Як працюють в парламенті депутати-мажоритарники з Львівської області

Вже четвертий рік поспіль Громадянська мережа ОПОРА у Львові продовжує аналізувати діяльність народних депутатів, обраних в одномандатних округах Львівської області. 4 липня відбулася презентація звіту про діяльність 12 депутатів-мажоритарників Львівщини у парламенті та у виборчих округах під час восьмої сесії Верховної Ради VIII скликання (лютий – травень 2018 року).

Звіт включає аналіз таких аспектів діяльності народних депутатів як законотворча діяльність, відвідування пленарних засідань та комітетів Верховної Ради, здійснення голосувань та виступів, підготовки запитів. Також окремо досліджувалася діяльність депутатів-мажоритарників у виборчих округах.

За 3,5 роки діяльності Верховної Ради VIII скликання було зареєстровано 6613 унікальних законопроектів, з яких 808 набули чинності, що становить 12,2 %. Львівські депутати-мажоритарники за цей період зареєстрували 677 унікальних законопроектів (10,2 %), з яких 66 – набуло чинності (9,7 %).

“У період з лютого по травень 2018 року у Верховній Раді України було зареєстровано 734 законопроекти. За цей самий період 12 депутатів-мажоритарників Львівщини сумарно брали участь у підготовці 86 унікальних законодавчих ініціатив (76 – проекти законів, 10 – постанов), що становить 11,7 % від усіх зареєстрованих народними депутатами” – резюмував аналітик Громадянської мережі ОПОРА Тарас Радь.

Зареєстровані за вказаний період львівськими мажоритарниками законодавчі ініціативи ми проаналізували за тематикою, відповідністю до проблематики області, а також рівня співпраці обранців поміж собою на етапі підготовки. Найбільша кількість підготовлених ініціатив відносять до гуманітарної сфери, куди віднесено питання мови, культурних фондів, освіти, прав людини, кінематографу і нагородження. Вони становлять майже чверть усіх проектів. 30 ініціатив стосується проблем економіки і фінансової сфери (бюджет, податки, торгівля, митниця, ПДВ, фінансовий ринок), а одинадцять – сільського господарства та природних ресурсів (земля, аграрна сфера, лісове господарство, тваринництво, природний газ). До правоохоронної діяльності (рейдерство, правосуддя, корупція, поліція, пожежна безпека, експертиза, люстрація) можна віднести 10, до соціальної сфери (пенсії, пільги, зарплати, ветерани АТО, гуманітарна допомога, Чорнобиль) – 9 зареєстрованих ініціатив. По 6 мають відношення до проблематики охорони здоров’я (ліки, куріння, децентралізація) і транспорту (автомобільні дороги, залізничний транспорт, авіаперевезення, судноплавство), 4 – до сфери безпеки (армія, СБУ, санкції, кордон) і по 3 – екології і децентралізації.

Незважаючи на те, що народний депутат не зобов’язаний готувати законопроекти з огляду на проблематику виборчого округу, проте такий фокус законотворчої діяльності мажоритарника можна розцінювати як спосіб вирішення проблем округу. Серед 84 зареєстрованих ініціатив ми виокремили лише дві, які мають безпосереднє відношення до проблем округу, а саме проект закону Михайла Бондара “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі”, а також проект постанови “Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Львівської області, зміну і встановлення меж Сокальського району Львівської області”, де серед невеликого авторського колективу народних депутатів зі Львова також присутні Михайло Бондар та Ірина Подоляк. Ще три ініціативи лише умовно можна віднести до таких, що мають опосередковане відношення до проблематики Львівської області. Це законопроект Тараса Батенка “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку ринку транспортних засобів”; спільний Андрія Кота, Богдана Дубневича і Андрія Лопушанського проект закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів”, а також три суміжні законопроекти про внесення змін до Лісового, Бюджетного і Податкового кодексів щодо фінансового забезпечення лісової галузі; а також проект закону “Про внесення змін до Податкового і Митного кодексів “Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей”, одним із співавторів якого є Ірина Подоляк.

