Охорона vs управління: підсумки дискусії про культурну спадщину з депутатами та експертами

Учора Громадянська мережа ОПОРА провела онлайн-дискусію щодо охорони культурної спадщини з народними депутатами та фахівцями зі збереження історико-культурних пам’яток.

В обговоренні взяли участь народні депутати Тарас Батенко, Оксана Савчук, Ігор Фріс, голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів та начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко-Швець. До дискусії долучились експерти у сфері охорони культурної спадщини та управління нею. А саме, директор Історико-культурного заповідника “Тустань” Андрій Котлярчук, директор Дністровського регіонального ландшафтного парку Михайло Ковтун, голова Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксана Федорович, юрист та громадський діяч Кирило Рубановський. Модерував подію аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут.

Учасники дискусії погодились із тим, що законодавство, яке регулює охорону історичної та культурної спадщини має бути змінене. 

Депутатка Оксана Савчук розповіла:

“Кілька разів у нас були законопроєкти, які стосувались містобудівництва. Я вносила туди близько тридцяти правок. Єдина правка, яка була підтримана іншими фракціями, стосувалась відповідальності головного архітектора при затвердженні будівництва в центральних частинах міст”.

“Ми маємо неврегульовані між собою закони: “Про охорону культурної спадщини”, “Про основи містобудівної діяльності” і “Про архітектурну діяльність” — зазначила начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко-Швець.

Також вона зауважила, що механізм співфінансування реставрації із місцевих бюджетів та приватних джерел мусить бути унормований законодавством.

Інше питання, яке порушили учасники обговорення стосувалось впливу туризму на збереження культурних пам’яток. Директор заповідника “Тустань” Андрій Котлярчук сказав:

“Туризм — це і можливість, і загроза. З одного боку, пам’ятки є сенс зберігати, коли є спадкоємці. Без туризму немає сенсу будь-яка пам’яткоохоронна справа. З іншого боку, неосмислений туризм може руйнувати пам’ятки. Я б виділив дві основні речі, які позитивно впливають на збереження спадщини. Перше — промоція, а значить послідовне виховання спадкоємців серед туристів і місцевої громади. Друге — дія охоронних зон. Держава дає можливість створювати охоронні зони, але на практиці вони не дуже дієві. Серед іншого, тому що їх дуже рідко інтегрують у містобудівну документацію”.

Також, на думку залучених експертів, має змінюватись підхід до питання культурної спадщини. Голова Туристичної асоціації Івано-Франківщини Оксана Федорович з цього приводу наголосила:

“У нас забагато слова “охорона” і замало слова “управління”. А саме управління створює запит на стратегічне бачення та визначає, як саме ми повинні охороняти культурну спадщину”.

Підсумовуючи дискусію, аналітик ОПОРИ Олександр Неберикут зазначив:

“Я не можу сказати, що ця дискусія вже завтра призведе до конкретних рішень, але вона була конструктивною. Особисто я окреслив для себе ті точки, на які слід тиснути, щоб відбулися зміни на рівні державної політики та законодавчої бази”. 

Трансляцію можна переглянути за посиланням. Це вже третє онлайн-обговорення, яке організовує ОПОРА, аби привернути увагу до проблем, щоб потребують законодавчого врегулювання. У такий спосіб аналітики мережі хочуть створити майданчик для пошуку спільних рішень та популяризувати практику позитивного лобізму. Перше обговорення було присвячене транскордонній співпраці, друге державній підтримці гірських територій.

Дискусія відбулась у межах проєкту “Регіональний порядок денний для народних депутатів”, за підтримки Програма РАДА, що виконує Фонд Східна Європа.