ОПИТУВАННЯ «ГРОМАДЯНИ І ПАРЛАМЕНТ»
З 6 до 22 жовтня 2022 року компанія Info Sapiens від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту…
Громадянська мережа ОПОРА дослідила парламентську активність депутатів-мажоритарників Львівщини протягом лютого 2020 року та пропонує ознайомитись з даними про законотворчу активність парламентарів, зокрема інформацією про відвідування пленарних засідань, засідань профільних комітетів та участь у голосуваннях. У цьому огляді зможете ознайомитись з інформацією про те, наскільки активно депутати займалися законотворчою діяльністю і користувалися таким інструментом як депутатські запити, правом виступу під час розгляду законотворчих ініціатив в сесійній залі парламенту тощо. Дане дослідження є продовженням аналізу діяльності мажоритарників Львівської області у період з вересня 2019 по січень 2020 року, яке було опубліковане минулого місяця у рамках реалізації проекту “Регіональний порядок денний для народних депутатів”.
Отож, протягом лютого мажоритарники Львівщини фігурували серед ініціаторів 36 законотворчих ініціатив. Парламентарі 30 разів були ініціаторами законопроєктів та 6 разів ініціаторами проєктів Постанов. Усі зареєстровані законотворчі ініціативи є результатом колективного законотворення – індивідуальних законотворчих ініціатив протягом лютого депутати не реєстрували. У лютому жодна з зареєстрованих львівськими депутатами законотворчих ініціатив не здобула парламентської підтримки і не набула чинності. Внесення поправок до законопроєктів теж є частиною законотворчого процесу і таким інструментом протягом лютого скористалося троє парламентарів Львівщини, а саме Тарас Батенко (14), Ярослав Дубневич (12) і Ярослав Рущишин (5), які сукупно внесли 31 поправку до законопроєктів.
З депутатськими запитами до органів влади львівські мажоритарники звертались 31 раз. Найбільша кількість запитів була скерована Кабінету Міністрів України (18 запитів), а найменше – Голові Верховної Ради України (2 запити). Ще 11 депутатських запитів було скеровано керівникам місцевих органів влади та інших органів державної влади. Протягом лютого цим парламентським інструментом скористалися 7 з 12 народних депутатів.
Загалом, протягом лютого, мажоритарники Львівщини 45 разів виступали під час пленарних засідань Верховної ради. Найчастіше цим правом користувалися Тарас Батенко та Микола Княжицький. 5 парламентарів цим правом не скористалися жодного разу.
Усі 100% планетарних засідань, а це 13 засідань парламенту, відвідали 4 народні депутати – Микола Княжицький, Тарас Батенко, Орест Саламаха та Андрій Кіт. Ще п’ять обранців, а саме Наталія Піпа, Ярослав Рущишин, Галина Васильченко, Павло Бакунець і Юрій Камельчук, пропустили по одному засіданню. Найбільше пленарних засідань у лютому пропустив Ярослав Дубневич – чотири. Значно краще львівські мажоритарники відвідували засідання профільних комітетів, оскільки дев’ять з них були присутні на усіх засіданнях і лише троє пропустили по одному засіданню комітету.
Участь у засіданнях комітетів, пленарних засіданнях Ради та участь у голосуваннях
У лютому Верховна Рада провела 13 пленарних засідань. Зареєстрованими на всіх засіданнях були Микола Княжицький, Тарас Батенко, Орест Саламаха та Андрій Кіт. Показник присутності на засіданнях Наталій Піпи, Ярослава Рущишина, Галини Васильченко, Павла Бакунця і Юрія Камельчука становить 92%. Ці депутати пропустили 1 з 13 пленарних засідань. Михайло Бондар та Андрій Лопушанський за даними електронної реєстрації були відсутніми на 3-х засіданнях, а їхній показник присутності становить 77%. Найнижчий показник відвідування пленарних засідань у Ярослава Дубневича та становить 69%. Народний депутат пропустив 4 з 13 пленарних засідань парламенту.