Одним з показників згуртованості й ефективності депутатів у захисті та просування інтересів виборців Львівщини є їх спільна робота над підготовкою проектів нормативно-правових актів. У період з лютого по травень у Верховній Раді було зареєстровано 23 законодавчі ініціативи, до розробки яких одночасно долучалися двоє і більше мажоритарників з Львівської області. Рівень взаємодії львівських мажоритарників у законотворчому процесі раніше не був високим і восьма сесія не стала винятком. Найбільш тісна співпраця зафіксована між Богданом Дубневич та Андрієм Котом, які водночас фігурують в авторських колективах 10 законодавчих ініціатив. Дещо нижча вона між Андрієм Лопушанським і Богданом Дубневичем (7 ініціатив), Андрієм Котом і Андрієм Лопушанським (6 ініціатив), Богданом і Ярославом Дубневичами (4 ініціативи), Оксаною Юринець і Андрієм Котом (4 ініціативи).

Серед зареєстрованих мажоритарниками Львівщини законодавчих ініціатив найбільш згуртували їх два проекти закону – “Про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області)” і “Про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області)”. Вони водночас об’єднали у великому авторському колективі по шість львівських мажоритарників. Ще у двох законопроектах присутні по чотири обранці, які фігурують у проектах законів “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість по операціях з постачання на митній території України молока” і “Про внесення змін до Закону України “Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину” (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу)”. Десять ініціатив спільно готували по троє “львів’ян”, при цьому авторами шести з них були одні і ті ж – Богдан Дубневич, Андрій Кіт і Андрій Лопушанський. Це не означає, що у вище описаних 14 випадках однозначно можна стверджувати про якусь консолідовану групу, оскільки часто колеги погоджуються підписатися під проектом ініціативи для кількісної підтримки, не докладаючи зусиль для їх підготовки. Проте там, де частота взаємодії є високою можна говорити про наявність певної співпраці між даними депутатами. Можемо говорити про таку взаємодію між Богданом Дубневичем, Андрієм Лопушанським і Андрієм Котом, яка раніше також простежувалася між Дмитром Добродомовим, Олегом Мусієм т Богданом Матківським, проте непомітна у восьмій сесії.

За вказаний період львівські мажоритарники скерували 114 запитів, 71% (81) з яких підготовлені індивідуально, а 29% (33) – колективно. Найбільшу кількість скерував Михайло Бондар, а саме 21 депутатський запит, 18 з яких індивідуальні. 19 запитів скерував Володимир Парасюк, Дмитро Добродомов – 18, а Андрій Лопушанський – 16. Вдвічі менше цим інструментом скористалися Ярослав Дубневич, Тарас Батенко і Андрій Кіт, які підготували дев’ять і по вісім запитів відповідно. Значно рідше, аніж їхні колеги запити скеровували Олег Мусій – 6 штук і Оксана Юринець – 4 колективних. Богдан Дубневич, Ірина Подоляк і Богдан Матківський мають в активі не більше двох, усі з яких є колективними.

Інша важлива складова депутатської діяльності мажоритарників стосується їхньої роботи у виборчому окрузі. Структуру цієї діяльності кожного з 12 львівських мажоритарників детально проаналізовано у звіті.

Нагадаємо, що 6 лютого 2018 року розпочала роботу восьма сесія Верховної Ради 8 VIII скликання. Станом на 31 травня загалом відбулося 48 пленарних засідань і 1382 голосування.

“Найбільш дисциплінованими під час восьмої сесії серед мажоритарників Львівщини виявилося двоє депутатів, які не пропустили жодного пленарного засідання як за електронною, так і за письмовою реєстрацією. Це Михайло Бондар та Олег Мусій. По одному пропуску за письмовою реєстрацією мають брати Богдан і Ярослав Дубневичі, показник яких становить 98%. Разом з тим, за електронною реєстрацією їхні показники становлять 100%. Серед найнижчих показників у 65% – Дмитро Добродомов, який пропустив 5 засідань за електронною та 17 за письмовою реєстрацією, але чотири з “прогулів” підтверджені заявою про відпустку. Найменш дисциплінованим львівським мажоритарником виявився Андрій Лопушанський, який відвідав лише 29% пленарних засідань. Він пропустив 34 засідань за письмовою, з яких 9 підтвердженні перебуванням у відрядженні у Брюсселі та Польщі, тоді як за даними електронної реєстрації його показник відвідуваності становить 83%, тобто лише 8 пропусків. Натомість депутат Володимир Парасюк має 11 пропусків за письмовою реєстрацією і усіх 48 пленарних засідань за електронною реєстрацією” – зазначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА, Тарас Радь.

