Протягом 8 років у Львові діє механізм подання електронних петицій до Львівської міської ради. Поступово цей інструмент удосконалювали тематично, встановлюючи додаткові обмеження щодо проблематики звернень, і технічно, адже були визнані випадки “накрутки” голосів. Чи є ефективним механізм колективних звернень зараз, під час воєнного стану, і які проблеми виникають у його реалізації?
Що таке електронна петиція
Електронна петиція — це особлива форма колективного звернення громадян, яке може бути адресоване органам державної чи місцевої влади.
В Законі України “Про звернення громадян” визначений окремий порядок подання та розгляду таких звернень. Деталізований він у статті 20 Статуту територіальної громади та Положенні про електронні петиції на території Львівської міської територіальної громади (далі — Положення про електронні петиції). Раніше цей інструмент регулював Тимчасовий порядок подання на розгляд електронних петицій, затверджений ухвалою міської ради від 26 грудня 2016 року №1371.
Алгоритм подання електронної петиції
Для успішного розгляду петиції вона, відповідно до Положення про електронні петиції:
Однак, забігаючи наперед, можемо визначити і четверту, не нормативну складову – має бути політична воля для розгляду даного питання.
Автор петиції
Подати петицію може особа, яка досягла 16-річного віку, є громадянином України та яка зареєстрована у встановленому порядку, володіє нерухомим майном, офіційно працевлаштована, навчається або народилася на території Львівської міської територіальної громади.
Важливим є уточнення у Положенні про те, що особи, які мають право вносити на розгляд Львівської міської ради та її органів проєкти рішень з питань, що належать до їх відання (відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“, “Про статус депутатів місцевих рад“) не можуть бути авторами електронної петиції.
Попри те, що автором може бути лише фізична особа, на сайті є петиції, які зареєстровані від імені юридичної особи. Наприклад, автором петиції від 28 лютого 2022 року, про заборону продажу алкогольних напоїв під час воєнного стану є КЗ ЛОР “Винниківська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ступеня”.
Реєстрація
Для того, аби подати (чи підписати) петицію особа має зареєструватися на сайті Єдиної системи електронних петицій (https://petition.e-dem.ua/lviv), до якої Львів доєднався у лютому 2016 року. Обов’язковою зараз є авторизація через BankID або електронний цифровий підпис через єдиний кабінет. Цей етап авторизації був запроваджений не одразу, а після випадків виявлення “накручування” голосів навесні 2016 року (за петицію про звільнення Інни Свистун).
Тематика
Електронна петиція має стосуватись лише питань, розгляд та вирішення яких відноситься до виключної компетенції Львівської міської ради. Якщо зареєстрована петиція, зміст якої вже був предметом розгляду електронної петиції Львівською міською радою, така петиція не буде допущена до збору підписів протягом календарного року. Після реєстрації петиції її автором протягом 3 робочих днів її перевіряють працівники відділу партисипації департаменту “Секретаріат ради“ Львівської міської ради на відповідність Положенню про електронні петиції. Вони ж і приймають рішення про її публікацію чи відхилення.
Необхідна кількість голосів
Наразі для обов’язкового розгляду Львівською міською радою петицію має підтримати не менше як 500 членів територіальної громади протягом 60 днів з дня оприлюднення. Варто зауважити, що до грудня 2016 року необхідною була вдвічі більша кількість голосів – 1000. Зважаючи на дані, озвучені мером міста, Львів є містом-мільйонником, а отже для набирання необхідної кількості голосів потрібно зараз менше ніж 0,05% від мешканців міста (а якщо враховувати кількість працевлаштованих осіб, які не зареєстровані у місті, то буде ще менший відсоток). Варто також зауважити, що після утворення Львівської міської територіальної громади, кількість необхідних голосів не змінилась.
Процедура розгляду
Адміністрування електронних петицій належить до обов’язків департаменту “Секретаріат ради“. Відповідно до Положенню про електронні петиції, впродовж 5 робочих днів після набрання необхідної кількості голосів департамент готує проєкт ухвали про розгляд електронної петиції та оприлюднює його. Цей документ повинен бути включений до порядку денного найближчого або наступного за ним чергового пленарного засідання Львівської міської ради.
За наслідками розгляду електронної петиції міська рада може прийняти рішення про підтримку електронної петиції або її відхилення (якщо проголосувало менше половини депутатів від загального складу ради). Якщо ж на час завершення збору підписів питання, яке порушене в петиції, вирішено по суті, у Положенні передбачена окрема процедура про його врегулюванню.
