Недофінансована Львівщина. Перший результат розподілу субвенцій на соцеконом у 2021 році

9 народних депутатів-мажоритарників Львівщини сумарно залучили 60 млн грн субвенцій соціально-економічного розвитку для розвитку окремих територій. Це становить лише 3,6% від усієї суми державних субвенцій.  У 31 територіальній громаді області у 2021 році буде профінансовано роботи на 78 об’єктах. Майже половина з них буде скерована на заклади освіти, а ще третина – на медичні заклади. Троє обранців пролобіювали для своїх округів по 10 млн грн, тоді як найбільшу кількість об’єктів буде профінансовано в одномандатному окрузі №123.

У рамках дослідження діяльності народних депутатів Громадянська мережа ОПОРА проаналізувала розподіл субвенцій на соціально-економічний розвитку у межах одномандатних виборчих округів Львівської області. У травні 2021 року уряд оприлюднив розпорядження, відповідно до якого на поточний рік було розподілено майже 1,7 млрд грн для розвитку окремих територій. Хоча кінцевим отримувачем коштів є бюджети місцевих територіальних громад, проте питання того чи будуть надані такі кошти на практиці переважно залежить від лобістської діяльності депутатів-мажоритарників.

Проблемні аспекти розподілу субвенцій

Субвенції розподіляються непрозоро. Цей процес відбувається у «ручному режимі», а ключовий вплив на визначення переліку об’єктів, які будуть фінансуватися, мають народні депутати, а не незалежна конкурсна комісія, якої немає. У підсумку, виборчі округи депутатів, які лояльні до уряду та підтримують його політику, отримують значно більше коштів, ніж округи опозиційних депутатів. Фактично, Уряд створив умови, коли депутати можуть на власний розсуд вирішувати скільки та на який округ, об’єкт будуть спрямовані бюджетні кошти і більше того – використовувати ці кошти для власних піар-кампаній. Ключовою тенденцією розподілу субвенцій у 2021 році стало те, що більшість округів отримало рівно по 10 мільйонів гривень або практично наближену до цієї цифри суми. Це ще раз засвідчує, що при виділенні коштів не враховувався стан соціально-економічного розвитку регіонів, кошти спрямовуються на основі політичної доцільності. Виділили всім приблизно однакові суми, мабуть, щоб нікого не образити.

Недофінансування Львівщини

Загалом на об’єкти соціально-економічний розвиток у межах Львівської області у 2021 році передбачено 60 млн грн, що становить лише 3,6% від усієї суми державних субвенцій. За цим показником Львівщина разом з Хмельницькою областю поділяє 10 місце серед регіонів України, отримавши майже вдвічі менше коштів, ніж Дніпропетровська область (160 млн), м. Київ (134 млн), Одеська та Харківська області (по 110 млн). Для порівняння у минулому році Львівська область була в топ-5 регіонів-отримувачів коштів субвенцій з сумою 89 млн грн.

Водночас за кількістю об’єктів, а саме 78, на які передбачені субвенції Львівщина розділяє з Миколаївською областю третє місце. Проте якщо переводити це з мови цифр у практичну площину це означає, що переважна більшість профінансованих урядом об’єктів у Львівській області у поточному році спрямовуватиметься не так насправді дорогі інфраструктурні об’єкти, які місцеві громади не спроможні профінансувати самостійно, як на поточні не стратегічні витрати. Про це свідчить показник середнього розміру однієї субвенції для Львівщини, який становить лише 770 тис. грн. Водночас, якщо підрахували суму коштів субвенцій у розрахунку на одного мешканця, то для Львівської області це лише 24 грн. За цими двома останніми показниками регіон знаходиться на третьому місці з нижньої частини таблиці. Через це відкритим залишається питання недофінансування Львівської області у рамках державної програми надання субвенцій на соціально-економічний розвиток, а також те, що змінилося у порівнянні з кількома попередніми роками, коли цих коштів було значно більше.

Депутатські округи і диспропорційність субвенцій

Проблема диспропорційності розподілу субвенцій присутня не лише у порівнянні регіонів України між собою, але також у порівнянні виборчих округів у межах однієї області. Зокрема аналіз показав, що на поточний рік субвенції були виділені територіальним громадам у межах 9 з 12 одномандатних виборчих округів Львівщини. Найбільша сума коштів передбачена для округу Ореста Саламахи, Андрія Кіта і Павла Бакунця – майже по 10 млн грн, наступні округи Ярослава Дубневича – 8  млн грн, Юрія Камельчука – майже 7 млн грн, далі Михайло Бондар майже 6 млн грн, Тарас Батенко – більше 5 млн грн, Галина Васильченко – більше 4 млн грн, а найменше Андрій Лопушанський – лище 300 тис. грн. Водночас кількість об’єктів, яка буде профінансована за ці кошти суттєво відрізняється: якщо в окрузі №123 таких 21, то в окрузі №125 – лише один.

