, Віталія Андрейка. Формою підкупу виборців може бути намагання Юрія Кавецького під приводом роздачі саджанців після вступу до нещодавно створеного кооперативу агітувати виборців голосувати за нього на виборах. Після його офіційної реєстрації в ЦВК сторінки кооперативу змінили назву на групи підтримки кандидата у депутати.

Неконкурентну перевагу для діючих народних обранців перед їх конкурентами становлять бюджетні кошти, які вони часто залучають для потреб виборчого округу завдяки цільовим програма державного і обласного бюджетів. Серед львівських мажоритарників найбільше фінансування у своїх округи залучають Тарас Батенко, Михайло Бондар, Богдан Дубневич, Андрій Лопушанський, Ярослав Дубневич і Богдан Матківський. Часто вони це називають евфемізмом “позитивний лобізм”. Проте практика освоєння цих бюджетних коштів ставить під сумнів цільовість їхнього використання, оскільки вони стали своєрідним «депутатським фондом» для роботи з виборцями, які, у переважній більшості, не усвідомлюють, що усі роботи зроблені за рахунок їхніх же податків. Через непоінформованість, низький рівень критичної оцінки, а подекуди свідоме маніпулювання виборці помилково вважають зроблені в рамках бюджетних програм ремонтні роботи формою благодійної діяльності народного депутата. Разом з тим, за цих обставин не має жодного порушення законодавства. Цікаво, що наприклад, Богдан Дубневич надає такі бюджетні кошти школам Львова у вигляді сертифікатів на суму 20 тис. грн під приводом перемоги у різного роду спортивних змагань між школами.

Також ОПОРОЮ фіксувалися окремі випадки зловживання службовим становищем та порушення обмежень для певних осіб у ведені передвиборочї агітації. Зокрема директори шкіл, народного дому, музею та сільський депутат зняли відеоролики з подякою за фінансову допомогу Андрієві Думі та висловлюють йому підтримку на парламентських виборах, які кандидат поширює у  мережі інтернет. У свою чергу міський голова Червонограда записав відео подяки Остапу Семераку за допомогу у вирішенні проблеми заборгованості зарплати перед шахтарями. Натомість на сторінці Брюховицької селищної ради агітували на підтримку селищного голову Володимира Доманського.

Політична реклама у медіа все більше поступається місцем агітації на інтернет ресурсах. Традиційно можна побачити рекламу в друкованих ЗМІ, радіо і телебаченні, яку частіше використовують політичні партії, аніж кандидати у депутати. Часто такі матеріали або не марковані відповідним чином, або розміщуються у двозначних рубриках з назвою “Актуально”, “Точка зору”, “Політика”, “Трибуна”, “В центрі”, “Політична платформа” тощо. Найчастіше місцеві друковані ЗМІ згадували Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, Тараса Батенка, партію “Голос”. Наприклад, статті “Експерти: На посаду прем’єр-міністра найбільше підходить Юлія Тимошенко” і “Юлія Тимошенко: Зміни, на які чекають люди, починаються. Незабаром Україна обиратиме нового прем’єр-міністра” водночас опублікувало близько десяти районних газет, тоді як кілька видань надрукувало матеріали “Наступні вибори – бій за землю”, “Бій за землю розпочато”, “Захистимо мову – захистимо Україну” та “Ляшко: Демон московського реваншу не пройде” з ознаками “джинси” Радикальної партії. Також у районних газетах з’явилися однотипні публкації про окремих кандидатів від партії “Голос”, які мали подібні заголовки на зразок “Від Вакарчука на Миколаївщині до Верховної Ради йде Тарас Чолій”, у яких змінювали назву району та прізвище кандидата. Для народного депутата Оксани Юринець газета “Ратуша” надрукувала спецвипуск тиражем 25 тисяч примірників, а газета “Високий замок” опубілкувала подібний матеріал про її роботу у жанрі інтерв’ю. У свою чергу Володимир Квурт активно використовує для агітації місцеве телебачення, де запущений цілий проект, який має аналогічну до його громадської організації назви “Говорить Великий Львів”, а Назар Брезіцький – власну програму на радіо “Дуже” і так ж аналогічною назвою його організації “Ідея міста”. Проте тенденція з переміщення уваги на інтернет ресурси та соціальні мережі набуває все більшої популярності, де свою політичну рекламу поширюють праткично усі активні політичні партії та кандидати.

Два випадки антиреклами могли мати місце у виборчому окрузі №125 проти діючого народного депутата Андрія Лопушанського. Мешканцям міста Самбір на вулиці та поблизу домівок пропонували взяти участь в анонімному соціологічному опитуванні. Анкетування проводили, за словами місцевих, невідомі особи. На аркушах, які мали заповнити респонденти, також не було зазначено жодної інформації щодо того, хто проводить дослідження. Серед дев’яти питань, зокрема одне звучало наступним чином “Чи ви проголосували б за кандидата в депутати, якби взнали, що він: 1. Голосував за продовження зв’язків з Росією та має там бізнес. 2. Має відношення до корупційних схем в НАК “Нафтогаз України”, чим самим натякаючи на потенційного кандидата у депутата, який у період з 2005 по 2014 роки був першим заступником голови правління цієї державної компанії. Крім цього у мережі Facebook, як стверджує сам Андрій Лопушанський, було створено фейкові сторінку депутата від імені якого було розміщено оголошення про організацію поїздки до Києва для відкриття пам’ятника Бандері, а після повернення додому – безкоштовний відпочинок в спа-готелі “Женева” у Трускавці.

22 червня під час перебування з робочим візитом до Львова міністр освіти та науки Лілія Гриневич не змогла зустрітись з працівниками однієї з львівських шкіл через те, що не змогла отримати попередню згоду від Львівської міської ради. Місцеве управління освіти вимагало офіційно письмового звернення, що міністр відмовилася зробити. Оскільки офіційної заяви особисто від Гриневич чи департаменту освіти ЛОДА не було, у Львівській міській раді не приймали рішення щодо недопуск високопосадовиці у школу. Аргументація міського управління освіти полягало у загрозах здійснення передвиборчої агітації зі сторони міністра, яка на той момент була потенційним кандидатом у депутати у виборчому списку парії “Українська стратегія Гройсмана”. Натомість Гриневич стверджувала, що не займалася агітацією, а хотіла відвідати освітній заклад в межах своїх посадових обов’язків.