Всі інші петиції, які не набрали потрібну кількість голосів, повинні бути розглянуті в порядку звернень громадян відповідно до положень Закону України “Про звернення громадян”.
Досвід львів’ян у поданні електронних петицій
Для аналізу електронних петицій, поданих львів’янами, ми аналізували ті, які оприлюднені на сайті https://petition.e-dem.ua/lviv, а також дані, оприлюднені департаментом “Секретаріат ради” на веб-порталі відкритих даних Львова. Ми також звернулися до “Секретаріату ради” з інформаційним запитом щодо актуальних даних по петиціях, однак у відповіді нам порадили користуватися вище вказаними джерелами.
Львів’яни досить активно почали користуватися цим інструментом у 2016 році, подавши найбільшу кількість петицій – 788, їх детально аналізували журналісти. Однак вже в наступному році їх кількість різко знизилась. В умовах воєнного стану, кількість електронних петицій зменшилася вдвічі у 2022 році і втричі у 2023 році (у порівнянні з кількістю петицій 2021 року).
Директорка департаменту «Секретаріат ради» Львівської міської ради, Марта Рудницька прокоментувала такий спад популярності електронних петицій: “Такий інструмент громадської участі як електронна петиція, з одного боку, є доволі ефективним та зручним. З іншого – вимагає чимало часу та зусиль в контексті збору необхідної кількості підписів, комунікації з громадою та голосування шляхом авторизації через систему Bank Id. Іншими словами, інструмент використовується тоді, коли вирішити проблему у швидший та легший спосіб – неможливо. Зниження популярності електронних петицій варто розглядати як позитивний показник. Ймовірно, відбулося покращення комунікації між громадою та виконавчими органами, деякі проблеми було вирішено, інші – можна вирішити шляхом громадського звернення, без збору підписів та тривалого очікування.”
Щороку була частина петицій, які були відхилені на етапі модерації. Причинами відхилення були переважно невідповідність вимогам до змісту петицій: питання не належали до виключної компетенції Львівської міської ради; згадувалися імена фізичних чи юридичних осіб приватного права; питання стосувалися припинення роботи підприємств чи звільнення посадових осіб. Незначна частина електронних петицій (7) була також відхилена на прохання авторів.
Загалом з 2016 року мешканцями підтримано 145 електронних петицій. Як помітно з графіка, найбільшу кількість електронних петицій львів’яни підтримали у 2019 році – 53 петиції, що становить майже 20% від усіх, які були опубліковані на сайті того року. У 2020 році 18% зареєстрованих петицій були підтримані мешканцями. У 2021 році – 14%, 2022 – 3%, 2023 – 13%.
У відповідному розділі на сайті Львівської міської ради є інформація про 10 дорожніх карт, що стосуються реалізації електронних петицій, однак всі вони стосуються петицій до 2021 року включно.
”Розробка дорожніх карт електронних петицій належить до компетенції виконавчого органу, який був визначений відповідальним за підготовку дорожньої карти реалізації петиції відповідною Ухвалою. Варто зазначити, що розробка дорожньої карти – часто складний і тривалий процес. Положенням не встановлено термін, у який виконавчий орган повинен опублікувати дорожню карту”, – так Марта Рудницька, Директорка департаменту «Секретаріат ради» Львівської міської ради, прокоментувала відсутність дорожніх карт по всіх підтриманих петиціях.
Однак автор петиції Львову потрібен план дій для протидії негоді, яка була підтримала депутатами в листопаді 2021 року, Микола Рябика, зазначає інше: “після підтримки електронної петиції в залі Львівської міської ради, протягом 30 днів, відповідно до ухвали, мала бути розроблена дорожня карта реалізації цієї петиції. Однак ні протягом місяця, ні до сьогодні її не існує. Ба більше, не було сформовано хоча б робочу групу для її розробки”.
Тематика петицій
Протягом усіх восьми років простежується чітка тенденція щодо актуальної тематики звернень – найбільше мешканці просять звернути увагу на благоустрій, транспорт і дороги. Після початку повномасштабного вторгнення ця тенденція майже не змінилася, – лише додалося петицій про перейменування вулиць, заборони використання російської мови, та інші, що стосуються правопорядку. Однак жодна з них не набрала більше 500 голосів. Автори петицій часто подають нову, при триваючому зборі підписів на аналогічну петицію. Так, наприклад, було три петиції про перейменування вулиці Чайковського – перейменувати на вул.Героїв Бучі (13.04.22 – 11 голосів), перейменувати на вул.В.Барвінського (22.04.22 – 47 голосів), ще одна про перейменування на вулицю імені Василя Барвінського (09.07.22 – 12 голосів).
