Як працювали в парламенті народні депутати Львівщини протягом весни 2021 року

Дата: 10.06.2021

Весна видалась продуктивною для парламентської діяльності львівських народних депутатів. Вони активною брали участь у голосуваннях у Верховній Раді, хоча надавали перевагу утримуватись від голосування і лише у 28% голосували «за» у сесійній залі. Мажоритарники значно частіше, аніж списочники голосують проти лінії свої фракції або групи. Обранці Львівської області мали відношення до реєстрації півтори сотні законопроектів, хоча лише три з них набули чинності. А також представники регіону виступали у сесійній залі Верховної Ради загальною тривалістю 4,5 години.

Громадянська мережа ОПОРА продовжує моніторити парламентську діяльність народних депутатів Львівської області. Верховна Рада увійшла у літній сезон, а тому можна підвести певні підсумки роботи за останні три місяці 5-ї сесії поточного скликання – з березня по травень 2021 року. За цей період обранці 20 днів працювали у режимі пленарних засідань, з них 11 повноцінних днів роботи у сесійній залі, ще 5 днів засідань у поєднанні з роботою у комітетах, комісіях, фракціях та групах і 4 пленарні дні у поєднанні із запитаннями до уряду.

Вже традиційно об’єктом аналізу були народні депутати Львівщини, як мажоритарників, так і списочники, а предметом – їхні показники голосування у сесійній залі, реєстрації та підтримки законодавчих ініціатив, а також виступи під час пленарних засідань.

Голосування львівських обранців

Поточна сесія Верховної Ради, яка розпочалась у лютому 2021 року, видалась не надто продуктивною з погляду позитивних голосувань. За усередненим показником усі народні депутати, які були обрані за списками політичних партій, голосували «за» лише у 28,4% голосувань, тоді як у мажоритарників різних областей цей показник не піднімався вище 38%.

Протягом весни мажоритарники Львівщини надавали перевагу утримуватись від голосувань. З-поміж 21 336 голосувань сукупно вони 8 514 разів утримались під час голосувань, а це становить 40% усіх їхніх голосувань. Цікаво те, що за цим показником вони далеко не перші, оскільки поступаються своїм колегам з інших 12 областей України. Водночас показник голосування «за» серед львівських мажоритарників становить 28%, тоді як найвищим він є в їхніх колег з Луганської області – 38%. У 19% голосувань вони були відсутніми під час голосувань, а в 11% – не брали участі в голосуваннях, незважаючи на свою присутність. Сукупно лише 499 разів (2,3%) мажоритарники Львівщини голосували «проти». Загалом їхні зведені показники голосувань співпадають із усередненими показниками голосування усього депутатського корпусу.

Привертає увагу структура голосувань кожного з народних депутатів-мажоритарників Львівської області окремо. Переважна більшість з них надавали перевагу утримуватись від голосувань. Галина Васильченко з-поміж 1 778 голосувань майже у 72% або 1 273 рази утрималась. Також це найбільш популярна форма голосування для Миколи Княжицького (63%), Орест Саламахи (63%), Наталії Піпи (61%), Юрія Камельчука (52%), Ярослава Рущишина (47%), Михайла Бондара (46%) та Павла Бакунця (42%).

Андрій Лопушанський і Ярослав Дубневич були відсутніми у 86% і 47% голосувань, а це означає, що вони пропустили 1 525 і 841 голосувань відповідно. Також високий показник пропущених голосувань у Ярослава Рущишина (33%) і Андрія Кіта (25%).

Цікаво, що найвищий показник голосування «за» серед львівських мажоритарників не у представників фракції «Слуга народу», як це можна було б припустити, а у Тараса Батенка, Михайла Бондара і Павла Бакунця – 77%, 41% та 29% відповідно. А це 1 372, 733 і 518 схвальних голосувань. Лише після них йдуть Орест Саламаха (28,9%), Юрій Камельчук (28,4%) і Андрій Кіт (27,8%). Найнижчий показник позитивного голосування в Андрія Лопушанського і Ярослава Рущишина.

