Електронні петиції у Львові: (не)дієвий інструмент громадської участі
Протягом 8 років у Львові діє механізм подання електронних петицій до Львівської міської ради. Поступово цей інструмент удосконалювали тематично, встановлюючи…
Почну з того, що цілком випадково мене запросили з’їздити на сім днів у Скадовськ. Після ОПОРА Summer camp 2009, двох днів похідного дощу пропозиція була прийнята «на ура» і без жодних попередніх цілей та квитків у вівторок 12 серпня я вийшов на Тернопільську трасу поблизу Львова.
До Тернополя мене підвіз простий чоловяга на джипі "Тойота" з кондиціонером, телевізором, підігрівом крісел та іншими наворотами у салоні. Водій – фанат позашляховиків і стабільно вбиває свій старий УАЗік на змаганнях. До Вінниці їхав вантажівкою Мерседес. Водій Мерседеса підкинув до самого залізничного вокзалу, де мені цілком серйозно повідомили, що квитків на південь немає і найближчим часом не очікується.
За двадцятку таксівка підкинула мене на автобусний вокзал. Там теж чекало розчарування: автобусів до Херсону немає. Найближчий буде аж вранці. Врешті вирішив, що краще думається на повний шлунок – я попрямував шукати менш-більш пристойний заклад харчування. І тут – на платформу заїжджає «видівший життя» Ікарус. Ікарус їде до Миколаїва. Хто не товаришує з географією: між Миколаєвом та Херсоном 45 хв. їзди маршруткою. Тож першу ніч своєї відпустки я провів у салоні автобуса прямуючи на південь.
Вранці першою ліпшою маршруткою добираюсь до Херсону і ще годинку чекаю на своїх друзів зі Львова, які цей же ж маршрут долали залізницею. Зауважу, що виїхали ми одночасно.
Від Херсону до Скадовська ще півтри години товктись мікроавтобусі. Сам же ж Скадовськ – районний центр з розвиненою туристичною інфраструктурою, памятником Леніну та вулицею Совецькою. Проте, хоч мене лякали херсонським совком, у туристичном Скадовську він мало помітний (окрім того ж памятника Леніну). Динаміка розвитку туризму витісняє всю радянщину, заміщаючи її пляжними розвагами, клубами та приватною готельною забудовою.
Ціни. Читаємо: Скадовськ – «мекка» дешевого відпочинку :). Жили ми у приємної жіночки. Знімали чотирьохмісний номер за 50 грн. з особи. Загалом, 7 днім проживання обійшлись мені в 350 грн.
Що їсти? Ну, якщо гидувати від місцевої морської кухні з риби, водоростів, креветок та південних фруктів – можна спробувати більш традиційні плови, борщі і модифікацію Чанахів – «жаркое з грибами». Все смачно і безпечно. Прибережні кафешки пістрять вивісками «Комплексний обід за 20 гривень» ітд. Ми ж комбінували меню: один день місцева кухня, наступний – традиційна.
Що робити у Скадовську? Ну, коли б не наш хороший товариш Львівської ОПОРИ з міста Вознесенськ, Сергій Аверков, певно сиділи вечорами і пили пиво на пляжах. А так – 7 днів промайнули непомітно. Обов’язково, будучи у Скадовську, запишіться на катер до острова Джарилгач. Чорне море, чистий білий пісок, старовинний маяк, мала кількість людей – практично копія якогось тропічного атоллу. Не вистачає тільки кокосових пальм. Катер завозить на острів вранці і забирає ввечері. Тому всю їжу, питво і креми вд засмаги слід брати із собою з розрахунком на цілий день. Про креми від засмаги – це не жарт. Сонце на острові смалить дужче аніж на пляжах (білий пісок краще відбиває сонячні промені, які у свою чергу потрапляють вам на шкіру). А ще на острові можна побачити живих скатів і рапанів (це такі молюски). Скатів краще сторонитися (струмом вони вас не вбють, зате шипом на хвості можуть тюкнути), а ось рапанів можна наловити. Щоправда, без кулінарних навичок з ними нічого мудрого не зробиш.
Ну і зсвісно, піком нашого відпочинку став стрибок з парашутом. Стрибали ми вшістьох з висоти 900 метрів. Про враження писати не буду. Це просто словами не передати. Найближчим часом поставлю на ютубі ролик про наш стрибок – до нього і додам кілька слів. Скажу тільки одне – розтягнутий мяз мене болить і досі 🙂 Проте боятись там нема чого. Під час першого стрибка адреналін і хвилювання подавить будь-який страх.
Наприкінці додам, що сеанс кіно в Скадовську коштує 8 гривень, пиво – 6 гривень (розливне Янтар або Чернігівське світле), квас – 4 гривні. Як сувенір можна придбати морський кашкет з написом «Одесса» чи «Скадовьск» за 30 гривень. Ось так воно.
До Львова я повертався автобусами. Дорога до самого Скадовська обійшлась мені у 155 грн, а вже назад я потратив 230. Мої ж знайоми на потяг витратили по 90 гривень + маршрута від Херсону до Скадовська 25 гривень.