Не обов’язок, а можливість: як депутати Львова використовують запити у своїй діяльності

Одним із основних інструментів роботи місцевого депутата є депутатський запит. Послуговуючись ним, депутат може впливати на ситуацію, дізнаватися інформацію, формувати пріоритети подальшої роботи. Тематику запитів та активність їх подання депутатами Львівської міської ради у межах моніторингової кампанії “Атестація місцевих рад” вивчали аналітики Громадянської мережі “ОПОРА” у Львові.

Сутність діяльності будь-якого депутата – у представництві інтересів виборців. При цьому статус депутата місцевої ради поєднує у собі дві частини: повноваження в раді і її органах  та повноваження поза радою. Саме така подвійність дозволяє обранцям повною мірою реалізувати представницькі функції, переважна більшість з яких є контрольними (наприклад, право вимагати припинення порушень законності, ініціювання питань перед правоохоронними органами, ініціювання перевірок). Сюди ж варто відносити і ще один важливий інструмент роботи місцевого депутата – депутатський запит.

Чинним законодавством передбачено право депутата звертатися до будь-якого органу, розташованого на території ради, з вимогами вирішити питання, віднесені до їхньої компетенції. У львівському контексті подання депутатських запитів регламентується ухвалою № 260 “Про Регламент Львівської міської ради 7-го скликання” від 17 березня 2016 року. У статті 10 документу депутатський запит визначається як “підтримана Радою вимога депутата до посадових осіб Ради і її органів, міського голови, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані у м. Львові з питань, які віднесені до компетенції Ради”. У цьому ж документі зазначено і про те, що депутат має право на невідкладний прийом будь-якими службовими особами підприємств, установ та організацій, а також органів влади. А отже – ініціатива депутата може значно пришвидшити розгляд питання, що суттєво збільшує вагу та силу депутатського запиту, можливості заявника у розв’язанні проблеми.

За даними, оприлюдненими на Інформаційному порталі[1], у період з 1 листопада 2017 до 31 листопада 2018 року депутати Львівської міської ради підготували 746 запитів. У порівнянні з минулорічними результатами моніторингу помітне незначне кількісне зростання показника (з листопада 2016 по листопад 2017 року було напрацьовано 679 запитів). Загалом фіксується стабільно високий рівень обізнаності та використання депутатами ЛМР запитів як робочого інструменту.

Цьогорічний аналіз підтверджує також і те, що депутати міської ради Львова надають перевагу індивідуальним запитам. Їх проблематика різниться, проте, як і раніше, переважають проблеми житлово-комунальної сфери. Також типовими є теми ремонту закладів комунальної власності (школи, дитячі садки), доріг і тротуарів, а також проблеми транспорту, благоустрою і земельних питань. Відповідальний/ефективний депутат місцевої ради готує депутатські запити щодо найактуальніших проблем виборців, про які дізнається під час регулярного з ними спілкування. Саме тому, вже не перший рік ми простежуємо певну закономірність: сумлінність депутата у веденні прийому громадян прямо пропорційна кількості скерованих ним запитів.

В абсолютних показниках найбільшу кількість депутатських запитів протягом останнього року скерували депутати фракції БПП “Солідарність”, на рахунку яких сумарно 336 запитів. Це становить майже половину від усієї сукупності поданих запитів. Вони також мають найвищий показник і у відносних цифрах – 33 запити у перерахунку на одного депутата.

Наступними за активністю використання цього інструменту депутатської діяльності є фракція ВО “Свобода”, депутати якої сумарно скерували 121 запит. У перерахунку на одного депутата це також другий найвищий результат у раді – 16 запитів на одного депутата.  Депутати фракції Української Галицької Партії сумарно напрацювали 57 запитів, серед яких відносний показник становить в середньому 14 запитів на одного депутата. Обранці фракції УКРОП скерували 53 запити (близько 10 на особу), а Громадського руху “Народний контроль” – 46 запитів (в середньому по 7 запитів від депутата). Найменш активно інструментом депутатського запиту у відносних показниках користуються депутати фракцій Об’єднання “Самопоміч” та Громадянська позиція – у середньому подано по 4 запити на особу. Всього ж ними було скеровано 106 і 27 запитів відповідно. Вочевидь дається в знаки той факт, що частина депутатів Львівської міської ради від Об’єднання «Самопоміч» є працівниками виконавчих органів чи комунальних підприємств. Саме це стримує їх від подання офіційних звернень до виконавчих органів влади, яку вони представляють у депутатському корпусі.