Для оцінки участі народних депутатів у розгляді законотворчих ініціатив важливим також є показник участі у голосуваннях (сума усіх голосувань депутата «за», «проти» і «утримався» за питання порядку денного). Загалом протягом лютого під час 13 пленарних засідань відбулось 784 голосування. Найвищий показник участі в голосуваннях у Ярослава Рущишина і Галини Васильченко, який становить 96%. Тарас Батенко брав участь у 93% голосувань, Орест Саламаха був учасником 91% голосувань, а у Юрія Камельчука показник участі у голосуваннях становить 90%. У Наталії Піпи показник участі в голосуваннях становить 85%, у Миколи Княжицького – 81%, а в Павла Бакунця – 78%. Андрій Кіт пори стовідсоткову відвідуваність пленарних засідань взяв участь у 63% голосувань. Майже половину голосувань проігнорували двоє парламентарів. У Михайла Бондаря показник участі у голосуваннях становить 57%, а у Андрія Лопушанського – 54%. Найнижчий показник участі у голосуваннях в Ярослава Дубневича та становить 34%.
Найвищий показник голосування «за» серед львівських мажоритарників у Тарас Батенка, Микола Княжицького, Адрія Кіта і Ярослава Дубневича. Вони позитивно голосували у 718, 434, 422 і 260 випадках із 784 відповідно. Натомість найчастіше «проти» голосували Юрій Камельчук і Ярослав Рущишин – 422 і 413 разів відповідно. Найпоширенішою формою активного голосування серед обранців Львівщини є натискання кнопки «утримався». Вона переважає серед інших форм голосувань в Галини Васильченко (681 раз), Ореста Саламахи (622), Наталії Піпи (582), Павла Бакунця (443) і Андрія Лопушанського (360). Найчастіше ігнорують голосування Ярослав Дубневич, Андрій Лопушанський і Андрій Кіт – 508, 300 і 282 рази відповідно, які попри присутність на пленарному засіданні не беруть участі в голосуваннях. Натомість Михайло Бондар пропустив найбільшу кількість голосувань, а саме 238 з-поміж 784 голосувань у лютому, що становить 31% усіх голосувань.
У лютому комітети в який працюють Микола Княжицький (комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики) та Павло Бакунець (комітет з питань правової політики) провели по одному засіданню, на яких ці парламентарі були присутніми (100%). Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, членами якого є Михайло Бондар, Юрій Камельчук і Андрій Кіт провів 2 засідання. Юрій Камельчук та Андрій Кіт були присутніми на двох засіданнях (100%), а Михайло Бондар на одному (50%). Галина Васильченко була присутня на всіх (100%) засіданнях комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який провів 2 засідання, а Ярослав Дубневич був учасником одного з двох засідань (50%) комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Тараса Батенко, Орест Саламаха та Андрій Лопушанський відвідали всі 4 засідання (100%) комітету з питань бюджету. Також всі 4 засідання комітету з питань економічного розвитку відвідав Ярослав Рущишин. Наталія Піпа була учасницею трьох засідань (75%) комітету з питань освіти, науки та інновацій, який в лютому провів 4 засідання.
* При визначенні показника присутності на засіданнях профільних комітетів, до складу яких входять мажоритарники Львівщини, бралися до уваги лише ті засідання, щодо яких оприлюднені протоколи засідань.
Законотворча активність
У лютому мажоритарники Львівщини були причетними до підготовки 30 законпроєктів і 6 проєктів Постанов. При розробці і реєстрації законотворчих ініціатив використовували практику колективного законотворення. Індивідуальних законотворчих ініціатив протягом цього періоду парламентарі не реєстрували. Найвищий показник законотворчої активності у Наталії Піпи, яка протягом лютого була співавтокою 6-ти законопроєктів. По 5 разів ініціаторами законотворчих ініціатив були троє львівських парламентарів – Галина Васильченко (співавторка 5 законопроєктів), Павло Бакунець (співавтор 3 законопроєктів та 2 проєктів Постанов) і Тарас Батенко (співавтор 4 законопроєктів та 1 проєкту Постанови). Юрій Камельчук є співавтором зареєстрованих у лютому 3 законопроєктів та 1 проєкту Постанови. Двічі співавторами колективних законопроєктів були Микола Княжицький, Ярослав Рущишин та Михайло Бондар. По одному колективному законопроєкту та проєкту Постанови у переліку лютневих законотворчих ініціатив мають Орест Саламаха і Андрій Кіт. Андрій Лопушанський є співавтором одного проєкту Закону. Жодної законотворчої ініціативи протягом лютого не зареєстрував Ярослав Дубневич. Жодна із зареєстрованих у лютому законотворчих ініціатив не була прийнята і не набула чинності.
