Про безмежні перспективи громадського контролю в Україні

26 листопада  2009 р. у м. Києві відбулася  конференція «Відкрита влада – активна громада. Громадський контроль як фактор розвитку місцевого самоврядування в Україні», ініційована Львівським представництвом «Громадянської мережі ОПОРА» та Асоціацією лідерів локальних громадських груп (Варшава).

Метою конференції було з’ясувати основні проблеми функціонування та перспективи розвитку громадського контролю в Україні на рівні місцевого самоврядування; окреслити існуючі і потенційні механізми громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Проведення заходу було зумовлено необхідністю представити результати дворічної кампанії Львівського представництва ГМ ОПОРА та  польської Асоціації лідерів локальних громадських груп, спрямованої на розвиток та зміцнення середовища організацій громадського контролю (так званих watchdog NGOs) в Україні.

До участі у конференції були запрошені  провідні експерти третього сектору, які окреслили основні проблеми і тенденції розвитку громадського контролю в Україні, а також представники неурядових організацій, які хотіли поділитися своїм досвідом проведення локальних моніторингових кампаній.

Найбільш  дискусійними виявились питання  про те, наскільки розвиненою є чинна нормативно-правова база для проведення громадського контролю в Україні; чи потрібно, і якою мірою, законодавчо врегульовувати діяльність громадського контролю; хто має здійснювати громадський контроль – експертні організації чи звичайні громадяни; яке значення мають етичні принципів для діяльності організацій громадського контролю; що має бути результатом громадського контролю?

За словами  експерта Інформаційно-правового центру «НАШЕ ПРАВО» Ярослава Жукровського: «Існують колізії і у законодавчій базі з поняттям громадського контролю. Підручники з адміністративного права, на яких виховуються майбутні державні посадовці досить побіжно описують практику громадського контролю. А тому напрошується висновок, що наука не йде в ногу з проблемами громадянського суспільства».

Катажина  Батко-Толуч з Варшави (Асоціація лідерів локальних громадських груп) наголосила, що детальне законодавче врегулювання процедур громадського контролю, про необхідність якого багато говорилося, є не зовсім правильним рішенням, оскільки «узаконення одних механізмів, неодмінно сповільнить розвиток та звузить використання інших, які будуть вважатися незаконними і посадовці та влада зможуть сказати, що ви не маєте права контролювати, бо про це не йдеться у законі чи іншому нормативному документі».

З іншого боку, директор Інституту місцевої демократії Валерій Рубцов зазначив, що законодавче врегулювання громадського контролю дасть можливість здійснювати таку діяльність, незважаючи на склад та політичну позицію владної команди, яка сьогодні може сприяти громадському контролю, а завтра протидіяти цьому.

Максим  Лациба, експерт Українського незалежного  центру політичних досліджень вказав на необхідність вироблення етичних принципів у діяльності організацій громадського контролю, адже організації, які вимагають прозорості, відкритості та підзвітності від публічних інституції, передусім самі мають їх дотримуватись. Учасники дійшли висновку, що справа розробки та прийняття етичних принципів діяльності організацій громадського контролю є досить складним процесом, який має бути затребуваний практикою, часом  та досвідом організацій.

За словами  Олексія Орловського, директор програми «Посилення впливу громадянського суспільства» Міжнародного фонду «Відродження»: «Перспективи громадського контролю в Україні безмежні, якщо виходити з того наскільки активною, поширеною та професійною є сьогодні діяльність організацій громадського контролю».

Значну  увагу організатори конференції  приділили обговоренню підсумків  реалізації дворічної діяльності щодо посилення спроможності організацій громадського контролю в Україні. В 2008 році Громадянська мережа ОПОРА (Львів) спільно з польським партнером – Асоціацією лідерів локальних громадських груп, підготували команду тренерів (18 осіб) з представників українських моніторингових організацій, які б могли передавати свої знання та досвід ініціативним групам та об’єднанням громадян на місцевому рівні.

У 2009 р. була проведена перша «Школа громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування», де попередньо сформована команда тренерів навчала громадському контролю 24 представників неурядових організацій та ініціативних об’єднань з різних міст України. Школа складалася із двох навчальних сесій, виконання домашнього завдання між сесіями та реалізацій локальної кампанії громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування. Саме перебіг та результати локальних моніторингових кампаній представили на конференції учасники Школи, які розказали наскільки відкритою, прозорою та підзвітною є діяльність депутатів, міського голови та виконавчих органів місцевого самоврядування.