Були і серед поданих та підтриманих петицій і цілком протилежні за змістом – про демонтаж пам’ятника Францу Ксаверу Моцарту на площі Євгена Маланюка (30.08.21 – 502 голоси) та проти знесення скульптури Францу Ксаверу Вольфґанґу Моцарту на цій площі (25.11.21 – 623 голоси). До слова, обидві досі не розглянуті.
Окремою наскрізною протягом всіх років темою електронних петицій є вартість проїзду в громадському транспорті та впровадження електронного квитка. Однією з перших, у лютому 2016 року була зареєстрована петиція про запровадження системи електронного квитка у міському транспорті, яка набрала 1364 голоси. В травні 2019 року мешканці підтримали петицію про безготівковий розрахунок в громадському транспорті. Обидві були підтримані депутатами. В лютому 2021 року – про зменшення вартості проїзду у Громадському транспорті у м Львові, а саме на автобусних перевезеннях. Однак вона не була підтримана депутатами в червні 2021 року. В травні 2021 була зареєстрована петиція “про зменшення вартості проїзду в громадському транспорті до 5 гривень”, а вже через місяць “про зменшення вартості проїзду до 7 грн.” Ці петиції отримали 253 і 117 голосів підтримки відповідно.
Тема електронного квитка та вартості проїзду у громадському транспорті є резонансною у Львові і через це надто обширною, щоб проаналізувати її в цьому матеріалі. Тому ми плануємо детальніше розглянути цю проблематику у наступному матеріалі з аналізу позитивних та негативних кейсів використання інструментів участі у Львівській міській територіальній громаді.
Розгляд петицій Львівською міською радою
Відповідно до Положення про електронні петиції, після набрання необхідної кількості голосів, впродовж 5 робочих днів має бути підготовлений проєкт ухвали про розгляд електронної петиції. А на найближчому або наступному за ним черговому пленарному засіданні міської ради така ухвала має бути розглянута депутатами. Однак, проаналізувавши електронні петиції, які отримали підтримку мешканців протягом останніх трьох років, можемо констатувати, що розгляд петицій відбувається з порушенням цих термінів.
Микола Рябика, автор петиції Львову потрібен план дій для протидії негоді, яка була підтримала депутатами в листопаді 2021 року:
“Розгляд моєї петиції не внесли до порядку денного наступної після набрання підписів сесії й про це не було проінформовано. Дорожня карта ні протягом місяця, ні до сьогодні не була розроблена. За цей час я, як автор петиції, скерував 5 запитів на інформацію до виконавців про стан підготовки дорожньої карти, на які отримав 3 відповіді. Фактично, по цій петиції ми наразі нічого не маємо. Прикро, але з часу депутатського голосування жодної комунікації щодо петиції з нами не відбувається ні зі сторони “Секретаріату ради”, ні зі сторони затверджених виконавців. Тобто це питання поставили на паузу й, мабуть, забули про нього”.
Детальніше про історію реалізації саме цієї петиції читайте в інтерв’ю з автором.
У 2022 році дві петиції набрали необхідну кількість голосів. Перша з них “Про дозвіл на продаж алкогольних напоїв міцністю до 20% у м.Львів для підтримки економіки країни у воєнний час (зареєстрована у березні 2022). Раніше, 28 лютого 2022 року була зареєстрована протилежна за змістом петиція – “Про заборону продажу алкогольних напоїв під час воєнного стану” однак вона не набрала необхідну кількість голосів. Пізніше, у травні 2022 року була зареєстрована ще одна петиція про дозвіл на продаж алкоголю, однак вона набрала лише 3 голоси. Відповідь на підтриману мешканцями петицію мала бути надана до 23 липня 2022 року. Попри те, що рішення по суті з даного питання було прийнято, ні на сайті електронних петицій, ні в переліку відкритих даних ЛМР дана петиція не позначена як така, на яку надано відповідь.
Друга петиція, підтримана мешканцями у 2022 році – Організація пішохідного переходу на перехресті вулиць Рубчака – Стрийська, зареєстрована 27 травня 2022 року. Однак вона була розглянута депутатами лише через рік після набрання необхідної кількості голосів – в липні 2023 року. За результатами розгляду петиція була підтримана, а Департаменту містобудування доручили у 30-ти денний строк розробити дорожню карту реалізації електронної петиції, однак така дорожня карта досі не опублікована. Важливо зауважити, що мешканці Львова неодноразово зверталися і на гарячу лінію щодо організації такого пішохідного переходу (як до підписання петиції, такі і після). Пішохідного переходу на вказаному місці також досі немає.
