Абітурієнти з високими балами ЗНО не хочуть бути вчителями
Ще кілька років тому мало хто міг спростувати, що твердження «Політика базується на доказах» – це не про Україну і…
Зовнішнє незалежне оцінювання знань з російської мови здійснюється вже шість років підряд (з 2011 року). Разом з тим, необхідність проводити тестування з цього предмету викликає сумніви, як і його використання під час вступу до вищих навчальних закладів України. Оминаючи полеміку необхідності вивчення російської мови в загальноосвітніх навчальних закладах України (як мови національної меншини, визначеної Конституцією України), спробуємо проаналізувати особливості проведення ЗНО з цього предмету та його використання під час вступу у 2016 році. Оскільки під час вступу до ВНЗ тестування з російської мови використовується як альтернатива іноземній мові (англійська, німецька, іспанська, французька), то і порівнювати дані будемо з цими іноземними мовами.
ЗНО з російської мови. Реєстрація. Явка. У 2016 році на тестування з російської мови зареєструвалося 2 559 учасників[1]. Менше учасників реєструвалося лише на французьку мову — 818 та іспанську мову — 186. Натомість, на німецьку було зареєстровано 3 143 осіб, а на англійську — 89 953. При цьому, серед зареєстрованих на російську та іспанську мови майже половина є випускниками загальноосвітніх навчальних закладів попередніх років:
Французька | 21,39% |
Англійська | 24,02% |
Німецька | 24,44% |
Російська | 44,70% |
Іспанська | 47,31% |
Така ситуація частково може бути поясненням низької явки учасників на тестування, адже на тестування ЗНО з російської мови не з’явилося більше третини зареєстрованих учасників:
Англійська | 91,90% |
Німецька | 87,30% |
Французька | 85,60% |
Іспанська | 81,50% |
Російська | 67,70% |
Використання результатів ЗНО. Вступ до вищих навчальних закладів для здобуття ступеня бакалавра, відповідно до Закону України “Про вищу освіту”, відбувається на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників (рівня їх творчих та/або фізичних здібностей. Умовами прийому до вищих навчальних закладів України в 2016 році, (які затверджені Міністерством освіти і науки України 15 жовтня 2015 року, №1085) визначено, що для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти вступають до ВНЗ, зараховуються бали сертифіката ЗНО з трьох предметів. Обов’язковим конкурсним предметом є українська мова та література, інші ж визначаються Правилами прийому до вищого навчального закладу, які затверджує Вчена Рада навчального закладу. Вищий навчальний заклад може запропонувати вступнику можливість вибору одного з предметів, крім обов’язкового.
Цьогоріч серед усіх пропозицій для вступу на бакалавра у вищі навчальні заклади України було 899[2] тих, де серед предметів вибору було ЗНО з російської мови. Серед них є як головні (основні) навчальні заклади, так і їх структурні підрозділи. Що ж стосується типів таких навчальних закладів, то 597 пропозицій надали державні виші (включаючи їх підрозділи), 292 приватні та 10 – комунальні.
Регіональне розташування тих навчальних закладів, які затвердили в своїх правилах як альтернативу для вступника пропозицію подавати результати з російської чи іншої іноземної мови, є неоднорідним. Так, найбільше таких пропозицій було в навчальних закладах столиці – 184[3], натомість серед областей найбільше таких було в Одеській, Закарпатській, Хмельницькій областях (75, 66 та 63 відповідно) та майже однаково в неокупованій частині Донецької області (57) та Тернопільській області (58). На території трьох областей – Волинська, Кіровоградська та Чернівецька – немає жодного університету, де би використовували результати ЗНО з російської мови. Така ситуація може пояснюватися і невеликою кількістю навчальних закладів, які розташовані в цих областях.
Що ж стосується навчальних закладів, які вступникам запропонували найбільше спеціальностей з можливістю подавати результати ЗНО, то половину з усіх пропозицій надали такі ВНЗ:
Київський національний університет культури і мистецтв | 43 |
Тернопільський національний економічний університет | 38 |
Ізмаїльський державний гуманітарний університет | 37 |
Донецький державний університет управління | 34 |
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка | 34 |
Ужгородський національний університет | 33 |
Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” | 29 |
Мелітопольський державний педагогічний університет ім.Б.Хмельницького | 29 |
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка | 29 |
Університет економіки та права “КРОК” | 27 |
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя | 24 |
Приватний вищий навчальний заклад “Київський університет культури” | 23 |
І останнє, що б хотілося виокремити – це спеціальності (та спеціалізації), на які навчальні готові зараховувати вступників за балами ЗНО з російської мови, а не, скажімо, з німецької чи англійської. Так, логічним видається використання таких результатів при вступі на спеціальність “філологія” спеціалізація “слов’янські мови та літератури”. Однак оцінка знань з російської мови незрозуміла, наприклад, при вступі на спеціалізацію германські мови чи східні мови.
Разом з тим, найбільше пропозицій виші запропонували не на спеціальність «Філологія», а на спеціальність 014 Середня освіта (135 пропозицій). При цьому розподіл між спеціалізаціями також залишає багато запитань.
Проте, найбільше питань виникає до тих ВНЗ, що серед спеціальностей, на які достатньо знань з російської мови як іноземної, виокремили менеджмент, економіку, право, комп’ютерні науки, психологію та інші спеціальності. Цікаво, яким же чином знання російської допоможе, наприклад, у програмуванні?
Очевидно, що навчальні заклади, пропонуючи подавати як альтернативу іноземним мовам результати з російської, піклуються здебільшого про розширення можливої аудиторії студентів, а не їх якість, адже вдосконалення рівня знань умінь та навичок з цього предмету не входить до навчальних планів більшості з цих спеціальностей.
За коментарями просимо звертатися:
Наталія Радиш, координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА – 097 640 77 90.