Ольга Стрелюк: Про перші зміни нової влади

За вироком долі мені довелося закінчувати історичний факультет, більше того – спеціальність архівознавство. За час навчання в університеті, я добре засвоїла одну істину – завжди послуговуватися офіційними джерелами та матеріалами для обґрунтування власної думки чи гіпотези. Найбільшим ворогом істориків у нас вважалася статистика та белетристика. Тому, хоч до історії тепер жодного відношення не маю, однак добре засвоєним принципом, ще й досі послуговуюся.

Оскільки на виборах президента нікого із двох кандидатур не підтримувала, то зовсім об’єктивно вирішила проаналізувати діяльність новообраного гаранта. А як це зробити найкраще, як не послуговуючись офіційними документами, які вийшли з-під його ж пера.

Почала я з того, що хотіла проаналізувати різницю між Адміністрацією та Секретаріатом Президента.

Обійнявши посаду, Президент насамперед видав указ «Про першочергові заходи із забезпечення діяльності Президента України», яким перейменував Секретаріат Президента України на Адміністрацію Президента України, призначив нового-старого Голову – Льовочкіна Сергія Володимировича та наказав розробити нове положення та структуру Адміністрації. Чим Адміністрація нового президента за функціями відрізняється від старого Секретаріату – судити важко. Хіба Секретаріат забезпечував здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень на засадах відкритості, гласності та прозорості, а в новому положенні про Адміністрацію цих засад не передбачено.

Дещо більші повноваження отримали Перший заступник та заступник Глави Адміністрації Президента України. Секретаріат президента мав затверджену граничну чисельність працівників у кількості 605 штатних одиниць, у новій Адміністрації їх залишилося 424, економлять бюджетні кошти.

Наступним у моїх планах було ознайомитися із переліком звільнень, які ще й досі мають місце в країні. Але зовсім випадково я наштовхнулася на зовсім інший перелік – перелік ліквідованих робочих груп, комісій, центрів, рад, які були створені за ініціативи екс-президента Віктора Ющенка впродовж 2005-2009 рр. Після побаченого було шокована. Я б могла зрозуміти причини ліквідації Міжвідомчої комісії з питань підготовки України до вступу в НАТО та Про ліквідацію Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, адже цього й слід було очікувати, якщо Ви читали передвиборчу програму В. Януковича.

Але серія наступних указів, просто вивела мене із об’єктивної колії. Для більшої експресії наведу повні їх назви:

• Про ліквідацію робочої групи з питань будівництва доступного житла в Україні.
• Про ліквідацію робочої групи з підготовки пропозицій щодо розвитку місцевого самоврядування.
• Про ліквідацію робочої групи з розроблення концепції вдосконалення законодавства з питань приватизації.
• Про ліквідацію Міжвідомчої робочої групи з питань протидії контрабанді та порушенням митних правил.
• Про ліквідацію Комісії з розроблення проекту Концепції реформування системи органів Міністерства внутрішніх справ України.
• Про ліквідацію Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі.
• Про ліквідацію Ради з питань створення культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».
• Про ліквідацію Національної ради з питань взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
• Про ліквідацію Ради громадськості.
• Про ліквідацію Координаційної ради з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та наркоманії.

І це далеко не повний перелік тих ініціатив, які «зарубав» новий президент. Я навіть спробувала відшукати укази про створення нових аналогічних дорадчих органів, але не знайшла. Шкода, що скасовуючи указ попередника нинішній президент не пояснює чим зумовлена така поведінка? Які на те причини він бачить? Може усі ці ради та комісії працювали неефективно? Може треба замінити їх склад? Може є інші альтернативи для вирішення запропонованих проблем? А може інші проблеми збираємося вирішувати, а реформувати систему місцевого самоврядування, викорінювати корупцію чи запобігати захворюванням туберкульозу – це не пріоритети для України. Цікаво, коли закінчиться політична помста «помаранчевій» владі і почнеться конструктивна діяльність на благо України?!

P.S. Вже у самому кінці моєї подорожі офіційними документами нового президента знайшла указ про призначення С.Ківалова заступником члена Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія). Певно так нам і треба…

Ольга Стрелюк