Негативно частіше за інших голосує Михайло Бондар, яких 214 разів голосував «проти» (12%), Павло Бакунець – 78 разів (4,4%), Юрій Камельчук – 69 разів (3,9%) та Ярослав Рущишин – 50 разів (2,8%). Варто зазначити, це – вище за середній показник їхніх парламентських фракцій, який ми проаналізували у попередньому матеріалі. Лише кілька разів проти голосували Андрій Лопушанський, Андрій Кіт і Тарас Батенко, а Ярослав Дубневич – жодного разу.

Структура голосувань мажоритарників Львівської області у березні – травні 2021 року

ДепутатУтримався, %Відсутні, %За, %Не голосував, %Проти, %
Галина Васильченко71,64,418,14,21,7
Микола Княжицький63,42,622111
Орест Саламаха62,72,828,95,10,6
Наталія Піпа60,76,618,313,11,2
Юрій Камельчук52,23,328,412,23,9
Ярослав Рущишин46,632,815,22,62,8
Михайло Бондар45,70,341,20,812
Павло Бакунець42,22,829,121,44,4
Андрій Кіт20,924,627,826,50,2
Андрій Лопушанський5,385,86,81,90,2
Ярослав Дубневич4,847,320,227,70
Тарас Батенко2,810,777,29,30,1

Серед законопроектів проти яких найчастіше голосували мажоритарники Львівщини є: «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (проти цієї ініціативи львівські обранці сумарно проголосували 316 разів), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони», «Про внесення змiн до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост», «Про внесення змін до статті 45 Закону України «Про Національну поліцію», «Про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений зв’язківець України»)», «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», «Про засудження подій, що відбулись 20 березня 2021 року біля Офісу Президента України».

Структура голосувань депутатів-списочників Львівської області у березні – травні 2021 року

ДепутатУтримався, %Відсутні, %За, %Не голосував, %Проти, %
Софія Федина77,30,317,432
Володимир В’ятрович74,40,218,94,22,3
Андрій Парубій74,10,3186,11,4
Олег Синютка70,70,520,76,91,2
Микола Величкович70,59,313,75,70,7
Роман Лозинський69,36,617,45,11,6
Святослав Юраш63,42,828,74,20,9
Ростислав Тістик55,83,228,9102,1
Степан Кубів38,15,252,531,1
Михайло Цимбалюк12,10,181,21,45,2

Для порівняння окремі народні депутати-списочники, за винятком Михайла Цимбалюка (12%), теж надавали перевагу утримуватися від голосування. Перш за все, це представники фракції партії «Європейська Солідарність» Софія Федина (77%), Володимир В’ятрович (74%), Андрій Парубій (74%), Олег Синютка (71%), Микола Величкович (71%) і представник фракції «Голос» Роман Лозинський (69%). Також високий показник утримання від голосувань у двох представників президентської партії «Слуга народу» Святослава Юраша (63%) і Ростислава Тістика (56%). При цьому також відносно незначний показник голосування «за», де суттєво переважають Михайло Цимбалюк та Степан Кубів – 81% та 53% відповідно. Також у львівських списочників нижчі, аніж у мажоритарників показники не участі в голосуванні та голосуванні «проти».

Проти лінії фракції та групи

Інший показник, який ОПОРА також проаналізувала, це голосування проти лінії фракції або групи, до якої входить народний депутат-мажоритарник. За умови, коли більше 50% членів фракції проголосували «так» щодо певного законопроекту, голосування окремого депутата «ні», «утримався» або «не голосував» вважається голосуванням «проти фракції». Цей показник цікавий для розуміння того наскільки обранці дотримуються фракційної дисципліни чи є незалежними у прийнятті ними рішень. Дані отримані завдяки ресурсу «Вони голосують для тебе» і охоплюють період голосувань від початку поточної каденції Верховної Ради 9-го скликання.

