Електронні петиції у Львові: (не)дієвий інструмент громадської участі
Протягом 8 років у Львові діє механізм подання електронних петицій до Львівської міської ради. Поступово цей інструмент удосконалювали тематично, встановлюючи…
На цих вихідних я мав можливість побувати на третій міжнародній неконференції присвяченій новим медіа. Вона називається MediaBarCamp і у своїй більшості орієнтована на білоруських учасників. І саме тут, в Литві, на кемпі я вперше почув про новий особливий інтернет, про інтернет для Лукашенка 🙂
В одному з інтервю агенству Рейтерс Президент Білорусії Александр Лукашенко зазначив, що на його думку «Анархію в інтернеті потрібно зупинити. Ми не можемо дозволити цьому великому технологічному досягненню людства перетворитися в інформаційне болото». І, звісно ж, його слова не залишились без подальших конкретних кроків. Вже зовсім скоро в Білорусії планують зробити те, що не вдалося в жодній європейській країні, включно і в Україні. Очікуваний указ №60 зажене весь білоруський інтернет в міцні лещата тоталітарної машини.
В Україні всі памятають ще доволі недавні буремні події довкола законопроекту 404. Ми тоді відстояли своє право на свободу в інтернеті. Сьогодні наші північні сусіди всіма можливими методами боряться за збереження своєї. Проте, у наших сусідів можливий арсенал значно менший, адже за деякі методи, дозволені у нас, в Білорусії можна надовго загриміти в тюрму. Тому, винахідливі білоруські блогери та медіа-активісти придумали нову фішку: вони створили «інший інтернет», інтернет для Лукашенка.
Павло Морозов, представник ініціативної групи, розповідає: «Я думаю, он (Лукашенко – П. А.) не понимает, что такое Интернет в полной мере, по каким принципам он работает и развивается, ибо Лукашенко – человек с советской ментальностью. А чего он не понимает, того он, естественно, боится». Щоб «Лука» не боявся, ініціативна група створили для ного його власний, персональний інтернет. В його інтернеті немає критики, немає сатиричних мультиків та карикатур, які жорстоко та вперто «псують репутацію Президента Білорусії».
Я думаю, он не понимает, что такое Интернет в полной мере, по каким принципам он работает и развивается, ибо Лукашенко – человек с советской ментальностью
Павло Морозов
Білоруські медіа-активісти обрали кілька найпопулярніших в країні інтернет-ресурсів та зробити пародії на них. По суті, ці пародії були ззовні дуже схожі на своїх старших братів, але їхній контент яскраво відображав бажання та наміри місцевої влади. В число пародій потрапили YouTube, Livejournal, Яндекс і портал Tut.by.
Сайти розпочали свою роботу у символічний день – на 53 річчя Лукашенка. У тексті звернення ініціативної групи до Президента йшлося:
Ну і далі текст в повністю такому стилі. Спершу кампанія планувалась як невелика одноразова акція. Але вона викликала такий резонанс у білоруському суспільстві, що запущені сайти діють і досьогодні, і постійно реагують на нові спроби влади взяти під свій контроль інтернет. Вся справа в тому, що влада в Білорусії не обмежується виключно законодавчим регулюванням Всесвітньої павутини. Білоруські спецслужби активно використовують запозичені в Китаї технології фільтрації інформації на базі державного провайдера Белтелекома. І основним завданням цієї технології є не відгородження користувачів від небезпечної чи шкідливої інформації, а банальне стеження за цими користувачами. Ну і звісно, в період виборів, влада активно відключає опозиційні сайти чи організовує хакерські атаки на непідконтрольні їй ресурси.
На щастя, активісти інтернету для Лукашенка завбачливо розмістили свої дітища на іноземних серверах. Відповідно, білоруська влада ніяк не могла закрити до них доступ. Відповідно, лукашенківська свита вибрала доволі дивний шлях реагування: вона вирішила просто промовчати і вдати, ніби нічого не чула і не бачила про інтернет для Лукашенка.
А той живе і досі:
В статті використані матеріали сайту «Третій шлях»
Якщо ви хочете розповісти про свою практику громадського активізму, яку ви вважаєте еефктивною чи у вас є запитання про діяльність ініціативи інтернету для Лукашенка – пишіть на got@opora.lviv.ua.