Депутати прийняли регламент Львівської міської ради 7-го скликання

17 березня на засіданні Львівської міської ради було прийнято новий регламент Ради сьомого скликання. За відповідне рішення проголосувало 45 з 56 присутніх депутатів. Категорично проти прийняття ухвали виступала фракція партії ВО «Свобода», яка утрималась від голосування. Свої зауваженням висловлювали фракції партій «Народний контроль» і УКРОП, які поза тим виступали за підтримку документа.

Оскільки результат голосування відповідає вимозі пункту першого прикінцевих положень про те, що «регламент Ради затверджується на пленарному засіданні Ради не менше 2/3 голосів від загального складу депутатів Ради» (тобто не менше 43 голосів), то підтримана ухвала затвердила нові правила роботи ЛМР щонайменше на період чинної каденції.

Проте, за структурою та за суттю схвалений документ не містить кардинальних змін, а є лише доопрацюванням регламенту 2006 року (ухвала № 158 від 21.09.2006 р.), яким досі визначався порядок роботи Львівської міської ради.

Робота над новим регламентом розпочалася в кінці січня і тривала не повних два місяці. Для цього на підставі ухвали ЛМР № 5 від 1 грудня 2015 р. було створено спеціальну комісію у складі 10 осіб, в яку увійшли представники усіх семи фракцій – Юрій Мельник (Об’єднання «Самопоміч»), Уляна Пак (БПП-Солідарність), Володимир Гринишин (ВО «Свобода»), Олег Сорочкін (Громадянська позиція), Валерій Веремчук (ГР «Народний контроль»), Іван Гринда (УКРОП), Юлія Гвоздович (УГП), а також в.о. начальника управління «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський, начальник юридичного управління Гелена Пайонкевич та секретар Ради Анатолій Забарило, який обіймав посаду голови комісії. Загалом комісія провела десять робочих засідань, три з яких відбувалося за участі голів фракцій.

Розглядаючи регламент як документ, який регулює внутрішні відносини ЛМР, комісія не вважала за доцільне робити цей процес публічним, проте не заперечувала, коли до нього долучалися представники громадськості, зокрема, Громадянської мережі ОПОРА. Стиль роботи комісії нагадував відкриту дискусію без визначення порядку прийняття рішень. Кожен її учасник міг брати участь в обговоренні та вносити свої пропозиції, проте в порівняльну таблицю вносилися не усі. Як правило критерієм відбору виступав принцип авторитетності або аргументованості. Відсутність досвіду в окремих депутатів роботи над подібними документами також давався взнаки, тому більш досвідченим членам робочої групи подекуди вдавалося нав’язувати свою позицію.

Основним мотивом роботи над змінами до регламенту, яку декларувала спеціальна комісія, було прагнення забезпечити відкритість й публічність у роботі Ради шляхом вилучення атавізмів та урахування вимог часу. Зокрема, у новій редакції документу розширено перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню на інформаційному порталі Ради, передбачено оприлюднення текстів усіх проектів ухвал та усіх супровідних матеріалів протягом 5 робочих днів від дати їх реєстрації (ст. 33). Деталізовано терміни щорічного звітування (до 31 березня) депутатів і подання щорічно (до 1 квітня) ними декларації про доходи, майно й витрати, щомісячного проведення прийому громадян (ст. 8), а також передбачено право депутата на невідкладний прийом будь-якою службовою особою та органів влади, незалежно від форми власності (ст. 10). Нововведенням є доповнення ст. 21, в якій засідання постійних комісій дозволяється проводити не лише у сесійний, але й у міжсесійний період. Є зміни у процедурі формування порядку денного (ст. 32), який повинен включати план роботи сесії Ради та календарний графік пленарних засідань, й формується та підписується міським головою не пізніше як за 6 днів до дати пленарного засідання. Також доповнено ст. 33, в якій передбачено можливість включення проекту рішення до проекту порядку денного сесії або пленарного засідання без розгляду комісії, якщо воно протягом двох тижнів не було розглянуте постійною комісію. Візувати проекти ухвал відтепер можна не лише на паперових носіях, але й через електронну систему управління документами та записами для Львівської міської ради (ст. 34). Значно доповнено процедуру набрання чинності рішення Ради (ст. 64) та розмежовано порядок набуття чинності для правових актів нормативно-правового характеру (з дня їхнього офіційного оприлюднення) та актів індивідуальної дії (з моменту їх прийняття на пленарному засіданні).

Разом з тим, не до кінця зрозумілою залишається процедура формування постійних комісіях та розподілу між фракціями керівних посад (ст. 13), недеталізованою є процедура звітування депутатів (ст. 8), процедура порядку надання матеріальної допомоги для громадян (ст. 12), порядку розгляду постійними комісіями проектів програм соціально-економічного і культурного розвитку, міського бюджету, щорічного звітування та відкритості роботи комісій (ст. 19). Крім цього, у новій редакції регламенту було вилучено частину норм, які, на переконання робочої групи, були застарілими, серед яких – доцільність письмової реєстрації депутатів перед засіданням.

В цілому схвалена нова редакція регламенту не містить революційних змін. Це спроба за допомогою правок, вилучень чи доповнень розробити зручний робочий документ, який би регламентував перш за все діяльність чинної Ради. Оскільки на порядку денному не стояло питання системних змін і більшість не ставила собі це за мету, принцип роботи над новим регламентом можна означити як «пожежний», коли внесення змін було зумовлене необхідністю врахування негативного досвіду минулого, особливо Ради попереднього скликання, під час якого існувало протистояння між міським головою і більшістю.

За коментарями звертайтеся:
Тарас Радь, аналітик Громадянської мережі ОПОРА у Львові – 254 61 63, lviv@opora.org.ua