Задля усунення основних проблем, які виявили учасники Школи громадського контролю під час реалізації кампаній громадського контролю за діяльністю ОМС були напрацьовані та представлені наступні рекомендації:

Депутатам:

• закріпити кожного депутата за округами, беручи за основу розподіл міста на округи, який існував під час проведення виборів за мажоритарною системою;
• розробити та затвердити графік прийому громадян депутатами та графік їх зустрічі з виборцями;
• розмістити на сайті міської ради контактну інформацію про кожного депутата, а також інформацію про склад та завдання депутатських комісій та їх діяльність;
• розробити Положення, яке б регламентувало проведення щорічних звітів депутатів перед виборцями;
• запровадити механізм, який дозволив би громадянам отримувати інформацію про поіменне голосування депутатів;
• внести доповнення до Регламенту ради стосовно можливості участі громадян в засіданнях депутатських комісій;
• розробити програму, яка б передбачала проведення навчання для депутатів (специфіка діяльності ОМС, права та обов’язки депутатів, розробка та менеджмент проектів тощо);
• неухильно дотримуватися законів України, зокрема, що стосується обов’язків депутатів місцевих рад (робота зі зверненнями громадян тощо).

Міському  голові:

• зобов’язати відповідальних за адміністрування сайту міської ради осіб оперативно розміщувати ВСІ розпорядження міського голови (з додатками), а також передбачити можливість завантажити звіт міського голови з сайту;
• доповнити сторінку на офіційному сайті міста, яка стосується міського голови, інформацією про місце, дні та години прийому, а також започаткувати ведення статистики звернень громадян (для подальшого аналізу проблем, з якими звертаються громадяни);
• готуючи щорічний звіт, посилатися на пункти своєї передвиборної програми.

Виконавчим органам місцевого самоврядування:

• зобов’язати керівників управлінь та відділів періодично (враховуючи специфіку діяльності кожного суб’єкта), але не рідше двох разів на місяць оприлюднювати інформацію про діяльність своїх підрозділів;
• розробити та забезпечити доступ громадськості до інформації про можливість та механізми оскарження дій працівників виконкому, шляхом розміщення інформації на стендах та офіційному сайті міста;
• розпочати роботу щодо розробки карток муніципальних послуг;
• створити та налагодити функціонування «єдиного вікна надання послуг» для громадян;
• вжити заходів щодо забезпечення «пасивного» доступу громадян до рішень виконавчого комітету, зобов’язавши уповноважену особу розміщувати ВСІ рішення на офіційному сайті міста не пізніше встановленого терміну;
• забезпечити доступ громадськості до звітів про виконання програм, шляхом розміщення інформації в ЗМІ та на сайті міста;
• систематизувати інформацію про діючі дорадчо-консультативні органи (громадські ради) та розмістити положення про ці органи на офіційному сайті міста, а також передбачити механізм розміщення інформації про поточну діяльність цих інституцій;
• створити повну єдину електрону базу даних рішень міської ради та її виконавчих органів.

Конференція показала, що тема демократичного громадського контролю і діяльності сторожових (watchdog) організацій в Україні потребує подальшого обговорення в середовищі неурядових організацій. Більшість дискусійних питань, піднятих на конференції залишаються актуальними та відкритими.

Захід відбувся за фінансової підтримки Програми «Польська допомога» МЗС Республіки Польща та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Організатори щиро дякують усім, хто був залучений до впровадження громадського контролю в Україні, особливо команді тренерів: Сергію Аверкову, Ользі Айвазовській, Сергію Варичу, Аллі Волошині, Наталі Величко, Альоні Долі, Інзі Дуднік, Ярославу Жуковському, Ользі Коцюрубі, Валентині Лотоцькій, Миколі Макусі, Олександру Неберикуту, Юрію Сиротюку, Богдані Стельмах, Валентині Ханас, Ірині Швець, Оксані Яцюк;

та випускникам Першої Школи громадської контролю: Галині Бец, Руслану Білику, Юлії Бочаровій-Туз, Антоніні Галкіній, Віталію Дороху, Оксані Єрьоміній, Тарасу Жукевичу, Аллі Корнієнко, Наталі Піпкун, Олені Помєщенко, Ігорю Рекуну, Олександру Рисю, Ігорю Скоробресі, Зейнеб Темненко, Володимиру Феськову, Оксані Хоруженко.