Сума та кількість субвенцій на 2021 рік у розрізі одномандатних округів Львівщини

Натомість три округи не отримають жодних коштів з державної програми соціально-економічного розвитку окремих територій. Не зрозуміло випадково це чи ні, проте ці три округи знаходять безпосередньо у межах міста Львова, а саме ВО №115 – 117, де перемогу отримали представники партій «Голос» і «Європейська Солідарність», а партія «Слуга народу» отримала найнижчий результат під час позачергових парламентських виборів 2019 року.

Тобто три народні депутати-мажоритарники, а саме Наталія Піпа, Ярослав Рущишин і Микола Княжицький не зуміли чи не захотіли пролобіювати для своїх виборчих округів коштів для фінансування інфраструктурних об’єктів. Причиною того, що при спробі пояснення цієї ситуації увага зосереджується на постатях народних обранців полягає у тому, що як показали багаторічні дослідження Громадянської мережі ОПОРА субвенції стали інструментом, за допомогою якого уряд забезпечує лояльність мажоритарників до рішень та політики, яку він реалізує. Водночас сама бюджетна програма, яка за своєю метою та ідеєю покликана вирішувати актуальні регіональні проблеми, по суті, стала заручником піар-кампаній народних депутатів. Причиною цього є те, що механізм формування і затвердження списку об’єктів є непрозорим, непублічним, диспропорційним і без чітких критеріїв відбору.

Водночас поміж тих територіальних округів, де передбачені кошти соцеконому спостерігається суттєва розбіжність як у сумі, так і в кількості субвенцій. Зокрема, якщо для виборчих округів №121, 126 та 122 передбачено практично по 10 млн грн, то для округу №125 лише 300 тис грн. Водночас сума коштів не корелюється з кількістю об’єктів, які планується профінансувати в рамках програми.

Наприклад, за сумою коштів на округ Тараса Батенка передбачено у поточному році 5,3 млн грн, що є вдвічі менше, аніж у Саламахи, Кіта чи Бакунця. Проте за кількістю субвенцій (21 об’єкт) це не лише на порядок більше, аніж в його колег з області, але на рівні показників топ-10 усіх народних депутатів України. Це означає, що середня вартість однієї профінансованої субвенції у Тараса Батенка є дуже низькою, а саме на рівні близько 200 тис. грн., що є найменшою серед львівських мажоритарників. Для порівняння середня вартість однієї субвенції у Львівській області становить 770 тис грн., що у чотири рази вище. Проте це давня практика окремих депутатів, коли за рахунок коштів соцеконому здійснюються фінансування дріб’язкових придбань, що переслідує не так реалізацію стратегічно важливих цілей для громади, як кількість інформаційних приводів для обранця продемонструвати «результати» своєї роботи.

Водночас найвища середня вартість однієї субвенції серед львівських мажоритарників в Андрія Кіта, яка становить орієнтовно 5 млн грн, Ярослава Дубневича – 4 млн грн і Ореста Саламахи – 1,7 млн грн.

Територіальні громади

Враховуючи, що єдиним одержувачем субвенцій соціально-економічного розвитку є місцеві територіальні громади, хоч і часто за сприяння народних депутатів, то цікаво поглянути на структуру розподілу цих коштів. Субвенції отримає 31 з-поміж 73 територіальних громад Львівської області, які за допомогою цих коштів зможуть профінансувати 78 об’єктів. Наскільки можна побачити, то у даному випадку також спостерігається диспропорційність. Зокрема Миколаївська міська громада зможе реалізувати 8 об’єктів на загальну суму 1,8 млн грн, Сокальська міська громада отримує 7 субвенцій на суму 2 млн грн, Лопатинська селищна громада – 6 субвенцій на суму 4,2 млн грн, Жовківська міська громад – 5 субвенцій на суму 2,5 млн грн. Водночас найбільшу суму коштів отримають Гніздичівська селищна і Городоцька міська громади, які за 8,2 млн та 7 млн зможуть збудувати школу і добудова терапевтичного корпусу на 50 ліжок до існуючих корпусів Городоцької ЦРЛ відповідно. Іншим прикладом є Лопатинська селищна громада, яка отримала 6 субвенцій на загальну суму понад 4 млн грн для проведення ремонтних робіт та придбання обладнання для шкіл, садочка, лікарні та амбулаторії. Натомість Новороздільська, Підкамінська, Сколівська чи Красненська отримають лише по одній субвенції на суму від 200 до 600 тис. грн.

Територіальні громади Львівщини, які отримають субвенції соцеконому у 2021 році

Тематика субвенцій

Якщо подивитись на тематичну структуру розподілу коштів субвенцій соціально-економічного розвитку у Львівській області, то можна побачити беззаперечне домінування закладів освіти. Вони охоплюють майже 44% як усієї суми (26 з 60 млн грн), так і кількості об’єктів (34 з 78 субвенцій). Водночас саме у цій сфері один з найвищих середній розмір однієї субвенції у порівняні з іншими сферами – орієнтовно 800 тис. грн.