У 2023 році п’ять електронних петицій набрали необхідну кількість голосів. І лише щодо однієї з них є відповідь.
Петиція про створення скверу по вулиці Пасічна єдина з петицій, поданих у 2023 році, яка була розглянута депутатами Львівської міської ради. Подана вона була 28 березня. 6 липня на засіданні депутати підтримали петицію та знову доручили Департаменту містобудування у 30-ти денний строк розробити дорожню карту реалізації електронної петиції. Наразі така дорожня картка не оприлюднена.
Інші чотири петиції, підтримані у 2023 році досі мають статус “на розгляді”:
У 2021 році кількість підтриманих петицій становила 19. П’ять з них були підтримані депутатами:
Три були відхилені:
Ще одинадцять досі залишаються у статусі “на розгляді”, що підтверджує факт порушення строків розгляду підтриманих петицій у раді.
Попри те, що не підтримані мешканцями петиції мають розглядатися як звичайні звернення громадян, на сайті електронних петицій відповіді на такі звернення не публікуються (є тексти відповідей лише за 2016 рік). Чи надсилають такі відповіді авторам не відомо, однак факт відсутності їх на відповідному сайті є підтвердженням того, що цьому приділяють недостатньо уваги.
Марта Рудницька, директорка департаменту «Секретаріат ради» ЛМР: пояснює це наступним чином “петиції, які не набрали необхідну кількість голосів розглядаються як звернення громадян. Раніше ми не практикували публікацію відповідей на такі петиції на порталі «E-dem». Ми скеровували електронну петицію профільним виконавчим органам, а вже відповідь на неї надсилалась адресно автору. Ми прийняли рішення про публікацію відповідей на порталі у 2023 році, проте через масштабний збій платформи було втрачено доступ до великої частини петицій, що раніше надходили. На жаль, попри обіцянки розробників відновити всі електронні петиції, до сьогодні цього не відбулося. Зараз ми працюємо над тим, щоб опублікувати те, що є”.
Якщо підсумувати результати аналізу використання електронних петицій протягом останніх восьми років (з 2016 року), і зокрема у період з 2021 по 2023 роки, то можна констатувати, що попри активний початок користування інструментом електронних петицій, він не утвердився серед мешканців Львівської громади як дієвий інструмент громадської участі. Щонайменше він неналежно адмініструється, а також часто не дотримується процедура інформування та оприлюднення результатів розгляду підтриманих та не підтриманих петицій. Через це щороку кількість зареєстрованих петицій зменшується.
Більшість авторів не поширюють своїх петицій у соціальних мережах чи іншими каналами задля охоплення аудиторії, що в результаті призводить до невеликої кількості підписантів. Деякі автори навіть не підписують власну петицію. За 2023 рік середня кількість підписантів петицій (які не набрали 500 голосів) становить 40 осіб (в 2021 році було 68 осіб). Лише невелика кількість петицій поширюється місцевими новинними порталами, що дає можливість поінформувати більшу кількість осіб.
Переважна більшість петицій, які підтримані мешканцями розглядаються радою з великим запізненням, або ж розгляд не відбувається взагалі. Ті поодинокі, які розглянуті депутатами не мають належного практики контролю та реалізації виконавчими органами. Водночас не зрозумілою залишається ситуація з переважною більшістю електронних петицій, які не отримали 500 голосів та більше, котрі мали бути розглянуті у порядку звернень громадян. Ймовірно, саме це і є причиною зневіри мешканців у цьому інструменті громадської участі.
Захід відбувся у межах ініціативи «Атестація депутатів місцевих рад», координацією якої у Львові займається Громадянська мережа “ОПОРА”. Учасники зустрічі –…
Нещодавно відбулася презентація соціологічного опитування мешканців Львівської міської територіальної громади щодо зміни їхніх соціально-політичних поглядів після 24 лютого 2022 року,…
На третьому році повноважень, півтора з яких припадає на повномасштабне російське вторгнення на територію України місцеві ради у Львівській області…
Аби дослідити вплив повномасштабного вторгнення на окремі громади, Громадянська мережа ОПОРА втілює проєкт “Нова демографія — виклик для розвитку громади”….