Беззаперечним лідером цьогорічного спостереження за кількістю скерованих запитів є Сергій Івах (БПП «Солідарність»). Ним та його командою підготовано 115 індивідуальних запитів. Його однопартійці – Петро Адамик, Уляна Пак та Віталій Свіщов подали 69, 57 і 54 індивідуальних запити відповідно. Жодного депутатського запиту за період аналізу не скерувало 18 депутатів ЛМР, а саме: Ігор Вань, Тарас Ворко, Григорій Козловський, Юрій Мельник, Андрій Пундор, Ірина Сердюк, Андрій Дворакевич, Оксана Динік, Богданна Зубрицька, Тетяна Іванів, Назар Палідович, Орися Богун, Олег Шмід та Анатолій Забарило. При цьому сім останніх депутатів з переліку не скористалися цим правом жодного разу протягом усього поточного скликання. Більшість з них є представниками фракцій Об’єднання “Самопоміч” і Громадянська позиція, що, дає можливість припустити наявність інших механізмів інформування та вирішення проблем виборців серед членів умовної більшості.

Попри наявність винятків, бачимо, що загальні показники подання запитів депутатами ЛМР залишаються доволі високими. Особливо помітним це є, якщо порівняти з аналогічними дослідженнями у інших регіонах. Так, наприклад, ГО «Полтавська платформа» за результатами свого спостереження повідомляє, що жоден представник депутатського корпусу міської ради міста Полтава не скористався можливістю подати запит впродовж останніх трьох років. Тому у той час, коли у деяких регіонах потрібно доводити важливість такого інструменту як депутатський запит, у Львові з депутатами можна опрацьовувати так звану «проблемну» площину питання.

До найбільш поширених проблем функціонування інструменту депутатських запитів можна віднести поширену серед депутатів практику не вказувати чіткий бажаний термін відповіді на запит (як наслідок, в силу автоматично вступає термін – 1 місяць, хоча депутати могли вказати 5 або 10 днів). Також депутат має право на обговорення відповіді на запит прямо на пленарному засіданні ради, в тому числі за участі відповідача. Обранці Львова користуються цим правом доволі рідко. Ну і звісно ж, до переліку проблем зараховуємо брак реальних повноважень для вирішення комплексних проблем, зважаючи на часті формальні відписки, що надходять у відповідь на запит.

Щоб депутати місцевих рад ефективно виконували свої обов’язки, законодавством визначено ряд механізмів та інструментів, якими вони можуть послуговуватися  у своїй діяльності. Одним з них є депутатський запит. При цьому варто наголосити, що цей інструмент є можливістю, і аж ніяк не обов’язком. Скеровуючи запити, депутат може актуалізовувати доволі широке коло питань, які турбують виборців, та ставати ще більш ефективним, виправдовуючи очікування територіальної громади міста. Як приклад можна наводити чимало успішних практик, реалізованих представниками депутатського корпусу Львівської міської ради. Проте і засуджувати тих, хто до написання запитів є байдужим все ж не варто, адже підбір дієвих інструментів реалізації депутатських повноважень – особиста відповідальність кожного з місцевих обранців.

Автор – Анжеліка Зозуля

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США) та Міжнародного фонду «Відродження». В місті Львів за реалізацію ініціативи відповідає Громадянська мережа ОПОРА.

За додатковою інформацією про здійснення ініціативи у Львівській області звертайтесь до Тараса Радя,  керівника проектів у сфері виборів та місцевого самоврядування Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області

тел.: 098-765-86-22

e-mail: lviv@opora.org.ua

[1] Інформація отримана станом на 25 січня 2019 р.