Тематика субвенцій для територіальних громад Львівської області

Третина коштів в рамках соцеконому на Львівщині буде скеровано на медичні заклади, а саме 34% або 20 млн грн. Враховуючи, що кількість таких об’єктів лише 10 або 13% від усіх, то саме вони матимуть найбільшу середні бюджети для ремонтних робіт – близько 2 млн грн.

Ще однією традиційно популярною сферою залучення державних субвенцій є житлово-комунальна господарка, на що передбачено 8,2 млн грн. враховуючи, що об’єктів 16, то середня вартість проведення робіт становитиме близько 500 тис. грн, що є незначною сумою якщо говорити про інфраструктурні роботи.

Також на Львівщині заплановано встановлення 14 дитячих та спортивних майданчиків, на що передбачено 3,9 млн грн. Це лише неповні 7% від загальної суми субвенцій, проте 18% від усієї кількості субвенцій. Тобто вартість робіт одного майданчика обійдеться десь у 300 тис. грн.

У соціально-культурній сфері передбачено 3 субвенції на суму 800 тис. грн, тоді як для ремонту доріг лише одну субвенцію на суму 500 тис. грн.

Депутатські пріоритети

Аналіз найменувань субвенцій, на які були виділені кошти соціального-економічного розвитку не виявив цікавих або дивних об’єктів, які іноді трапляються в силу особливих запитів народних депутатів. Хіба що придбання обладнання інтерактивної панелі для опорного закладу “Лопатинська загальноосвітня школа І—ІІІ ст. н.” навряд чи доречно в рамках соцеконому. Водночас досі популярними залишаються субвенції для будівництва дитячих та спортивних майданчиків, оскільки чотири львівських мажоритарників пролобіювали встановлення чергових 14 таких у Львівській області. Серед них найбільше в окрузі Павла Бакунця – аж шість.

За винятком двох обранців усі інші зосередили основну увагу на закладах освіти, де серед інших виділяється Юрій Камельчук (11 субвенцій), Тарас Батенко (8 субвенцій), Павло Бакунець (6 субвенцій) і Михайло Бондар (5 субвенцій). Мова йде про капітальний ремонт, ремонт або будівництво ЗОШ, НВК, ДНЗ, КЗДО або окремих їхніх приміщень.

Тематична структура субвенцій львівський мажоритарників на 2021 рік

У медичній сфері дещо активнішим був Михайло Бондар (3 субвенції), де передбачено ремонт приміщень медичних закладів або закупівлю медичного обладнання, найчастіше рентгенівсько-діагностичних комплексів. У сфері житлово-комунального господарства найбільшу активність проявив Тарас Батенко (6 субвенцій) і Орест Саламаха (3 субвенції), де найпопулярнішим об’єктом є реконструкція вуличного освітлення. Павло

Бакунець єдиний отримав субвенцію на ремонт дороги у м. Яворів. Васильченко, Батенко і Камельчук також пролобіювали по одній субвенції у соціально-культурній сфері для капітального ремонту народного дому, музею і бібліотеки відповідно.

Фінансова структура субвенцій львівський мажоритарників на 2021 рік

Якщо ж подивитись на фінансову структуру субвенцій, то можна стверджувати, що найбільшу суму (8,2 млн грн) залучив Андрій Кіт для будівництва школи у селищі Гніздичів, Ярослав Дубневич (7 млн грн) для добудови терапевтичного корпусу на 50 ліжок до існуючих корпусів центральної районної лікарні в Городку, Орест Саламаха (6,8 млн грн) для закупівлі рентгенодіагностичної системи для лікарень в Дрогобичі та Бориславі, Юрій Камельчук (5,5 млн грн) для капітального ремонту 11 приміщень закладів освіти, а також Павло Бакунець (4,7 млн грн) для будівництва, реконструкцію або ремонт закладів освіти.

Аналіз залучення субвенцій соціально-економічного розвитку для територіальних громад Львівської області показав, що негативна практика диспропорційності розподілу коштів державної програми зберігається не лише у порівнянні областей, але також одномандатних округів і територіальних громад однієї області. Передбачені 60 млн грн для Львівщини загалом є середнім показником по регіонах України, проте одним з найнижчих у розрахунку на одного мешканця області. Таким чином у 2021 році область недоотримає значну суму коштів соцеконому, якщо порівнювати ситуацію за останні кілька років. Передбачені на поточний рік 78 субвенцій будуть реалізовані у 31 територіальній громаді. При цьому 44 субвенції і 47 млн грн будуть скеровані на ремонтні роботи або закупівлю обладнання для закладів освіти та медичних закладів. Що стосується народних депутатів-мажоритарників, то тут спостерігається відмінна практика. Якщо Андрій Кіт та Ярослав Дубневич надавали перевагу невеликій кількості субвенцій на великі суми, то Тарас Батенко та Юрій Камельчук навпаки – великій кількості субвенцій на низьким середнім рівнем вартості робіт. Водночас деякі львівські обранці зуміли залучити лише незначні суми, тоді як для Львова не передбачено жодної субвенції.