У законотворчій діяльності, протягом лютого, таку форму законотворення, як внесення поправок до законопроєктів, використовували Ярослав Рущишин, Тарас Батенко і Ярослав Дубневич, які сукупно внесли 31 поправку. Ярослав Рущишин вніс 5 поправок, з яких 4 враховані і 1 врахована редакційно. З 12 поправок Ярослава Дубневича 2 поправки враховано, 10 відхилено. Тарас Батенко вніс 14 поправок, з яких 3 враховано, 6 відхилено, 3 враховано частково та 2 враховано редакційно.
Висновків головних комітетів та головного науково-експертне управління щодо лютневих законотворчих ініціатив парламентарів наразі немає.
Депутатські запити
Протягом лютого мажоритарники Львівської області сумарно скерували 31 запит. Найактивніше право на депутатський запит використовували Михайло Бондар, який до органів влади з запитами звертався 9 разів, Тарас Батенко – 8 разів звертався з депутатськими запитами та Микола Княжицький, який скеровував 7 депутатських запитів. Не користувались таким правом Ярослав Рущишин, Галина Васильченко, Орест Саламаха, Юрій Камельчук і Андрій Лопушанський. 4 рази правом на депутатський запит скористався Ярослав Дубневич. По одному запиту органам влади скерували Наталія Піпа, Павло Бакунець і Андрій Кіт.
Мажоритарники Львівщини загалом двічі скористались правом на запит до Голови Верховної Ради України, 11 разів були авторами запитів на адресу керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а найчастіше – 18 разів, звертались з запитами до Кабінету Міністрів України. Михайло Бондар один запит адресував Голові Верховної Ради України, а по 4 запити було скеровано на адресу Кабінету Міністрів України і керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування. 5 запитів Тараса Батенка адресовані Кабінету Міністрів України, а 3 – керівникам інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Всі 4 запити Ярослава Дубневича адресовані Кабінету Міністрів України, так само як запити Наталії Піпи, Павла Бакунця і Андрія Кіта, які цим правом скористалися 1 раз.
Виступи під час пленарних засідань Верховної Ради
У лютому правом на виступ під час пленарних засідань парламенту серед львівських обранців жодного разу не скористалося п’ятеро з них – це Ярослав Рущишин, Ярослав Дубневич, Орест Саламаха, Юрій Камельчук і Андрій Лопушанський. Найактивніше цим правом користувався Тарас Батенко. Депутат 20 разів реєструвався на виступ, а виступав 18 разів. Микола Княжицький 10 разів реєструвався для виступу і 10 разів виступав під час засідань Верховної Ради, а Павло Бакунець 7 разів реєструвався для виступу і 7 разів правом виступ скористався. По 4 рази в парламенті виступали Наталія Піпа (реєструвалась для виступу 7 разів) і Андрій Кіт, який для виступу реєструвався 6 разів. По одному разу під час пленарних засідань виступали Галина Васильченко (для виступу реєструвалася 3 рази) та Михайло Бондар (реєструвався для виступу 2 рази). Ярослав Рущишин один раз реєструвався для виступу, але цим правом не скористався, передавши слово колезі по фракції.
Довідково:
Наталія Піпа – член депутатської фракції «ГОЛОС», секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, обрана у 115 виборчому окрузі;
Микола Княжицький – член депутатської фракції «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, обраний у 116 виборчому окрузі;
Ярослав Рущишин – член депутатської фракції «ГОЛОС», секретар Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, обраний у 117 виборчому окрузі;
Галина Васильченко – член депутатської фракції «ГОЛОС», член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, обрана у 118 виборчому окрузі;
Михайло Бондар – член депутатської фракції «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», голова підкомітету з питань вугільної промисловості Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, обраний у 119 виборчому окрузі;
Ярослав Дубневич – член депутатської групи «За майбутнє», голова підкомітету з питань медичної техніки та медичного транспорту Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, обраний у 120 виборчому окрузі;
Орест Саламаха – член депутатської фракції «СЛУГА НАРОДУ», голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, обраний у 121 виборчому окрузі;
Павло Бакунець – член депутатської групи «ДОВІРА», член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, обраний у 122 виборчому окрузі;
Тарас Батенко – член депутатської групи «За майбутнє», член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, обраний у 123 виборчому окрузі;
Юрій Камельчук – член депутатської фракції «СЛУГА НАРОДУ», член Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, обраний у 124 виборчому окрузі;
Андрій Лопушанський – член депутатської фракції «ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ», заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, обраний у 125 виборчому окрузі;
Андрій Кіт – член депутатської групи «ДОВІРА», голова підкомітету з питань нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, обраний у 126 виборчому окрузі.
Проєкт «Регіональний порядок денний для народних депутатів» реалізується в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа