ОПОРА обговорила проблеми Львівської громади, що виникли від початку повномасштабного російського вторгнення

У середу, 15 лютого, Громадянська мережа ОПОРА представила аналітичний звіт за результатами дослідження суспільного запиту мешканців Львівської міської територіальної громади щодо подолання наслідків воєнних дій. Також учасники заходу  обговорили пропозиції у сферах управління, соціальної та житлово-комунального господарства. 

Далі ОПОРА планує проаналізувати вже наявні рішення органів місцевого самоврядування на згадані теми, а у разі відсутності таких рішень — ініціює процес напрацювання рекомендацій щодо їх формування та  ухвалення.

До участі в обговоренні долучилися посадовці та депутати Львівської міської ради, представники місцевих та релокованих громадських організацій, незалежні експерти. 

Учасники обговорення. Фото – Тетяна Джафарова

Дослідження суспільного запиту відбулося у серпні-грудні за стандартами окремо розробленої методики ОПОРИ. За його результатами було зібрано 591 пропозицію, а після узагальнення трендів виокремлено 9 найрейтинговіших позицій у трьох міських політиках. Зокрема, у соціальній сфері помітний комплекс проблем, пов’язаних з інтеграцією вимушено переміщених осіб та реабілітацією ветеранів, у сфері управління — управлінська ефективність та кадрові проблеми місцевого самоврядування, а у сфері житлово-комунального господарства — виклики, пов’язані з захисними спорудами, заходами енергоефективності тощо. Ознайомитися з повною версією звіту можна за посиланням.

Під час обговорення координатор дослідження та аналітик ОПОРИ Тарас Радь підкреслив важливість реагування громади на актуальні виклики в умовах “нової нормальності”, що настала після 24 лютого: “Повномасштабна агресія і зумовлені нею обмеження та виклики для місцевого самоврядування зробила старі плани, стратегії та пріоритети роботи неактуальними. Як наслідок, з’явився запит на швидкі рішення замість стратегічного планування. Та напередодні річниці повномасштабної війни доречно шукати можливостей для повернення до системної роботи”. В організації розраховують налагодити стратегічне партнерство з Львівською міською радою для врахування висновків дослідження.

Керуюча справами виконавчого комітету Наталія Алєксєєва запевнила, що Львівська міська рада готова шукати шляхів розв’язання виокремлених у дослідженні проблем, але також висловила застереження щодо реалізації державної політики: “Ми вже рік прожили в тактичному періоді і потребуємо стратегічних рішень, але не розуміємо,  чи це вдасться через державну політику. Це стосується і містобудівного питання, і бюджетного, і децентралізації”. З огляду на це посадовиця наголосила: необхідно об’єднувати зусилля різних сторін на рівні громади та адресувати частину запитів до держави.  

У межах обговорення між учасниками відбулася дискусія про доречність стратегічного планування на локальному рівні за поточних обставин. Так, керівник програми стратегія КУ Інститут міста Андрій Пундор переконаний: “За деякими напрямками сьогодні потрібно приймати винятково програмні документи, під які вже наявні бюджетні або людські ресурси. Планувати системно розвиток Львова на роки зараз неможливо. Бо ми маємо думати про реалізацію, а є чимало запобіжників, які її унеможливлюють”. 

Натомість депутат Львівської міської ради від фракції “Голос” Олекса Возняк висловив альтернативну позицію: “Стратегії після реформи децентралізації відіграють дуже важливу роль. Наприклад, фінансування програм соціально-економічного розвитку відбувається винятково підставі стратегій, і те, що ми зараз ухвалюємо програми, під якими немає стратегій — це не гідно”. Для розширення можливостей вивчення суспільного запиту депутат також запропонував громадськості сприяння з боку профільної депутатської комісії у використанні цифрових сервісів міської ради.

Олекса Возняк коментує результати дослідження. Фото – Тетяна Джафарова

Частина учасників обговорення висловили стурбованість щодо спроможності громади комплексно вирішувати питання, пов’язані з інтеграцією вимушено переміщених осіб. Крім того, що ця проблема є кроссекторальною та, відповідно, потребує злагодженої взаємодії між різними структурними підрозділами міської ради та державних органів, вона також вимагає якісного залучення цільових аудиторій до напрацювання рішень. 

“На проблему інтеграції ВПО потрібно дивитися ширше і запитувати самих переселенців про їхні потреби, запити, очікування від влади. Саме тому ми працюємо і закликаємо громади підтримати створення Рад ВПО — консультаційного органу, що об’єднає навколо себе ініціативних людей, які мають потребу висловити свою позицію і бачення подальшого перебування у громаді”, — підкреслила координаторка соціальних проєктів БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” Оксана Яковець.

Довідково: 

Обговорення відбулося у межах проєкту «Промоція соціальної згуртованості у громадах та посилення демократичних цінностей», який Громадянська мережа ОПОРА реалізує за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Його мета на локальному рівні — допомогти місцевому самоврядуванню напрацювати якісні рішення для розв’язання конкретних проблем, які виникли під час та після війни, а також забезпечення належних умов для кожного мешканця громади. 

Проєкт спрямований на підвищення соціальної єдності, посилення впливу громадянського суспільства на місцевому рівні та залучення неурядового сектору до подолання наслідків війни. На цьому етапі проєкт реалізовується у трьох цільових громадах (Івано-Франківськ, Львів, Рівне).