Показники голосування народних депутатів Львівщини проти лінії фракції / групи (2019-2021)

ДепутатФракція / ГрупаУсього голосуваньПроти фракції%
Ярослав Дубневичдепутатська група «Партія «За майбутнє»6467257039,7
Андрій Кітдепутатська група «Довіра»7125269737,9
Павло Бакунецьдепутатська група «Довіра»7933256132,3
Степан Кубів«Європейська Солідарність»8001246030,7
Тарас Батенкодепутатська група «Партія «За майбутнє»7493228130,4
Андрій Лопушанський«Європейська Солідарність»5155134626,1
Ярослав Рущишин«Голос»6813170125
Юрій Камельчук«Слуга народу»7873173122
Микола Княжицький«Європейська Солідарність»7728158420,5
Михайло Бондар«Європейська Солідарність»7744152419,7
Олег Синютка«Європейська Солідарність»7531119915,9
Андрій Парубій6110

 

«Європейська Солідарність»7712119615,5
Наталія Піпа«Голос»682697414,3
Ростислав Тістик«Слуга народу»7727102113,2
Роман Лозинський«Голос»755284711,2
Микола Величкович«Європейська Солідарність»78297579,7
Орест Саламаха«Слуга народу»78097019
Святослав Юраш«Слуга народу»77826418,2
Софія Федина«Європейська Солідарність»75596128,1
Володимир В’ятрович«Європейська Солідарність»61104717,7
Михайло ЦимбалюкВО «Батьківщина»80656157,6
Галина Васильченко«Голос»71375267,4

Частіше за інших серед львівських мажоритарників проти лінії фракції голосували Ярослав Дубневич (40%), Андрій Кіт (38%), Павло Бакунець (32%) і Тарас Батенко (30%). Усі вони є членами депутатських груп, що пояснює високі показники у порівнянні з депутатськими фракціями. Кожне четверте голосування Андрія Лопушанського (26%) та Ярослава Рущишина (25%) відрізняється від голосування їхніх фракцій «Європейська Солідарність» та «Голос», а кожне п’яте – у Юрія Камельчука (22%), Микола Княжицького (21%) та Михайла Бондара (20%). Найбільш дисциплінованими виявились Наталія Піпа (14%), Орест Саламаха (9%) і Галина Васильченко (7%).

Натомість депутати-списочники більше дотримуються фракційної дисципліни, аніж мажоритарники. Найчастіше проти лінії фракції голосують Степан Кубів (31%), Олег Синютка (16%), Андрій Парубій (16%), Ростислав Тістик (13%), а найменше – Михайло Цимбалюк, Володимир В’ятрович, Софія Федина та Святослав Юраш – у межах 8%.

Законопроєктна робота депутатів

Наступним важливим предметом аналізу є результати законопроєктної діяльності у період з березня по травень 2021 року. А саме їхня кількість, тематика і порядок прийняття. Загалом протягом весни 2021 року 12 мажоритарників Львівської області долучились до 97 унікальних зареєстрованих законопроєктів. Під унікальним мається на увазі кількість найменувань проєктів закону, адже якщо брати до уваги співавторство кількох обранців Львівщини в одній законодавчій ініціативи, у такому разі їхня кількість становитиме 151. Таким чином ще 54 рази львівські мажоритарники були співавторами у спільних законопроєктах.

Найбільша кількість зареєстрованих законопроєктів у Тараса Батенка та Юрія Камельчука, в активі яких по 26 ініціатив, а також у Наталії Піпи – 24. Тоді як найменше у Ярослава Дубневича, Ореста Саламахи, Андрія Кіта та Ярослава Рущишина – 4, 5 та по 7 відповідно. Жодного законопроєкту протягом весни не зареєстрував Андрій Лопушанський.

Серед законопроєктів, які об’єднали в авторському колективі кількох львівських мажоритарників варто згадати проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (щодо заборони водопостачання по Північно-Кримському каналу до тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя) (Піпа, Васильченко, Бондар, Бакунець, Княжицький, Кіт), «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови» (ті ж самі перші п’ять обранців), «Про внесення змін до Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» (ті ж самі перші п’ять обранців), «Про внесення змін до Законів України щодо відновлення прямої виборності старост» (Княжицький, Васильченко, Піпа), «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань оціночної діяльності» (Рущишин, Батенко, Саламаха), «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (Васильченко, Бондар, Піпа), «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (ті ж самі три депутати), «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (ті ж самі три депутати), «Про амністію з нагоди 30-ї річниці незалежності України» (Батенко, Саламаха, Камельчук). Можна зробити висновок, що у законотворчій роботі поміж мажоритарників Львівщини найчастіше співпрацюють Галина Васильченко, Михайло Бондар, Наталія Піпа і Микола Княжицький.