Показники відвідуваності засідань комітетів у львівських мажоритарників зазвичай є дещо вищими. 100%-ву дисциплінованість продемонстрували  Богдан Дубневич (13 засідань), Олег Мусій (8 засідань), Ірина Подоляк (7 засідань), Ярослав Дубневич (5 засідань), Михайло Бондар (4 засідання) і Андрій Кіт (3 засідання). По одному засіданню пропустили Оксана Юринець (6 з 7, 86%) і Андрій Лопушанський (3 з 4, 75%). Два з восьми засідання пропустили Дмитро Добродомов, Володимир Парасюк, Богдан Матківський (75%). Найнижчий показник дисциплінованості у комітетській роботі у Тараса Батенка, який пропустив усі чотири засідання профільного комітету.

“Протягом чинної каденції сумарно відбулось 13435 голосувань. Перевагу позитивному голосуванню, коли кількість “за” переважає усі інші форми голосування, надають Михайло Бондар, Ярослав Дубневич, Богдан Матківський, Оксана Юринець, Ірина Подоляк, Олег Мусій і Дмитро Добродомов. Другою за популярність формою є ухилення від голосування будучи присутнім на засіданні, що є результатом формальної присутності або невиконання свого прямого обов’язку. Найчастіше це робив Андрій Лопушанський, Андрій Кіт, Богдан Дубневич, Тарас Батенко і Ярослав Дубневич. Відносно нечасто львівські обранці “утримуються” від голосування, що не перевищує 1/6 усіх, а також надзвичайно рідко голосують “проти” (не більше 2,5%). Окремі депутати, такі як Володимир Парасюк, Тарас Батенко чи Андрій Лопушанський, часто відсутні на пленарному засіданні під час голосувань” – повідомив аналітик Громадянської мережі ОПОРА, Олександр Неберикут.

У період з 6 лютого до 31 травня поточного року у сесійній залі Верховної Ради загалом відбулося 1382 голосування. Аналіз показав, що львівські депутати-мажоритарники мають не надто високі показники активного голосування (сума голосування “за”, “проти” і “утримався”). Лідером залишається Михайло Бондар, у якого цей показник становить 99%, оскільки він лише 12 разів не брав участі в голосуваннях. У решти одинадцяти депутатів цей показник достатньо низький, оскільки не становить вище 70%. Особливо ця проблема помітна у порівняні з показниками відвідуваності, які часто є порівняно високими. Вище 50% активного голосування в активі Оксани Юринець (67%), Богдана Матківського (62%), Ірини Подоляк (60%), Олега Мусія (59%), Дмитра Добродомова (57%) і Ярослава Дубневича (51%), а от критично низький цей показник у Володимира Парасюка, Андрія Лопушанського і Тараса Батенка, які виконували свій прямий депутатський обов’язок лише 24%, 33% та 35% відповідно. Ще однією формою ігнорування голосування є ухилення від нього, будучи присутнім на пленарному засіданні. Цим зловживають Андрій Кіт (53%), Богдан Дубневич (46%), Тарас Батенко (45%), Ярослав Дубневич (42%) і Олег Мусій (41%). Серед причин цього негативного явища може бути факт відсутності окремих депутатів на робочому місці, коли картка залишається в електронній системі “Рада” для фіксування його присутності у той час, як він займається іншими справами за межами сесійної зали або парламенту.

Захід відбувся в рамках проекту Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.

ЗВІТ: Як працюють в парламенті депутати-мажоритарники з Львівської області

Презентацію можна завантажити за посиланням

У разі виникнення додаткових запитань чи коментарів – просимо звертатися до аналітика Громадянської мережа “Опора” у Львові – Тараса Радя – 032 254 61 63, 097 03 15 841.

Фото – зі сторінки Львівського прес-клубу у соціальній мережі facebook.