Показники законопроєктної роботи львівських мажоритарників у період з березня по травень 2021 року

ДепутатФракція / ГрупаПрийнятоДруге читанняНа розгляді комітету
Батенко ТарасЗа майбутнє1023
Камельчук ЮрійСлуга народу1023
Піпа НаталіяГолос0120
Васильченко ГалинаГолос0114
Княжицький МиколаЄвропейська Солідарність0111
Бакунець ПавлоДовіра009
Бондар МихайлоЄвропейська Солідарність0010
Кіт АндрійДовіра006
Рущишин ЯрославГолос106
Саламаха ОрестСлуга народу104
Дубневич ЯрославЗа майбутнє002
Андрій ЛопушанськийЄвропейська Солідарність000

Якщо переходити від аналізу кількісних до якісних показників законопроєктної діяльності, то можемо констатувати, що її ефективність залишається низькою. Лише 3 законопроєкти з усіх зареєстрованих навесні стали законами. Це закон «Про внесення змін до п. 3 розділу Х «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо розширення можливостей для трансформації освітньої мережі та захисту прав учасників освітнього процесу» (№5138-1, зареєстровано 11 березня, підписано 30 квітня), де серед авторського колективу також були Тарас Батенко і Юрій Камельчук; закон «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (№5175, зареєстровано 1 березня, підписано 20 травня), серед авторського колективу якого є Ярослав Рущишин; закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом» (№5308, зареєстровано 29 березня, підписано 25 травня), співавтором якого був Орест Саламаха. Ще два законопроєкти готуються до другого читання, а саме проєкт закону за співавторства Миколи Княжицького «Про внесення змін до Закону України «Про театри і театральну справу» щодо створення додаткових умов для забезпечення професійного розвитку творчих працівників театрів» (№5205, зареєстровано 5 березня) і проєкт закону за співавторства Наталії Піпи та Галини Васильченко «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання майна ліквідованих комунальних закладів середньої освіти у сільській місцевості» (№5230, зареєстрований 12 березня). Водночас від 80% до 90% зареєстрованих у період з березня по травень законопроєктів сьогодні перебуває на розгляді профільних комітетів, що закономірно, враховуючи короткий період часу від моменту їх реєстрації. Один законопроєкт співавторства Наталії Піпи та Галини Васильченко «Про внесення змін до Закону України «Про санкції» (№5285, зареєстрований 19 березня) був знятий з розгляду. А ще 7 законопроєктів очікує на розгляд.

Для порівняння львівські депутати-списочники були менш активними у законотворчій роботі. Протягом весни вони були причетні до реєстрації 85 законопроєктів. Найбільша кількість ініціатив в активі Романа Лозинського – 24 законопроєктів, Михайла Цимбалюка – 15, Софії Федини – 14 і Ростислава Тістика – 12. З-поміж усіх станом на сьогодні набув чинності лише один закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом» (№5308, зареєстрований 29 березня), серед великого авторського колективу якого є Ростислав Тістик. Ще два законопроєкти за співавторства Софії Федини та Романа Лозинського, готуються до другого читання і вони аналогічні до тих, що й у мажоритарників. А від 70% до 100% інших законопроєктів опрацьовуються у профільних комітетах.

Тематика законопроєктів

За тематикою практично в усіх львівських мажоритарників переважають законопроєкти із сфери економіки. 55 із 151 зареєстрованих ініціатив відносяться до врегулювання питань економічної політики. Наприклад, у Наталії Піпи таких аж 10 законопроєктів, Галини Васильченко – 8, Михайла Бондара – 7. Іншою такою ж популярною серед обранців сферою законодавчого регулювання виявився галузевий розвиток, якого стосується 45 зареєстрованих законопроєктів. Зокрема найбільше таких у Юрія Камельчука (14) і Тарас Батенка (10). До тематики державного будівництва і правової політики відноситься 15 та 14 ініціатив. Найменше уваги у своїй законотворчій роботі мажоритарники Львівщини приділяють соціальній політиці.

Тематика законопроектів мажоритарників Львівщини у березні – травні 2021 року

ДепутатЕкономічна політикаГалузевий розвитокДержавне будівництвоПравова політикаГуманітарна політикаБезпека і оборонаСоціальна політика
Кількість%Кількість%
Батенко Тарас519103936002
Камельчук Юрій415145422022
Піпа Наталія104241732320
Васильченко Галина84721231120
Княжицький Микола5391821310
Бакунець Павло54632710110
Бондар Михайло7641911100
Кіт Андрій45734300000
Рущишин Ярослав45722900001
Саламаха Орест24024001000
Дубневич Ярослав12537500000
55451514985
Парламентські виступи

Завершальним компонентом дослідження є аналіз використання народними депутатами інструментом виступу під час пленарного засідання. Це добра нагода донести власну експертну думку та політичну позицію своєї фракції чи групи, представити результати законопроектної діяльності або озвучити проблему, з якою до нього звертаються виборці. Сумарно обранці Львівщини виступали у сесійній залі Верховної Ради 222 рази загальною тривалістю 4 години 24 хвилини. Найчастіше протягом весни серед львівських мажоритарників виступав Тарас Батенко, а серед депутатів-списочників – Михайло Цимбалюк. Перший брав слово 47 разів загальною тривалістю 55 хвилин, тоді як другий – 34 рази тривалістю 46 хвилин. Далі – Павло Бакунець 34 хвилини, Роман Лозинський 32 хвилини, Микола Княжицький 15 хвилин, Софія Федина 13 хвилин. По 10 хвилин виступали Володимир В’ятрович, Наталія Піпа та Галина Васильченко. Степан Кубів, Андрій Парубій та Андрій Кіт виступали по 6 хвилин, хоча тривалість кожного виступу була різною й, відповідно, загалом кількість виступів у них суттєво відрізняється. Жодного разу не скористались можливістю виступу Орест Саламаха, Ярослав Дубневич, Андрій Лопушанський, Олег Синютка, Микола Величкович і Святослав Юраш.

Аналіз парламентської діяльності народних депутатів Львівської області у період з березня до травня 2021 року засвідчив, що обранці значно частіше за своїх колег з інших областей утримувалися від голосувань. Якщо цей усереднений показник усього депутатського корпусу становив близько 30%, то для львівських депутатів – близько 40%. При цьому для переважної більшості списочників і половини мажоритарників утримання від голосування коливалося у межах 60-70%. Водночас середній показник голосування «за» був удвічі нижчим – близько 28%. Мажоритарники Львівщини значно частіше, аніж їхні колеги по партійних списках голосують усупереч голосування своїх депутатських фракцій та груп, що закономірно. Якщо для перших цей показник коливається у межах 20-30%, то для других – у межах 10-15%. У законопроєктній роботі мажоритарники також працюють значно активніше, аніж їхні колеги списочники. Протягом весни перші були причетні до реєстрації 97 унікальних законопроєктів, тоді як другі – до 55. Та незважаючи на великі кількісні показники, лише три ініціативи стали чинними законами, а ще дві – готуються до другого читання. Водночас від 80% до 90% зареєстрованих у період з березня по травень законопроєктів сьогодні перебуває на розгляді профільних комітетів, що закономірно, враховуючи короткий період часу від моменту їх реєстрації. За тематикою практично в усіх львівських мажоритарників переважають законопроєкти із сфери економіки та галузевого розвитку, які сукупно становлять дві третини усіх зареєстрованих ними ініціатив. Протягом весни народні депутати з Львівської області сумарно виступали у сесійній залі Верховної Ради більш двох сотень разів загальною тривалістю майже 4,5 години. Хоча активно цією можливістю користувалися лише окремі обранці.

Автор – Тарас Радь.